ВЕДИ ЯК ПАМ’ЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ

Усі великі релігії мають свої священні книги; в яких викладено основні ідеї та заповіді віровчень. Тексти релігійних книг мають величезне значення в історії людства: в них сформульовано норми культури, систему моральних цінностей, відображені певні історичні події.

До видатних пам’‎яток літератури належать, зокрема, Ве́ди (II тисячоліття до н. е.), Бі́блія (XIII століття до н. е. – II століття н. е.) і Кора́н (VII століття н. е.). Водночас для мільйонів людей вони є священними книгами: індуї́зму (Веди), христия́нства (Біблія) та ісла́му (Коран).

Хоча Веди, Біблія і Коран виникли як релігійні книги, вони увібрали весь попередній досвід народів, які їх створювали, – міфи, легенди, перекази, фольклорні твори (зокрема пісні, прислів’‎я, загадки, байки), історичні хроніки, філософсько-релігійні трактати1, а також законодавчі кодекси, де особливе місце посіли вимоги до моральної поведінки людей.

Уже в давні часи досконала форма викладу Вед, Біблії і Корану незмінно викликала захоплення. Усі ці книги називають богонатхненними – мудреці, царі та пророки, яким традиційно приписується авторство, лише передали людям те, що почули від Бога.

Священні книги започаткували багаті літературні традиції в середовищі народів, які прийняли індуїзм, християнство та іслам. Літератури народів Індії, Європи і мусульманських країн на ранніх етапах розвитку були тісно пов’‎язані з Ведами, Біблією та Кораном. Більшу частину тогочасних творів складали навіяні ними вірші й поеми релігійного змісту, притчі, проповіді, повчання, оповіді про чудеса, а також прямі перекази священних книг.1

1 Трактат (з латини обговорювати, розглядати) – науковий твір.

ВЕДИ ЯК ПАМ’ЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Ве́ди – одна з найдавніших пам’‎яток світової літератури. Виникли вони в Давній Індії, і початок їх створення вчені відносять до середини II тисячоліття до нашої ери. Веди – це релігійні збірки віршованих текстів, де в поетичній формі викладені основи релігії індуїзму.

Прихильники індуїзму – релігії, яку сповідує більшість населення сучасної Індії та Непалу, – визнають Веди центральною та найавторитетнішою частиною всієї індуїстської релігійної літератури. Однак із Вед розпочалася не лише індуїстська релігія, а й уся література та культура народів Індії.

Слово веди в перекладі з давньоіндійської мови (санскриту) означає знання. Індуїсти вважають усе, сказане у Ведах, священним знанням. Понад три тисячоліття право вивчати Веди мали лише жерці1, які передавали їх усно від покоління до покоління. Ця традиція усної передачі Вед продовжує існувати в Індії і в наш час. За індуїстськими уявленнями, Веди ніким і ніколи не були створені, а вічно існували як божественне одкровення.

Веди – священні книги індуїзму

Походження індуїзму губиться у сивій давнині – ім’‎я його засновника не відоме. Індуїзм – релігія політеїсти́чна, тобто його прихильники вірять у багатьох богів. Зараз індуїзм налічує понад 3 мільйони богів (!). Богам поклоняються в храмах, які їм присвячені. Попри все різноманіття богів і відсутність єдиної обрядовості існує обов’‎язкова умова, за якої людину вважають індуїстом – це визнання Вед священними книгами.

На початку I тисячоліття до нашої ери священні тексти різних племен Давньої Індії були впорядковані у чотири священні книги індуїзму – “Рігве́ду”, “Самаве́ду”, “Яджурве́ду”та “Атхарваве́ду”. Ці книги разом називають Ведами. У своєму завершеному вигляді чотири книги Вед пов’‎язані з обрядом жертвопринесення, під час якого були задіяні чотири жерці.

“Рігве́да” (веда гімнів) і “Самаве́да” (веда співів) – це збірки тисяч гімнів. їх декламували і наспівували під час жертвопринесень. Більшість текстів 1 Звеличує богів, а також містить прохання до них про допомогу (наприклад, для перемоги над ворогами, для досягнення успіху чи життєвих благ):

Дітей без ліку дайте нам, богині!

Небесні дочки, дайте нам багатства!

Прокинувшись у захисті безпечнім,

Батьками станемо синів хоробрих!

Пожертву даючи, до вас звертаюсь,

Блискучі дочки неба, й закликаю:

Славетними зробіть нас серед людства!

Нам це дадуть боги, Земля і Небо.

(Із гімну “До світової Зорі1”, “Рігведа”)

Переклад із санскриту Павла Ріттера

ВЕДИ ЯК ПАМЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ   СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ

Храм бога Вішну в південно-східній Індії, якому більше 1000 років. Відвідати цей храм хоча б раз у житті повинен кожен індуїст

1 Жерці – у давніх цивілізаціях служителі богів, посередники між людьми, богами і духами.

