ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “ЦАР ПЛАКСІЙ ТА ЛОСКОТОН”. ЦІКАВА СТОРІНКА З ЖИТТЯ МИТЦЯ. РІЗНІ ЖИТТЄВІ ПОЗИЦІЇ ЦАРЯ ПЛАКСІЯ І ЛОСКОТОНА (ПЕСИМІСТИЧНА Й ОПТИМІСТИЧНА) – Світ фантазії, мудрості (продовження)
Мета:
– ознайомити п’ятикласників з цікавими сторінками життя митця, його твором “Цар Плаксій та Лоскотон”, розкрити різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона;
– розвивати вміння виразно читати казку, аналізувати описувані автором ситуації, керувати своїми емоціями; висловлювати особисте ставлення до зображуваного;
– виховувати почуття доброти, гуманізму, милосердя, взаємодопомоги, усвідомлювати значення для людини та її життя оптимістичного погляду на світ.
ТИП уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет письменника, текст казки, картки, проектор, підручник.
Народ мій Є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
В. Симоненко
Краще терпіти нужду і бути веселим,
Ніж жити в розкошах, не знаючи почуття радості.
Епіктет
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Бесіда
· Дайте визначення літературній казці як жанру. (Казки, у яких Є автор, називаються літературними.)
· Чим відрізняється літературна казка від народної? Що їх єднає? (Літературні казки створені письменником, а народні склав сам народ. Єднає їх те, ЩО вони вчать нас бути в житті сміливими й мудрими, долати перешкоди й біди, бути совісними.)
· Які літературні казки ви знаєте як вітчизняні, так і народів світу? (Іван Липа “Близнята”, Іван Франко “Фарбований Лис”, О. Іваненко “Казка про маленького Піка”, Ш. Перро “Попелюшка”, Г. X. Андерсен “Снігова Королева”.)
· Чому письменники зверталися до жанру казки? (Вони хоч на мить хотіли повернутися в дитинство, по-казковому уявляти світ. Бо вони на все життя в душі залишилися дітьми. Хочуть боротися зі злом, несправедливістю.)
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
Сьогодні ми знову поринемо у світ казкових подій, який вирує, мов нестримні журавлі, що несуть любов і надію із далеких країн на рідну землю.
Таким птахом був талановитий український письменник Василь Симоненко, який залишив нам незабутній спадок – казки для дітей, поезії для юнацтва.
2. Робота з епіграфом
(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)
· Чи є актуальними слова В. Симоненка, наведені в епіграфі?
· Поясніть, як ви розумієте вислів давньогрецького філософа Епіктета “Краще терпіти нужду і бути веселим, ніж жити в розкошах, не знаючи почуття радості”?
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)
V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Народився Василь Андрійович Симоненко в селі Біївці на Полтавщині. Змалку лишився хлопець без батьківської турботи – батько пішов із сім’ї. Його Василькові замінив дідусь – Федір Трохимович Щербань, який став для онука найбільшим авторитетом на все життя, другом порадником та наставником. Дід Щербань був мудрою, начитаною людиною. Він розповідав онуку історії про козацьке минуле. Це ж про нього Василь написав згодом вражаючого вірша “Дід умер”.
Мати була малописьменна, але кмітлива та спостережлива. Вона зібрала чимало прислів’їв, приказок та примовок і записала їх у зошит під назвою “Перлини поміж людей”. Своє зібрання вона супроводила словами: “Люди народжуються та вмирають, а прислів’я летять через ціле століття. Ніхто не знає, хто перший випустив цю пташку, що має такі міцні крила”. Ось у такі родині ріс майбутній поет.
Віршувати Василько почав у 7-8 років. У 5 класі на вечорі прочитав свій вірш, присвячений матері, а у старших класах був учасником літературного гуртка, випускав шкільну газету. Та ще встигав учитися на “відмінно”, незважаючи на те, що до школи він ходив у сусіднє село, майже за 10 кілометрів. І при цьому ніколи не запізнювався.
Після закінчення школи із золотою медаллю юнак вступив на журналістський факультет Київського університету. Потім працював у газеті, а разом із тим писав вірші. Усі вони пройняті переживанням за долю України, за український народ.
