Home ⇒ 👍Література ⇒ Василь Симоненко – Є В КОХАННІ І БУДНІ, І СВЯТА
Василь Симоненко – Є В КОХАННІ І БУДНІ, І СВЯТА
Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
За рожевих ілюзій вуаль.
І з тобою було б нам гірко,
Обіймав би нас часто сум,
І, бувало б, темніла зірка
У тумані тривожних дум.
Але певен, що жодного разу
У вагання і сумнівів час
Дріб’язкові хмарки образи
Не закрили б сонце від нас.
Бо тебе і мене б судила
Не образа, не гнів – любов.
В душі щедро вона б світила,
Оновляла їх знов і знов.
У мою б увірвалася мову,
Щоб сказати в тривожну мить:
– Ненаглядна, злюща, чудова,
Я без тебе не можу жить!..
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Є в коханні і будні, і свята – за інтимною лірикою В. Симоненка – ІІІ варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Серед усіх незгод і нещасть воно буде жити, закреслюючи зневажання, наклепи, забуття. Воно – чисте і щире кохання, – якому пророкують вічне життя усі, хто хоч раз відчув на собі його прекрасну дію, його непідвладну людському розумінню чарівну згубу. Мабуть, дуже влучно поцілив безшабашний хлопчик Амур зі свого лука у Василя Симоненка, тому що протягом […]...
- Є в коханні і будні, і свята – за інтимною лірикою В. Симоненка – ІІ варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Жили на нашій українській землі співці кохання, які багато своїх поезій присвятили своїм дівчатам, дружинам, красі людських взаємин. Василеві Симоненку, на мою думку, належить право називатися одним з перших серед них, бо стільки радощів, смутку, щастя та розчарувань в його віршах, що стає навіть шкода, що ти не бачиш зараз на власні очі його коханої. […]...
- Є в коханні і будні, і свята – за інтимною лірикою В. Симоненка – І варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Жила на землі людина, чесна і справедлива, людина, якій не байдужі були неосяжні поля рідної Батьківщини, яку хвилювали події, що відбувалися на рідній землі. Це – Василь Симоненко. Нелегким було його життя, і ще невідомо, чи не сидів би він разом зі Стусом за гратами, якби сама доля не вкоротила йому часу. Симоненко відчував душею […]...
- “Є в коханні і будні, і свята” (інтимна лірика В. Симоненка) – твір з української літератури Значну частину своєї творчості Василь Симоненко присвятив темі кохання. Багато сторіч поспіль ця тема будила серця і митців, і звичайних людей, очищувала та надихала, допомагала людині стати кращою, повірити в себе, сповню вала життя сенсом, а особистість – прагненням щастя, наснагою жити та творити, дихати на повні груди, відкривши свою душу і сповнене коханням серце […]...
- Інтимна лірика В. Симоненка – 11 клас – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Чистота душі найбільше відбивається в коханні, чистота поетичного хисту – у віршах про ці інтимні почуття. Лірика Симоненка молода, палка, але не позбавлена філософського осмислення почуттів. Віддаватися почуттям усім серцем природно для нього. Про перше кохання розповідається у вірші “Вона прийшла” – і несподіваність, загадковість цього феномена тривожить і чарує поета. Любов “виплила з туману… […]...
- Є в коханні і будні, і свята – І варіант – 10 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – Найкращі учнівські твори – Твір Багато людей сперечаються про те, що таке кохання, чи буває воно одне на все життя, чи можна закохуватися багато разів, чи переживає його кожна людина, чи тільки обрані. На мою думку, хоча б у формі закоханості любов приходить до кожної людини. І тоді вона одразу ніби перероджується, все навкруги здається таким чарівним і прекрасним. Згадаймо, […]...
- СУПЕРНИКИ – Василь Симоненко І Вітер пісню співав стоголосо, Але раптом в екстазі німім Зупинивсь біля тебе і млосно Зазітхав у волоссі твоїм. І підслухали зорі і трави, І підслухали ріки й мости, Як шептав тобі вітер ласкаво: “Я такої не бачив, як ти… Хочеш – хмари для тебе розвію? Хочеш – землю в дощах утоплю? Тільки дай мені […]...
