Вибір найбільш небезпечних токсикантів

При контролі стану конкретного забрудненого об’єкта не рідко в аналізах виявляють до ста і більше різних хімічних речовин. У таких випадках надзвичайно важко провести аналіз для всіх токсикантів. Можна істотно зменшити число токсикантів, що підлягають аналізу, якщо взяти до уваги ряд визначальних чинників.

При виборі списку визначальних токсикантів враховують:

1 – ті речовини, які є найбільш токсичними, стійкими і рухливими;

2 – ті речовини, які містяться в найбільших кількостях і зустрічаються на більшому просторі;

3 – ті речовини, які чинять найбільший вплив.

Первісна обробка даних полягає у виборі зі списку всіх токсикантів, виявлених у даній місцевості, найбільш небезпечних, їх ранжування та визначення тих токсикантів, які визначають 99% ризику.

Цей етап обробки складається з ряду процедур:

1 – складання списку для кожної з середовищ (повітря, вода, грунти і т. д.) для всіх канцерогенних і не канцерогенних токсикантів, виявлених при проведенні екологічної експертизи даній місцевості (моніторингу, вимірювань, контролю);

2 – табуляція для кожного виявленого токсиканта середнього і максимального значень концентрацій;

3 – визначення для кожного токсиканта еталонної дози (RfD) і показника канцерогенності (SF) (див. Розділи 3.3.2 і 3.3.3);

4 – визначення ступеня токсичності для кожного токсиканта в кожному середовищі.

Для НЕ канцерогенних речовин ступінь токсичності визначають за формулою:

St = Cmax / RfD (5.1)

Де St – ступінь токсичності, Cmax – максимальна концентрація, RfD – еталонна доза для хронічного впливу.

Для канцерогенних речовин ступінь токсичності визначають за формулою:

St = Cmax – SF (5.2)

Де SF – показник канцерогенності.

5 – ранжирують речовини в кожному середовищі за ступенем токсичності;

6 – для кожної з середовищ вибирають ті речовини, які визначають 99% ризику в загальній величині ризику.

Ранжування токсикантів за ступенем їх небезпеки враховує їх максимальну концентрацію і токсичність. Цим обробка даних не закінчується. Для більш точного обліку небезпеки необхідно для кожного з обраних хімікатів врахувати їх рухливість в навколишньому середовищі і інші фактори.

Додаткове дослідження включає:

– Середню концентрацію;

– Частоту виявлення;

– Рухливість;

– Стійкість;

– Накопичення.

Зазвичай речовини, які виявляють дуже рідко або які мають дуже низьку концентрацію, не приймають до уваги. Для оцінки рухливості токсиканта в навколишньому середовищі використовують дані про період напіввиведення та фізико-хімічних властивостях (тиск пари, розчинність тощо). Речовини, які є стійкими і рухливими повинні бути залишені в списку. Також повинні бути залишені в списку речовини, які розкладаючись або взаємодіючи з іншими речовинами, утворюють нові небезпечні речовини, які також повинні бути включені в список з урахуванням їх концентрацій.

Таким чином, остаточний список може містити близько 10-15 речовин, а іноді й менше. Це обмежує обсяг подальших досліджень і розрахунків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Вибір найбільш небезпечних токсикантів