Вчитаймося в Лесине слово іскристе – СВІТ ДИТИНСТВА У ПОЕЗІЇ І ПРОЗІ
Поетичні твори
УРОК 58. Вчитаймося в Лесине слово іскристе
Матеріал уроку. “Леся Українка” (про неї). Леся Українка “Як дитиною, бувало…”.
Мета. Розширити і поглибити знання учнів про життя і творчість Лесі Українки; формувати навички виразного читання, вчити відчувати емоційний зміст поезії, красу художнього слова, розвивати творчу уяву, зв’язне мовлення; викликати захоплення великою силою волі поетеси.
Обладнання. Портрет і фотографії Лесі Українки у різні роки життя, добірка творів для дітей.
Хід уроку
I. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
1. Читання вірша з пропущеними буквами, що позначають голосні звуки.
В_ш_ньк_ – ч_р_ш_ньк_, (Вишеньки-черешеньки,
Ч_рв_н_ї, сп_л_, Червонії, спілі,
Ч_г_ ж б_ в_ т_к в_с_к_ Чого ж бо ви так високо
В_р_сл_ н_ г_лл_? Виросли на гіллі?)
– Який жанр цього твору?
– Доведіть, що це – вірш.
2. Відновлення вірша на основі рими і змісту (робота в парах).
– Відновіть вірш, пронумерувавши рядочки у правильному порядку.
Зразок картки
Там хати садками вкриті, (3)
Онде балочка весела, (1)
Коло сіл стоять тополі, (5)
В ній хороші, красні села, (2)
Розмовляють з вітром в полі… (6)
Срібним маревом повиті, (4)
3. Доповнення вірша добиранням слів, що римуються.
На допомогу дітям учитель може показати ілюстрацію до вірша чи слова.
На зеленому…, (Горбочку)
У вишневому…, (Садочку)
Притулилася…, (Хатинка)
Мов маленькая… (Дитинка)
Стиха вийшла…, (Виглядати)
Чи не вийде її… . (Мати)
– Пригадайте, з яких віршів ці уривки і хто їх автор. (Вірші Лесі Українки “Вишеньки-черешеньки”, “Красо України, Подолля!”, “На зеленому горбочку”.)
II. Повідомлення теми і мети уроку.
Учитель читає вірш:
Ми сьогодні з вами
Поведемо мову
Про чудову жінку,
Українцям всім відому.
Оце перед вами
У квітах барвінку
Наша поетеса –
Леся Українка.
– Як ви уже зрозуміли, сьогодні урок ми присвячуємо українській поетесі Лесі Українці. Ми пригадали твори, які читали на уроках літературного читання. А що ви знаєте про життя поетеси?
– Сьогодні поглибимо знання про життя і творчість славної доньки України.
III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Лесі Українки.
1. Опрацювання статті “Леся Українка”.
– Леся Українка писала про себе:
Мене весна при лузі породила,
Заквітчана у проліски.
Водила вона мене за руку у лани,
На луки дальні, до верби старої,
Розщепленої громом весняним,
Водицею з криниці степової
Щоранку напувала…
– Прочитайте статтю (с. 100) про Лесю Українку.
– Чого з прочитаного ви ще не знали? Що для вас було уже відомим?
2. Доповнення знань учнів про поетесу.
Розповідь веде учитель або підготовлені учні.
– Лариса Петрівна Косач-Квітка, а саме таким є справжнє ім’я та прізвище поетеси, була другою дитиною в сім’ї Олени Петрівни і Петра Антоновича Косачів. Мати, відома письменниця Олена Пчілка, займалася вихованням дітей вдома (їх у сім’ї було шестеро). Батько, юрист за освітою, був людиною лагідною і правдивою. У сім’ї панувала атмосфера поваги до народних звичаїв і традицій, до української культури.
У дитинстві Лариса була жвавою і допитливою дівчинкою. У чотири роки добре читала, а в п’ять змогла написати досить змістовного листа своєму дядькові. Ларису по-домашньому кликали Лося, а в п’ять років вона попросила називати її Лесею.
Улюбленими творами стали вірші Т. Шевченка, українські народні казки, грецькі міфи, книжки про дивовижні подорожі мандрівників. Ще Леся любила співати і танцювати, грала на фортепіано. Коли навчилася нотної грамоти, стала записувати мелодії і тексти почутих народних пісень.
На іменини мамі, батькові, братові Михайлові дівчина щороку дарувала свої чудові вишивки. Вона вишивала й мережила сорочечки, рушники для братів, сестер, родичів, знайомих.
Дітей любила Леся по-особливому. Для малечі вона робила в подарунок навіть власні іграшки. У селі Колодяжному, де жила дівчина, не було школи, і вона вчила дітей читати й писати.
Літературну діяльність Леся почала рано. У дев’ять років написала перший вірш “Надія”, присвячений тітці Єлі, яку цар заслав у Сибір за політичні погляди. Коли дівчині було тринадцять років, з’явився перший друкований вірш “Конвалія”. Мама, відсилаючи вірш до друку в Галичину, підписала його псевдонімом “Леся Українка”. Так Олена Пчілка назавжди поєднала долю Лесі з долею України.
Доля розпорядилася так, що наділила Лесю дивовижними здібностями і в той же час примусила виборювати життя у щоденних муках і стражданнях. Під час Водохреща в Луцьку дівчинка так захопилася, що не відчула, як промочила ноги в крижаній воді. Спочатку боліла нога, потім рука. Діагноз – туберкульоз кісток, а потім легень, нирок. Але ще в дитинстві поетеса засвоїла правило: щоб не плакати, треба сміятись.
Саме про те, як гартувався її дух, Леся Українка написала у своєму вірші “Як дитиною, бувало…”.
IV. Опрацювання вірша Лесі Українки “Як дитиною, бувало…”.
1. Виразне читання вірша вчителем (діти заплющують очі).
– Які картини постали у вашій уяві, коли слухали вірш?
– Який настрій він викликав?
2. Словникова робота.
Читання пірамідок слів.
– Доберіть антоніми до слів малою, питали, тихо, плакати. Доберіть синоніми до слів лихо, сміялась.
3. Читання вірша учнями (мовчки).
– Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?
4. Осмислення змісту вірша.
– Хто головний герой вірша?
– Чому героїня твору страждала?
– Чому не зізнавалася про свій біль?
– Поясніть вислів “коли в серце біль доходив”.
– Які риси характеру допомагали дівчинці переборювати біль? Скажіть це словами вірша.
– Яка основна думка вірша?
5. Різновиди читання.
А) Читання “буксиром” в парі.
Б) Читання з лінійкою.
6. Робота над виразним читанням вірша.
– Який настрій цього твору? З яким почуттям його треба читати?
– Визначте темп і тон читання.
– Після яких рядків треба зробити малу паузу? Після яких – велику?
– На яких словах треба зробити логічний наголос?
7. Конкурс на кращого читця вірша.
Діти спочатку самостійно вправляються у виразному читанні вірша, потім читають вголос перед класом.
8. Робота в зошиті (с. 41).
V. Підсумок уроку.
– Вірш якої поетеси сьогодні читали?
– Що нового дізналися про Лесю Українку?
– Кожному з нас треба повчитися в цієї мужньої дівчини, як треба переносити тимчасові незгоди, біль, неприємності.