- Василь Симоненко – ЛЮБОВ Дзвенять німою тугою ліси, Коли їх ніч тремтлива обнімає І від очей у ревності ховає Принади їх первісної краси. Бринять живою радістю ліси, Як ранок спалахне на небокраї, Як сонце огняне завісу піднімає Із їх первісної і чистої краси. Мені здається, – може, я не знаю, – Було і буде так у всі часи: Любов, […]...
- “Тут я почну зажинок…”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) – Українська література другої половини XX століття Не шукаю до тебе ні стежки, ні броду – ти у грудях моїх, у чолі і в руках. Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий Чумацький твій шлях. (Василь Симоненко) Багатьом талановитим українцям доля відвела обмаль часу на землі. Тарас Шевченко, Борис Грінченко, Василь Стус прожили тільки 47 років, Леся Українка – […]...
- “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) – Українська література другої половини XX століття У літературі Василеві Симоненкові судилося працювати менше, ніж п’ять років, проте він встиг увічнити своє ім’я. Як і Григір Тютюнник, Василь Симоненко добре знав і художньо відтворював умови життя, прагнення і сподівання народу. Він гостро переймався його бідами, невлаштованістю, беззахисністю перед бюрократами. Животрепетні, актуальні, викривальні поезії “Баба Онися”, “Дід умер”, “Дума про щастя”, “Жорна”, “Злодій”, […]...
- Василь Симоненко – КРИК XX ВІКУ У небі тішились хмари, У небі сонце пливло, Під небом кривавіли чвари І лютувало зло. Земля, вагітна скорботою (Відчай їй груди тне), Над кривдою і підлотою Народила в муках мене. Народила, немов надію, Колисала ночами без сну: – Може, від тебе помолодію, Може, побачу весну… Може, твій струм і атом Вгамують нестерпний біль,- Голосила над […]...
- Василь Симоненко – ДІД УМЕР От і все. Поховали старезного діда, Закопали навіки у землю святу. Він тепер вже не встане І ранком не піде Із косою під гору круту. І не стане мантачкою тишу будити, Задивлятися в небо, як гаснуть зірки. Лиш росою по нім буде плакати жито І пливтимуть над ним непомітно віки. От і все. Поховали хорошу […]...
- Короткий переказ – Задивляюсь у твої зіниці – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО * * * Задивляюсь у твої зіниці, Голубі, тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мама, горда і вродлива, З тебе чудуватися повік. Ради тебе перли в душі сію, Ради тебе мислю і творю. Хай мовчать […]...
- Скорочено – НУ СКАЖИ, ХІБА НЕ ФАНТАСТИЧНО… – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – 11 КЛАС Ну скажи – хіба не фантастично, Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом, Небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг! Ти і я – це вічне, як і небо. Доки мерехтітимуть світи, Буду Я приходити до Тебе, І до інших йтимуть Горді Ти. Як це все буденно! Як це звично! Скільки раз це […]...
- Василь Симоненко – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди – Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе – Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, […]...
- Василь Симоненко – ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі, трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла стежка вдалеч і губилась, А мені у безтурботні дні Назавжди, навіки полюбились Ніжні і замріяні пісні. В них дзвеніло щастя непочате, Радість невимовна і жива, Коли їх виводили дівчата, Як ішли у поле на жнива. […]...
- Василь Симоненко – ЧОРНІ ВІД СТРАЖДАННЯ МОЇ НОЧІ Чорні від страждання мої ночі, Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі, Жадібні, глибокі і чудні. Я тебе не хочу обминути, Я тебе не смію обійти. Дай мені губами зачерпнути Ніжної твоєї доброти. Диких орд незлічені навали Розтрощили пращури мої, Щоб несла ти гордо і зухвало Груди недоторкані свої. Щоб горіли маками […]...
- Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” – ІІ варіант – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Дуже коротке життя прожив Василь Симоненко – всього двадцять вісім років. Все його життя, вся творчість пронизані любов’ю до матері, Батьківщини, гіркими роздумами про долю нашого народу. У вірші “Грудочка землі” ми разом з поетом поринаємо в його спогади про дитинство. Ми відчуваємо легку радість. Поет з любов’ю змальовує природу рідного краю: “гомінливі трепетні ліси”, […]...
