ВБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
Притча (Уривок)
[…] Не той правий, хто правий по суті, а той, хто неправий за істиною, але здаватися правим уміє, хитро блудячи і йдучи стежкою такого судження: кінці у воду. Ось теперішнього світу наймодніша рятівна премудрість! Коротко скажу: той лише щасливий, хто неправий за совістю, але правий за папірцем […]
Яка користь у читанні багатьох книг, коли ти беззаконник? Єдину книгу читай і доволі. Поглянь на сей світ. Поглянь на рід людський. Він-бо є книга, чорна книга, що тримає в собі різноякі біди, як хвилі, що постійно здіймаються на морі. Читай її завжди і навчайся, наче з високої гавані на буряний океан, поглядай і тішся. Чи всі читають сю книгу? Всі. Всі читають, але безтямно. П’ятку його бережуть, як написано, на ноги дивляться, не на самий світ, тобто не голову й серце його бачать. Тому ніколи його не можуть пізнати. З підошви людини, з хвоста птаха не пізнаєш, хіба що з голови його, тобто з серця його […]
Се і є остаточна істина – побачити, який у кожному ділі гніздиться дух: чи благий, а чи злий. Не судити за обличчям, як облудники. Часто під недобрим лицем і під негарною маскою притаєне божественне сяєво і блаженне серце, в обличчі ж світлім, ангельськім – сатана […]
Related posts:
- Байки Харківські – ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Григорія Сковороду вважають основоположником української байки. Збірка “Байки Харківські” містить тридцять прозових творів, більшість із яких подано у формі діалогів. Перші п’ятнадцять, за свідченням автора, створено “на сьомім десятку нинішнього століття”, після звільнення Г. Сковороди з Харківського колегіуму. Решта була написана 1774 р. в селі Бабаї на Харківщині. Багато сюжетів письменник запозичив в Езопа, але […]...
- АФОРИЗМИ – Григорій Сковорода Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестае вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух. Що може бути солодше за […]...
- ВДЯЧНИЙ ЕРОДІЙ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] Народженого до добра неважко навчити добру, – навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний – се одне і те ж. Від природи, яко від матері, легесенько сама собою розвивається наука. Вона всерідна, справжня і єдина вчителька. Сокола досить швидко навчиш літати, але не черепаху. Орла за хвилину призвичаїш дивитись на сонце і […]...
- ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО ДУШЕВНИЙ СВІТ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] На землі народжений найшвидше потрапляє в нещастя через своє поспішливе нахабство, і скажу на додаток, що той, хто не радиться, терпить найбільшу біду; міцні-бо для людини її слова, і потрапляє вона в полон глаголів вуст своїх […] Не будь нахабою і вискочнем, ступай потихеньку, життя – то шлях небезпечний; привчай себе задовольнятися малим, […]...
- РОЗМОВА, ЗВАНА АЛФАВІТ, ЧИ БУКВАР СВІТУ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] Бути щасливим – пізнати себе чи свою природу, взятися за своє споріднене діло і бути з ним у злагоді з загальною потребою. Така потреба – се благодійство і послуга. Не дивно, що в стародавніх римлян як потреба, так і благодійство означалося словом officium, тобто моральний обов’язок. Найдобріша людина тим неспокійніша і нещасніша, чим […]...
- СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ (03.12.1722, с. Чорнухи, тепер смт. Полтавської обл. – 09.11.1794, с. Іванівка, тепер Сковородинівка Харківської обл.) – філософ, поет, прозаїк. 1738 р. вступив до Києво-Могилянської академії, навчався з перервами 10 років. Відмовився від духовної кар’єри. У 1745 – 1750 рр. перебував в Угорщині, подорожував по Австрії, Польщі, Італії. Познайомився з німецькою філософією (містиків), італійською […]...
- Бджола та шершень – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед. – […]...
- СОБАКИ И ВОЛК – Григорій Сковорода У Тітира-пастуха жили Левкон и Фирідам, д†Собаки, в великой дружбЂ. Они прославилися у диких и домашних звЂрей. Волк, побужден их славою и сыскав случай, поручал себе в их дружбу. – Прошу меня жаловать и любить, государи мои, – говорил с придворною ужимкою Волк. – Вы меня высоколЂпно ощасливить в состояніи, если соизволите удостоить меня […]...
