Валюти: Японська ієна (JPY)
Єна – основна валюта Японії, знаходиться в одному ряду з такими резервними валютами світу, як євро, англійський фунт, долар. Міжнародний код грошової одиниці – JPU.
Єна – третя за популярністю валюта світу. В одній ієни 100 Сіна. Символ грошової одиниці Японії – знак ¥.
Походження назви ієни
Назва валюти на японській мові вимовляється скорочено – “en”. При цьому повний вид найменування – “yen”. Історія ієрогліфа “円”, який позначає валюту, родом з Китаю (але там він носить іншу назву – “юань”).
Символ валюти Японії
Так, з початку 18 століття в Китай почали потрапляти срібні монети з Мексики та Іспанії. Через деякий час вони отримали свої назви – “західні юані” і “срібні юані”.
Ще через кілька років в Гонкога стартував випуск своєї валюти – гонкогскій доларів (в перекладі на місцеву мову – гонкогскій юані). Саме ці гроші виявилися згодом в Японії, де місцеві жителі стали називати грошову одиницю на свій манер – “ен”. З 1830 року в “Країні сонця, що сходить” з’явилася своя грошова валюта.
Історія ієни
Японська ієна “молода” валюта, історія якої розпочалася в 1870 році.
1868 рік – після революції Мейдзі прийшло до влади новий уряд, проведена монетарна реформа.
1869 рік – викарбувані перші зразки ієни.
1871 рік – грошова одиниця ієна стає основною в Японії. Ходіння старої валюти, випуск якої здійснювався з 16 століття, було призупинено.
1872 рік – прийнятий закон, що стосується національних банків. З цього року національні приватні банки отримали право випускати конвертовану валюту.
1876 рік – випущена банками валюта втратила статус конвертованої.
1879 рік – повний перехід на ієну завершено, старі кланові грошові знаки вилучено і з обороту.
1910 рік – припинено випуск золотих монет (для десяти йен).
1924 рік – припинено випуск монет номіналом в два і п’ять йен.
1927 рік – потужний фінансова криза. Для покриття потреб клієнтів Банк Японії надрукував великий обсяг валюти. Але ситуація розгорнулася навпаки – вкладники кинулися забирати кошти. Підсумок – гострий дефіцит місцевої валюти. На цьому тлі Банк Японії був змушений ввести нові гроші номіналом 200 ієн. Особливість банкноти – чиста зворотна сторона.
1932 рік – повністю припинено випуск золотих монет для номіналу 20 ієн.
1933 рік – Японія змушена відмовитися від золотого стандарту. З цього моменту забезпечення ієни золотом стає вторинним і не впливає на формування курсу. При цьому національна валюта прив’язується до фунта стерлінгу Великобританії.
1937 рік – утримання золото в ієні знижено до рівня 0,29 грам.
1939 рік – ієна переорієнтована на головну резервну валюту – американський долар. Забезпечення золотом було знижено до рівня 0,2 грам. Курс ієни до долара становив 4,27.
У період бойових дій ієна була основною валютою блоку. У складі останнього входили – Тайвань, Корея, Маньчжоу-го, території Макао, Французький Індокитай.
Валюта 1942-1943
1945 рік – ієна впала по відношенню до долара. У 1945-му році за один долар США дають 15 японський ієн.
1946 рік – надруковані нові японські гроші номіналом від 1 до 1000 ієн.
1947 рік – дефляція триває. За один долар США дають 50 ієн.
1948 рік – курс японської грошової одиниці знижується ще в п’ять разів. 1 долар США – 250 японських ієн. У деяких комерційних структурах курс японської валюти доходив до 900.
1949 рік – з приходом генерала Макартура ходіння і курс валюти впорядкований. Вводиться загальний курс: за 1 долар США – 360 японських ієн.
1953 – затверджено паритет японської ієни в 2.46853 мг золота.
1957-1958 рр. – в обігу з’явилися купюри на 5 і 10 тисяч ієн.
1964 рік – скасовані валютні обмеження.
1971 рік – девальвація долара. Внаслідок цього курс ієни виріс до 308. Було прийнято рішення розширити коридор коливань курсу до 2,25%.
1973 рік – ієна втратила залежність від долара і стала грошовою одиницею з вільним курсом.
1978 року – курс ієни поступово знижується. Тепер за 1 долар США дають 195 ієн.
Курс ієни до долара 1975-1978
1985 рік – почався етап планомірного падіння курсу японської ієни до долара.
1991 рік – період потужної хвилі банкрутств фінансових структур країни, падінь котирувань на Токійській фондовій біржі. Спостерігається процес девальвації національної валюти. Наступна хвиля банкрутств захоплює вже промислові галузі.
1997 рік – фінансова криза в Азії, падіння ВВП Японії на 1,1%. Курс національної валюти обвалився до 150 ієн за долар.
1998 рік – репатріація Японії, розпродаж американської валюти. Грамотні дії призвели до стабілізації курсу. Він виріс з 136 до 111 всього за кілька діб.
2002 рік – переломний момент. Японська ієна стала зміцнюватися, зростає промисловість, пішов приплив інвестицій в країну. Фондовий ринок Японії став одним з найпривабливіших у світі. Ієна почала дорожчати, але Банк Японії підтримує політику здешевлення національної валюти. Досягається це двома способами – низькою процентною ставкою (0,0001%) і утримуванням курсу від високої волатильності.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)