Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Вертеп
Вертеп
Вертеп (старослов’ян. – печера) – народний театр маріонеток, поширений в Україні, в барокову добу (XVII-XVIII ст.). Дія вертепної драми відбувалася у двоповерховій “скрині”, відкритій з одного боку для глядачів. На верхньому ярусі розігрувалися сюжети релігійного характеру, переважно за мотивами Різдва Христового та рятування щойно народженого Сина Божого від царя Ірода; на нижньому – побутові інтермедії, персонажами яких переважно були Запорожець, Селянин, Дід, Баба, Панотець, Циган, Жид, Москаль, Лях та ін. Нині В. зберігся на свято Різдва, переважно в західних землях України.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- ВЕРТЕП – Прокопович Феофан Українська народна вертепна драма народилася в розпалі героїчної боротьби народу проти католицизму і польської шляхти. Народ потребував такого виду мистецтва, яке б допомогло йому боротися з ворогами. Вертеп як театральне видовище міг зародитися тоді, коли в життя українських шкіл міцно ввійшов театр; коли на сцені цього театру почали ставитися гостро конфліктні п’єси про Ірода. А […]...
- Вертеп як вид театрального дійства – Перлини доби Бароко – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література У XVІІ-XVІІІ ст. значного поширення в Україні набуло театральне мистецтво. Авторами драматичних творів були викладачі та учні навчальних закладів. Тогочасним глядачам показували твори “високого” стилю – великодні, різдвяні, історичні, житійні та повчальні драми. У перерві між діями ставили драматичні твори “низького” стилю – короткі вистави з народного побуту. Їх називали інтермедіями та інтерлюдіями. Якщо драми […]...
- Драматургія. Час і місце побутування шкільної драми, її роль, виконавці. “Володимир” Ф. Прокоповича – зразок шкільної драми. Роль Києво-Могилянської академії в розвитку театрального мистецтва. Вертеп як вид лялькового театрального дійства. Автори і виконавці вертепу. Його євангельська, різдвяна й етнічно-побутова основи. Відродження вертепної традиції в наш час Мета: дати поняття про шкільну драму, вертеп, зокрема драму Ф. Прокоповича; допомогти учням зрозуміти роль Києво-Могилянської академії в розвитку театрального мистецтва; ознайомити учнів з авторами, виконавцями і дійовими особами вертепу, його композиційними особливостями, змістом вертепного дійства; удосконалити навички виразного читання; виховувати бажання відроджувати традиції, що уособлюють вселюдські, вічні цінності. Обладнання: портрет Ф. Прокоповича, фотографії Києво-Могилянської […]...
- Розвиток драматургії – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Перші драми XVII століття з’являються у школах, їх авторами були викладачі, а виконавцями – студенти. Тематика таких драм була історичною або соціальною. Наприклад, драма “Володимир” Феофана Прокоповича, “Милість Божа” невідомого автора, “Воскресіння мертвих” Георгія Кониського. У драмі “Володимир” розповідається про життя й діяльність князя Володимира Великого, у “Милості Божій” прославляється Богдан Хмельницький, а у “Воскресінні […]...
- ДРАМАТУРГІЯ. ШКІЛЬНА ДРАМА “ВЛАДИМИР” Ф. ПРОКОПОВИЧА. ВЕРТЕП ЯК ВИД ЛЯЛЬКОВОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ДІЙСТВА 1. Драматичний твір, у якому найбільше збережено структуру мораліте. А Ф. Прокопович “Володимир”. Б Г. Кониський “Воскресеніє мертвих”. В “Милість Божа” невідомого автора. Г М. Довгалевський “Комическое дєйствіє”. 2. Жанр драматургії давньої української літератури, у творі якого інсценізувалося народження, смерть і воскресіння Христа. А Історична драма. Б Міракль. В Містерія. Г Мораліте. 3. Для міракля […]...
