ВЕСНУ КРАСНУ ЗУСТРІЧАЙМО
Мета: розширити знання учнів про твори художньої літератури, присвячені весні; збагатити їх уявлення про красу природи у цей час; розвивати фантазію, образне мислення, вміння передавати настрій твору під час читання; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; виховувати любов до художнього слова, до природи.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Весело у світ дивіться,
Сум од себе проженіть.
Встали вранці – усміхніться
І добро весь день творіть.
Усмішка, неначе сонце,
Світло і тепло дає.
Як загляне у віконце,
Зразу радісно стає.
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Робота над загадками
Загадки читають заздалегідь підготовлені учні.
– У лісах струмки пустила,
Землю травами встелила.
Перші квіти принесла.
Чарівна прийшла… (весна).
– Привітанням журавля
Вона пробуджує поля,
Небеса і ручаї та заквітчує гаї.
І усякий її зна. Відгадали? Це… (весна).
– За якими ознаками здогадались, що йдеться про весну?
2. Гра “Доповніть рядки”
Ма-ма-ма – ой минула вже… (зима).
Оз-оз-оз – утіка від нас… (мороз).
На-на-на – надійшла… (весна).
Ки-ки-ки – дзюркотять… (струмки).
Ва-ва-ва – зеленіє… (трава).
Хи-хи-хи – прилітають… (птахи).
Ла-ла-ла – квітка… (розцвіла).
Ло-ло-ло – сонце… (запекло).
3. Технологія “Мікрофон”
– Весна… Уже сама згадка про неї збуджує у серці неземну радість, тривогу.
Весна – це оновлення і відродження природи. Це – сонце і тепло, це – зелень і пахощі квітів, це – нове життя.
Щороку ми з нетерпінням чекаємо на неї. Рахуємо дні, виглядаємо, коли пташки на своїх крилах принесуть її з далекого краю.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
– Природа проживає багато днів і ночей в очікуванні тепла. Якою ж постає перед нами весна?
Сьогодні на уроці ми спробуємо відповісти на це запитання. А допоможуть нам твори літератури, живопису, музики.
IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з виставкою книг
– Роздивіться книги. Прочитайте їх назви та авторів.
– Про що ці книги?
– Які з цих книжок ви прочитали?
– Який твір вам сподобався найбільше?
– Чи є ілюстрації у книжках?
– Хто автор цих ілюстрацій?
– Якою зобразили весну ці художники?
2. Робота за репродукціями картин Івана Павловича Похитонова – українського художника, майстра пейзажу, живописця та графіка
– Роздивіться картини “Весна” та “Весняний день”.
– Яка пора року зображена?
– Що зображено на картинах?
– Якою художник побачив весну?
– Що художник зобразив на картинах?
– Які кольори використав?
– Живописна мова картин Похитонова, їх образи – глибоко національні. Пейзажі його написані у кращих традиціях українського реалістичного живопису. Художник оспівував природу в найрізноманітніших її виявах, знаходив красу і поетичність. І. Похитонов рідко писав чисті пейзажі. Він обов’язково зображав людей на фоні чарівної природи. Багато уваги приділяв передачі світла і повітря.
Цікаво знати, що…
Феномен Івана Павловича Похитонова полягає у тому, що не маючи художньої освіти, він досяг вершин майстерності, перевершивши у володінні ремеслом багатьох живописців із академічним досвідом.
Звучить аудіозапис уривка “А вже весна” з опери М. Лисенка “Зима і весна”.
– Які звуки можна почути навесні?
3. Опрацювання вірша Олександра Олеся і тексту “Веснянки”
1) Слово вчителя.
– Весна приносить із собою не тільки довгоочікуване тепло, вона приносить радість і надію, надію на краще. Після невблаганних морозів та лютих завірюх, після снігів, які вкривають землю пуховою ковдрою, після зимової сплячки, у яку, здається, впадають не лише деякі види звірів, а вся природа, нарешті настає Весна – прекрасна царівна у зеленому вбранні та віночку ніжних квітів.
2) Мовчазне читання віршів учнями.
А Весна іде, як фея,
В чарах шуму і пісень,
Біла, біла, як лілея,
В квітах яблунь і вишень.