Крім віршів для дорослих, письменник пише також твори для дітей. Це казки “Цар Плаксій і Лоскотон”, “Подорож у країну навпаки”, “Казка про Дурила”. Їхніми першими слухачами був маленький син Василя Симоненка Лесик, котрий якось спросив: “Тату, напиши мені казочку. Усім щось пишеш, а мені – ні”. Так з’явився “Цар Плаксій і Лоскотон”. Казка була написана за одну ніч, і потім кожного вечора батько розповідав її з новими подробицями. Друкувати казку поет не поспішав, а казав: “Те, що Лесик запам’ятав,- буду друкувати, а що ні – доробляти доведеться”. І от перед вами варіант, який Лесик запам’ятав.
2. Рольова гра. Інсценізація спогадів Олеся Симоненка
Автор. Пам’ятаю, якось прийшов він додому веселий і збуджений. Я ж, навпаки, був насуплений, набурмосений.
Батько. Чого сидиш сердитий та невеселий, сотник Забрьоха?
Син. Накинувсь він на мене і став лоскотати.
Батько. Ану, козарлюго, вище голову!
Син. Тату, напиши мені казочку. Всім щось пишеш, а мені.
Батько. Обов’язково напишу! – і знову лоскотав мене.
Син. А про що?
Батько. Про себе. Тільки буду я там, як добрий дядько Лоскотон. Хочеш?
Син. Еге ж…
Автор. Потім він не спав цілу ніч. А наступного дня під вечір вже декламував мені казку про дивного і доброго Лоскотона, про царя Плаксія і його мерзенного Макаку-Забіяку.
3. Бесіда
· Про що казка “Цар Плаксій та Лоскотон”? (Про країну, у якій люди змушені плакати, ревти, стогнати, бо ХТО цього не робив, то ЇХ за це нагайками шмагали. Про те, як дядько Лоскотон приносив щирий сміх в розмальованій торбині. Як змій Капітан Макака підступно спіймав Лоскотона та посадив до в’язниці. Батраки й робітники, скориставшись тим, що всі перепилися на весіллі, визволили дядька Лоскотона. Цар Плаксій помер од сміху, придворні одубіли, а сини без штанів утекли до чужих країв.)
· Де краса-країна Сльозолий? Хто був її царем? (Там, де гори і долини, / Де гуляє вітровій.)
· Стисло опишіть родину царя Плаксія. (Цар Плаксій. Дочки звалися Нудота, Вай-Вай, Плакота. Три сини – Плаксуни.)
· Як характеризують персонажів твору їхні імена? (Імена персонажів підкреслюють їхні характери: вони понад усе любили плакати, сумувати, нудьгувати.)
· Який стиль управління був у Плаксія? (Авторитарний)
· Підтвердьте словами з тексту. (Хто сміявсь – вони хапали / І нагайками шмагали, / Так що в царстві тому скрізь / Вистачало плачу й сліз.)
· Чому цар любив дитячий плач? (Він був злий, і йому приносило задоволення пити дитячі сльози.) т Хто ж іще проживав у диво-царстві? (Добрий дядько Лоскотон)
· Яким ви уявляєте дядька Лоскотона? (Це ставний, високий чоловік, з добрим, усміхненим лицем. У нього русяве волосся, пишні, м’якенькі вуса розсипалися до вух.)
· Що свідчить про любов до людей Лоскотона? (Приховували його від пошуків Плаксія, поважали дядька, бо він розважав їх голодних діток, визволили його із в’язниці.)
· Чому саме капітан Макака спіймав Лоскотона? (Тому, що він був лютим посіпакою і дуже хотів стати зятем Плаксія.)
· Як автор ставиться до персонажів твору? (Ставлення автора до царя Плаксія і до дядька Лоскотона виражено через портрет. Плаксія автор зневажає, сміється на ним і тому. Плаксій: Голова його – мов бочка, / Очі – ніби кавуни. Лоскотон: Мов ВІН вдачу теплу і щиру, / Ще й лукавинку В очах…)
· Яка була винагорода тому, хто спіймає дядька Лоскотона? (Цар Плаксій пообіцяв видати одну зі своїх дочок за того, хто арештує Лоскотона.)
· Поки Лоскотон сидів за гратами, що робилося в палаці? (У палаці грали весілля. Від радості ридали і хотіли встановити скрізь вічне царство сліз.)