- 11 вересня. Усікновення глави Іоанна Предтечі Православна церква згадує мученицьку кончину пророка Іоанна. Трагедія сталася в 32 році по Різдву Христову, коли Галілеєю правив Ірод Антипа. У Ірода була законна дружина, дочка аравійського царя Арефа, але він жив??разом з Іродіадою, дружиною свого рідного брата. Предтеча не один раз викривав царя, але той до пори до часу не смів заподіяти зла пророку. […]...
- Короткий зміст “Саломея” Уайльд Соломія – пасербиця царя Ірода царя і дочка дружини Ірода – Іродіади, яка була проклята пророком на ім’я Джоканаан (відомим як Іоанн Хреститель в Біблії). Він каже, що шлюб короля є незаконним, тому що Іродіада є вдовою брата Ірода. За це Іван Хреститель був ув’язнений у в’язницю. В Біблії Саломея допомагає своїй матері помститися Іванові […]...
- Короткий переказ – Марія – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований сіяв”. Марія […]...
- ГАВАТОВИЧ (ГАВАТ) ЯКУБ ГАВАТОВИЧ (ГАВАТ) ЯКУБ (17.03.1598, Львів – 17.06.1679, там само) – польсько-український письменник і культурно – освітній діяч. Народився в незаможній сім’ї польських міщан. Навчався у різних львівських школах, закінчив Ятеллонський університет (1615) і одержав ступінь бакалавра. Викладав у м. Кам’янці-Струмиловій (тепер Кам’янка-Бузька Львівської обл.). Згодом висвятився на ксьондза, жив у містечках Вишняки й Бережани. Був […]...
- Вертепна драма – Барокова доба (друга половина XVI-XVIII ст.) Новорічний обрядовий цикл в українців багатий і різноманітний з погляду ритуалізації та словесного мистецтва. Вертепна драма, яка з’явилася в Україні у XVII ст., доповнила обрядо – дійство новими мотивами, образами, художніми елементами. У цьому полягає важливе значення вертепу, який поєднав народну культуру з християнськими традиціями, внаслідок чого виникло і тривалий час функціонувало самобутнє явище у […]...
- Шкільна драма Шкільна драма – жанр латиномовної релігійної драматургії, що виник на межі XV-XVI ст. в країнах Західної Європи. Походження Ш. д. пов’язане із статутом церковних та світських навчальних закладів, в яких сценічні вистави були обов’язковими для засвоєння латини. Особливого поширення набула завдяки єзуїтам, захопленим інтерпретацією біблійних та міфологічних сюжетів, передовсім тих сакральних джерел, що стосувалися історії […]...
- Шкільний твір на тему – “Різдвяна пісня у прозі” – прояв віри в добру суть людини Одне з якнайкращих добрих і світлих свят – це свято Різдва. У кожного народу є свій літературний твір, присвячений Різдву: “Ніч перед Різдвом” М. Гоголя, “Сніжна королева” Андерсена, цикл “Різдвяних повістей” Ч. Діккенса, серед яких “Різдвяна пісня у прозі” як прояв віри в добру суть людини, у можливість перетворень напередодні Різдва. У творі Чарльза Діккенса […]...
- Райошник Райошник – одна з форм давнього тонічного речитативного віршування, що має фольклорну основу. Метрична та ритмічна організація для Р. не обов’язкова. Рядки в ньому переважно нерівні, з парним римуванням, здебільшого дієслівним. Ці принципи закладені й у багатьох інших формах речитативного віршування. З огляду на це Р. називають ще “фразовиком” або “римованою прозою”. У писемній літературі […]...
- Літературний ярмарок “Літературний ярмарок” – щомісячний гумористично-сатиричний журнал-альманах, який виходив у Харкові 1928-29 (13 книг). Припинив існування внаслідок компартійної критики. “Л. я.” тільки формально декларував себе “позагруповим”, насправді ж навколо нього гуртувалися колишні учасники ВАПЛІТЕ, ліквідованої 1928: О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Шпол (Михайло Яловий), М. Хвильовий, Ю. Яновський, П. Панч, М. Бажан, Д. Фальківський, Арк. Любченко, […]...
- ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ 1. Фольклор – це: A) сучасна форма збереження знань; Б) течія літератури; B) художній напрям; Г) колективна усна творчість; Д) авторська поетична творчість. 2. Твір “Ой мала вдома сина сокола” за жанром: A)балада; Б) дума; B)драма; Г) пісня; Д) щедрівка. 3. Підгрунтям для створення поетичних форм обрядового фольклору стала: A) християнська релігія; Б) язичницька релігія; […]...
- Твір на тему – Найкращий урок Уроки бувають різні: цікаві і не дуже, нудні (буває й таке) і не дуже. Я спробую розповісти про урок, який запам’ятався на все життя. Як говорять педагоги, за методикою – це урок-вертеп. Що це таке? Уявіть собі, що в клас заходить ціла ватага колядників, наряджених у костюми (тут були і Коза, і Чортеня, і Меланка […]...
- ГОЛОВОСІКА – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ 11 вересня – Головосіка. Після хрещення Господнього святого Івана Хрестителя кинули до в’язниці за наказом Ірода (а він був тоді правителем Галілеї). Жорстокий наказ було віддано через те, що Іван засуджував Ірода за його неправедні вчинки: той покинув законну дружину, а натомість жив із незаконною – дружиною свого брата Іродіадою, яка була дуже ласа до […]...
- Базиліка-да-Ештрела Базиліка-да-Ештрела – один із найбільш вражаючих пам’ятників архітектури Лісабона. Базиліка була побудована за наказом королеви Марії I Португальської, яка дала обіцянку побудувати церкву, якщо у неї народиться спадкоємець престолу. Королева народила сина Жозе, принца Бразильського, і виконала свою обіцянку. Будівництво базиліки було розпочато в 1779 і було закінчено в 1790 році. Базиліка розташована на пагорбі, […]...
- Мартин Боруля – Мій улюблений драматичний твір української драматургії другої половини XIX століття Театр… В Україні завжди любили веселі, жартівливі сцени з народного життя. Вертеп, інтермедії на побутові теми були оригінальними першими виставами. “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник” І. Котляревського, “Назар Стодоля” Т. Шевченка – це вершини драматургії першої половини XIX століття. Друга половина XIX століття була більш плідна на театральні вистави і драматургів, бо вже існували не лише […]...
- Я НЕ НЕЗДУЖАЮ, НІВРОКУ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО *** Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить. Болить, і плаче, і не спить, Мов негодована дитина. Лихої, тяжкої години, Мабуть, ти ждеш? Добра не жди, Не жди сподіваної волі – Вона заснула: цар Микола Її приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить, Та […]...
- Сузір’я Візничий Сузір’я Візничий – північне сузір’я між 70° і 109° прямого сходження і 28° і 56° північного відмінювання, за Гейсу містить 144 зірки, видимі неозброєним оком, в числі яких одна першої величини – Капела – і одна другій. Традиційно прийнято зображати Візничого у вигляді чоловіка, який тримає на спині козу, а на лівій руці у нього […]...
- Ронсарова строфа Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”: Їде Лицар-Сам із бою, а Їде гордий сам собою, а Грішний кинувши вертеп, б В грішний край давно коханий, в Пишноцвітний, злототканий, в В рідну […]...
- Міф про Дедала та Ікара – шкільний твір 5 клас МІФИ, ФОЛЬКЛОР Дедал – винахідник столярних інструментів, гарний архітектор і скульптор. Він жив в Афінах, звідкіля йому довелося втікати після того, як він скинув з Акрополя (укріпленої частини давньогрецького міста) свого учня і племінника Талоса. Майстерність Талоса викликала заздрість Дедала: племінник незабаром міг обійти свого вчителя. Після осуду його афінянами Дедал утік на […]...
