Home ⇒ 👍Література ⇒ ВЕСНЯНКИ – ІВАН ФРАНКО
ВЕСНЯНКИ – ІВАН ФРАНКО
Дивувалась зима:
Чом се тають снiги,
Чом льоди присли(1)всi
На широкiй рiцi?
Дивувалась зима:
Чом так слабне вона,
Де той легiт (2) бересь,
Що теплом пронима?
Дивувалась зима:
Як се скрiпла земля
Наливаєсь теплом,
Оживав щодня?
Дивувалась зима:
Як посмiли над снiг
Проклюнутись квiтки
Запахущi, дрiбнi?
I дунула на них
Вiтром з уст льодяних,
I пластом почала
Снiг метати на них.
Похилились квiтки,
Посумнiли, замклись (3).
Шуря-буря пройшла –
Вони знов пiднялись.
I найдужче над тим
Дивувалась зима,
Що на цвiт той дрiбний
В неї сили нема.
1 Приснути – розламатися.
2 Легiт – легкий вiтерець.
3 Замклитись – закритись.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Дивувалась зима – ІВАН ФРАНКО * * * Дивувалась зима: Чом се тають сніги, Чом льоди присли [1] всі На широкій ріці? Дивувалась зима: Чом так слабне вона, Де той легіт [2] бересь, Що теплом пронима? Дивувалась зима: Як се скріпла земля Наливаєсь теплом, Оживав щодня? Дивувалась зима: Як посміли над сніг Проклюнутись квітки Запахущі, дрібні? І дунула на них […]...
- ІВАН ФРАНКО. ДИВУВАЛАСЬ ЗИМА… ДРІМАЮТЬ СЕЛА… – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Івана Франка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, здатність відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Нумо, діти, підведіться! Всі приємно посміхніться. Пролунав уже дзвінок, Починаємо урок!.. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра “Алфавіт – стоп!” Ведучий мовчки […]...
- “Живі, грізні, огромнії сонети” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Перу Франка належать цикли “Вольні сонети”, “Тюремні сонети” – нове естетичне явище у тогочасній українській та європейській ліриці. До Франка поети висвітлювали переважно інтимну тематику. Новаторство його сонета полягає в тому, що митець наповнив класичну форму новим змістом, зокрема змалював життя пролетарів, боротьбу революціонерів за щастя і свободу народу. Франко відводив сонетам особливу роль, розглядаючи […]...
- “Правдива іскра Прометея” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття У складній картині розвитку лірики другої половини ХІХ – початку ХХ століть Іван Франко посідає одне із найвагоміших місць в українській та європейській поезії. Поет розширив тематичні, стильові і жанрові можливості української лірики. Громадянська, інтимна, пейзажна, сатирична, філософська лірика митця порушує важливі проблеми буття людини, витворює складну систему мотивів і образів, почуттів і переживань. У […]...
- “Я син народу, що вгору йде” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття У збірці “Мій Ізмарагд” Франко порушує актуальні питання тогочасного життя, поєднавши їх із особистісно-інтимними переживаннями ліричного героя, що по-особливому увиразнює художнє висловлення, робить його щирим і безпосереднім. Гама почуттів поета настільки широка, що охоплює громадянський пафос, реагуючи на виклики життя і змагань за кращу долю народу. У часи Франка розвивалося модерністське мистецтво, утверджуючись на засадах […]...
- Іван ФРАНКО (1856-1916) – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі, що поблизу Дрогобича на Галичині, у родині сільського коваля. Батькова кузня була першою життєвою школою для малого хлопчика. Про це письменник розповів в оповіданні “У кузні”. “На дні моїх споминів, – писав він, – і досі горить той маленький, але міцний огонь. Се огонь […]...
- Гріє сонечко! – ІВАН ФРАНКО Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє, Дзвонить пісеньку жайвороночок, Затонувши десь в бездні-глубіні Кришталевого океану… Встань, Встань, орачу! Вже прогули вітри, Проскрипів мороз, вже пройшла зима! Любо дихає воздух леготом; Мов у дівчини, що з сну будиться, В груді радісно б’єсь здоровая Молодая кров, Так і грудь землі диха-двигаєсь Силов дивною, оживущою. Встань, орачу, встань! Сій […]...
