Вчення Аристотеля про судження

Related posts:

1. Судження і висловлювання Що таке міркування? Можна було б сказати: висновок, умовивід, роздум, доказ і т. д. Все це вірно, але, мабуть, самим очевидною відповіддю було б: міркування – це послідовність суджень, які в ідеалі повинні бути пов’язані між собою згідно з правилами логіки. Тому навчання правильному міркуванню потрібно починати з того, що таке судження і як ними […]...
2. Вчення Аристотеля про сутність Перша з “Категорій” – сутність (oysia). У “Категорія” Аристотель виділяє “перші” сутності, якими є, з його точки зору, окремо існуючі предмети, “як наприклад окрема людина або окрема кінь” (Категорії, 5, 2а) – індивідуальний, одиничний предмет, який ми визначаємо, приєднуючи до нього предикати, що позначають якість, кількість і т. д. Але чи не парадокс перед нами? […]...
3. Філософія Аристотеля як енциклопедичне вчення Філософська думка Стародавньої Греції досягла найбільшої висоти в творіннях Аристотеля (384-322 до н. е.), погляди якого, енциклопедично що увібрали в себе досягнення античної науки, являють собою грандіозну систему конкретно-наукового і власне філософського знання в його дивовижною глибині, тонкості і масштабності. Виходячи з визнання об’єктивного існування матерії, Аристотель вважав її вічною, несотворімость і незнищенною. Матерія не […]...
4. Вчення Аристотеля про душу Розглядаючи живі істоти, Аристотель і до них підходить з погляду співвідношення матерії і форми. Якщо форма всюди грає роль рушійного початку, то душа, природно, виявляється формою, а тіло – “матерією” органічної істоти. Більш точно Аристотель визначив душу як “першу ентелехію органічного тіла” (Про душі, II, 1, 412 b), т. Е. Життєве начало тіла, рушійне його […]...
5. Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
6. Філософія Аристотеля і вчення Платона Безпосереднім попередником філософії Аристотеля було вчення Платона, проте їх одразу розділило найважливіше теоретичне відмінність. За системою Платона, загальні поняття нашої свідомості (ідеї) мають самостійно існування поза примарного світу матеріальних речей. За Арістотелем же, ідеї невіддільні від речей і мають своє буття в них. Аристотель вважає, що ідея і реальне явище існують не окремо один від […]...
7. Вчення Аристотеля про державу Свій суспільно-державний ідеал Аристотель викладає найбільше у творі “Політика”. За вченням Аристотеля про державу, людина живе не для себе одного, але за природою створений для суспільного життя – статеві та кровні зв’язки, язик, вроджені моральні інстинкти пов’язують його з іншими людьми. Він потребує них для найбільш успішного захисту від небезпек, для задоволення насущних потреб, а […]...
8. Етичне вчення Аристотеля Вчення Аристотеля про моральність є практичною наукою про благо і щастя людини, що живе в суспільстві. Воно стало предтечею численних шкіл, що дотримуються принципів евдемонізма. Його мета – обгрунтування практичного значення добродійних вчинків людей. Їх пояснення Аристотель шукав у дійсного життя людей. У роботі Аристотеля “Нікомахова етика” представлені основні морально-етичні поняття і три частини етики: […]...
9. Філософія Аристотеля Аристотель (384 – 322) – великий античний мислитель, енциклопедично освічений учений. Йому належать видатні відкриття в багатьох розділах філософії і науки. Аристотель був засновником формальної логіки – науки про форми і закони мислення. Форми мислення: а) судження – вислів про прісущності або непрісущності чого-небудь чого-небудь. Судження діляться: по модальності на судження дійсності, необхідності, можливості; за […]...
10. Етичні вчення Аристотеля У творчості Аристотеля (384-322 рр. до н. е.) антична етика досягла свого найвищого розвитку, що навряд чи було б можливо, якби учень не перевершив свого вчителя, зробивши вибір на користь служіння істині (“Хоч Платон і істина мені дорогі, священний обов’язок наказує віддати перевагу істині”.) Заслуги Арістотеля у розвиток етики надзвичайно великі: він дав ім’я цій […]...
11. Закони логіки Аристотеля З чотирьох законів мислення традиційної логіки Аристотель встановив принаймні два – закони (заборони) протиріччя і виключеного третього. Закони ж тотожності і достатньої підстави у Аристотеля теж намічені у вченні про наукове знання як знанні доказательном (закон достатньої підстави) і в тезі, згідно з яким “неможливо нічого мислити, якщо не мислити [щораз] щось одне” (Аристотель. Метафізика, […]...