- ОЙ ТЬІ, ПТИЧКА ЖОЛТОБОКО – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Господь гордим противится. Смиренних же ждет благодать. Ой ты, птичка жолтобоко, Не клади гнезда високо! Клади на зеленой травкЂ, На молоденькой муравкЂ. От ястреб над головою Висит, хочет ухеатить. Башею живет он кровью. От, от! кохти он острит! Стоит явор над горою, Все кивает головою. Буйны вЂтры повЂвают, Руки явору ламают. А вербочки шумят низко, […]...
- ОРЕЛ І СОРОКА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Сорока Орлові казала: – Скажи мені, чи тобі не набридло невпинно вихором шугати у безкраїх небесних просторах – то вгору, то вниз, наче по гвинтових сходах?.. – Я б нізащо на землю не спустився,- відповів Орел,- коли б тілесна потреба не приневолювала мене до того. – А я б нізащо не залишала міста, коли б […]...
- КТО СЕРДЦЕМ ЧИСТ И ДУШЕЮ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Нареченная Сигор[1] В сем маленьком, но высоком градикЂ Пирует Лот со дщерьми: Во градЂ бога нашего, В горЂ святЂй его; Уподоблю его мужу мудру, Основавшему храмину свою на каменЂ. Кто взыйдет на гору господню? Кто сердцем чист и душею. Не нужна тому броня. Не нужен и шлем на шею. Не нужна ему война. Непорочность – […]...
- ВСЯКОМУ МІСТУ – ЗВИЧАЙ І ПРАВА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж […]...
- Григорій Саввич Сковорода (1722 – 1794) Григорій Сковорода 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва. 1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії. 1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели. 1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й продовжує навчання в Академії. 1750 р. […]...
- Короткий переказ – Вступні двері до християнської добронравності – Григорій Сковорода – ПОЕЗІЯ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Григорій Сковорода Філософський трактат Бог зробив потрібне неважким, а важке – непотрібним. Немає нічого солодшого для людини й нічого потрібнішого, як щастя. Щастя ж у серці, серце в любові, любов – у Законі Вічного. Якби щастя залежало від місця, часу й від плоті, то ми б його ніколи не знайшли Щастя, як повітря і сонце, […]...
- Бджола та Шершень – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (Скорочено) – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед. […]...
- Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. В цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами. Він писав, що заради щастя не потрібно далеко їхати, колінкувата перед сильними світу, бо воно завжди і всюди з людиною. Його тільки треба пізнати. Про це йдеться у філософському творі “Вхідні двері […]...
- Григорій Сковорода про розумове, моральне та трудове виховання дітей Розумовий розвиток людини, за Г. Сковородою, необхідний для пізнання навколишнього світу і самої себе – щоб дійти до істини. Джерелом усіх знань він вважав досвід, практику, життя. Природно, що вчений обстоював необхідність навчання всіх дітей, незалежно від їх соціального стану. Загалом школи мають бути рідномовними та доступними для навчання. Крім рідномовності, вчений обгрунтовував необхідність таких […]...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – ПОЕТ, МИСЛИТЕЛЬ, ПРОСВІТНИК – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Григорій Савич Сковорода, мандрівний філософ, просвітитель, поет-лірик, байкар (3 грудня 1722 р. – 9 листопада 1794 р.) – народився у Чорнухах, а помер на Харківщині, в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочівського району. – Освіта – Києво-Могилянська академія. – Вбачав Сенс людського існування у самопізнанні. Цінував людську свободу. На хресті над могилою слова: “Світ ловив […]...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Письменник, філософ. Вірш “De liberate”1 Ключові слова: – лірика; – ліричний вірш; – патріотична лірика; – дактиль; – воля – найбільше багатство; – уславлення Б. Хмельницького, який символізує волю. Пісня “Всякому місту – земній і права” Ключові слова: – лірика; – пісня, яка стала народною; – громадянська і філософська лірика; – дактиль; – життєвий ідеал […]...
