Вчення Сократа про Бога – коротко

Related posts:

1. Вчення Сократа про добро Доброчесний Сократ зводив у своїй філософії до знання й оптимістично вірив, що всякий може стати доброчесним, раз він буде знати, в чому полягає добро. Всяке зло виникає лише з незнання добра, – ніхто не злий по природі і добровільно. У цих філософських поглядах Сократа поєднувалися психологічний детермінізм (неминучість переходу знання в дію, обумовленість вчинків знанням) […]...
2. Філософія Сократа Поворотним пунктом у розвитку античної філософії з’явилися погляди Сократа (469-399 до н. е.). Його ім’я стало прозивним і служить для вираження ідей мудрості. Сам Сократ нічого не писав, був близьким до народу мудрецем, філософствував на вулицях і площах і звідси вступав у філософські суперечки. Неоціненна заслуга Сократа полягає в тому, що його діалог став основним […]...
3. Софісти. “Маєвтика” Сократа Наступна віха в античній філософії – софісти V-IV ст. до н. е. – Протагор, Горгій, Гіппій. Назва цієї школи походить від грецького “софія” – мудрість. Вони іменували себе також “торговцями знанням”, так як були професійними вчителями, уроками заробляють собі на життя. Саме при софистах склався склад “семи вільних мистецтв”, що залишалися зразком аж до Нового […]...
4. Мова Сократа на суді Незважаючи на тяжкість цих звинувачень і на невигідне для Сократа настрій гелиастов, він навряд чи був би засуджений на смерть, якби сам не роздратував проти себе суддів тією промовою, якій виправдовував себе. Очевидно, він сам хотів бути засуджений на смерть, хотів позбавити себе нею від предстоявших йому немочей і страждань старості: йому було тоді вже […]...
5. Етика Сократа Згідно з Сократом, сенс життя, її мета – у правді в правді, в добрі. Сама діяльність людського розуму має тому етичне зміст; роблення розуму є практичне роблення, і дозвільне розумування, що не має практичної мети засуджується як помилкове і безплідне, як порожня софістика. За Сократом, все пізнання зводиться до етики. Істинне істота людини – у […]...
6. Платон “Апологія Сократа” – короткий зміст Зміст: Промова Сократа після виступів на суді проти нього, але до винесення обвинувального вердикту геліасти – короткий зміст; Промова Сократа після винесення йому судом загального звинувачення, але до смертного вироку – короткий зміст; Промова Сократа після смертного вироку – короткий зміст. Художня і логічна оцінка промов Сократа в передачі платонівської “Апології” “Апологія Сократа” – єдиний […]...
7. Біографія і філософія Сократа Дельфійський оракул назвав його наймудрішим з людей, а він був скромний і простий, вірний служитель Богів, Вітчизни, честі і справедливості. А ще Сократ вмів задавати питання. Питання про головне. Афіни, п’яте століття до нашої ери – час Перикла, Фідія, Софокла, золотий вік грецької культури. У бідній сім’ї каменотеса і повитухи народився хлопчик, Сократ. В Афінах […]...
8. Вчення Платона про душу – коротко Платонівське вчення про душу викладене в діалогах “Тімей” і “Федр”. На думку Платона, душа людини безсмертна. Всі душі створені Творцем у момент створення всесвіту. Їх число дорівнює числу небесних світил, так що на кожну душу припадає по одній зірці, яка охороняє душу в земному житті, після з’єднання з тілом. До початку земного існування душі відвідують […]...
9. Вчення Фейєрбаха про пізнання – коротко Відповідно до одного з основних положень, що підтверджують матеріалізм Людвіга Фейєрбаха, “істина, дійсність і почуття тотожні між собою… Очевидно тільки чуттєве… Тільки там, де починається чуттєвість, зникає всяке сумнів і всякий спір”. Тому почуття – головні органи не тільки нашого сприйняття, але й пізнання взагалі. Колишній спочатку головним авторитетом для Фейєрбаха Гегель доводив, що одні […]...
10. Вчення кініків про пізнання На противагу мегарской школі кинічеськи вчення відрізнялося практичним характером. Філософія є життєва мудрість. Тому абстрактне знання відкидається киниками безплідне непотрібне і неможливе. Мало того, доказ неможливості знання було Антісфеном істинним введенням у філософію, зверненням до істинної філософії. “Доброчесність достатня для щастя, – говорить він, – а для чесноти не вимагається нічого крім сили Сократа; від […]...
