Видання
Видання – твір друку, який має самостійне поліграфічне оформлення, встановлені вихідні дані і призначений для поширення вміщеної в ньому інформації. У випадку відсутності даних про автора чи вихідної інформації В. кваліфікується як анонімне або безвихідне. За редакцією тексту В. може бути 2-е, 3-є і т. д., а також доповнене, виправлене. Особливим чином оформлюваними є В. кишенькові, мініатюрні, бібліофільські. В. академічне – найповніше наукове В., яке містить критично встановлений текст і його варіанти, оснащені грунтовним коментарем і довідковим апаратом. Може включати окремими розділами (томами) художні, наукові твори, щоденники і записи, листи. Відомі В. академічні українських письменників: Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, П. Тичини, М. Рильського (див.: Академічне літературознавство). В. критичне містить спробу встановлення канонічного тексту на підставі наукового опрацювання автографів і попередніх публікацій твору; оснащується коментарем з аналізом варіантів, різночитань і їхнього походження з метою з’ясування останньої авторської волі цього тексту. В. критичне є різновидом В. наукового, виконує підготовчу функцію для В. академічного; водночас може функціонувати як масове.
До типу В. критичного наближаються видання серії “Бібліотека поета”, випущені “Радянським письменником” (“Українським письменником”) у 1990-92: Богдан Лепкий. Поезії; Богдан-Ігор Антонйч. Поезії; Євген Плужник. Поезії та ін. В. наукове – тип видання класичних творів, документів, архівних матеріалів, що характеризуються встановленням “канонічних” текстів за першоджерелами, докладним апаратом і повнотою ансамблю текстів (коментар, наукові статті з історією твору і видання його і т. п.). В. наукові часто виходять серійно, наприклад: “Бібліотека української літератури” у видавництві “Наукова думка”. Вказані типи В. – академічне, критичне, наукове – вимагають великої аналітичної роботи в аспекті текстології, високої культури В. і поліграфічного виконання.
Related posts:
- Коментар Коментар (лат. commentarium – нотатки, тлумачення) – пояснення до тексту, тлумачення твору. При великому обсязі пояснень К. виноситься в кінець твору, книги. Всебічний К. твору може бути самостійним окремим виданням. Грунтовний К. вміщують серійні видання, наприклад “Бібліотека української літератури” (“БУЛ”), академічні видання творів класиків літератури. Прикладом окремого видання К. е праці Ю. Івакіна “Коментар до […]...
- Факсимільне видання Факсимільне видання (лат. fac simile – зроби подібне) – твір друку, що графічно точно відтворює раніше випущене оригінальне видання або рукопис, включаючи всі особливості паперу й обкладинки. Ф. в. слід відрізняти від видань факсимільного типу, багато з яких не відтворюють паперу та інших особливостей оригіналу. Перше Ф. в. з’явилося 1808 в Мюнхені, де літографським способом […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- Ансамбль книги Ансамбль книги (фр. ensemble – разом) – певна сукупність результатів літературно-художньої, історико-філологічної, науково-публіцистичної, образотворчої і художньо-промислової діяльності, що утворюють ідейно-естетичну єдність. Означаються три типи ансамблів книги: 1 – містить тільки твори художньої літератури, функціонально зорієнтований на максимальний ідейно-емоційний вплив самого тексту художнього твору і оперативність включення його в актуальний контекст; 2 – ілюстровані видання художніх […]...
- Історія написання й видання та художня цінність історичного роману у віршах “Маруся Чурай” Переходячи до вивчення роману Ліни Костенко “Маруся Чурай”, мусимо бодай кілька хвилин вділити на вияснення історичної особи – легендарної піснярки Марусі (Марії) Чурай. Про те, що це не видумана, а реальна постать, свідчив ще знавець літератури й фольклору Владіміров, а О. Шкляревський написав і опублікував у 1 877 році в журналі “Пчела” в Петербурзі розвідку-нарис. […]...
