Вчення Платона про державу – коротко

Related posts:

1. Вчення Платона про душу – коротко Платонівське вчення про душу викладене в діалогах “Тімей” і “Федр”. На думку Платона, душа людини безсмертна. Всі душі створені Творцем у момент створення всесвіту. Їх число дорівнює числу небесних світил, так що на кожну душу припадає по одній зірці, яка охороняє душу в земному житті, після з’єднання з тілом. До початку земного існування душі відвідують […]...
2. Філософія Аристотеля і вчення Платона Безпосереднім попередником філософії Аристотеля було вчення Платона, проте їх одразу розділило найважливіше теоретичне відмінність. За системою Платона, загальні поняття нашої свідомості (ідеї) мають самостійно існування поза примарного світу матеріальних речей. За Арістотелем же, ідеї невіддільні від речей і мають своє буття в них. Аристотель вважає, що ідея і реальне явище існують не окремо один від […]...
3. Вчення Платона про душу У вченні Платона, душа всесвіту – істота, що займає середину між ідеєю і явищем; така ж природа і людської душі. Душа людини близькоспоріднених ідеї і з’єднана зі смертним тілом; тому в ній примиряється протилежність між чуттєвим світом і духом. Душа співпричетна ідеї життя, тому не може не бути живою; отже, її існування не почалося і […]...
4. Вчення Аристотеля про державу Свій суспільно-державний ідеал Аристотель викладає найбільше у творі “Політика”. За вченням Аристотеля про державу, людина живе не для себе одного, але за природою створений для суспільного життя – статеві та кровні зв’язки, язик, вроджені моральні інстинкти пов’язують його з іншими людьми. Він потребує них для найбільш успішного захисту від небезпек, для задоволення насущних потреб, а […]...
5. Вчення про державу Держава – це одна з найскладніших і найзаплутаніших тим соціальної та політичної філософії, що пов’язано в значній мірі з тим, що вона зачіпала і зачіпає інтереси людей, що знаходяться біля керма влади. Однак не тільки ідеологічна заангажованість і кон’юнктурно сть, але також теоретична багатозначність і духовна багатовимірність роблять тему держави предметом філософської та ідеологічної полеміки. […]...
6. Риси марксистсько-ленінського вчення про право і державу Марксистсько-ленінське вчення в офіційній ідеології радянської системи являло собою марксистську доктрину, яка була доповнена висновками теоретичних розробок натхненників більшовизму. До них слід віднести наступних політичних діячів: Ленін, Бухарін, Сталін. Марксистсько-ленінське вчення залишається одним з напрямків вчення про право і державу, яке, однак, відчуває потребу в осмисленні з урахуванням практики його реалізації і розробки нових теоретичних […]...
7. Погляд Сократа на державу і суспільство – коротко Суспільство і держава, за Сократом, не уявляють собою простий арени боротьби окремих індивідуальних або групових егоїзмів: в основі їх лежить ідея цілого, деякий освячений божеством розумний план. Щоб управляти державою, потрібно цей план розуміти, треба бути “знаючим”. Виходець із простих людей, що з’єднував витончений аристократизм духу з демократизмом зовнішності і поводження з людьми, Сократ – […]...
8. Вчення Сократа про Бога – коротко До часу Сократа філософська думка греків уже зруйнувала стару віру в людиноподібних олімпійських богів, і Сократ стоїть на повороті грецької думки до єдинобожжя; при цьому він першим став розуміти божество не як природну, а як моральну силу (бог – джерело чесноти). Ототожнення Бога з ідеєю блага і добра зближувало філософію Сократа з монотеїзмом, а в […]...
9. Діалоги Платона – короткий зміст З філософсько-літературною розбором платонівських діалогів можна ознайомиться в матеріалі Діалоги Платона – аналіз. Читайте також статті Платон – біографія, Платон – коротка біографія, Філософія Платона – стисло, Діалектика у Платона, Світ ідей і світ речей у Платона, Платон про Всесвіт, Вчення Платона про душу, Вчення Платона про державу, Платон “Держава” – короткий зміст, Платон “Закони” […]...
10. Діалектика у Платона За вченням Платона, філософія, наука, відповідна чистому прагненню до істини, представляє єдиний вірний шлях до самопізнання і до пізнання божества, а тому й до справжнього щастя; вона – фокус, в якому з’єднуються всі промені істини, розрізнено виявляється в поняттях і в житті людини. Це найвище знання належить в повноті своєї тільки божеству. Людина прагне наблизитися […]...
