Василь Голобородько (нар. 1945) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ
Василь Іванович Голобородько народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині. Ще змалку хлопець захопився красою народних звичаїв і традицій. Через роки він проніс теплі спогади зі свого дитинства: “Зовсім малим, у віці посівальника, будила мене мати зимовим ранком і посилала посівати до сусідів, це недалечко, через дорогу лише перейти. Заходив я до хати вісником свята, мені раділи, підводили до покуті, я сипав із жмені пшеничне зерно і промовляв поздоровлення з Новим роком, як мене навчила мати…”.
Здобувши середню освіту, молодий поет-початківець став студентом філологічного факультету Київського університету, пізніше продовжив навчання в Донецькому педагогічному інституті, перебував на військовій службі, зрештою повернувся на Луганщину.
Окремі твори Василя Голобородька побачили світ у 60-х роках минулого століття, однак дебютна книжка, уже підготовлена до видання, була заборонена радянською цензурою. Збірку “Летюче віконце” вдалося видати лише за кордоном. Митець, поезії якого добре знали й високо цінували поза межами України, тривалий час не мав змоги видавати свої книжки на батьківщині. І лише в 1988 році, коли в Києві вийшла збірка Голобородька “Зелен день”, українські читачі змогли відкрити для себе яскравий поетичний світ талановитого майстра.
За книжки “Ікар на метеликових крилах” та “Калина об Різдві” поета було відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка. У поетичному доробку Голобородька є збірка творів для дітей “Віршів повна рукавичка”.
Улітку 2014 року Василь Голобородько був змушений залишити Луганськ і переселитися на Київщину.
В. Голобородько
Україна і світ
Збірка Василя Голобородька “Віршів повна рукавичка” внесена до міжнародного каталогу найкращих у світі книжок для дітей.
Опрацьовуємо прочитане
1. Де й коли народився Василь Голобородько?
2. Коли він розпочав свою творчу діяльність?
3. Чому поезії Василя Голобородька довго не публікували в Україні?
4. Де нині живе та працює поет?
5. За які збірки він одержав Національну премію України імені Тараса Шевченка?
6. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) запишіть у зошит відомості про поета.
ПОЄДНУВАТИ МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ У ТВОРЧОСТІ
Творчість Василя Голобородька по-справжньому особлива: вона ніби переносить давній, народний тип світовідчуття в наші дні. Поет не просто захоплюється фольклором як чимось привабливим, але давно минулим – він намагається творити сьогодні так, немовби словом відновлює утрачений органічний контакт зі стихією прадавнього буття нашого народу, прокладаючи поетичний місток між минувшиною й сьогоденням.
Таке ставлення до творчого слова виробилось у В. Голобородька не випадково, а внаслідок тривалих роздумів – як щось глибоко вистраждане, продумане й пережите. Ось як про це писав сам поет: “Коли усе це є: і звичаї, і традиції, і пісні, то сприймаєш їх як щось цілком природне, як бути чорнявим чи білявим, а коли це зникає, чи від власного недбальства, чи з примусу, то починаєш докопуватися до причин зникнення того, що раніше тобі здавалося незникненним, хочеш зв’язати ту перервану нитку, яка тягнеться із глибини віків, хочеш, щоб і далі ткався той рушник із неповторними узорами…”.
Відроджуючи народне світосприйняття, В. Голобородько обирає для себе верлібр, як найменш унормований, а отже, найбільш придатний для словесного вираження складних, мінливих і парадоксальних явищ буття. Твори, написані в такій формі, не мають поділу на строфи. Витоки верлібру сягають фольклору, передусім народних замовлянь. Як і в замовляннях, у верлібрі важливу роль у створенні ритміки відіграє інтонація, що визначає неповторну поетичну “мелодію”. Не випадково В. Голобородько зізнавався, що саме ця властивість зацікавила його найбільше:
Вільний вірш – це форма віршованого твору, усі рядки якого витримані в єдиному силабо-тонічному розмірі (здебільшого ямбічні), але довільно неравностопні (від 1-2 до 5-8 стоп).
Верлібр – форма вірша, яка не має наскрізної симетричної будови, не передбачає поділу на стопи, немає рими, унаслідок чого зникає поділ на строфи, що структурно наближає його до прози.
“Одним із мотивів, які спонукали мене звернутися до верлібру, був намір писати так, щоб кожен вірш мав неповторний малюнок, неповторний ритм. Це зближує вірші з музикою”.
Опрацьовуємо прочитане
1. Як Василь Голобородько ставиться до народної традиції?
2. Що таке верлібр? Як він пов’язаний із фольклором?
3. У чому полягають особливості верлібра?
4. Яку роль у верлібрі відіграє інтонація?
5. Чому В. Голобородько у своїй творчості звернувся до верлібра?
ПІД ДОЩЕМ ДИТИНСТВА
Дитячі спогади найчастіше зберігають усе світле й радісне, відсіюючи натомість біль і страждання. Так уже влаштована наша пам’ять: враження дитинства і юності, що позначені оптимізмом та відчуттям душевного комфорту, надають вагому духовну підтримку в непростому дорослому житті, стають для багатьох людей своєрідним психологічним оберегом. Можливо, саме про це пише Василь Голобородько у своїй загадковій поезії “З дитинства: дощ”?
Навіть якщо перше прочитання не дозволяє скласти чіткого враження, нас усе одно заворожує загальний позитивний настрій, захоплюють незвичні зорові образи та яскрава кольорова палітра твору. Дивним здається цей дощ із зеленим волоссям, у яке вплітається все навкруги – неначе в казці, немов у чарівному світі дитинства…
Після великої зливи (Ф. Васильєв, 1870)
Василь Голобородько
Це вірш про щастя, яке переживає людина лише в дитячих літах, і згадує згодом про нього як про щось найдорожче. Про щастя єднання з рідним довкіллям, із батьківським домом, який для дітей завжди наповнений теплом любові, немов гніздо для пташенят. Шлях до батьківської домівки, дерево над дорогою, череду корів, річку на видноколі – усі ці зорові образи поєднує чарівний дощ у цілісну панорамну картину комфортного простору, у якому людина по-справжньому почувається собою. Ліричний герой цього твору простує уявною дорогою, “що веде до батьківської хати”, відновлює у своїй пам’яті казкові простоту й гармонію дитинства.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)