- Калинець І. Переднє слово до видання Н. Кучака – ЛІТЕРАТУРА ЗАКАВКАЗЗЯ Свою працю я не називаю “перекладом”, а тільки “переспівом”. І хоч я щільно йду за текстом Н. Кучака, великого вірменського поета XIV ст., я вільно повівся з формою айрена: відійшов від наскрізної рими, бо вона в українському вірші звучить трохи ненатурально. Ритмомелодика переспіву залежала від настрою, навіяного підрядником, а не від музики оригіналу. Зберігаючи ті […]...
- ТВОРИ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ДЛЯ ДІТЕЙ І ПРО ДІТЕЙ. СУЧАСНІ ДИТЯЧІ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІ ВИДАННЯ Мета: дати уявлення про найкращі твори сучасної дитячої літератури; спонукати учнів до активного читання; розвивати навички самостійного пошуку літератури відповідно до своїх уподобань; розширювати світогляд та словниковий запас учнів; виховувати високі громадянські, моральні якості характеру, естетичні смаки. Обладнання: книжкова виставка, фрагменти кінофільмів, вистав. Тип уроку: комбінований. Вчасно прочитана книга – це велике щастя. П. Павленко […]...
- Дешифрування Дешифрування (фр. dechiffrer — розгадувати, розбирати ) – відновлення розуміння невідомої писемності, мови твору. Д. здійснюється через з’ясування характеру письма (літерне, консонантне, складове чи словесно-складове). Граматика і семантика текстів дешифруються через зіставлення повторюваних фрагментів текстів на основі знання закономірностей споріднених груп мов. Д. ускладнюється обмеженістю джерел, полегшується наявністю текстів близькими мовами (т. зв. білінгви). Критерій […]...
- ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ. РОЗВИТОК РЕАЛІЗМУ, НАТУРАЛІЗМУ, ПІЗНІЙ РОМАНТИЗМ. ТОДІШНЯ ПОЕЗІЯ, ДРАМАТУРГІЯ. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІСТИТЧНОЇ ПРОЗИ – ВСТУП. РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета (формувати компетентності): Предметні: читацьку: формування постійної потреби в читанні, забезпечення знань учнів з теорії літератури та літературної критики; пошуково-дослідницьку: уміння самостійно здобувати знання, відчуття потреби у безперервній самоосвіті, навички самоорганізації; Ключові: комунікативну: висловлення власної точку зору, слухання і розуміння співбесідника, уміння вести дискусію, навички роботи в групі; інформаційну: навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурну: […]...
- Серія Серія (від лат. series — ряд) – сукупність видань, об’єднаних спільним задумом, тематикою, цільовим або читацьким призначенням, що виходять під спільною назвою серії, як правило, в однотипному оформленні. Періодичні або продовжувані С. складаються з нумерованих або датованих випусків. Неперіодичні видання утворюють відкриту С, якщо тривалість її випуску заздалегідь не встановлена, і закриту С, якщо її […]...
- Епіграф, або Мотто Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe – заголовок, напис) – напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. – це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, приказка тощо. У емблематичній поезії функцію Е. виконували “девізи” (“мотто”) – один із трьох (поряд із зображенням і підписом – епіграматичним віршем) компонентів […]...
- Анфологіон Антологіон “Анфологіон”, або “Антологіон” (грецьк. anthologia – квітник) – збірники текстів релігійного та літературного змісту (молитви, уривки Святого письма, житія тощо), які виходили в Україні XVI-XIX ст. Перше таке видання здійснено у 1619 у Києво-Печерській лаврі (переклад текстів із давньогрецької мови Іова Борецького, передмова та післямова Єлисея Плете-нецького і Памви Беринди). З’явилися “А.” також у друкарні […]...
- Слово-привид Слово-привид – слово, що виникло внаслідок неправильно прочитаного певного тексту, чиєїсь помилки на письмі чи вигадки. Термін запровадив І. Качуровський. Так, М. Хвильовий, проголошуючи “азіатський ренесанс”, вигукував: “Гряде новий Рамаян!” Очевидно, йшлося про головного персонажа пам’ятки індійської літератури “Рамаяни” – Раму. У перекладі поезії Ф.-Г. Лорки, зробленому М. Лукашем, були такі рядки: Як змилить мило […]...