Скрізь блукає, все вітає,
Йде і сіє срібний цвіт,
Обсипає білий світ.
Стане, гляне сонцю в очі
І спочить від щастя хоче.
Олександр Олесь
Синьоока, світлолиця
Мчить краса Весна-дівиця.
Вся вона, як та царівна –
Пишна, гречна і чарівна.
Мов та річечка ступає,
Всіх, всіх, всіх з теплом вітає.
– Якою представлена весна у віршах?
3) Словесне малювання картин за змістом прочитаних творів.
– Наші далекі пращури уявляли весну цілком реальною особою – стрункою, веселою, заквітчаною, співучою, молодою дівчиною. Там, де вона з’являлася, все оживало, квітло, дзвеніло піснями.
– А якою уявляєте весну ви?
4) Виразне читання віршів.
4. Опрацювання веснянки
1) Слово вчителя.
– Весна – чи не найулюбленіша пора року дітвори. З її приходом оживає природа, повертаються з далеких країв птахи, одягається в зелень земля, гаї перегукуються голосним пташиним співом…
Веснянки – це пісні на честь приходу весни. Їх співають майже завжди в русі (в танцях, іграх). Рухи залежать від тексту пісні.
2) Слухання музичного уривка “А вже весна” з опери М. Лисенка “Зима і Весна”.
– Микола Віталійович Лисенко, український композитор, засновник української класичної музики, ввів до опери “Зима і Весна” мелодію української веснянки “А вже весна”.
– Які звуки весни ви почули?
3) Читання веснянки учнями “ланцюжком”.
ВЕСНА-ВЕСНЯНОЧКА
Весно, весно, весняночко,
Прийди до нас, паняночко.
Убери землю в квіточки.
Тебе прохають діточки.
Весно, весно, весняночко,
Прийди до нас, паняночко.
Ущедри квіти росами,
Струмочками стоголосими.
Весно, весно, весняночко,
Прийди до нас, паняночко.
Прилинь з пташками різними.
І з їх піснями ніжними.
4) Бесіда за змістом прочитаного.
– До кого звертаються у веснянці?
– З якими проханнями?
– Як ви вважаєте, які рухи можна виконувати, співаючи цю пісню?
5. Фізкультхвилинка
– Я читатиму веснянку, а ви спробуйте супроводжувати моє читання рухами.
6. Гра “Віднови речення”
– Вставте пропущені букви. Прочитайте речення.
Б. р. з. нь, кв. т. нь, тр. в. нь – в. сн. н. м. с. ц..
7. Робота в групах. Технологія “Навчаючись – навчаю”
1-ша група – презентація місяця березня
– Ще вітер зимовий з дощами гуде,
Ще сніг острівками блищить де-не-де.
Береза сережки свої розпускає.
Чи ви здогадались, коли це буває? (У березні)
– У давнину був такий промисел – березол. Він і дав початок назві весняного місяця. Саме цієї пори селяни заготовляли березовий попіл. Його використовували для виготовлення скла. Перший місяць весни почали називати березнем у середині минулого століття. До цього часу він називався март. У народі його ще звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.
Березень – у давнину називали березілем, соковиком, капельником, бо вже капає зі стріх і береза починає давати свій цілющий сік. Саме з оживлення берези після зимових холодів і пов’язана назва місяця, що означає наступ весни.
На березень припадає весняне рівнодення – 22 числа, коли день зрівнюється з ніччю. Для християн – це місяць Великого Посту. Завершується березень днем “теплого” Олексія – “чоловіка Божого”…
У Європі березень іменують “марсом”, або “мартом”, на честь давньоримського бога війни Марса. Бо триває повномасштабна війна весни із зимою.
Матінка-Весна доручила своєму найстаршому сину розпочинати новий господарський рік, а зробити це йому дуже непросто, бо не всю владу над світом отримав від Лютого: Баба-Зима то снігами-хурделицею промчиться над полями, то морозами вдарить по лісах-водах. І через це Березень сердиться, а тут уже й Квітень наступає, вимагаючи свою долю влади. Та Березень зиму зламує і пробуджує природу до оновлення життя.
