Василь Суриков

Василь Іванович Суриков – російський історичний живописець, народився в козацькій родині в Красноярську 12 січня 1848 року – помер в Москві 6 березня 1916 року.

З самого народження Василя Івановича займала живопис, на уроках в школі він пізнавав все ази цієї майстерності. Після закінчення школи в 1868 році Суриков поступив в петербурзьку Академію мистецтв, яку закінчив з відмінністю в 1857 році. В академії Суриков серйозно захопився історичною картиною. Більшість його картин присвячені історичним образам. Перша картина, що стала відомою, була написана в 1870 році, називається вона “Вид пам’ятника Петру Першому в Петербурзі”.

Відомі твори

Всесвітню популярність принесла Василю Сурикову картина (до речі, теж написана на історичну тему) “Ранок стрілецької страти”, робота над якою закінчилася в 1881 році. Зараз картина виставлена ​​в Третьяковській галереї в Москві. Після написання цієї картини, художник вирушає в тривалу подорож по європейських країнах. Він відвідав Італію і Францію, які славляться своїми художниками і художніми школами. Суриков довго вивчав техніки письма зарубіжних художників, вивчав шедеври епохи Відродження і Барокко, що і вплинуло на його подальшу творчість.

Не дивлячись ні на що, Василь Іванович у своїй роботі ніколи не відходив від історичної теми. Буквально за десять років він написав картини, що стали шедеврами, визнаними в усьому світі. Наприклад, картиною “Бояриня Морозова” (написана вона в 1887 році) захоплюється весь світ. Не меншу популярність здобули картини “Меньшиков в Березове” (робота 1883 роки), “Підкорення Сибіру Єрмаком” (1895), “Перехід Суворова через Альпи” (1899), “Степан Разін” (закінчена картина в 1907 році).

Особливості стилю Сурікова

У періоди раннього і зрілого творчості, художник часто використовував масові сцени, пізніше він перейшов до нового для себе стилю. На картинах стало набагато менше персонажів, зате цінителі живопису не могли відірвати поглядів від главнизх героїв картин, настільки майстерно були передані образи історичних персонажів. Прикладом можуть послужити картини “Відвідування царівною жіночого монастиря” (робота 1912 роки) і “Благовіщення” (1914 рік).

Крім історичних сцен художник писав і портрети. Найвідоміша робота – “Автопортрет”, написаний незадовго до смерті. Більшість його робіт можна побачити в Російському музеї і Третьяковській галереї.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Василь Суриков