- ВІДВІДИНИ МУДРЕЦІВ ЗІ СХОДУ. ВТЕЧА В ЄГИПЕТ І ВБИВСТВО НЕМОВЛЯТ. ПОВЕРНЕННЯ З ЄГИПТУ ДО НАЗАРЕТА – БІБЛІЯ ЯК ПАМ’ЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зо Сходу і спитали: “Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його зорю на сході и прийшли йому поклонитись”. Почувши це, цар Ірод стривожився, і весь Єрусалим з ним. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитав у них, […]...
- НАРОДНА ДРАМА – ОБРЯДОВА ТВОРЧІСТЬ МОДУЛЬ 2 2.3.1-2.3.2. Поняття про народну драму. Види народної драми. Народна драма – це сукупність різних за формою і способом виконання уснопоетичних творів, які складалися для театралізованої гри. Характерні ознаки народної драми: синкретичність (поєднання слова, співу, танцю), імпровізація, комізм і пародія. Казки, хороводні пісні, календарно-обрядова поезія, весільні обряди виконувались у драматизованому вигляді, вертеп, народні сценки […]...
- ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ 1. У кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” зображено долю родини, члени якої носять прізвище: A) Кравчина; Б) Хутірний; B) Губенко; Г) Запорожець; Д) Лиманчук. 2. У романі В. Барки “Жовтий князь”: A) центральним персонажем, навколо якого будується сюжет, є безіменний селянин; Б) зображено, як усі члени родини Катранників гинуть від голоду; B) секретар райкому […]...
- Скорочено – УКРАЇНА В ОГНІ – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – 11 КЛАС Умовно твір поділяється на три частини. Перша – відступ Червоної Армії, друга – німецька окупація та партизанський рух, третя – наступ. Починається кіноповість досить мирною картиною: родина колгоспника Запорожця – батько Лаврін, мати, п’ятеро синів та дочка Олеся – святкують материн п’ятдесятип’ятирічний ювілей. Щаслива родина зібралася разом. Але картина раптово змінюється. Прийшла війна, і заплакана […]...
- КОЗАЧИНСБКИЙ МАНУЇЛ (МИХАЙЛО) КОЗАЧИНСБКИЙ МАНУЇЛ (МИХАЙЛО) (1699, м. Ямпіль, тепер Вінницької обл. – 15.08.1755, м. Слуцьк, тепер Мінської обл., Білорусь) – представник раннього Просвітництва в Україні. Походив із сім’ї шляхтича. Закінчив Київську академію (1733). Разом з іншими магістрами-вихованцями Академії поїхав до Сербії на прохання сербського митрополита Вікентія Іовановича. Там одержав призначення в Карловську словено-латинську школу, працював у ній […]...
- Щоденник Щоденник – літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньо пережитої події, яка щойно сталася. Щ. пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо діалогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого Щ. сприяли його поширенню […]...
- УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 33. Усна народна творчість. 34. Історичні пісні. “Ой Морозе, Морозенку”. 35. “Чи не той то Хміль…” – історична пісня про Б. Хмельницького. 36. Народні думи і балади. 37. “Дума про Марусю Богуславку”. 38. Ліро-епічна соціально-побутова балада “Бондарівна”. 39. Маруся Чурай. Пісні “Віють вітри”, “Засвіт встали козаченьки”. 40. “Слово про похід Ігорів”. 41. “Повість минулих літ”. […]...
- Марсійя Марсійя – елегійна, переважно моноримна поема на честь покійника, найдавніший жанр арабської Поезії, що постав на основі ритуальних похоронних оплакувань. Один із відомих поетів цього жанру – аль-Мугальхіль (VI ст.), котрий присвятив свої твори загиблому у бою братові. Звертався до М. перський поет Рудакі (елегія на смерть Шахіда Балхі), автор поеми “Шахнаме” Фірдоусі, зокрема у […]...
- Суть “Іліади” Гомера В “Іліаді” Гомера описується хід Троянської війни. Починається все на весіллі Пелея і Фетіди (батьки Ахілла), на якій богиня розбрату кидає золоте яблуко для “найгарнішої”. Це служить предметом спору між Герой, Афіною і Афродіотой, які просять троянського царевича Паріса розсудити їх. Він віддає яблуко Афродіті, так як та пообіцяла йому красиву з дружин. Тоді-то Гера […]...