12. Силогізм Аристотеля Силогізм – “промову, в якій, якщо щось припущено, то з необхідністю випливає щось, відмінне від покладеного в силу того, що покладене є” (Арист. Перша Аналітика, I, 24b). Так, з того, що всі люди смертні і Сократ людина, випливає, що Сократ смертний. Аристотель розрізняє три постаті логічного силогізму (четверта була відкрита пізніше), кожна з яких включає […]...
13. Вчення Сократа про Бога – коротко До часу Сократа філософська думка греків уже зруйнувала стару віру в людиноподібних олімпійських богів, і Сократ стоїть на повороті грецької думки до єдинобожжя; при цьому він першим став розуміти божество не як природну, а як моральну силу (бог – джерело чесноти). Ототожнення Бога з ідеєю блага і добра зближувало філософію Сократа з монотеїзмом, а в […]...
14. Вчення Сократа про добро Доброчесний Сократ зводив у своїй філософії до знання й оптимістично вірив, що всякий може стати доброчесним, раз він буде знати, в чому полягає добро. Всяке зло виникає лише з незнання добра, – ніхто не злий по природі і добровільно. У цих філософських поглядах Сократа поєднувалися психологічний детермінізм (неминучість переходу знання в дію, обумовленість вчинків знанням) […]...
15. Логіка Арістотеля – коротко В основу філософської логіки Аристотель кладе ряд “категорій” – найбільш загальних понять, що позначають найзагальніші характеристики буття. Їх перелік і число різні в різних його творах. Найчастіше він називає десять категорій: сутність, якість, кількість, відношення, місце, час, положення, володіння, дія, страждання. Категорія сутності – тобто, відповідь на питання, чим саме є той чи інший предмет […]...
16. Категорії Аристотеля Порядок логічних творів Аристотеля, в якому вони друкуються, не випадковий (див. Статтю Праці Аристотеля). Він відображає дидактичну структуру логічного знання, сходячи від простого до складного. У “Категорія” йдеться про слова, висловлюваних “без будь-якого зв’язку” і позначають найзагальніші характеристики буття. Аристотель перераховує 10 категорій (kategoreo – висловлюватися, стверджувати, судити): сутність, якість, кількість, відношення, місце, час, положення, […]...
17. “Топіка” Аристотеля Проблема “діалектичного” методу поставлена ​​Аристотелем в “Топіці”, – творі, де він аналізує “топи” (topos, мн. Ч. Topoi), т. є. Загальні прийоми логічного мислення, використовувані в діалозі, сприятливому досягненню істини. У “Топіці” розглядається понад 300 “топів”, і тому їй відводилася роль як би складу допоміжних засобів аргументації, які слід мати під рукою для використання в суперечці. […]...
18. Вчення кініків про пізнання На противагу мегарской школі кинічеськи вчення відрізнялося практичним характером. Філософія є життєва мудрість. Тому абстрактне знання відкидається киниками безплідне непотрібне і неможливе. Мало того, доказ неможливості знання було Антісфеном істинним введенням у філософію, зверненням до істинної філософії. “Доброчесність достатня для щастя, – говорить він, – а для чесноти не вимагається нічого крім сили Сократа; від […]...
19. Умовиводи по логічному квадрату Щоб було легше запам’ятати, які саме типи умовиводів можливі між категоричними атрибутивними висловлюваннями, логіки придумали спеціальний логічний квадрат, який зображає відносини між ними. Тому деякі однопосилочние умовиводи також називають висновками по логічному квадрату. Подивимося на цей квадрат: Умовиводи по логічному квадрату Почнемо з відносин підпорядкування. Ми вже стикалися з ними в четвертому уроці, коли розглядали […]...
20. Етика Аристотеля – коротко Той розділ вчення Арістотеля, який іменується “практичною філософією”, присвячений законам розумною і моральної діяльності людини. Він поділяється на три частини: етику (моральну філософію), вчення про господарську діяльність (економіку) і політику (філософію державних наук). Свої поняття про добро і про закони морального життя індивідуального людини Аристотель виклав у трактаті, що написав для свого сина, Нікомаха. Вчені […]...
21. Етика Аристотеля Доброчесність полягає не в знанні добра, бо це знання саме по собі не утримує від поганих вчинків. Філософська етика покликана через багаторазове вправу виробити в людині свідому тягу до доброго, зробивши її постійною якістю волі. Суть добра – в пануванні розумного елемента душі над чуттєвими пристрастями. Істинне етичну поведінку полягає в тому, щоб займати розумну […]...