“Яджурве́да” (веда жертвопринесень) – це збірка правил жертвоприношень і жертовних замовлянь. До складу “Атхарваве́ди” (веди заклинань) увійшли магічні замовляння, спрямовані на відвернення злих духів (демонів), які вважалися уособленням ворожих сил природи, хвороб та нещасть:

Як думки разом з бажанням,

Що летять далеко й швидко,

Так лети і ти, о кашлю,

За думками геть, далеко!

Як ті стріли найгостріші,

Що летять далеко й швидко,

Так лети і ти, о кашлю,

Згинь, щоб сліду не лишилось!

(Із замовляння “До кашлю”, “Атхарваведа”)

Переклад із санскриту Павла Ріттера

“Атхарваведа” була упорядкована найпізніше (у VIII ст. до нашої ери.) і початково не входила до складу Вед. Однак із часом її також почали використовувати при жертвопринесенні, щоб відвернути демонів, які могли зашкодити здійсненню обряду, і запобігти злу, що загрожувало людині. Наприклад, у гімні “До великої Матері Землі” є такі рядки:

На матері оцій, що всі рослини родить,

Землі тривкій, широкій і могутній,

На цій міцній землі живім щасливо!

1 Вранішній зорі Уша́с – одній із найпопулярніших і найдавніших богинь Вед – у “Рігведі” присвячено більше 20 гімнів. Вона зображується як вродлива, одягнена у світло діва, яка їздить на колісниці, запряженій пурпуровими кіньми (або волами). Ушас відчиняє небесні ворота тьми і наповнює всесвіт світлом.

Житлом великим стала ти, зросла велика,

Великим є твій тиск і рух невтримний. […]

Твій дух принадний є у людях, Земле,

Він є в чоловіках, жінках, героях, конях

І є в птахах, слонах, є в диких сарнах.

Оту красу, що є в дівчатах, Земле,

Дай і мені, щоб ненависті не підпадав ніколи! […]

Нехай твоє нутро, не підлягаючи хворобам,

Усе для нас народжує, як мати діток, –

Усе життя своє ретельно і пильно

Ми шануватимем тебе пожертвами, о Земле!

(Із гімну “До великої Матері Землі”, “Атхарваведа”)

Переклад із санскриту Павла Ріттера

У Ведах викладено уявлення давніх індійців про побудову світу, про можливості й обов’‎язки різних богів, про походження й життєве призначення людини. Ці уявлення відображено в окремих невеликих сюжетах, що без визначеної послідовності розпорошені у книгах, причому деякі сюжети повторюються і навіть суперечать один одному.

Наприклад, поява Всесвіту в “Рігведі” описана в кількох різних сюжетах. Найпростіший із них – це шлюб Неба (батька) і Землі (матері), внаслідок якого народилося все суще у Всесвіті, а найнаочніший – це поява Всесвіту в результаті жертвопринесення гігантської тисячоокої і тисячоголової першоістоти на ім’‎я Пуруша, що займала весь існуючий простір. З очей Пуруші виникло Сонце, з голови – небо, з розуму – Місяць, з дихання – вітер тощо; з рота – жерці, з ніг – воїни, зі стегон – землероби.

Кількість богів у Ведах чітко не визначена, їхнє число коливається від 33 до 3339. Найголовніші боги Вед уособлюють природні стихії. Наприклад, І́ндра – це повелитель грому і блискавок, бог воїнів. Його, як давньогрецького Зевса, часто називають царем богів. Вару́на – бог зоряного неба (порівняйте із давньогрецьким Ураном), володар ночі, його часто називають царем Всесвіту. А́гні – бог вогню, він може повноцінно виявлятися на Землі, на небі й у повітрі. Ва́ю – бог вітру, Су́р’‎я – бог Сонця, Ру́дра (пізніше отримав назву Ши́ва) – бог буревіїв, Ві́шну – бог сонячної енергії (згодом борець зі злом і захисник скривджених).

ВЕДИ ЯК ПАМЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ   СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ

Бог Індра на білому слоні (малюнок початку XIX століття)

ВЕДИ ЯК ПАМЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ   СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ

Багаторукий бог Шива (статуетка IX століття)

Проте не всі давньоіндійські боги пов’‎язані з природними стихіями. У Ведах обожнюються також психічні стани (бог гніву, бог віри) та різні види людської діяльності (бог творчості, бог захисної діяльності).

Водночас із прославлянням богів Веди розповідають про їхні пригоди та боротьбу з демонами і ворожими племенами. Найпопулярніший ведичний герой – це Індра, неймовірно сильний величезного зросту бог:

Увесь світ мені здається

Наче крихітка маленька…

Бо ж мені земля і небо

І по пояс не сягають.

