Веснянки: Ой весна, весна – днем красна, Ой кувала зозуленька, А в кривого танця (на вибір)
Мета: ознайомити учнів із веснянками як жанром календарно-обрядових пісень, ‘їхніми особливостями; вдосконалювати вміння самостійно працювати з підручником, робити висновки, зіставляти; розвивати пам’ять, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно, послідовно, логічно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати інтерес до усної народної творчості, зокрема до пісні, її чарівності, милозвучності, краси.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: записи веснянок, українські рушники, печиво у вигляді пташок, книжкова виставка, ілюстрації учнів.
Теорія літератури: народна пісня, веснянки.
ХІД УРОКУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Прийом “Мистецька галерея”.
Перевірка виконаних за бажанням учнів ілюстрацій до вивчених творів.
2. Перевірка виразного читання напам’ять однієї з пісень зимового циклу (на вибір учня).
III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Гра “Літературний пінг-понг”.
Один учень із підготовленими вдома запитаннями за вивченою темою проводить опитування.
IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку. Мотивація учіння.
1. Слово вчителя.
Весна – особлива пора для хліборобів, із нею пов’язували всі найкращі надії – на пробудження матері-природи, воскресіння всього померлого і забутого, добрий урожай, на майбутній достаток, щасливе одруження. Весну в Україні зустрічали радісно, урочисто – з обрядовими танцями, іграми і піснями.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
V. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
Звучить “Веснянка” у виконанні Ніни Матвієнко.
Голосом народної артистки Ніни Матвієнко озвалася до нас весна. Уявімо її прихід: ласкаво світить сонечко, від його теплого поцілунку розкриваються повіки перших квітів, щасливим співом заливаються птахи. Весна – це пора оновлення і відродження природи.
За народними віруваннями, 15 лютого, на Стрітення, зима зустрічалася з весною. Вони сперечалися між собою, кому йти, а кому вертатись. Якщо до вечора ставало тепліше – перемагала весна.
Та справжня весна наставала пізніше. Вважалося, що її приносили на крилах птахи. 30 березня, на день Теплого Олекси, наші предки зодягалися у святкове вбрання, вітали один одного з весною і теплом. Господині випікали обрядове печиво у вигляді птахів – жайворонків, голубів. Діти, співаючи, носили його по селу, провіщаючи і закликаючи весну.
Пісні на честь приходу весни називали веснянками. Вони в різних регіонах України мали й інші назви: гаївки, гагілки, яіїлки, яголайки, маївки, рогульки. Веснянки були закличними піснями, бо закликали весну, а також величальними, адже возвеличували цю пору року.
Коли луги покривалися травицею, сільська молодь влаштовувала традиційні весняні ігри. Вибиралася найвродливіша дівчина, її прикрашали вербовими котиками, хрещатим барвінком і, взявшись за руки, водили хоровод.
Часто веснянки мають форму діалогу з весною. У них згадують різні квіти, птахи. Вони супроводжувалися обрядовими танцями (“Подоляночка”, “Перепілочка”, “Мак”, “Кривий танець”). Танцювальні рухи в них нагадували різні елементи хліборобської праці.
2. Ідейно-художній аналіз веснянки “А в кривого танця”.
2.1. Виразне читання веснянки вчителем.
2.2. Обмін враженнями від прочитаного твору.
– Чому танець називали кривим? (Коли в давнину на нашу землю нападали чужинці, батьки привчали дітей остерігатися, заплутуючи сліди, аби по них вороги не потрапили в село. Це й відтворював “кривий танець”.)
– Про що розповідається у творі? (У веснянці йдеться про традиційне змагання – “переспівування ”між парубками та дівчатами.)
– З чого насміхаються дівчата? (Дівчата підсміюються над парубочими “ножищами” та “постолищами” й хизуються своїми “маленькими ноженьками” в червоних чобітках із золотими підківками.)