- Франко-перекладач – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Художній переклад – це максимально наближене відтворення літературного тексту іншою мовою з дотриманням головних особливостей оригіналу. Британська енциклопедія трактує професію літературного перекладача не як науку, а як мистецтво, отже, визнає перекладача рівноправним співавтором твору. Переклад неможливий без втрат і певних деформацій. Зі староіталійської мови навіть походить фразеологізм: “Traduttore, traditore!” – що означає: “Перекладач – зрадник”. […]...
- Короткий переказ – Іван Вишенський – ІВАН ФРАНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ІВАН ФРАНКО Під безхмарним небом у синьому морі височить зелена Афонська гора. Здається, що вона спить: не оживляють її ні спів, ні сміх, ні розмови. Лише тричі на день лунають сумні дзвони монастирів. “Ті ридання металеві – знак, що хтось розставсь із світом”, і це “щоденна новина”. Хто б не покинув світ – скитник, чернець, […]...
- Панас Мирний, Іван Карпенко-Карий, Іван Франко ПРОГРАМА – Панас Мирний. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Іван Карпенко-Карий. “Мартин Боруля” – Іван Франко. “Гімн”, “Чого являєшся мені у сні”, “Мойсей” Опорні поняття Реалізм та його різновиди Соціально-психологічний роман Українська драматургія Театр корифеїв Трагікомедія Мотиви лірики Терцина ПАНАС МИРНИЙ (Панас Якович Рудченко) Панас Якович Рудченко народився у 1849 р. у Миргороді […]...
- Іван Франко – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ, ЙОГО ЧАС І ПИСЬМЕНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І Добре роблять наші розумні та вчені люди, що згадують щороку і розказують простому народові про життя таких наших письменників та співаків, як Шевченко, Квітка, Шашкевич, Федькович, що своїм гарячим і чудово-красним словом будили наш народ зо сну, піднімали його до свідомості своєї людської і народної гідності. Добре роблять, що згадують і таких, що розсвічували […]...
- Скорочено – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ – ІВАН ФРАНКО – 8 КЛАС Поема Присвячую А. Кримському І Мов зелена піраміда На хвилястім синім полі, На рівнині лазуровій Велетенський ізмарагд, – Так облита дивним морем, Під безхмарним теплим небом Зноситься, шумить, пишаєсь, Спить Афонськая гора. Унизу, де з хвиль кипучих Гранітові сірі скали Гордо, просто вгору пнуться – Стіни, колоси, стовпи, – Там внизу музика дика Не вгаває […]...
- Лис і Дрозд – ІВАН ФРАНКО Ішов Кабан у Київ на ярмарок. Аж назустріч йому Вовк. – Кабане, Кабане, куди йдеш? – У Київ на ярмарок. – Візьми й мене з собою. – Ходи, кумочку. Ішли, ішли, аж назустріч їм Лис. – Кабане, Кабане, куди йдеш? – У Київ на ярмарок. – Візьми й мене з собою. – Ходи, кумочку. Ішли […]...
- Іван Франко “Фарбований лис” Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки разів гонили його стрільці, цькували його хортами, ставили на нього капкани або підкидали йому отруєного м’яса, нічим не могли його доконати. Лис Микита сміявся собі з них, обминав усякі небезпеки ще й інших своїх товаришів остерігав. А вже як ви береться на лови – чи то […]...
- СІДОГЛАВОМУ – ІВАН ФРАНКО Ти, брате, любиш Русь, Я ж не люблю, сарака! Ти, брате, патріот, А я собі собака. Ти, брате, любиш Русь, Як хліб і кусень сала, – Я ж гавкаю раз в раз, Щоби вона не спала. Ти, брате, любиш Русь, Як любиш добре пиво, – Я ж не люблю, як жнець Не любить спеки в […]...
- НАЙМИТ – ІВАН ФРАНКО В устах тужливий спів, в руках чепіги плуга Так бачу я його; Нестаток, і тяжка робота, і натуга Зорали зморшками чоло. Душею він дитя, хоч голову схилив, Немов дідусь слабий, Бо від колиски він в недолі пережив І в труді вік цілий. Де плуг його пройде, залізо де розриє Землі плідної пласт, Там незабаром лан […]...
- МОЯ ЛЮБОВ – ІВАН ФРАНКО Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Вона так гарна, а проте Так нещаслива, стільки лиха Знесла, що квилить лихо те В її кождіській пісні стиха. Її пізнавши, чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відректися власних втіх, Щоб їй віддатись доконечно? А полюбивши, […]...
