Вазопис килимового стилю

Елементи килимового (орієнталізуючого, протокорінфського) стилю почали зароджуватися ще в Вазова зображеннях VIII ст. до н. е., але повністю сформувалися тільки до VII ст. до н. е., продовжуючи розвиватися протягом перших десятиліть VI ст.

Вази килимового стилю мають характерні ознаки. Їх розміри, у порівнянні з аналогічними попередниками, стають менше. Найбільш типові для цього часу судини – це кратери, амфори, килики (чаші для вина). Зароджується в цей час виробництво і зовсім мініатюрних судин, серед яких виділяють ємності для ароматичних масел – арібалли – і ємності, призначені для зберігання косметики, – піксиди.

Техніка виготовлення ваз орієнталізуючого стилю вдосконалюється. Майстри обпалюють вази три рази, крім лаку, застосовують білі і пурпурні фарби. Лінії на внутрішній стороні ваз процарапивают за допомогою циркуля.

Геометричні орнаменти з часом йдуть. Майстри починають малювати на вазах рослини, їх квіти, гілки. Вази стають багато і різноманітно прикрашеними рослинним орнаментом, що і становить характерну ознаку килимового стилю.

Специфічною рисою килимового стилю є зображення людей і тварин, які намальовані в профіль. Винятки становлять образи лева і пантери, тіла яких малювали в профіль, а голови – в фас.

Образи людей на вазах практично відсутні. Виняток становлять образи міфологічних героїв.

За даними археологічних досліджень килимовий стиль переважав на територіях півдня Балкан, на островах Егейського архіпелагу, а також в грецьких колоніях (Коринф, Родос, Самос, Клазомени, Навкратис, Аттика).

Прекрасним зразком килимового стилю, що дійшли до нашого часу, є глибоке блюдо з Прайса, що датується VII ст до н. е. На його внутрішній стороні пропорційно один одному зображений вершник на коні. На зовнішній стороні – герой Геракл, що бореться з морським чудовиськом Тритоном.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Вазопис килимового стилю