– Який художній засіб вжито для змалювання гри між парубками і дівчатами? (Це, звичайно, поетичне перебільшення, осяяне радістю весни, радістю життя.)
3. Ідейно-художній аналіз веснянки “Ой весна, весна – днем красна”.
3.1. Читання веснянки у вигляді діалогу.
3.2. Обмін враженнями від прочитаного твору.
– Чому веснянка “Ой весна, весна – днем красна” побудована у формі діалогу?
– Як зрозуміти те, що весну називають красною?
– Знайдіть у тексті пісні “Ой весна, весна – днем красна” відомості про дарунки, які принесла весна. Назвіть їх.
– Який настрій створює прихід весни? Чим він викликаний? – Знайдіть у тексті пестливі слова, епітети, повтори, за допомогою яких висловлено радісні почуття.
Текст веснянки містить багато епітетів. Деякі з них часто в різних творах вживаються з певним іменником, утворюючи разом з ним сталий вислів: буйний вітер, зеленая травиця. їх називають постійними епітетами.
– Знайдіть у веснянці “Ой весна, весна – днем красна” постійні епітети.
3.3. Літературна гра.
Завдання: знайти “пару” до поданих слів.
Квіточка | Маленьке |
Пшениця | Холодная |
Весна | Зеленая |
Зіллячко | Красна |
Травиця | Рожевая |
Водиця | Озимая |
Телятко | Запашненьке |
4. Ідейно-художній аналіз веснянки “Ой кувала зозуленька”.
4.1. Виразне читання веснянки вчителем.
4.2. Обмін враженнями від прочитаного твору.
– Подумайте, чому у пісні “Ой кувала зозуленька” з усіх пташок згадують саме зозулю?
– Що вам відомо про зозуленьку як птаха?
– Для чого люди прислуховуються до кування зозулі?
– Коли починає свій спів ця пташка?
– Чому зозуля у творі названа товаришкою?
– Про які квіти говориться у пісні “Ой кувала зозуленька”?
– Знайдіть і назвіть анафори та рефрени в пісні “Ой кувала зозуленька”? Яка їхня роль?
– З’ясуйте, у чому виражається основна ознака веснянок – закличність?
5. Гра “Хто швидше?”
Завдання полягає в тому, що учні виписують у зошити зменшувально-пестливі слова з опрацьованих веснянок. Виграє той, хто випише швидше більше таких слів.
VI. Узагальнення та систематизація знань.
Методичний прийом “Світлофор”.
Завдання: за допомогою сигнальних карток (червоний колір – Так, синій колір – Ні) дати відповіді на твердження.
– До календарно-обрядових пісень належать пісні про кохання та колискові.
– Пісні весняного циклу – це русальні, купальські та жниварські.
– Однаковий початок рядків у піснях називається анафорою.
– “А в кривого танця” – це веснянка.
– Пісня “Ой весна, весна – днем красна” побудована у формі монологу?
– За українською міфологією, зозуля – це жінка, що перевтілилася в птаха.
– Хороводи та співи – це бажання людей прискорити прихід весни.
– Рефрен – це єдинопочаток.
VII. Підбиття підсумків уроку.
1. Стратегія “Мікрофон”.
Учням пропонують висловити свої враження від уроку: вони один за одним (“ланцюжком”) беруть у руки імітований мікрофон та продовжують запропоновані початки речень.
– Мені сподобалось…
– Мене найбільше вразило…
– Для мене сьогодні стало відкриттям…
– Хотілося ще б дізнатися про…
2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація.
VIII. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:
– вивчити напам’ять одну з пісень (за вибором учнів);
– створити колективний фотоколаж “Я і мама”.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
– Для учнів високого рівня навченості: зробити “усне малювання” картини, яка виникає у вашій уяві під впливом однієї з веснянок, опрацьованих на уроці.
– Для учнів достатнього рівня навченості: записати веснянку, яку виконують у нашій місцевості.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)