ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ – Оповідання – ЖАНРИ ПРОЗИ – У КРАЇНІ ДИТИНСТВА
Василь Чухліб (1941-1997) народився в сім’ї вчителів 19 липня 1941 року в селі Лебедівці, що на Десні, на Чернігівщині. “Он там, рукою подати, тільки брід треба перебрести. Там, на деснянських лугах, серед шовкових трав, під високими вербами, ходить моє дитинство”, – зазначить пізніше письменник. Дитинство його припало на воєнні й післявоєнні роки.
Ще в шкільні роки проявилися у Василя Чухліба літературні здібності. Невдовзі його твори почали друкувати, і вони полюбилися читачам. Для дітей писав короткі оповідання – ліричні мініатюри і казки. Теми творів – природа, сім’я, дружба, людяність, формування найкращих людських якостей.
ГОЙДАРИКИ
На старій березі тато прилаштував гойдалку.
– Я перша буду гойдатися! – схопилася за вервечки1 Тетянка.
– Ні, я! – заперечив Тарасик.
– Оце так! – спохмурнів тато. – Хіба я для того робив гойдалку, щоб ви сварилися? А разом ви не можете?
І підсадив на гойдалку Тетянку і Тарасика. Як розгойдалися – аж до неба. І хата, і вишеньки з ними гойдаються.
– Гойда, гойда, гойдарики! – придумувала Тетянка пісеньку.
Песик Жучок під березу прибіг.
– Гав, гав! – бач, теж на гойдалку проситься. Узяли і його.
– Няв! – а як же я, мовляв? Це кіт Рудько стрибнув прялю на березу з даху. І Рудька взяли.
1 Верве́чка – тут: один з мотузків, на яких підвішено гойдалку.
Тато щось майструє у дворі й задоволено на гойдалку поглядає.
А мати просить: “Та не впадіть же, не забийтеся!”. Усе-таки впали. Але боляче не було. Тільки Рудько занявчав, бо йому хвостика придушили.
– Простеж за діями дітей на гойдалці. Які почуття вони переживали?
– Спробуй за твором написати в зошиті сценарій п’єси. Спочатку напиши дійових осіб. Нижче – опиши місце дії, а далі слова дійових осіб, в дужках – ремарки (примітки щодо їхньої поведінки).
ДИКІ КАЧЕНЯТА
Любить Тетянка плавати з татом на човні, коли Десна розіллється. Бо завжди вони на щось цікаве натрапляють.
Ось і зараз – пливли мимо старої верби, і раптом над ними щось як фуркне.
– Еге, це ж ми качку сполохали, – сказав тато. – Та от і дупло у вербі.
– Там вона, мабуть, каченят висиджує.
Тато підчалив до верби, звівся в човні, заглянув у дупло.
– Так і є. П’ятеро яєць у гнізді.
– І я хочу подивитися! – забажала Тетянка.
Тато підняв її на руках, і вона також заглянула в дупло.
– Еге ж, п’ятеро. Трішки зелененькі.
– А тепер поїхали звідсіля хутчіш, доню, – взявся тато за весла. – Бо качка може злякатися нас і тоді покине гніздо.
Вони попливли далі.
– А чи скоро каченята вилупляться? А де вони житимуть, у дуплі? – допитувалась Тетянка.
– У качки-крижня каченята наприкінці квітня з’являються. Отож уже скоро. Спочатку вони плаватимуть разом з матір’ю, а потім навчаться літати, – розказував тато.
– А як вони до води доберуться зі своєї верби? Такі маленькі? – замислилась Тетянка.
– Мабуть, на парашутиках, – пожартував тато.
Минуло кілька днів. І знову плив їхній човен між вербами. Коли підпливали до старої верби, почули кахкання дикої качки.
Тато звернув човна за кущ лози.
– Подивимось, що трапилося.
Качка кружляла довкола верби і кахкала, задерши дзьоба.
– Може, хто гніздо її зруйнував? – стривожився тато.
І тут Тетянка закричала:
– Ой, тату, дивися: парашутики летять!
І справді – з верби летіли парашутики чи жовті кульбабки. Поплюхалися у воду і… запищали. Та це ж каченята!
– От і приводнилися! – засміявся тато.
А Тетянка заплескала в долоні.
Качка радісно кахкала, повертала голову то до одного, то до другого каченяти.
Каченята кульбабками плавали довкола матері. А вона про щось порозмовляла з ними й тихенько попливла до ближнього очерету.
І каченята за нею – рівненьким шнурочком.
– Яку подію з життя Тетянки описав письменник?
– Як ти думаєш, автор тільки уважно спостерігає за качкою чи й застерігає від необережного поводження з нею? Доведи свою думку словами з тексту.
– Знайди в тексті оповідання уривок, якому відповідає малюнок Які почуття переживає кожен з персонажів у цій ситуації?
– Як автор описав каченят? Із чим порівняв?
– Прочитайте розмову тата з Тетянкою в особах (до спів “Минуло кілька днів”).
– Перекажіть зміст одного з оповідань Василя Чухліба, використовуючи текст і малюнок.
– На основі змісту прочитаних творів доведіть, що автор закликає дбайливо ставитися до природи.