- Василь Симоненко – ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати. Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні, […]...
- Василь Симоненко – КАЗКА ПРО ДУРИЛА Ото ж воно й почалося з Того, Що одружився дурний Петро. Тільки до хати привів Небогу – Зразу ж топитись пішов у Дніпро. Стрибнув у воду – в воді Не тоне, Почухав тім’я дурний, А тоді Почав серед річки – Хай Бог боронить! – Ходить на руках по воді. Походить трохи та ляже Полежить, На […]...
- Василь Симоненко – СТАРІСТЬ Сім десятків дідові старому, Сам незчувсь, коли і відгуло, – Вже лице пожовкло, як солома, Борознами вкрилося чоло, Сяють очі глибоко спідлоба, Тільки пух лишивсь на голові.,, Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка; ще живі? Остогидло діду хліб жувати, Слухати образи від усіх, Ціле літо горобців ганяти Та граків сусідові на сміх. […]...
- Короткий переказ – Ну, скажи – хіба не фантастично – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО * * * Ну, скажи – хіба не фантастично, Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом, Небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг? Ти і я – це вічне, як і небо. Доки мерехтітимуть світи, Будуть Я приходити до Тебе, І до інших йтимуть Горді Ти. Як це все буденно! Як […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю – за поезією В. Симоненка – 11 клас – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Неординарною й пристрасною, вогневою і ліричною ввійшла поезія Василя Симоненка в нашу літературу. Адже витоки її йдуть із глибин народного життя, вона є часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, нашими помислами й чарами, якими ми живемо. В. Симоненко став сурмачем післявоєнного покоління, того, що дітьми вийшло з заграв страхітливої війни. Зболений ранніми болями, […]...
- Скорочено – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА? – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – 7 КЛАС Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди – Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе – Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба – Гляди ж […]...
- Василь Симоненко – ЖОРНА Натуга на руках, Від втоми чорних, Здувала жили, Ніби мотузки. Каміння клацало зубами В жорнах, Жувало жовті зерна на друзки. І сіялось не борошно, А мука… При тьмяному мигтінні каганця Жіночі ніжні Материнські руки Тягли за ручку Камінь без кінця. Журливо мліли очі сумивиті, І борошно, Мов біла кров, лилось… Це все було В двадцятому […]...
- Василь Симоненко – Гей, нові Колумби й Магеллани Гей, нові Колумби й Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподіваная молоді? Кораблі! Шикуйтесь до походу! Мрійництво! Жаго моя! Живи! В океані рідного народу Відкривай духовні острови! Геть із мулу […]...
- Василь Симоненко – РУСЬ I З глибин віків і гордо, й величаво Встає легендами овіяне ім’я. Минуле – сон, але сліпа змія Не отруїла доблесті і слави. То ж не орда завзята і кривава Нежданно появилася в степах, Щоб у сплюндрованих і спалених містах Шуміли оргії і варварські забави. То встала Русь в кольчузі і шоломі, Щоб їй стихія […]...
- Василь Симоненко – ВИНО З ТРОЯНД Новели та гуморески На неї задивлялися навіть дідугани, і вже рідко який хлопець не міряв очима з голови до п’ят. В одних у зорі світилося захоплення, в других – неприхована хіть, а треті милувалися нею, як шедевром краси. Коли вона кидала чорні коси на пружні груди і пливла селом з сапкою на плечі, хлопці божеволіли. […]...
- Василь Симоненко – КРИВДА Новела У Івася немає тата. Не питайте тільки чому. Лиш від матері ласку знати Довелося хлопчині цьому. Він росте, як і інші діти, І вистрибує, як усі. Любить босим прогоготіти По ранковій колючій росі. Любить квіти на луках рвати, Майструвати лука в лозі, По городу галопом промчати На обуреній, гнівній козі. Але в грудях жаринка […]...