- Академізм Академізм (грецьк. akademia – назва садів поблизу Афін, які немовби належали міфічному героєві Академу; філософська школа Платона, за зразком якої згодом називалися об’єднання митців, учених, вищі навчальні заклади, наукові установи). А. не має строгого термінологічного статусу, виражає поняття або високого рівня наукових досліджень (академізм мислення, академічне літературознавство), або зверхньозневажливого ставлення до членів академій, які сліпо […]...
- Будинок, де “живуть книжки” – IV варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Будинок, де “живуть” книжки, – це бібліотека. Без бібліотеки не можна уявити собі міста чи країни. Бібліотека є сховищем знань, вона притягує до себе людей і не розчаровує. Книжки, які зберігаються у бібліотеках, збиралися століттями. Завдяки унікальній бібліотеці прославився ассирійський цар, який жив у І тисячолітті до нашої ери. У його зібранні нараховувалося понад двадцять […]...
- 3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка “3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка” – видання Наукового товариства імені Шевченка…у Львові (1898-1937), з’явилося 12 назв, 23 томи. Серед них: “Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя” О. Кониського, “Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство” в упорядкуванні М. Пав-лика, “До історії культурного й політичного життя в Галичині у 60-х pp. XIX ст.” […]...
- Будинок, де “живуть книжки” – IІІ варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Будинок, де “живуть” книжки, – бібліотека. В перекладі з грецької “біблон” – бумага, книга, “тека” – сховище. Отже, бібліотека– сховище, дім для книжок. Перші бібліотеки виникли у стародавньому Єгипті. Одна з перших найвідоміших бібліотек – бібліотека в Олександрії, де було зібрано близько ста тисяч примірників. Але перші книжки не були схожі на сучасні. їх писали […]...
- Структура літературною твору Структура літературною твору (лат. structura – будова, розміщення, порядок) – спосіб зв’язку між складовими частинами, компонентами твору як цілісного організму, система істотних відношень між ними. Ще з часів Аристотеля С. л. т. вбачали у відношеннях теми, фабули, перипетій, характерів дійових осіб, мовних засобів. Філософи (передусім Г.-В.-Ф. Гегель) характеризують чотиричленну структуру твору: смисл, зміст, внутрішню і […]...
- БОГДАН РУБЧАК (1935) БОГДАН РУБЧАК Богдан Рубчак народився в галицькому містечку Калуші, в родині кооператора. Під час другої світової війни емігрував з батьками до Німеччини, де спершу жив у Кауфбойрені, а потім у Діллінгені. У 1948-ому році переселився з матір’ю до Чікаго, в США, де жив і вчився деякий час. Пізніше переїхав до штату Нью-Джерзі, здобув докторат […]...
- Парафраза, або Парафразис Парафраза, або Парафразис (грецьк. paraphrasis – опис, переказ) – переказ своїми словами чужих думок, текстів. В одному випадку це може бути адаптований виклад міфологічного чи літературного тексту у скороченій формі, як-от роман Ф. Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” у стислому переказі Ірини Сидоренко. Другий випадок можна проілюструвати творами Т. Шевченка (“Ісайя. Глава 35”, “Осія. Глава XIV” […]...
- Весна “Весна” – літературно-художній альманах, виданий 1852 у Львові і складений з оригінальних та перекладних різножанрових творів, підписаних лише ініціалами або криптонімами (серед авторів – А. Кралицький, Ф. Сокира, інші послідовники “Руської партії” та О. Духновича). Програмна вступна стаття “Погляд на словесну жизнь нашу” – роздуми про культурний занепад галицьких земель та майбутнє їх відродження. Подібні […]...
- В борні “В борні” – підпільно видана збірка пісень УПА. Вийшла у середині 40-х (час і місце видання не зазначено), як відбиток машинописного тексту. На титульній сторінці – геральдика організації ОУН та прапор з тризубом. Містить вірші-пісні “Гімн українських націоналістів” (“Ми зродились із крові народу”), “Марш українських націоналістів” (“Родились ми великої години”), “Юнацький марш” (“Чуєш, сурми грають”), […]...
