ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ – Оповідання – ЖАНРИ ПРОЗИ – У КРАЇНІ ДИТИНСТВА

Василь Чухліб (1941-1997) народився в сім’ї вчителів 19 липня 1941 року в селі Лебедівці, що на Десні, на Чернігівщині. “Он там, рукою подати, тільки брід треба перебрести. Там, на деснянських лугах, серед шовкових трав, під високими вербами, ходить моє дитинство”, – зазначить пізніше письменник. Дитинство його припало на воєнні й післявоєнні роки.

Ще в шкільні роки проявилися у Василя Чухліба літературні здібності. Невдовзі його твори почали друкувати, і вони полюбилися читачам. Для дітей писав короткі оповідання – ліричні мініатюри і казки. Теми творів – природа, сім’я, дружба, людяність, формування найкращих людських якостей.

ГОЙДАРИКИ

На старій березі тато прилаштував гойдалку.

– Я перша буду гойдатися! – схопилася за вервечки1 Тетянка.

– Ні, я! – заперечив Тарасик.

– Оце так! – спохмурнів тато. – Хіба я для того робив гойдалку, щоб ви сварилися? А разом ви не можете?

І підсадив на гойдалку Тетянку і Тарасика. Як розгойдалися – аж до неба. І хата, і вишеньки з ними гойдаються.

– Гойда, гойда, гойдарики! – придумувала Тетянка пісеньку.

Песик Жучок під березу прибіг.

– Гав, гав! – бач, теж на гойдалку проситься. Узяли і його.

– Няв! – а як же я, мовляв? Це кіт Рудько стрибнув прялю на березу з даху. І Рудька взяли.

1 Верве́чка – тут: один з мотузків, на яких підвішено гойдалку.

Тато щось майструє у дворі й задоволено на гойдалку поглядає.

А мати просить: “Та не впадіть же, не забийтеся!”. Усе-таки впали. Але боляче не було. Тільки Рудько занявчав, бо йому хвостика придушили.

– Простеж за діями дітей на гойдалці. Які почуття вони переживали?

– Спробуй за твором написати в зошиті сценарій п’єси. Спочатку напиши дійових осіб. Нижче – опиши місце дії, а далі слова дійових осіб, в дужках – ремарки (примітки щодо їхньої поведінки).

ДИКІ КАЧЕНЯТА

Любить Тетянка плавати з татом на човні, коли Десна розіллється. Бо завжди вони на щось цікаве натрапляють.

Ось і зараз – пливли мимо старої верби, і раптом над ними щось як фуркне.

– Еге, це ж ми качку сполохали, – сказав тато. – Та от і дупло у вербі.

– Там вона, мабуть, каченят висиджує.

Тато підчалив до верби, звівся в човні, заглянув у дупло.

– Так і є. П’ятеро яєць у гнізді.

– І я хочу подивитися! – забажала Тетянка.

Тато підняв її на руках, і вона також заглянула в дупло.

– Еге ж, п’ятеро. Трішки зелененькі.

– А тепер поїхали звідсіля хутчіш, доню, – взявся тато за весла. – Бо качка може злякатися нас і тоді покине гніздо.

Вони попливли далі.

– А чи скоро каченята вилупляться? А де вони житимуть, у дуплі? – допитувалась Тетянка.

– У качки-крижня каченята наприкінці квітня з’являються. Отож уже скоро. Спочатку вони плаватимуть разом з матір’ю, а потім навчаться літати, – розказував тато.

– А як вони до води доберуться зі своєї верби? Такі маленькі? – замислилась Тетянка.

– Мабуть, на парашутиках, – пожартував тато.

Минуло кілька днів. І знову плив їхній човен між вербами. Коли підпливали до старої верби, почули кахкання дикої качки.

Тато звернув човна за кущ лози.

– Подивимось, що трапилося.

Качка кружляла довкола верби і кахкала, задерши дзьоба.

– Може, хто гніздо її зруйнував? – стривожився тато.

І тут Тетянка закричала:

– Ой, тату, дивися: парашутики летять!

І справді – з верби летіли парашутики чи жовті кульбабки. Поплюхалися у воду і… запищали. Та це ж каченята!

– От і приводнилися! – засміявся тато.

А Тетянка заплескала в долоні.

Качка радісно кахкала, повертала голову то до одного, то до другого каченяти.

Каченята кульбабками плавали довкола матері. А вона про щось порозмовляла з ними й тихенько попливла до ближнього очерету.

І каченята за нею – рівненьким шнурочком.

– Яку подію з життя Тетянки описав письменник?

– Як ти думаєш, автор тільки уважно спостерігає за качкою чи й застерігає від необережного поводження з нею? Доведи свою думку словами з тексту.

– Знайди в тексті оповідання уривок, якому відповідає малюнок Які почуття переживає кожен з персонажів у цій ситуації?

– Як автор описав каченят? Із чим порівняв?

– Прочитайте розмову тата з Тетянкою в особах (до спів “Минуло кілька днів”).

– Перекажіть зміст одного з оповідань Василя Чухліба, використовуючи текст і малюнок.

– На основі змісту прочитаних творів доведіть, що автор закликає дбайливо ставитися до природи.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ – Оповідання – ЖАНРИ ПРОЗИ – У КРАЇНІ ДИТИНСТВА