БЕРЕЗЕНЬ
Берези, берези несміло
Прокинулись! Соки гудуть.
Припали до стовбурів білих
Малі оленята і п’ють.
2- га група – презентація місяця квітня
– Вже пташки вернулись в наш край.
Про весну співають поле й гай.
Ніжаться на сонці трави й квіти,
Вже настав ласкавий… (квітень).
– У квітні природа радіє життю. Земля квітує довкола. Тому місяць так і називається. Ця назва відома з шістнадцятого століття. У народі місяць називали краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає “сонячний”.
Квітень – бо розквітає природа, звільнившись від холодних обіймів зими та післязимових приморозків. Ще його називали дзюрчальником, снігогоном.
Для християн – це видатний місяць, бо на нього, як правило, припадає свято Воскресіння Христового, Благовіщення, а отже, і Вербна Неділя, завершення Великого Посту, і часто – Поминальний тиждень, Проводи.
Європейська назва “апрель” походить від імені давньогрецької богині кохання і краси – Афродіти (за римським варіантом – Венери).
Середульший син Матері-Весни, головне призначення якого – Землю – Матінку розбудити, вкрити її першими квітами-травами. Сам Квітень одягається в зелені шати, перепрягає коней з саней у воза, а коли соловейко озивається в гаї, починає готуватись до зустрічі меншого брата-Травня. У давні часи у Квітні вшановували Берегиню, яку благали про майбутній урожай, а також водили хороводи і співали радісних пісень на честь Лади та її доньки Лелі, щоби був лад у справах, любов і злагода між людьми, і від цього – радість на душі.
КВІТЕНЬ
Квіти в квітні ронять роси,
А коли весна не пізня,
Розквітають абрикоси
І бузкова лине пісня.
3- тя група – презентація місяця травня
– Цей місяць весело співає,
Дощами землю поливає.
Зеленіють буйно трави,
То іде веселий… (травень).
– Назву місяцю дали трави, які особливо буйно ростуть у цей період. Ще його називали пісенником і громовиком. Піснями висловлювали люди свою радість із приводу розквіту зеленої природи і вшановували весняні громи, що були особливо жаданими в цьому місяці, бо з ними приходили дощі й тепло.
Був він місяцем давньоруського бога Ярила – бога весняного Сонця і весняної сили та любовної жаги. Ще мав він назву “май”, що означає буяння зеленої рослинності. Навіть була в давнину у багатьох народів богиня Майя – покровителька природи…
Припадають на цей місяць видатні християнські свята – Вознесіння, Мироносна неділя, день Святого Юрія.
Назва місяця – “май” – від імені прадавньої богині природи і Землі Майї – зберіглась у Європі до цього часу.
Він – наймолодший і найвродливіший син Матері-Весни. У нього закохана і ним постійно милується чарівна богиня Майя – це заради нього вона всю землю квітами-травами, а дерева цвітом укриває, ліси соловейками затьохкує. Тому цей місяць ще називали і “пісенником”, адже окрім солов’я й інші птахи співом заливаються, а зозуля ще й “кує” людям літа. І Ярило, господар весняного Сонця, у травні найактивніше діє і турбується не лише першими посівами, а й кличе людей жити коханням, вміти любити і бути добрими батьками – матерями.
Травень завершує Весну і готує прихід своїх літніх братів.
ТРАВЕНЬ
У райдужних росах шовковії трави,
У пахощах луки – це травень, це травень.
Дідусь мій удосвіта берег косив,
А слідом лелека стернею ходив.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ
Колективне складання казки “Прихід Весни”
– Уявімо, що Весна – це чарівна фея. У неї очі голубі, неначе неба синь, довгі зелені гілочки з листячком – волосся. Вона несе тепло, світло, вміє розмовляти.
– Як почнемо казку?
– Хто ж запросив Весну до нас?
– Як це сталося?
– Що промовила Весна, усміхаючись до Сонця?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Метод “Мікрофон”
– Продовжте речення: “Тепер я знаю: …”.
– Які нові знання ви здобули?
– Які завдання були для вас складними у виконанні?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Бережіть природу, діти”. Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)