- УКРАЇНА – ІВАН ФРАНКО [ІЗ ЦИКЛУ] “УКРАЇНА” МОЯ ЛЮБОВ Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Вона так гарна, а проте Так нещаслива, стільки лиха Знесла, що квилить лихо те В її кождіській пісні стиха. Її пізнавши, чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відректися власних втіх, Щоб […]...
- НА ДНІ (Скорочено) – ІВАН ФРАНКО (Скорочено) ІІ Темера зразу став у дверях немов остовпілий. Густий сумерк смолою вдарив його в очі і на хвилю осліпив їх до разу. Йому мигнула в голові думка, що оце перед ним нараз відчинився вхід до якогось таємного льоху підземного, про який він читав у давніх повістях. Внутрі тої темної печері він наразі не міг […]...
- Мойсей – ІВАН ФРАНКО Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізниу Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистрбїзних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, хто […]...
- КАМЕНЯРI – ІВАН ФРАНКО Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмiрна, та пуста, i дика площина I я, прикований ланцем залiзним, стою Пiд височенною гранiтною скалою, А далi тисячi таких самих, як я. У кожного чоло життя i жаль порили, I в оцi кожного горить любовi жар, I руки в кожного ланцi, мов гадь, обвили, I плечi кожного […]...
- ДЕКАДЕНТ – ІВАН ФРАНКО (В. Щуратові) Я декадент? Се новина для мене! Ти взяв один з мого життя момент, І слово темне підшукав та вчене, І Русі возвістив: “Ось декадент!” Що в моїй гіісні біль, і жаль, і туга – Се лиш тому, що склалось так життя. Та є в ній, брате мій, ще нута друга: Надія, воля, радісне […]...
- ПРИСВЯТА – ІВАН ФРАНКО ПРИСВЯТА Він був сином мужика – і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять […]...
- ГIМН – ІВАН ФРАНКО Замiсть пролога Вiчний революцйонер – Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури, Нi тюремнi царськi мури, Анi вiйська муштрованi, Ні гармати лаштованi, Нi шпiонське ремесло В грiб його ще не звело. Вiн не вмер, вiн ще живе! Хоч вiд тисяч лiт […]...
- Малий Мирон – ІВАН ФРАНКО Малий Мирон І Малий Мирон – дивна дитина. Батько втішається ним і каже, що він чудово розумна дитина, але батько, звісна річ, сторонничий суддя. Та й ще Миронів батько – чоловік уже в літах, ледве дочекався дитини, і, значиться, яка там будь собі дитина, все вона у нього золота, і розумна, і гарна. Сусіди тихо […]...
- Леся Українка – ІВАН ФРАНКО Роздивляючися літературну фізіономію Лесі Українки, ми бачимо, що вона тільки закінчила першу добу свого розвою, її талант тільки що отрясся з повивачів тієї несамостійності, що путає кожного поета при перших його кроках. Він тільки що уперше широко і сміло розмахнув крилами власного лету, тільки що показав себе в повній силі і показав нам, чого ми […]...
- ТОВАРИШАМ IЗ ТЮРМИ – ІВАН ФРАНКО Обриваються звiльна всi пута, Що в’язали нас з давнiм життем; З давнiх брудiв i думка розкута – Ожиємо, брати, ожиєм! Ожиємо новим ми, повнiшим I любов’ю огрiтим життєм; Через хвилi мутнi та бурливi До щасливих країв попливем. Через хвилi нещасть i неволi, Мимо бур, пересудiв, обмов, Попливем до країни святої, Де братерство, i згода, й […]...
- ІВАН ФРАНКО – Микола Вороний В 40-літній ювілей його подвижницької праці Іван Франко – трибун народний, Пророк-ватаг, ратай-співець І громадянин благородний… Як той Орфей, герой рапсодний, Він з неба віщий посланець! Іван Франко – мов дух стихії, Що творить в нас і серед нас, Що будить сили молодії. Руйнує зло, живить надії На Україні в лютий час! Іван Франко – […]...
- ПРИГОДИ ДОН-КІХОТА – ІВАН ФРАНКО ПРИГОДИ ДОН-КІХОТА МІГУЕЛЬ СЕРВАНТЕС І ЙОГО “ДОН-КІХОТ” Мігуель (Михайло) Сервантес де Сааведра, славний іспанський письменник, родився в початку жовтня 1547 р. в іспанськім місті Алькала-де-Генаре із старого шляхетського, хоч і зубожілого роду. Вчився два роки в славнім тоді університеті в Саламанці, зразу богослові, яке незабаром покинув, занявшися літературою. Від р. 1568 перейшов до Мадріда, де […]...