Я одним плечем все небо,

Другим – землю підпираю.

Найвеличніший з великих,

Аж до хмар я піднесуся.

(Із “Рігведи”)

Переклад із санскриту Павла Ріттера

Богу Індрі присвячено чверть всіх гімнів “Рігведи”, і в них Індра виступає як безстрашний войовник. Особливо часто описується перемога Індри над демоном Врітру, який закрив у горах всі ріки і позбавив світ необхідної води.

Вбивство Врітри відкрило води і відновило родючість землі.

Багато місця у Ведах також відведено Варуні та Агні, в багатьох випадках вони описуються як суперники Індри і не менш могутні та важливі для людей боги.

За своїм літературним характером ведичні тексти дуже різноманітні, серед них можна виокремити епічні оповіді, поетичні роздуми та драматичні діалоги, з яких сформувалися три роди давньоіндійської літератури – епос, лірика і драма. Більшість ведичних текстів мають релігійний і героїчний зміст, утім є і сатиричні сюжети; неперевершені ліричні замальовки:

ВЕДИ ЯК ПАМЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ   СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ

Синьошкірий бог Вішну верхи на чарівному орлі (фрагмент картини XIX cт.)

ДО НОЧІ

Ніч зійшла і оглядає

Все навкруг чарівним зором,

Закосичившись в оздоби.

Простяглася на весь простір –

По долинах та по горах.

Пітьму геть жене зірками.

Світла Ніч коли настала,

Світло денне заступила.

Хай від неї морок згине!

Всі оселі вже поснули,

Всі пташки, і всі тварини,

І орли, лишивши здобич.

Злодія жени далеко,

Ноче, вовка та вовчицю, –

Дай заночувати гарно.

Пітьма нас перемагає,

І заковує нас морок,

А Зоря своє все ж візьме.

Шлю пісні я, мов корови,

Вибирай же, донько неба,

Гімн собі, як на змаганні!

(Гімн, “Рігведа”, X, 127)

Переклад із санскриту Павла Ріттера

ВЕДИ ЯК ПАМЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ   СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ

Фрагмент “Рігведи” з рукопису XIX століття

Для тих, хто хоче знати більше

Образ Матері-землі в індуїзмі

Мати-Земля в індуїзмі постає живою істотою, здатного мислити і творити. Індійці звертаються до неї як до богині, просячи у неї прихильності. Вони вважають, що у жодному разі не можна бездумно використовувати беззахисну Землю, агресивно виснажуючи її сили й надра. Потрібно любити і поважати Землю, цінувати її дари. Адже вона піклується про людей, годує і заспокоює їх.

У південній Індії роль такої Матері – Землі виконує богиня Маріамман. На присутність цієї богині в південно-індійському поселенні вказує особливий камінь, який символізує її голову, а вся земля, на якій розташоване поселення, символізує її тіло. Своїм тілом богиня годує людей, тварин і рослини цієї місцевості. Маріамман зображують у вигляді багаторукої жінки, яка тримає барабан, ніж, дзвіночок і тризуб.

ВЕДИ ЯК ПАМЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ   СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ

Скульптури храму богині Маріамман (місто Уті на півдні Індії)

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які книги ми називаємо священними книгами людства?

2. Що вам відомо про виникнення Вед? Яка релігія лягла в їхню основу?

3. Із яких книг складаються Веди? Випишіть у робочий зошит назви цих книг.

4. На основі вивченого спробуйте стисло схарактеризувати індуїзм як релігію.

5. Випишіть у зошит імена головних індуїстських богів.

6. Згадайте вивчені у 6 класі індійські міфи про створення світу, дня і ночі та інші. Як у цих ведичних міфах відобразилися уявлення індійців про світ?

7. Розкажіть про зміст і призначення гімнів, що містяться у священних Ведах.

8. На прикладі прочитаних фрагментів зробіть висновок, про що люди з давніх-давен просять богів.

9. На прикладі фрагмента з гімну “До великої Матері Землі” поясніть, як ставляться до Землі індійці. У чому полягає єдність людини і природи?

10. Виразно прочитайте ведичний гімн “До Ночі”.

11. Якою зображується Ніч, сестра богині Зорі? Чи відчуває співець до неї страх? Доведіть, що в цьому творі відображено одну з головних ідей індуїзму – єдність людини і Всесвіту (а не протистояння).

12. Знайдіть у тексті гімну “До Ночі” приклади персоніфікації.

13. Прокоментуйте молитву з Рігведи “Боже, пробуди нас веселими і дай нам знання!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ВЕДИ ЯК ПАМ’ЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