22. Філософія Платона і Аристотеля А) Платонівське вчення про ідеї Платон (427-347 рр. До н. Е.), Розвиваючи філософію Сократа, прийшов до висновку про те, що понятійна здатність людини спирається на особливого роду предметність – на ідеальне початок. Подібно до того, як чуттєвого пізнання відкриваються фізичні речі, пізнанню раціональному або теоретичного відповідають ідеї. Так само, як і речі, ідеї володіють незалежним […]...
23. Закон збереження маси. Основний зміст атомно-молекулярного вчення Атомно-молекулярне вчення розробив М. В. Ломоносов в 1741 р. Основні положення закону: 1) всі речовини складаються з “корпускул” (молекул); 2) молекули складаються з “елементів” (атомів); 3) частки – молекули і атоми – знаходяться в безперервному русі. Тепловий стан тіл є результат руху їх частинок; 4) молекули простих речовин складаються з однакових атомів, а молекули складних […]...
24. Критика метафізики Аристотеля Критику метафізики Аристотеля коротко можна звести до наступного. У головних засадах своєї “першої філософії” Аристотель, загалом, сходиться з Платоном, оскільки його “форма” походить від “ідеї” Платона. Але він розходиться із Платоном, оскільки він не визнає ідеалу поза дійсності, за винятком чистого божественного Розуму, який сам є перша з діючих причин або енергій. “Суще”, за Арістотелем, […]...
25. “Політика” Аристотеля про форми державного устрою Дуже важливий відділ трактату про “Політиці” становить дослідження про форми державного устрою. Аристотель розглядає хороші і погані риси кожної з них, розглядає умови, при яких можлива вона, і обставини, за якими вона спотворюється. Він доводить, що форма правління повинна бути сообразна з характером народу, що не може втриматися та форма правління, в збереженні якої не […]...
26. Лікей Аристотеля Саме початок епохи еллінізму (період завоювань Олександра Македонського) збігається в часі з третім періодом в діяльності Аристотеля, започаткованим після його повернення в Афіни. На цей раз Аристотель прибув до Афін не 17-річним юнаком, а 50-річним прославленим філософом-ученим. Опинившись в Афінах, Арістотель не повернувся в Академію. Цю засновану Платоном філософську школу очолював тепер Ксенократ, який не […]...
27. Фізика Аристотеля “Перша філософія”, метафізика Аристотеля розглядає “суще, як суще”, тобто абстрактно від всяких чуттєвих і фізичних властивостей, наприклад, рухи, тілесності та ін. Фізика розглядає те, що рухається, і те, що тілесно. Її предмет є природа – φυσις. Під рухом Аристотель розуміє всяка зміна, всяке здійснення в дійсності чого-небудь можливого і, згідно чотирьом головним своїм “категорій”, визнає […]...
28. Метафізика Аристотеля Головний зміст метафізики (“першої філософії”) Аристотеля зводиться до критики платонівського вчення про відособленість світу ідей від світу речей. Аристотель доводить, що “ідея” – це лише конкретна форма матерії, яку остання набуває за допомогою “руху” (тобто, будь-якої зміни). Матерія і форма нероздільні, вони не можуть існувати одне без одного. У природі немає: Ні чистої, безформної матерії; […]...
29. Гносеологія і логіка Антисфена Антисфен у своєму вченні про загальний і окремому виходив з сократівско вчення про те, що знання – лише те, що виражено в понятті. Йдучи цим шляхом, Антисфен першим в історії філософії намагається дати визначення поняття. Це визначення свідчить: “Поняття є те, що розкриває, що є або чим буває той чи інший предмет”. Разом з тим […]...
30. Вчення Анаксимандра про походження і кінець життя Анаксимандру належить також перша глибока здогадка про походження життя. Живе зародилося на кордоні моря і суші з мулу під впливом небесного вогню. Перші живі істоти жили в морі. Потім деякі з них вийшли на сушу і скинули з себе луску, ставши сухопутними. Від тварин походить людина. Загалом все це вірно. Щоправда, людина, за вченням Анаксимандра, […]...