11. Етика Платона Вчення Платона (427-347 рр. до н. е.) – перша спроба систематизації етичних ідей, здійснена на об’єктивно-ідеалістичній основі. Поділяючи раціоналістичну установку свого вчителя, Платон також ставив перед собою завдання визначення загальних понять, обираючи для цього дедуктивний метод дослідження. В результаті вп прийшов до обгрунтування ідеї дуалізму світу: видимого світу явищ і надчуттєвого, потойбічного світу вічних ідей. […]...
12. Ідеальна держава Платона Давньогрецький філософ Платон представляв ідеальний державний лад за аналогією з пристроєм космосу і людської душі. Подібно до того як в людській душі є три початку – розумне, вольове і нице, так і в суспільстві за активної підтримки держави повинні існувати три стани: (1) розумного початку в душі відповідає стан вчених, філософів, правителів; (2) вольовому, лютому, […]...
13. Філософія Платона Платон прославився не тільки тим, що він перший філософ, про кого ми можемо судити за його власними працям, а не за спогадами і цитат послідовників, а й тим, що він вперше в історії філософської думки поставив питання про співвідношення духу і матерії. Першим учителем Платона був Кратил. Пізніше філософ став одним з учнів Сократа. Практично […]...
14. Вчення Фейєрбаха про пізнання – коротко Відповідно до одного з основних положень, що підтверджують матеріалізм Людвіга Фейєрбаха, “істина, дійсність і почуття тотожні між собою… Очевидно тільки чуттєве… Тільки там, де починається чуттєвість, зникає всяке сумнів і всякий спір”. Тому почуття – головні органи не тільки нашого сприйняття, але й пізнання взагалі. Колишній спочатку головним авторитетом для Фейєрбаха Гегель доводив, що одні […]...
15. Діалоги Платона – аналіз Форма викладання Платона в Академії була цілком ймовірно та, що діалоги перемішувалися з лекціями; і вищі, більш важкі частини своєї системи він викладав, ймовірно, монологами лекцій; але у своїх творах він тримається виключно розмовної, діалогічної форми, і ті думки, які вважає вірними, він вкладає в уста Сократа; цю форму він обрав почасти по любові до […]...
16. Гегель про громадянське суспільство і державу Поняття держави і громадянського суспільства у філософії Гегеля відрізняються один від одного. Людські індивіди об’єднуються в сім’ї, а з сукупностей сімей виростає громадянське суспільство. Громадянське суспільство ще не складає держави. Його мета – охорона матеріальних і моральних інтересів індивіда. Звідси виникає той егоїстичний, утилітарний і буржуазний дух, який панує в маленьких країнах, де громадянське суспільство […]...
17. Вчення кініків про пізнання На противагу мегарской школі кинічеськи вчення відрізнялося практичним характером. Філософія є життєва мудрість. Тому абстрактне знання відкидається киниками безплідне непотрібне і неможливе. Мало того, доказ неможливості знання було Антісфеном істинним введенням у філософію, зверненням до істинної філософії. “Доброчесність достатня для щастя, – говорить він, – а для чесноти не вимагається нічого крім сили Сократа; від […]...
18. Політичні вчення Середньовіччя Політична думка Середньовіччя базувалася на античних джерелах, і найбільш авторитетними вважалися праці Аристотеля і Платона. У той же час середньовічні політичні ідеї обов’язково обгрунтовувалися релігійної догматикою, християнської або мусульманської. Так, походження влади, держави велося від “світу ідей”, як у Платона, а від Бога. Визнавалося, що оскільки Бог на небі один, то й на землі правитель […]...
19. Критика Платона Аристотелем Платон зводить істинні початку і сутність речей до їх формі, до їх ідеального умопостигаемому увазі, або ідеї. Аристотель піддає це вчення самої різкій критиці. Мабуть, він цілком заперечував це вчення, але насправді він ніколи не міг абсолютно звільнитися від нього і відкинув його набагато менш, ніж хотів. Критика ідеології Платона знаходиться в XIII і XIV […]...