11. Суд над Сократом Ремесло донощиків знаходилося тоді в великому розвитку; тому легко було знайти матеріали для обвинувачення. Керований вищепереліченими мотивами Аніт, один з вождів демократичної партії, що групувалися близько Тразібула, і разом з Анітою поет Меле і оратор Ликон внесли у відновлений народний суд (геліею) обвинувачення проти Сократа. У ньому стверджувалося, що діяльність Сократа небезпечна державі, що він […]...
12. Платон “Феаг” – короткий зміст У давнину “Феаг” вважався одним з ранніх творів Платона. Але наука Нового часу засумнівалася в тому, що цей діалог був дійсно написаний ім. Питання про авторство “Феаген” досі залишається відкритим: можливо, його створив Платон в юні роки, але можливо і те, що він належить перу одного з учнів Академії або навіть якомусь набагато більш пізнього […]...
13. Молекулярна фізика – коротко Людину оточують різноманітні тіла. Речовини, з яких ці тіла складаються, можуть бути як природного, так і штучного походження. Розвиток техніки вимагає створення нових речовин з певними властивостями: володіють малою щільністю, але високою міцністю; малою теплопровідністю або великою твердістю і т. п. Впливати на властивості речовини, змінювати їх, створювати речовини, що володіють певними властивостями, стало можливим […]...
14. Патерналістичне вчення Конфуція В основі вчення Конфуція – патерналістський погляд на політику, за яким держава – одна велика патріархальна сім’я. У ньомуверховний правитель – батько для всіх, що являє собою зразок моральної досконалості. Він постійно піклується про благо своїх підданих як про своїх дітей, за що вони повинні платити правителю повним послухом. Держава буде міцним, учив Конфуцій, якщо […]...
15. Логіка Арістотеля – коротко В основу філософської логіки Аристотель кладе ряд “категорій” – найбільш загальних понять, що позначають найзагальніші характеристики буття. Їх перелік і число різні в різних його творах. Найчастіше він називає десять категорій: сутність, якість, кількість, відношення, місце, час, положення, володіння, дія, страждання. Категорія сутності – тобто, відповідь на питання, чим саме є той чи інший предмет […]...
16. СМЕРТЬ СОКРАТА – Юрій Мушкетик Три стрічі стратега з Сократом Стріча перша Сократ ще живий Над містом котився важкий, тисячоголосий гомін. Він народжувався десь там, по темних вузьких завулках, на запилюжених дорогах за міськими ворітьми – короткими перемовками, сонними вітаннями, скрипом коліс, брязкотом металу, старечим покашлюванням – сотнями маленьких струменців, котрі плинули, вбирали в себе інші й врешті вихлюпували на […]...
17. Еріугена про Бога Слово δεός, Бог, яке Еріугена співвідносить з δεωρώ (лат. – Video), або з δέω (лат. – Curro), означає, по першій етимології, бачення або абсолютний розум, за другою – вічний рух. Але й перше, і друге вираження фігурально, бо якщо Бог є такою істотою, поза яким, біля якого, і всередині якого немає нічого, то, строго кажучи, […]...
18. Вчення про істину Істина – продукт пізнання. Вчення про істину вибудовується в рамках гносеології. Від простого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики, такий шлях пізнання істини (В. Ленін). Істина – результат пізнавальної діяльності людини, тобто всіх її компонентів: суб’єкт – об’єкт – засоби – процес – умови – продукт – система – середовище. Тут цілком […]...
19. Філософія Аристотеля як енциклопедичне вчення Філософська думка Стародавньої Греції досягла найбільшої висоти в творіннях Аристотеля (384-322 до н. е.), погляди якого, енциклопедично що увібрали в себе досягнення античної науки, являють собою грандіозну систему конкретно-наукового і власне філософського знання в його дивовижною глибині, тонкості і масштабності. Виходячи з визнання об’єктивного існування матерії, Аристотель вважав її вічною, несотворімость і незнищенною. Матерія не […]...
20. Вчення Аристотеля про державу Свій суспільно-державний ідеал Аристотель викладає найбільше у творі “Політика”. За вченням Аристотеля про державу, людина живе не для себе одного, але за природою створений для суспільного життя – статеві та кровні зв’язки, язик, вроджені моральні інстинкти пов’язують його з іншими людьми. Він потребує них для найбільш успішного захисту від небезпек, для задоволення насущних потреб, а […]...