31. Вчення про субстанцію Б. Спіноза. Барух (латинізоване ім’я Бенедикт) Спіноза (1632-1677) народився в Амстердамі в єврейській родині, яка втекла з Португалії від інквізиції. Сім’я Спінози належала до числа найбагатших і процвітаючих в Амстердамі, тому Спіноза був відданий в єврейське релігійне училище. У єврейській громаді Амстердама вивчав иудаистской філософію і теологію Спіноза розглядався як подає надії майбутній рабин. Але […]...
32. Фізика Аристотеля – коротко Аристотель визнає чотирьох початкові “стихії”, утворені чотирма можливими поєднаннями двох головних матеріальних протилежностей: холоду – тепла і сухості – вологості. Стихія тепла і суха – вогонь; тепла і волога – повітря; холодна і волога – вода; холодна і суха – земля. Поняття про силу тяжіння у Аристотеля немає. На його думку, вогню і повітрю просто […]...
33. Політичні погляди і вчення Гоббса Вчення про договірному походження держави, проповідувала індепендентское політичними письменниками, ми знаходимо і у двох найважливіших англійських філософів тієї ж епохи: Гоббса і Локка. Томас Гоббс (Hobbes, 1588 – 1679) був одним з перших письменників нового часу, що дали повне і систематичне вчення про державу, засноване на чистих засадах природного права без теологічної підкладки. (Почин був […]...
34. Піфагорейське вчення про всесвіт Подібно індійським мудрецям, пифагорейская школа намагалася пояснити походження і пристрій всесвіту. Завдяки своїм старанним заняттям математик, філософ-піфагорійці склали собі про устрій світу поняття, ближчі до істини, ніж у інших давньогрецьких астрономів. Поняття їх про походження всесвіту були фантастичні. Піфагорійці говорили про нього так: в центрі всесвіту утворився “центральний вогонь”; вони називали його монадою, “одиниці”, тому […]...
35. Політична філософія Аристотеля У філософії Аристотеля держава визнається найвищою метою моральної діяльності людини. Першоосновою держави є сім’я. Чоловік і дружина полягають у вільному моральному союзі, яким повинен керувати чоловік, але так, щоб і жінка не втрачала при цьому побутової волі. Влада батька над дітьми повинна бути ширше, ніж над дружиною. Рабам Аристотель зобов’язує беззаперечно коритися панові. Те, що […]...
36. Коротка біографія Аристотеля Аристотель – один з найбільших філософів Стародавньої Греції. Область його інтересів обширна – він займався політикою, діалектикою, логікою, риторикою, біологією, фізикою і астрономією. Збори збережених праць мислителя налічує понад тридцять творів в різних областях і носить назву “Аристотелем корпус”. Найбільш значимі з них – “Про душу”, “Фізика”, “Метафізика”, “Політика”. Народився Аристотель в 384 році до […]...
37. “Риторика” Аристотеля про поняття прекрасного Одна з головних проблем риторичної естетики Аристотеля – це проблема прекрасного. Насамперед у “Риториці” (гл. I, 9) Аристотеля важливо не прекрасне саме по собі, але його бажаність, його ймовірність, його становлення. Риторика, метою якої є логіка переконання, повинна переконати когось в красі тієї чи іншої людини або предмета, причому зовсім не обов’язково, щоб краса була […]...
38. Філософія Аристотеля – реферат Аристотель Стагірський – один з найбільших філософів античної Греції. Твори Аристотеля змістовно ділять на 7 груп: логічні трактати (“Органон”), фізичні трактати (“Фізика”, “Про походження і знищення”, “Про небо”, “Про метеорологічні питання”), біологічні трактати (“Історія тварин”, “Про частинах тварин”, “Про виникнення тварин”, “Про рух тварин”, “Про душу”), твори про “першої філософії” (“Метафізики”), етичні твори (“Нікомахова етика”, […]...
39. Праці Аристотеля Збережені праці Аристотеля відносяться в основному до періоду його викладання в Лікее, проте в них збережені ідеї та прямі уривки з більш ранніх творів, що свідчить про відому цілісності його поглядів після виходу з Академії. Збереглося також чимало фрагментів праць, які стосуються першому, платоническому, періоду розвитку філософа (під час і відразу після його учнівства в […]...
40. Вчення про буття У центрі уваги вчених, що вивчають онтологію, стоять проблеми, пов’язані з філософським вивченням буття – однієї з основних категорій філософії, яка виступає в якості передумови подальших роздумів про світ. У філософії паралельно категорії “буття” вживаються й інші поняття, що є однопорядкові з даним поняттям, можна сказати синонімічні, серед них такі, як “дійсність”, “реальність” та ін. […]...