- Григорій Сковорода як лірик і байкар В. Погребенник, Доктор філологічних наук, професор, Зав. кафедри української літератури НПУ ім. М. Драгоманова Релігійний філософ, просвітник і письменник-гуманіст Григорій Сковорода – унікальна постать, за висловом І. Франка, чи не найпомітніша з усіх духовних діячів наших XVIII ст. Індивідуальний унесок письменника-мислителя в історію української літературної “софійності” годі переоцінити. Його літературні писання, невідлучні від мислительного процесу […]...
- Григорій Сковорода як символ мудрості української землі Мета: ознайомити учнів з біографією Г. Сковороди, дати загальну характеристику його поглядів, розкрити співзвучність філософських думок Сковороди з нашим часом, суть його життєвого подвигу; розвивати чуття слова, допитливість учнів, виховувати повагу до досягнень філософської думки Г. Сковороди, інтерес до історії України, патріотизм. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрети Сковороди, книжки з його творами, відеофільм “Григорій Сковорода”, […]...
- Сковорода Григорій Савич – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. у с. Чорнухи на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Батьки відзначалися побожністю, миролюбством, гостинністю, чесністю. У 1738 р. батьки віддають Григорія на навчання до Київської академії. Досить швидко він став виділятися успіхами серед своїх однолітків. У 1742 р. його запрошують до придворної співацької капели в Петербург. Після […]...
- Із збірки “Байки харківські” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 6-9 класи БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані […]...
- ЗНО – Григорій Сковорода – Давня українська література Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Твори Григорія Сковороди: – Збірка ліричних поезій “Сад божественних пісень” уміщує 30 творів таких жанрів: пейзажні вірші; романси, які увійшли до рукописних збірок народних пісень; панегірики, оди, пісні; – книга […]...
- ВСТУПНІ ДВЕРІ ДО ХРИСТИЯНСЬКОЇ ДОБРОНРАВНОСТІ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Драматургія – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Хвала ж блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним. Немає солодшого для людини і немає потрібнішого, як щастя; немає і легшого за це. Хвала ж блаженному Богові! Царство Боже всередині нас. Щастя в серці, серце в любові, любов же – в законі вічного. Це і є безперервна погожість та сонце, що не заходить, […]...
- Твір на тему – Григорій Сковорода Українського філософа Григорія Савича Сковороду вважають гордістю нації. Багато років промандрував він з торбиною, палицею й сопілкою, несучи простому люду мудру пораду. Вчив бути добрим й правдивим. А цього можна досягти, на думку Г. Сковороди, працею не тільки для себе, а й для загалу. Найліпшим добром, учив філософ, є не срібло і не золото, а […]...
- Сковорода Григорій – вірш De libertate Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою!...
- “ДОЛЯ ДАРУВАЛА УКРАЇНІ СКОВОРОДУ” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА Знайдімо нове серце. Одягнімося в одежу нових нетлінних надій, в нутро брато-люб’я. Тоді нам все живе просвітлиться, весь мир заграє і заскаче. Буде нам щодня Великдень, не зайде сонце нам, і місяць не умалиться нам. Ми ж наречемося народом святим, людьми оновлення. Григорій Сковорода Григорій Сковорода Видатні мислителі минулого, голос яких прозвучав чисто і правдиво, […]...
- Літературно-громадська діяльність – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Літературно-громадська діяльність Григорія Савича Сковороди припадає на складний час суспільного життя не лише Росії, а й Західної Європи – період занепаду феодалізму і становлення капіталізму. Визначальною рисою цього періоду було посилення інтересу до всього національного; побуту, мови, фольклору. Сковорода у своїх творах теж милується рідною природою, турбується долею народу, захоплюється його ватажками (наприклад, Богданом Хмельницьким). […]...