- ЗАСНУВАННЯ ПЕРЕЯСЛАВА – ІВАН ФРАНКО (p. 993) Пішов Володимир у наші Карпати, Пішов він карпатських хорват воювати. Не довго, мабуть, він війну ту тягнув І вчасно до Києва з військом вернув. Тривожнії вісті зі сходу прийшли: Ідуть печеніги по той бік Сули. Пішов Владимир проти них у поході, Зустрів їх над Трубежем на самім броді. І став Володимир по сей […]...
- Місяцю-князю! – ІВАН ФРАНКО * * * Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков таємною… Ніжно хлюпочеться Вбздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця горе. Місяцю-князю, Ти, чарівниченьку! Смуток на твбйому Ясному личеньку. Із небозвідної Стежки погідної Важко глядіть тобі В море бездонне, В людськості бідної Горе безсонне. Місяцю-князю! В пітьмі будущего, Знать, ти шукаєш Зілля […]...
- ГАДКИ НА МЕЖІ – ІВАН ФРАНКО 1 Ся нитка зелена, що, мов тота гадина, Отеє здовж загону снує, – Се Terminus наш, се межа, перекладина, Знак, поки “моє” і “твоє”. По сей бік чотири загони Трохимові, По той бік Михайлові три: Жий кождий на своїм, уплачуй дачки нові, Чужого ж і п’ядь не бериї І що кому в тім, що Михайло […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО О краю мій, підгір’я ти прекрасне Як я люблю, як я люблю тебе! Мов зірка та, що світить і не гасне Так та любов в душі моїй живе. І. Франко Життя і творчість Івана Франка тісно пов’язана з селом, у якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому кутку, оточене дубовими та сосновими лісами […]...
- Земле, моя всеплодющая мати – ІВАН ФРАНКО Земле, моя всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глубині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Дай теплоти, що розширює груди, Чистить чуття і відновлює кров, Що до людей безграничную будить Чисту любов! Дай і огню, щоб ним слово налити, Душі стрясать громовую дай власть, Правді служити, неправду палити Вічну дай страсть! […]...
- НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ – ІВАН ФРАНКО *** Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому яких нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїздних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, […]...
- Поза межами можливого – ІВАН ФРАНКО Іван Франко. Поза межами можливого. Коли підходимо здалека до високих гір, наїжених голими, стрімкими скалами, увінчаних ледівцями мов гладкими скляними стінами, то мимовільно в нашій душі зринає жах і гомонить думка: “Там вийтиі Стати на онтій ледяній іглі – ні, це неможливої” Коли європейці почали на руїнах давньої Ніневії віднаходити глиняні цегли, вази та циліндри, […]...
- Жены русьскія въсплакаша ся – ІВАН ФРАНКО Жены русьскія въсплакаша ся. Де не лилися ви в нашій бувальщині, Де, в які дні, в які ночі – Чи в половеччині, чи то в князівській удапьщині, Чи то в козаччині, ляччині, ханщині, панщині, Руськії сльози жіночі! Скільки сердець розривалось, ридаючи, Скільки зв’ялили страждання! А як же мало таких, що міцніли, складаючи Слово до слова, […]...
- Скорочено – Іван Вишенський – ІВАН ФРАНКО – Стислий виклад твору Скорочено Уривки Українська література шкільна програма 12 класів ІВАН ФРАНКО Іван Вишенський (скорочено)Х Знову ніч, і знову ранок, І поклони, і молитва, І в старій душі тривога, Сумніви і неспокій. Аж нараз почувся стукіт – На горі хтось, по закону, Каменем о скали стукав, Старець стуком відповів. І спускавться на шнурі Кіш з поживою для нього, А на дні коша білів Запечатане письмо. […]...
- Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі Тема. Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі. Мета: формувати самостійне, творче, критичне мислення учнів на основі засвоєння ними знань у процесі аналізу художнього твору через самостійну його оцінку; розвивати загальнокультурний рівень учнів через ознайомлення з високими моральними цінностями людини; виховувати почуття національної […]...
- Сойчине крило – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Із записок відлюдка Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин. Подвійний празник. А бодай подвійний памятковий день. Іч надумав стрітити його незвичайно, празнично. Ха-ха-ха! Празнично! Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники. Старші панове гудуть, мов дуби в теплому вітрі. Світло салону. Звуки фортеп’яна. Хор, пісні, […]...
« Буфонада