Венеціанські сади

Венеціанські сади – паркова зона в історичному центрі Венеції в кварталі Кастелло, де з 1895-го року проводиться ФестивальМистецтв Венеціанської Бієнале, головна подія найбільшого культурного заходу міста. Сади були розбиті ще за Наполеона, який наказав для цих цілей осушити болотисту місцевість біля берегів Бачино ді Сан Марко – вузької протоки, що відокремлює сади від площі Пьяцца Сан Марко та Палацу Дожів.

Сьогодні на території парку розташовано 30 павільйонів, 29 з яких “належать” певним країнам і використовуються для проведення виставок національного мистецтва під час Бієнале. В 30-му павільйоні, відомому як “Падільоне Чентрале”, проводиться головна виставка – це найбільший з усіх павільйонів. Деякі з павільйонів були спроектовані провідними архітекторами 20-го століття, в тому числі Карло Ськарпа і Альваром Аальто, і являють собою своєрідний архітектурний музей. Наприклад, Американський павільйон побудований у формі Капітолію, німецький примітний готичної архітектурою, а бразильський – постмодерністськими рисами. На жаль, частина будівель знаходиться в поганому стані, що давно викликає критику і невдоволення в суспільстві, але країни, яким віддані ці приміщення, поки не знаходять коштів на їх ремонт. Крім цього давно йдуть розмови про те, щоб перетворити сади в більш вільну рекреаційну зону.

Іншими пам’ятками садів є численні коти, які мешкають тут і охороняються державою, і деякі скульптури. З останніх варто назвати статую Гарібальді в самому центрі, пам’ятник патріоту П’єр Луїджі Пенц, пам’ятник солдатам і морякам, створений в 1885-му році і присвячений військовим, що допомагали під час катастрофічної повені 1882-го року, монумент Ріхарда Вагнера і пам’ятник великому поетові Джозуе Кардуччі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Венеціанські сади