- Василь Симоненко – ДУМА ПРО ЩАСТЯ Увійшла вайлувате в сіни, З хати віє нудьга Й самота. У руках засміявся віник – Спритно валянки обміта. Тупотить Об долівку ногами І мороз вибива З рукавиць. З нею В хату ввірвався гамір, Ошалілий сміх сніговиць. Мов воскресли Принишклі діти – Тупіт, лемент, Вищання й писк. Місяць хоче, Мабуть, погрітись – Суне в шибку Свій […]...
- Василь Симоненко. Поезії План 1. Життєвий та творчий шлях письменника 2. Новаторство Симоменкової поезії 3. Патріотична лірика 4. Сатиричні поезії В. Симоненка 5. Духовна краса і велич простої людини в поезії В. Симоненка 6. Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці В. Симоненка Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і […]...
- Тема 34. Василь Симоненко – Література XX ст Василь Андрійович Симоненко належить до покоління “шістдесятників”. Він прагнув осмислити життя, звернутися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. B. Симоненко постає перед сучасним читачем виразником народної совісті, правди, надії й віри. Силою свого поетичного таланту, даром образного узагальнення поет підніс життя звичайних людей до рівня загальнолюдських ідеалів і проблем, долучив до духовних здобутків […]...
- Короткий переказ – Лебеді материнства – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – МИ – УКРАЇНЦІ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима. Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати. Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії. Опустіться, тихі Зорі, синові під вії. Темряву тривожили […]...
- Василь Симоненко – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Васил. Симоненк. народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Важке дитинство не перешкодило йому бути найкращим учнем у школі. Він завжди хотів багато читати, рано усвідомив себе поетом. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка, працював у редакціях газет. Збірка “Тиша і грім” (1962) – єдина, яка побачила світ […]...
- Симоненко Василь Андрійович – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЗАПАМ’ЯТАЙ Основні твори: казки “Цар Плаксій і Лоскотон”, “Казка про Дурила”, “Подорожу країну Навпаки”, збірки поезій “Тиша і грім”, “Земне тяжіння”, “Лебеді материнства”, збірка оповідань і новел “Вино з троянд”. Василь Симоненко народився в с. Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935 р. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942-1952 рр. майбутній […]...
- Короткий переказ – Ти знаєш, що ти – людина – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – МИ – УКРАЇНЦІ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди. Інші кохатимуть люди – Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе – Озера, гаї, степи. І жити […]...
- Особливості лірики В. Симоненка – 11 клас – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василю Симоненку судилося коротке життя – 28 років прожив він на землі. І вже близько сорока років живе його поезія. Почавши писати на зламі епох, Симоненко відобразив у своїй творчості трагізм епохи, її подвійну суть, сподівання на нове життя. Україна Василя Симоненка – селянська країна. Поет знав страшну біду радянського селянства не з переказів: він […]...
- Короткий переказ – Я… – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Він дивився на мене тупо Очицями, повними блекоти: – Дарма ти себе уявляєш пупом, На світі безліч таких, як ти. – Він гримів одержимо і люто, І кривилося гнівом лице рябе, Він ладен був мене розіпнути За те, що я поважаю себе. Не стала навколішки гордість моя. Ліниво тяглася отара хвилин… На світі […]...
- Василь Симоненко – ПІЧ Лиже полум’я жовте черево, Важкувато сопе димар, Галасує від болю дерево, Піднімаючись димом до хмар. Бубонять рогачі і кочерги – Щось пригадують з давнини, І чекають покірно черги Засмаглілі горшки й чавуни. З тітки полум’я сон злизало, Тітка гладить рукою глек, Теплий ватяник зав’язала На застуджений свій поперек. Біга тітка із кухні в сіни, З-під […]...
- Як зізнатися хлопцеві в коханні? Чи може дівчина першою зізнатися хлопцеві в любові? Спори про це йдуть не одну сотню років, і до цих пір однозначної відповіді на це питання не існує. У кожної пари своя історія любові, проте кілька розумних порад для закоханої дівчини в будь-якому разі не будуть зайвими. Чи потрібно дівчині визнаватися в любові? Як красиво освідчитися […]...