- Тема 6. Григорій Сковорода – Давня українська література Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Твори Григорія Сковороди: – Збірка ліричних поезій “Сад божественних пісень” уміщує 30 творів таких жанрів: пейзажні вірші; романси, які увійшли до рукописних збірок народних пісень; панегірики, оди, пісні; – книга […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Г. С. Сковорода – це перший український філософ, що подорожував шляхами України у XVIII сторіччі і виразив свою мудрість у творах: піснях, байках, притчах, трактатах і діалогах. Джерелом його мудрості була Біблія і античні філософи. Там він знаходив теми для своїх міркувань, у яких дошукувався фактично відповіді на одне питання: що таке людське щастя і […]...
- Скорочено – ЗОЗУЛЯ ТА КОСИК – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Зозул спитала чорного Дроздика, чому він не нудьгує співаючи. Сама вона співає навіть частіше за нього, але це не позбавляє її від нудьги. Дроздик відповів так: Зозулі тільки й роботи, щоб, підкинувши свої яйця в чуже гніздо, з місця на місце, співати та їсти. Він же сам годує, береже і навчає своїх дітей, […]...
- Поетична спадщина Г. С Сковороди – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Літературна спадщина Григорія Савича Сковороди порівняно невелика. Вона представлена збіркою ” Сад божественних пісень “, куди увійшли 30 пісень, створених упродовж 1753-1785 років, кількох віршованих творів, перекладів та переспівів, переважно римських поетів, та збірки “Басни Харьковскіе”. Найбільшу цінність становлять пісні та байки, написані прозою. Світ інтимних думок та почуттів Сковороди найбільш безпосередньо представлений у збірці […]...
- Роздуми про життя та щастя Г. Сковороди – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Історія народу – це не верстова дорога, що веде від сивої давнини до сучасності. Трапляються на тому шляху урвища й тернисті яруги, чисті криниці й давно замулені криниці. Замулюючись, джерела волали до живих, розповідаючи про сиву давнину, про війну і мир, про чисті ріки й чисту воду. Минали віки… Інші люди приходили на ці місця, […]...
- ЖИТТЯ ЯК ЛЕГЕНДА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЖИТТЯ ЯК ЛЕГЕНДА “Світ мене ловив, та не спіймав” (Григорій Сковорода) Навіть для своїх сучасників Григорій Сковорода видавався людиною-легендою. Тож нічого дивного в тому нема, що чим далі в часі віддалялася його доба, тим цікавішим для українців ставав мандрівний філософ, перший український байкар, поет, у творчості якого вже звучали виразні тони не силабічної, що була […]...
- Із збірки “Сад божественних пісень” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 6-9 класи Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди – І варіант – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Пізнай самого себе. Сократ Ідея “пізнання себе” сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя. Український поет і філософ Григорій Сковорода вбачав у самопізнанні віднайдення свого призначення в житті, своєї спорідненості з людством, вінцем яких була “сродна праця”. […]...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Драматургія – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Григорій Савович Сковорода народився в с. Чорнухах, що на Полтавщині, у сім’ї малоземельного козака, помер у с. Пан-Іванівці, що на Харківщині. Навчався в Києво-Могилянській академії. На двадцятому році життя Григорія відрядили до Петербурга співати в придворній капелі. Обдарований багатьма талантами, юнак міг би високо піднятися кар’єрними щаблями, проте вирішив залишити Петербург і в 1750 р. […]...
- Родоначальник української байки – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Жанр байки був відомий в Україні з фольклорних джерел. Проте дослідники з повним правом вважають саме Григорія Савича Сковороду родоначальником літературної байки. Протягом 1769-1774 pp. у Харкові та поблизу міста (в селищі Бабаї) Г. С Сковорода написав 30 байок, які склали збірку “Басни Харьковскіе”, її він подарував своєму другу Опанасу Пайкову. Більша частина байок, як […]...
- ДВІ КУРКИ – ІЗ ЗБІРКИ “БАЙКИ ХАРКІВСЬКІ” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Українська література – Література для дітей Випало якось Дикій Курці залетіти до Домашньої. – І як се ти, сестрице, в лісах живеш? – спитала Домашня. – А точнісінько так, як інші лісові птахи, – відповіла Дика. – Годує мене той самий Бог, що й диких голубів. – Вони ж можуть добре літати, – проказала господиня. – Се так, – згодилася Дика,- […]...