- Зачин Зачин – усталений, традиційний початок оповідних фольклорних творів, переважно казок: “Колись був у Києві”, “Був собі дід та баба”, “Був собі котик та півник”. Такі 3. називають ініціальними формулами (є ще медіальні і фінальні). Вони бувають досить розлогі, римовані, поєднані з веселими каламбурами: “Було це за царя Панька, як була земля тонка: пальцем проткнеш і […]...
- Казки – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Казка – це епічний фольклорний твір чарівного, пригодницького або побутового характеру, який розповідає про вигадані події. Орієнтація на вимисел є однією з найважливіших жанрових ознак казки. Сюжет казкового твору завжди утверджує перемогу добра над злом. Нерідко казка завершується традиційною формулою: “Ось вам казка, а мені бубликів в’язка”, “І стали вони жить-поживать, добра наживать” та ін. […]...
- Короткий зміст казки “Добрий дракон і зла змія” Жив бідняк-селянин з дружиною і сином. Збираючи хмиз для вогнища, бідняк зіткнувся з голодним Драконом. Пошкодувавши худого бідняка, Дракон не став його з’їдати, але попросив селянина приносити йому молоко. На знак подяки за кожне відро молока, Дракон регулярно виносив з печери дорогоцінний камінь. Матеріальне благополуччя селянина налагодилося. Син селянина одружився на дівчині з чужого села, […]...
- ФАРС Фарс (франц. farce, від лат. farcio – начинюю, наповнюю) – малий комічний жанр західноєвропейського середньовічного театру. Фарс виникає ще у XII столітті, але в самостійний драматичний жанр виокремлюється з другої половини XV сторіччя. Періодом його розквіту є XIV-XVI століття. Серед витоків фарсу – виступи мандрівних комедіантів (гістріонів) і карнавальні масницькі ігри. Розповіді гістріонів визначили тематику […]...
- Зі скарбниці критичної думки ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Зі скарбниці критичної думки “Федькович – се талант переважно ліричний; всі його повісті, всі найкращі його поезії навіяні теплим, індивідуальним чуттям самого автора – всі похожі на частки його автобіографії – так і здається, що автор співає і розказує всюди про те, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім іменно й […]...
- ЛІТЕРАТУРНІ ЗДОБУТКИ ДОБИ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО – РЕНЕСАНС І БАРОКО В ДАВНІЙ УКРАЇНІ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Особливості українського літературного бароко Література українського Бароко засвідчила великий життєлюбний потенціал народу, його стійкість у протистоянні випробуванням, самобутність, велику творчу обдарованість. Ця історична доба була цінна тим, що не відкидала і не заперечувала культурних набутків минулого й повсякчас дбала про майбутнє. Бароко (від італ. “дивний”, “химерний”) – напрям у мистецтві та літературі ХVІІ-ХVІІІ ст., який […]...
- ДОВГАЛЕВСЬКИЙ МИТРОФАН ДОВГАЛЕВСЬКИЙ МИТРОФАН (світське ім’я Михайло, рр. нар. і см. невід.) – культурно-освітній діяч, письменник, одна з найвизначніших постатей літератури українського бароко. Навчався, очевидно, в Київській академії, з 1735 р. викладав у ній синтаксиму, в 1736- 1737 рр. – поетику. Залишив після себе знаменитий курс поетики “Сад поетичний”, що вважається класичним зразком барокової поетики, де риси […]...
- Твір на тему: Подорож Скруджа у часі та просторі (Діккенс Чарльз) Напевне, в житті кожної людини настає час, коли вона змушена озирнутися на свій життєвий шлях і замислитися над власною долею. Здавалося, в житті Скруджа такий момент не настане ніколи. “Це був старий грішник – заздрісний, жадібний, твердий, як кремінь, але ніяке кресало не могло викресати з нього благородної іскри”. І торував він дороги життя, “нехтуючи […]...