- Місто твоїх друзів – ПОХВАЛА КНИГАМ Матеріал уроку. “Бібліотека – затишний дім для зустрічі читача з книгою” (за матеріалами Національної бібліотеки України для дітей). Мета. Розширити уявлення дітей про бібліотеку, ознайомити з правилами користування бібліотечними фондами, розкрити значення окремих бібліотечно-бібліографічних понять; викликати бажання стати активними читачами. Обладнання. Таблиця 2 (додаток 2). Хід уроку І. Вправи на розвиток швидкості читання. 1. Розпитування. […]...
- Графоманія Графоманія (грецьк. grapho – пишу та mania – хвороблива пристрасть) – хворобливе прагнення особи, позбавленої хисту, до літературної діяльності, що імітує справжню літературу, дискредитує мистецтво. У 20-ті XX ст. мав місце так званий “масовизм” в українській поезії, коли робсількор ототожнювався з письменником, чи “призов ударників у літературу” на межі 20-30-х, покликаних створювати “пролетарський реалізм”, позбавлений […]...
- Академічне літературознавство Академічне літературознавство – наукове літературознавство. Постало після розгалуження літературної критики та досліджень історії літератури. У 40-80-ті XIX ст., коли відбувся перехід від бібліографічного опису та рефлексій критичної рецепції до глибшого, посутнішого аналізу літературних текстів, відповідних джерел, систематизації та класифікації студійованого матеріалу, сформувалася історія літератури як наука (брати Я. та Б. Грімм, Т. Бенфей, І. Тенн, […]...
- Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка “Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка” – антологічне видання поезії другої половини XIX ст., упорядковане І. Франком і видане 1903 у Львові Українсько-руською видавничою спілкою. Засвідчувало єдність українського літературного процесу, його художній прогрес, жанрове і стильове розмаїття. Містить вибрані твори провідних поетів того часу: П. Куліша, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, М. Старицького, […]...
- Що вивчає поетика? Поетика як розділ літературознавчої науки вивчає сам феномен художнього твору. Ця дисципліна існує і в теорії (теоретична поетика), і в історії літератури (історична поетика). Перша досліджує художній світ твору: звуковий – фоніку, ритміку, строфіку, метрику; словесний – особливості лексики, синтаксису твору; образний – персонажі, їх дії, вчинки, сюжет і композицію з метою зіставити усі ці […]...
- Лінгвістика тексту Лінгвістика тексту (фр. linguistique, від лат. lingua — мова), або Транс лінгвістика – царина сучасного мовознавства, покликана віднаходити та описувати систему категорій тексту, визначати своєрідні мовні складники змісту та форми, висвітлювати різновиди зв’язків між окремими частинами та усталеними правилами вираження цих зв’язків. Предметом осмислення Л. т. вважаються текстотвірні засоби (лексичні та семантичні повтори слів, застосування […]...
- Варіанти тексту Варіанти тексту (лат. varians – мінливий) – у широкому розумінні – текстові відмінності між автографами, копіями, списками чи друкованими виданнями одного і того ж твору, У вужчому значенні – видозміни тексту внаслідок його виконання (приміром, сценічного) чи переписування (різні списки Києво-Печерського патерика) тощо. У сучасній літературній практиці найбільш поширений перший приклад, в якому найчастіше виявляються […]...
- Академічне братство “Академічне братство” – українське студентське товариство, яке діяло у Львові (1882-96), виникло на основі “Академічної бесіди” та “Дружного лихваря”. Попри те що його учасники займалися політичними проблемами, зокрема соціалістичної спрямованості, вони виявляли інтерес до літературно-історичних та етнографічно-статистичних питань, організовували вечори, присвячені Т. Шевченку, М. Шашкевичу, Ю. Федьковичу та ін., займалися видавничою діяльністю (твори М. Шашкевича, […]...
