Вибори глави держави
У більшості країн світу зустрічається два основних типи керівників – президент і монарх. Розглянемо особливості їх вибору.
1. Президент може вибиратися декількома способами:
– шляхом голосування в парламенті. Тут глава країни вибирається в Албанії, Туреччині, Угорщині, Словаччині та інших країнах. Щоб пройти перший тур претенденту необхідно набрати абсолютну більшість, що при великій кількості претендентів відбувається дуже рідко. Найчастіше право голосу розподіляється між декількома основними кандидатами. У наступному турі вимоги можуть бути вже менш суворими. Наприклад, у Словаччині для обрання глави держави необхідно 2/3 голосів членів парламенту. Є думка, що президент, обраний парламентом, є “слабким”. До певної міри це так. Парламент обирається народом, а глава держави – всього лише представниками влади;
– шляхом голосування вибірників. У цьому випадку виборець голосує заодно з вибірників. Переможці при цьому збираються і визначають президента з представників різних партій. При такому способі обрання президент може бути визначений ще до підрахунку голосів вибірників. Главою держави стане той, у кого більше виборців. Така форма вибору діє в США, Аргентині та інших країнах;
Вибори глави держави з США
– обрання верховного правителя (президента) виборчою комісією, наприклад, Федеральними Зборами в Німеччині, членами верхньої і нижньої палати в Індії, колегії Італії (як правило, в неї входять делегати обласних рад і члени верхньої і нижньої палати);
– шляхом голосування народу (вибір виборцями). Так вибирається президент у Франції, Мексиці, Україні та ряді інших країн. У деяких державах президент може переобиратися на новий термін як завгодно раз (у Франції, Єгипті). У ряді інших країн одна особа може бути президентом не більш двох разів (США, Німеччина). Також на два роки президент обирається в Аргентині, то там розрізняються терміни правління. У першому випадку глава держави обирається на 6 років, а другий – на 4 роки. Такі обмеження введені спеціально, щоб виключити різні прояви авторитаризму.
2. Монарх, як правило, отримує свою владу у спадок по одній з систем спадкування:
– салічною. Тут престол можуть зайняти тільки представники чоловічої статі. При цьому першочергове право на трон має старший син. У свою чергу жінки до правління не допускаються. Така форма вибору глави держави в Японії, Норвегії, Бельгії. При цьому в більшості країн такий монарх виконує функції формального правителя. Основна влада в руках прем’єр-міністра (наприклад, Японія);
– кастильская. У цій формі наслідування жінки нарівні з чоловіками отримують право успадкування престолу в тому випадку, якщо у монарха не було синів. У разі, якщо в сім’ї є старша дочка і молодший син, то перевага віддається другому (Данія, Іспанія, Нідерланди, Великобританія);
Шведська королівська сім’я-шведська. Жінки можуть успадковувати престол нарівні з чоловіками. При цьому перевагу чоловічому підлозі не віддається. Так, в Швеції у короля є старша дочка і молодший син. У разі від’їзду глави держави кермо влади передаються в руки дочки;
– австрійська. При такій формі успадкування жінки можуть отримати трон, але тільки в тому випадку, коли у всіх поколіннях не було представників чоловічої статі. Але це тільки в теорії. На практиці за австрійською системі жінки ще трон ніколи не займали;
– мусульманська. Трон успадковує не якесь конкретне обличчя, а правляча династія (ціле сімейство). При цьому право вибору правителя лежить вже на ній. Така система працює в Саудівській Аравії, Кувейті, Катарі та інших країнах. Також родина має право зрушувати правитель в разі його неуспішної діяльності і ставити іншого главу держави зі складу сім’ї;
– племінна. Тут король – це вождь племені. При цьому майбутнього спадкоємця престолу може визначити тільки племінної рада. Останній складається з синів померлого (загиблого) глави держави.
Після успадкування престолу проходить обряд коронації. Якщо на трон дістається неповнолітньому правителю, то за згодою одного з родичів помічником глави держави стає регент. Останній може бути затверджений парламентом або призначений урядом. Іноді можна створити невеличкий рада з 2-3 чоловік.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)