· Якими ви уявляєте справжніх наречених, і як їх зображає Василь Симоненко? (Справжні наречені – дуже гарні молоді люди, усміхнені, бо це найщасливіший день у їхньому житті. Наречена В білому платті, жених – у строгому чорному костюмі, З квітами. Багато гостей, які прийшли привітати молодих і розділити ЇХНЄ щастя. У казці наречений бридкий, а молода ще гірша. Вони настільки гидкі, що навіть жаби від сорому булькнули у воду.)
· У чому полягає місія придворного поета? Чому він був товстий? (Придворний поет мав писати правду, якщо прикрашати життя, то не настільки, як це зробив він. Цей поет не переймався народом царства, його бідами, а спокійно брехав. Він був товстий, бо його не хвилював простий люд.)
· Хто прийшов на допомогу Лоскотону в темницю? (Батраки й робітники)
· Куди вирішила йти “Здружена сім’я”? (Догравати весілля,.)
5. Хорове читання маршруту в країну Лоскотона
Треба йти спочатку прямо.
Потім вправо завернуть,
А тоді потім дубами
Поведе наліво путь.
Після цього вже помалу
Чимчикуй куди попало:
Як од втоми не впадеш –
В цю країну попадеш.
– Чи протиставлені на прикладі казки песимізм і оптимізм? Наведіть переконливі обгрунтування.
(У казці протиставлені оптимізм і песимізм. Песимісти: Макака, цар Плаксій, його сини і дочки. Вони жили в достатку, але завжди були незадоволені, нудили світом, плакали, нудьгували. Макака мав владу, але був віроломний, лютий царський посіпака, корисливий – мав велике бажання стати зятем Плакся. Капітан Макака був полохливим – Зпереляку з’їв себе. Сипи й дочки царя замість того, щоб боротися за своє щастя втекли З країни.
Дядько Лоскотоп жив у митарстві, але мав щиру вдачу, любив веселити малечу.)
6. Слово вчителя
Народ, і дорослі, і діти, (“голодні малечі”), незважаючи на життя, де вистачало плачу й сліз, любили щирий сміх, світлу радість. Симоненко називає їх “здруженою сім’єю”, бо вони жили, як брати.
· Чи доводилось вам потрапляти в країну Плаксія і Лоскотона? Де було вам краще і чому? (Інколи, коли було сумно або хтось образив – ми плакали. Але дуже швидко паші добрі “лоскотоки” мама, тато, друзі – заспокоювали своїми щирими словами. Після цього в пас з’являлася надія, що в житті все буде чудово. У країні Плаксія сумно, нудно, а в Лоскотона весело, радісно.)
· Чому письменник наприкінці казки так докладно описує, як потрапити в країну, де постійно панує сміх, радість, доброта, але, врешті-решт, шлях губиться? (Письменник так докладно описує, як потрапити в країну, де постійно панує сміх, бо він підкреслює, що кожен зможе бути в житті щасливим. Лише варто захотіти бути оптимістом. Дядько Лоскотон – це всепереможна сила добра, справедливості, порядності, дружби, волі. Жорстокість, бездумність, егоїзм, корисливість, боягузтво, підступність – короткі миті в нашому житті. Треба боротися з “плаксієм”, який живе в кожному з нас, знати, що це лише паша слабкість. Шукайте дорогу до щасливого життя, вона є.)
7. Робота в зошитах
Тема: зображення казкового царства, де панує сум, сльози, жорстокість, насилля, гноблення простого люду і тієї сили (Лоскотон), яка протистоїть цьому і бореться за радість, волю, щастя і разом з народними масами перемагає сили зла, несправедливості.
Основна думка: засудження лицемірства, будь-якого гноблення, приниження, рабства, уславлення мужності, героїзму з жорстокістю за щастя в ріднім краю.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Рефлексія
(Фрази записані на дошці, учні по черзі продовжують одну фразу за бажанням.)
– Від сьогодні я завжди…
– Твори Симоненка нас вчать…
– На уроці мені найбільше запам’яталося…
2. Слово вчителя
Цей твір навчає мудрості й розсудливості, сміливості й власного життєствердного світобачення. Нехитрий сюжет казки обростає веселими подробицями, дотепними зворотами, випромінює віру в щасливе майбутнє.
Я вам бажаю бути оптимістами, непохитно вірити у свою щасливу зірку, наполегливо працювати, щоб досягнути омріяної мети.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Охарактеризувати дійових осіб казки.
2. Скласти план-порівняльну характеристику Плаксія і Лоскотона.
За вибором учня:
– намалювати мапу-маршрут у країну Лоскотона.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)