Вербальна асоціація

Асоціація – це якась зв’язок між психічними явищами, що виникає при певних умовах. Про неї говорять в тих випадках, коли одна подія тягне за собою інше. Термін “асоціація” був запропонований в 1690 р Дж. Локком (Мартинович, 1997). Оскільки явища і об’єкти навколишнього світу пов’язані в нашій свідомості, то подібні зв’язки існують і між словами, їх позначають. Кожне слово не просто існує у свідомості, але воно включено в мовну мережу, в якій сотнями ниток воно тягнеться до інших слів мови. У цій асоціативно-вербальної мережі представлена ​​мовна готовність носія мови (Караулов, 1999).
Через асоціативного зв’язку слова завжди є членами речових гнізд або систем гнізд (Крушевський, 1883). Це обумовлено тим, що вони класифікуються в нашій свідомості так само, як і позначаються ними речі. Слова походять один на одного тим чи іншим своїм аспектом, що дозволяє нам групувати їх. Вербальна мережа є оперативним простором, в рамках якого відбувається мовна активність. З цієї позиції, вербальна мережа – це стабільно підтримувана мозком обширна структура, яка фіксує значення кожного слова засвоєного мови і множинні межсловесние зв’язку різного ступеня “близькості” або “віддаленості” (Ушакова, 2003; 2004).
Для вербальної асоціації стимулом не обов’язково має бути слово. Ним може бути і частина слова, і структури, більші, ніж слово (наприклад, словосполучення). Подібні зв’язки Ю. М. Караулов (1999) назвав побудовою “асоціативної граматики”. Передбачається, що в психіці людини не записана окремо лексика і граматика у вигляді правил лексичної і граматичної сполучуваності. Вся мовна система функціонує одночасно. У цьому випадку частота певних асоціативних пар демонструє актуалізацію володіння не тільки семантикою, а й граматикою.
Вербальна асоціація може відображати як реальний зв’язок між явищами або об’єктами, так і зв’язок, що виникла в результаті суб’єктивного досвіду людини. Цей досвід може бути як суто особистим, так і досвідом оточення, з яким пов’язаний чоловік. Наприклад, у нашій країні білий колір асоціюється з урочистими подіями, тоді як в Японії він вважається кольором трауру (Фрумкіна, 2001).
Таким чином, характер асоціацій визначається цілим комплексом чинників: індивідуальним досвідом випробовуваних, особливістю культури, конкретної політичної структурою, в якій вони проживають, станом, в якому знаходяться, віком.
Індивідуальний досвід людини проявляється в оригінальності або типовості створюваних асоціацій. Це зумовлено як генетичними його особливостями, що формують певний психологічний тип, так і багатством чи бідністю на події обставин його життя.
Особливість культури, в якій розвивається людина, виявляється в характері формуються асоціативних гнізд. Р. М. Фрумкіна (2001) провела порівняльний аналіз асоціацій на сему “Сир”, створюваних випробуваними, які проживають у різних країнах Європи. Для російськомовних найбільш частими виявилися асоціації: голландська, смачний, жовтий, олія. Для болгар типові асоціації: вівця, білий, солоний. Для англомовних випробуваних: крекери, миші, хліб; для німецькомовних: масло, хліб, молоко. Подібний культурний аспект представлений в асоціативних словниках, що відображають культурну “норму”, тобто типові мовні зв’язки для даного народу.
Конкретні суспільно-політичні ситуації можуть змінити цю норму. Так у молодих людей, що проживають в Росії та Польщі, відзначаються істотні відмінності в асоціаціях на найбільш одіозні слова з набору “Політика”, “Бог”, “Добро”, “Сім’я”. Аналіз асоціацій виявляє більше негативізму у польських студентів до слів, що належать до сфери “Політика”. У відповідях на слова, пов’язані з темою “Мораль”, у польських респондентів простежується зв’язок між “вічними” і релігійними цінностями, що не спостерігається у росіян (Фрумкіна, 2001).
Але й особливості часу, в якому живе людина, відображаються на ставленні людини до слова та асоціації на нього. Наприклад, наприкінці 80-х років, коли проводилося наше асоціативне дослідження, одним з найбільш емоційних було слово “джинси”, тоді як слово “голка” розглядалося групою експертів як нейтральна. Більше того, випробовувані реагували на нього також, як на нейтральне. Це цілком зрозуміле явище. Якісні джинси в той час можна було придбати з великими труднощами, а наркоманія не зачіпала широкі верстви населення. Можливо, що дослідження, проведене в даний час (початок 21 століття), виявить істотні зміни у виборі слів як емоційних, і слово “джинси” буде оцінюватися як нейтральне, а “голка” – як емоційне (Миколаєва, 2005).
Стан, у якому перебуває випробуваний (здоров’я, хвороба, стрес, і т. Д.), Також змінює якість асоціацій. Наприклад, людина в гострому стресі породжує велике число інвертованих асоціацій, тобто асоціацій, що мають знак емоційного забарвлення, протилежний слову-стимулу (дружба – ворожнеча, поцілунок – укус і т. Д.) (Леутін, Миколаєва, 1988).
На якість асоціативного процесу впливає вік. Показано, що у дітей переважають синтагматические асоціації (лампа – горить, стілець – сиджу і т. Д.), Що, мабуть, пов’язано з відтворенням ними фрагментів запомненних фраз. Надалі все частіше зустрічаються парадигматичні асоціації (лампа – люстра; стіл – стілець), що обумовлено, можливо, освоєнням ними понятійної структури мови (Ушакова, 2004).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Вербальна асоціація