- Конкретизація літературного твору Конкретизація літературного твору (фр. concretisation, від лат. concretus – ущільнений, згущений, затверділий) – читацьке сприймання літературного твору. У цьому процесі пізнавальні чинники поєднуються з естетичними, створюючи естетичне переживання. Термін К. запровадив Р. Інгарден (1893-1970), враховуючи схематичність літературного твору, що містить неокреслені місця, і потенційні моменти, які у процесі читання вимагають смислового наповнення. Так, якщо в […]...
- Сон як художній прийом У першій половині 19 століття, в період початку становлення романтизму в російській літературі, в художніх творах почав активно застосовуватися такий художній метод як сон. Сон як художній прийом Цей художній прийом виконує багато функцій у творі. По-перше, він може виступати алегорією і іносказанням, завдяки яким відбувається повчання читача, або формування логічних ланцюжків у структурі твору. […]...
- СИНТАКСИЧНИЙ ПАРАЛЕЛІЗМ Паралелізм (грец. παράλληλοζ – той, що йде поруч) Синтаксичний – це стилістична фігура, яка грунтується на однотипній синтаксичній побудові двох або більше суміжних мовних одиниць, переважно рядків поетичного тексту, що породжує відчуття їхньої симетрії. Наприклад: Зашуміла дібровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. (М. Шашкевич) Найчастіше паралелізм, симетрія в синтаксичній побудові суміжних поетичних рядків супроводжується […]...
- Детермінізм Детермінізм (лат. determinare – обмежити, визначити) – вчення про всезагальну причинну зумовленість, закономірний зв’язок усіх явищ у природі, суспільстві і мисленні. Наукове розуміння Д. застерігає літературознавця від прямолінійного трактування співвідношення життя і літератури (за схемою “базис визначає надбудову”), літературного чи історичного процесів. Д. конкретизується в традиційному літературознавстві при обговоренні проблем “обставини і характери”, “мотивація вчинків […]...
- Олександрійська бібліотека Олександрійська бібліотека, заснована в III столітті до н. е., була найбагатшим зборами книг античності, поки не загинула в величезному пожежі в 47 році до н. е. Вона вважалася одним з головних наукових центрів свого часу – в ній, зокрема, багато працювали Архімед і Евклід. В 1970-му році єгипетські вчені запропонували відродити її. І в 2002 […]...
- Авторське право Авторське право – частина цивільного права, встановлює права і обов’язки, пов’язані із створенням і використанням творів літератури, науки і мистецтва. Авторське право поширюється на твори літератури, науки і мистецтва, виражені в об’єктивній формі (рукопис, креслення і т. п.), що дозволяє відтворювати результат творчої діяльності автора. Для його охорони не потрібно реєстрації або виконання інших формальностей; […]...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...
- Паралелізм – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Паралелізм (грец. Παράλληλοζ – той, що йде поруч) Синтаксичний – це стилістична фігура, яка грунтується на однотипній синтаксичній побудові двох або більше суміжних мовних одиниць, переважно рядків поетичного тексту, що породжує відчуття їхньої симетрії. Наприклад: Зашуміла дібровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. (М. Шашкевич) Найчастіше паралелізм, симетрія в синтаксичній побудові суміжних поетичних рядків супроводжується […]...
- Чим відрізняється поет від письменника Світ художньої літератури, її образний лад і багата мова народжуються завдяки творчості письменників і поетів. Для більшості читачів не складає труднощів визначити, поетичний твір або прозу містить вподобана книга. І вже якщо вона написана віршами, то її автор, звичайно ж, поет. Письменники пишуть прозу – це всім добре відомо. Але хто вони, поети і письменники? […]...
- Герменевтика Герменевтика (грецьк. hermeneutikos – пояснюю, тлумачу) – у первісному значенні – напрям наукової діяльності, пов’язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, історичних і релігійних текстів. У давньогрецькій філології та філософії – з тлумаченням Біблії, екзегезою; у протестантських теологів – з інтерпретацією священних текстів у їх полеміці з католицькими богословами. Г. є допоміжною дисципліною […]...