20. Біографія Платона Великий давньогрецький філософ Платон (428-348 до Р. X.) був геніальним з учнів іншого найбільшого еллінського мудреця – Сократа. Основа філософії Платона – вчення про ідеї – мало джерелом сократівське заклик до істинного пізнаванню понять, які не суб’єктивні (як стверджували модні сучасники Сократа і Платона – софісти), а складають самостійний безтілесний світ, що існує поза світом […]...
21. Значення образу Платона Каратаєва в романі “Війна і мир” Під час написання роману “Війна і мир”, Л. М. Толстой намагався знайти відповіді на багато життєвих питань, він бажав розкрити істину людського життя, її сутність і сенс. Автор намагається описати ті події, які відбувалися навколо нього, в ту неспокійну епоху. На сторінках роману читач зустрічається з різними героями, які були представниками різних верств населення. Особливу […]...
22. Етичне вчення Аристотеля Вчення Аристотеля про моральність є практичною наукою про благо і щастя людини, що живе в суспільстві. Воно стало предтечею численних шкіл, що дотримуються принципів евдемонізма. Його мета – обгрунтування практичного значення добродійних вчинків людей. Їх пояснення Аристотель шукав у дійсного життя людей. У роботі Аристотеля “Нікомахова етика” представлені основні морально-етичні поняття і три частини етики: […]...
23. Концепція Платона Наступна після Сократа, воістину титанічна фігура – його учень Платон (427-347). Хоча у Платона немає спеціальних педагогічних праць, педагогічна проблематика пронизує його “Діалоги”, розробляється в трактатах “Держава” і “Закони”, а педагогічна діяльність становить органічну частину його довгої і яскравої творчої життя. Платонівська “Академія” (за назвою гаї Академа, де проходили заняття) проіснувала понад тисячу (!) Років. […]...
24. 25 фактів про Платона Важко сказати, коли людина вперше задумався про те, як співвідноситься фізичний світ з картиною, що виникає в нашій свідомості. Достовірно відомо, що стародавні греки замислювалися і про це, і про багато інших питань, пов’язаних з мисленням, ідеями, образами навколишнього, що виникають в розумі людини. Відомо це, перш за все, з праць Платона (428-427 рік до […]...
25. Етичні вчення Аристотеля У творчості Аристотеля (384-322 рр. до н. е.) антична етика досягла свого найвищого розвитку, що навряд чи було б можливо, якби учень не перевершив свого вчителя, зробивши вибір на користь служіння істині (“Хоч Платон і істина мені дорогі, священний обов’язок наказує віддати перевагу істині”.) Заслуги Арістотеля у розвиток етики надзвичайно великі: він дав ім’я цій […]...
26. Ідеї ​​слов’янофілів про державу Та ж основна ідея проводиться слов’янофілами у вигляді побудови вітчизняної історії та політики. У закінченому вигляді воно дано у Костянтина Аксакова. Цей видатний представник слов’янофільської філософії виступив проти родової теорії найдавнішого побуту на захист общинної, бо в роді панує родоначальник, а росіяни племена управлялися зборами, у яких вождь був лише головою. Сільський сход, віче і […]...
27. Філософія Платона і Аристотеля А) Платонівське вчення про ідеї Платон (427-347 рр. До н. Е.), Розвиваючи філософію Сократа, прийшов до висновку про те, що понятійна здатність людини спирається на особливого роду предметність – на ідеальне початок. Подібно до того, як чуттєвого пізнання відкриваються фізичні речі, пізнанню раціональному або теоретичного відповідають ідеї. Так само, як і речі, ідеї володіють незалежним […]...
28. Математична програма Платона Обнаружившаяся вперше у софістів тенденція рефлексії над підставами наукового знання знайшла свій подальший розвиток у Платона. Правда, крайній суб’єктивізм і релятивізм софістів у сфері гносеології, що з’явилися наслідком абсолютизації ними суб’єкта пізнання як рефлектирующего свідомості окремого індивіда, ніяк не могли задовольнити Платона і його вчителя Сократа, бо вони вели до абсолютизації індивідуалізму у сфері практичної […]...
29. Етика Аристотеля Доброчесність полягає не в знанні добра, бо це знання саме по собі не утримує від поганих вчинків. Філософська етика покликана через багаторазове вправу виробити в людині свідому тягу до доброго, зробивши її постійною якістю волі. Суть добра – в пануванні розумного елемента душі над чуттєвими пристрастями. Істинне етичну поведінку полягає в тому, щоб займати розумну […]...
30. Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
31. Етика Аристотеля – коротко Той розділ вчення Арістотеля, який іменується “практичною філософією”, присвячений законам розумною і моральної діяльності людини. Він поділяється на три частини: етику (моральну філософію), вчення про господарську діяльність (економіку) і політику (філософію державних наук). Свої поняття про добро і про закони морального життя індивідуального людини Аристотель виклав у трактаті, що написав для свого сина, Нікомаха. Вчені […]...
32. Піфагорейське вчення про переселення душ Вчення про числа, про поєднанні протилежностей, заменяющем безлад гармонією, служило в піфагорейської школі філософії підставою і для системи моральних і релігійних обов’язків. Як у всесвіті володарює гармонія, так повинна панувати вона в індивідуальній і в державному житті людей: єдність і тут має панувати над усіма різнорідних, непарний, чоловічий елемент, над парних, жіночим, спокій над рухом. […]...
33. Вчення Сократа про добро Доброчесний Сократ зводив у своїй філософії до знання й оптимістично вірив, що всякий може стати доброчесним, раз він буде знати, в чому полягає добро. Всяке зло виникає лише з незнання добра, – ніхто не злий по природі і добровільно. У цих філософських поглядах Сократа поєднувалися психологічний детермінізм (неминучість переходу знання в дію, обумовленість вчинків знанням) […]...
34. Фейєрбах про державу Ця ідея цілого, ідея роду, завдяки якій розвивається індивід, панує у вченні Людвіга Фейєрбаха. У всякому разі, слідом за Гегелем, у своєму универсалізмі, що прийшов до обожнювання універсальної організації людства в державі, Фейєрбах приходить до того ж. Так як держава є все-таки найбільш безпосередня реальна виховна організація для людської індивідуальності, то держава є вираз роду […]...
35. Вчення Аристотеля про душу Розглядаючи живі істоти, Аристотель і до них підходить з погляду співвідношення матерії і форми. Якщо форма всюди грає роль рушійного початку, то душа, природно, виявляється формою, а тіло – “матерією” органічної істоти. Більш точно Аристотель визначив душу як “першу ентелехію органічного тіла” (Про душі, II, 1, 412 b), т. Е. Життєве начало тіла, рушійне його […]...
36. Погляд кініків на суспільство і державу І перш за все філософ не повинен рабствовати забобонам, умовностям людського суспільства і людським думкам. Діоген і Кратес наче навмисно ставлять собі за мету йти їм наперекір, зневажати їх; з усіх примарних цінностей людська слава є сама порожня і суєтна. Кратес заводив сварки з публічними жінками, щоб привчати себе вислуховувати людську лайка: таке значення має […]...
37. Вчення Фоми Аквінського У найбільш повному вигляді ця політична концепція підтримується і розвивається в працях середньовічного теолога, філософа і політолога Фоми Аквінського (1225-1274), засновника нового напряму в філософії Середньовіччя – томізму [8], який представляв собою найбільш раціональну форму релігійної філософії. Сучасна католицька церква використовує це вчення в якості своєї основоположної філософської системи. Головне політичне твір Фоми Аквінського – […]...
38. Етична концепція Епікура і його вчення про щастя Фізика, теорія пізнання і вчення про богів Епікура служать лише службовим обгрунтуванням для головної частини його філософії – етики. Визнання достовірності за одними почуттями і заперечення всякої керівної світом сили повинні, по думці Епікура, звільнити людину від згубних помилок – віри в надприродне і страху смерті. Немає надприродних сил, яких ми могли б боятися, і, […]...
39. Рим перетворюється на світову державу Панування Риму на світовій політичній арені в першу чергу заслуга його правителів і сильною професійної армії. Завдяки постійним війнам, який вів Рим протягом всієї своєї історії, римською армією була розроблена не тільки сильна і мудра стратегія, але і правильна її організація. Сильна стратегія римської армії Після захоплення Римської імперії Італії, римські війська були значно реформовані […]...
40. Вчення Валентина (гностика) Однією з самих хитромудрих гностичних систем є вчення Валентина, уродженця Олександрії, переселився до 140 році до Риму і прожив там до 160 року. Валентин склав своє вчення під впливом ідей Платона. Згідно Валентину, з первісного божественного істоти, в якому самосвідомість зберігає спокій, подібний несвідомості, стався ряд інших істот, вироблених актом його любові. Ці істоти виходять […]...