Валютні капіталовкладення
Валютні капіталовкладення – тема, списана до дірок. У мережі Інтернет можна знайти масу інформації про інвестиції в валюту, але чітких і структурованих статей, здатних повністю розкрити тему, майже немає. У цьому матеріалі ми ризикнули зібрати воєдино, структурувати і адаптувати під середньостатистичного читача інформацію про валютні капіталовкладень. Також ми торкнулися і тіньову сторону інвестицій, оскільки неможливо вивчити питання, покладаючись тільки на один “розворот аркуша”.
Механізми валютних капіталовкладень
Стандартне визначення поняття “капіталовкладення” – це особливий вид операцій, що проводиться урядом країни з метою здійснення впливу на курс валюти. Щоб підтримати ту чи іншу валюту, часто Центральні банки кількох країн укладають угоду і об’єднуються. Наприклад, таке відбувалося з Євро, коли потрібно було підтримати становлення цієї валюти. Дані операції носять назву “нестерилізованих” інвестицій, оскільки валюту підтримують штучно. Ця дія необхідно, оскільки коливання валюти можуть стати причиною фінансової кризи економіки країни, а в ряді випадків – і групи країн. Іншими словами, проводиться комплексна грошово-кредитна політика, спрямована на стабілізацію валютних показників.
Щоб не підкорятися певним грошово-кредитному курсу, уряд включає “зелене світло” Центробанку і дозволяє приводити в дію коливання фінансової бази. Іншими словами, укупі з валютними капіталовкладеннями починають проводитися компенсаційні операції. Операція такого плану називається “стерилізацією капіталовкладення”. Зрозуміло, Центральному Банку не з руки розголошення фактів про ці інвестиції. В історії є кілька зафіксованих випадків, коли Центробанк проводив зустрічі з Центробанком іншої країни, але в ЗМІ про ці події згадувалося лише побічно. Що ж ховається під подібними зустрічами, і які цілі переслідуються?
Цілі спільного валютного капіталовкладення
На цю тему можна виділити три головні гіпотези. Відзначимо, що нижче описане ні в якому разі не має статус тверджень.
Такі дії з боку Центральних банків ховаються, оскільки, можливо, валютне капіталовкладення суперечить самим передумов макроекономіки. Внаслідок цього, розголошення проведення таких інвестицій набуває секретний оборот.
Інформація про капіталовкладення ховається, якщо фінансовій установі (банку) не довіряють ринкові гравці. Такому банку складно подати правильні сигнали ринку, звідси і секретність.
Відомості знаходяться під грифом “секретно”, якщо Центробанк починає операцію з коригування свого валютного портфеля.
Всі причини, описані вище, приймаються за істину аж ніяк не всяким інвестором або фахівцем з валютного капіталовкладенню. Багато запевняють, що така скритність йде на користь – чим секретнішу процес вкладення фінансів, тим успішніше проходять операції в рамках валютного ринку. Інша думка протилежне – недоступні відомості призводять до мінімізації процесу.
Для якої ще цілі Центробанки різних країн використовують валютне капіталовкладення? Погляньмо на цей процес з різних сторін. При фіксованому курсі інвестиції (капіталовкладення) потрібні тільки заради підтримки валютного індексу в допустимих межах. При плаваючий курс, новий короткостроковий тренд може виявитися непотрібним і отримати відмову допуску на валютний ринок. Але, якщо застосувати фінансування, він не тільки зможе утримати свої позиції, але і досягти непоганих результатів.
Капіталовкладення в “чужу” валюту – чи можна зберегти заощадження?
Тепер розглянемо питання про капіталовкладення валюти з точки зору суб’єкта – ІП або компанії, і без оглядки на макроекономіку в цілому.
Валютні капіталовкладення – це варіант, за допомогою якого можна зберегти накопичені заощадження і отримати дохід. Якщо вкласти гроші в валюту іншої країни, то можна вберегти себе від інфляції в своїй країні.
В наші дні найвигіднішими і популярними інвестиціями є капіталовкладення в доларах і євро. Але і тут інвестори виявляються перед дилемою – що вибрати?
Валютні операції можуть носити короткостроковий характер – це звичайна спекулятивна діяльність. Рівень доходу тут прямо пропорційний різниці курсу при продажу. Цей варіант з працею, але все ж можна назвати капіталовкладенням. Дана діяльність ризикована, але ризик в цьому випадку найчастіше виправданий.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)