Валютна політика банку
Завдання валютної політики банку
Валютна політика є частково самостійною частиною сукупності таких видів політик, як – грошової, економічної, державної.
Функціонуючи в умовах становлення і розвитку ринкової економіки в державі, валютна політика повинна виконувати наступні завдання:
- Вистояти процес спаду виробництва і забезпечити ефективність економічного зростання;
обмеження темпів інфляції і безробіття; Утримання рівноваги платіжного балансу на одному рівні.
З юридичного боку валютна політика підкріплюється валютним законодавством. Дане законодавство має регулювати процес здійснення операцій з валютними цінностями.
Призначення, цілі та методи здійснення валютної політики
Призначення валютної політики полягає в регулюванні рівноваги в системі валютних відносин.
Цілі валютної політики визначаються наступним: зміцнення внутрішніх позицій національної грошової одиниці, формування валютних резервів, обслуговування зобов’язань держави, орієнтованих на зовнішній борг, регулювання потоку іноземного та національного капіталу.
Цілі валютної політики можуть носити довгостроковий чи короткостроковий період, відповідно до цього встановлюються методи здійснення валютної політики:
- Поточна валютна політика; Довгострокова або стратегічна валютна політика.
Метою поточної валютної політики є забезпечення стабільного функціонування національних і міжнародних валютних механізмів, за умови оперативного регулювання валютного курсу, валютних операцій.
Довгострокова валютна політика включає в себе тривалий період часу, а так само представлена комплексом заходів, спрямованих на здійснення змін економічних показників, таких, як – порядок здійснення міжнародних розрахунків, режим валютних курсів, використання золота і резервних валют і т. д. Способами здійснення довгострокової політики є різного роду угоди, реформи і т. д.
Стратегічна валютна політика підпорядковується принципам міжнародної валютної системи. Це передбачає:
- Створення повномасштабного внутрішнього валютного ринку; Створення ринку дорогоцінних металів; Встановлення вільної конвертованості гривні; Відношення курсу національної грошової одиниці до іноземних валют; Уникнути доларизації економіки; Приєднання до світової валютної системи.
Напрямки валютної політики
- Зниження або підвищення рівня валютних обмежень; Постійний контроль над виконанням валютних операцій; Залучення іноземної валюти в країну; Управління міжнародними резервами.
Валютне регулювання і контроль
Валютна політика існує і діє завдяки валютному регулюванню. Валютне регулювання носить нормативний характер, що властиво цій політиці тільки при становленні ринкової економіки.
Валютне регулювання являє собою частину валютної політики, а так само містить в собі принципи, методи і форми здійснення в державі операцій з валютою, способи регулювання валютної сфери державою. Регулювання валютних операцій здійснюється з метою збільшення ефективності, а також гарантія економічної безпеки.
За допомогою регулювання валютної системи виконуються завдання, поставлені перед структурної та поточної валютною політикою. Підсумкової метою регулювання є поліпшення валютно-фінансового становища країни, а так само відновлення платоспроможності та кредітоспособності, зміцнення національної валюти.
Валютний контроль необхідний для зниження дефіциту балансу, стимулювання міжнародних торгових відносин; захисту фіксованого валютного курсу і т. д.
Роль валютної політики
Валютна політика з часом стала займати більш важливе місце в системі регулювання економіки. Саме формування валютної політики має сильну взаємозв’язок з процесами, які відбуваються у фінансовій, кредитній сфері, а так само в економіці в цілому.
Оскільки взаємодія валютної політики і самих різних видів внутрішньоекономічної політики тільки зміцнюється, то відбувається і зміна валютної політики. Так вона стає одним з найбільш важливих методів економічної політики держави.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)