В. Стефаник. Новела Камінний хрест. Образ Івана Дідуха. Довершеність художньої форми. Багатство мови, мистецтво деталі. Символи в новелі – ЕКСПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. СТЕФАНИКА
Мета: продовжити роботу над змістом новели “камінний хрест”, пояснити її сюжетно-композиційні особливості та багатозначність символіки; схарактеризувати образ головного героя, знайти ознаки модернізму в творі; розкрити історичну основу новели; розвивати навички ідейно-художнього аналізу твору, характеристики героїв; виховувати почуття патріотизму, уміння співпереживати чужому горю.
Обладнання: портрет В. Стефаника, текст новели “камінний хрест”, фото камінного хреста в русові, тексти поезії І. Франка “До Бразилії” та пісні на слова б. Лепкого “Чуєш, брате мій?”.
Теорія літератури: модернізм (повторення), експресіонізм.
Тип уроку: комбінований.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
В. Стефаник – один із перших українських письменників, який звернув увагу на таке страшне і болюче явище, як еміграція, і одним із перших став на захист цих нещасних, закликаючи допомогти їм. Саме про це його новела “Камінний хрест”, у якій письменник розкриває не тільки причини еміграції, а також і внутрішній стан людини, яку життєві обставини змушують покидати рідну землю.
IІI. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
2. Взаємоопитування
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Новела “Камінний хрест” була написана у 1899 році, але не втратила своєї актуальності і сьогодні. З її сторінок перед нами постають картини життя покутського села, повні тяжкої праці, горя, трагедій. А ще в них відчувається доброта й любов до землі, до людини, до світу. В. Стефаник – представник нового покоління українських митців, які прагнули “модерним європейським способом виразити своєрідність життя українського народу” (І. Франко). І йому це вдалося. як? Відповідь на це питання ми шукатимемо на уроці.
2. Перегляд уривків із фільму “Камінний хрест”
3. Групова дослідницька робота на основі тексту твору
I група: дослідити сюжетно-композиційні особливості новели. (Звернути увагу на те, що в центрі новели – трагічна подія, визначити основні елементи сюжету.)
II група: втілення ідеї нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею. Характеристика образу Івана. (Звернути увагу на персоніфікацію. (“Такий песій горб, що стрімголов у долину тручєє!”, “… доки ні ноги носє, то мус родити хліб!”) яка використовується автором для показу тісного зв’язку Івана Дідуха з рідною землею та полем. Дібрати цитати до характеристики образу Івана Дідуха. Довести, що трагедія Івана Дідуха – це трагедія усього галицького краю.) порівняти зміст новели із творами І Франка “До Бразилії” і Б. Лепкого “Чуєш, брате мій?”
III група: дослідити роль художньої деталі у творі та інших художніх засобів (Навести приклади використання художньої деталі, засобів художньої виразності та пояснити їх роль у розкритті ідейно-художнього змісту новели.)
IV група: розкрити символічний зміст назви новели. Інші образи – символи в новелі. (Розкрити символічне значення образу камінного хреста, останнього танцю Івана перед від’їздом із села.) Дослідити, у чому виявляється довершеність художньої форми новели. (Назва “Камінний хрест” неоднозначна. Це і кам’яний хрест, споруджений Іваном Дідухом на піщаному схилі як пам’ятник на згадку про себе. Нести важкий хрест має, крім прямого значення, ще й переносне – мучитись. До того ж хрест асоціативно пов’язаний в новелі з образом “далекої могили” – еміграції).
V група: на основі змісту новели довести, що вона має ознаки експресіонізму. (Звернути увагу на драматизм конфлікту, емоційну загостреність зображеного, навести приклади з тексту твору.)
4. Звіт груп про виконану роботу. Доповнення вчителя
Теми еміграції торкалися у своїй творчості багато письменників. Розкривали її по-різному, бо і причини еміграції були різні. Не міг не звернутися до зображення цього явища і В. Стефаник.
У “Камінному хресті” автор показує еміграцію як один із виходів із нестерпного становища для селян у пошуку кращої долі. Причиною еміграції ставали безземелля, занепад селянських господарств, загроза голодної смерті. Але для багатьох з тих, хто вирішив залишити рідну землю, її втрата була рівноцінною смерті. Тому і з’явився камінний хpест на “могилі” живих людей як символ трагедії їхнього життя.
Піддавшись вимогам дружини і синів, Іван Дідух, головний герой новели, врешті згоджується емігрувати, хоча впевнений, що це могила для нього і дружини.
Він змушений кинути “щонайвищий і щонайгірший над усе сільське поле” горб, який отримав у спадщину від батьків, на який витратив силу і здоров’я, скалічився, постарів. Але свій шматок хліба у хаті завжди був.
Для героя розставання з рідною землею – трагедія. Головний герой порівнює себе з каменем, викинутим хвилею на берег. Та й душа його ніби закам’яніла. В образі Івана Дідуха автор втілює долю усього галицького селянства. Його трагедія – це трагедія всього краю.
У цьому творі Василь Стефаник показав себе великим знавцем психології людини в найкритичніші хвилини її життя.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Складання тематичного самодиктанту: “Емоційний фон новели”
Орієнтовний зміст виконаної роботи: біль, відчай, бажання допомогти, страждання, гранична напруга душевних сил, сум, мука, відчуття втрати щастя, розчарування, розпука, надія, віра.
2. Поміркуйте
Ø Якби вам випала нагода зустрітися з Іваном Дідухом, про що б ви його запитали?
Ø Як ви думаєте, як склалося життя Івана Дідуха та його родини в чужій далекій землі?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
□ Найбільше мене вразила така художня деталь…
□ На місці Івана Дідуха я б…
□ Якби мені запропонували емігрувати, то я б…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Повторити матеріал уроку за допомогою підручника.
2. Дати відповідь на питання (усно). Письменник назвав “Камінний хрест” студією. Як ви думаєте, чому? Що ви вкладаєте в зміст цього терміна?
3. Прочитати новелу “Новина”
4. Індивідуальні випереджувальні завдання. (Життєва основа новели “Новина” В. Стефаника.)
ДОДАТОК
СЛОВА Б. ЛЕПКОГО
Чуєш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнуром
Журавлі у вирій.
Кличуть: кру-кру-кру…
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилоньки зітру,
Крилоньки зітру,
Кру-кру-кру.
Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в темній мряці
Слід по журавлях.
Кличуть: кру-кру-кру…
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилоньки зітру,
Крилоньки зітру,
Кру-кру-кру…
І. ФРАНКО “ДО БРАЗИЛІЇ”
Коли почуєш, як в тиші нічній
Залізним шляхом стугонять вагони,
А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,
Дитячий плач, жіночі скорбні стони,
Важке зітхання і гіркий проклін,
Тужливий спів, дівочії дисканти,
То не питай: сей поїзд – відки він?
Кого везе? Куди? Кому вздогін?
Се – емігранти.
Коли побачиш – на пероні десь
Людей, мов оселедців тих, набито,
Жінок, худих, блідих, аж серце рвесь,
Зів’ялих, мов побите градом жито,
Мужчин понурих і дітей дрібних,
І купою брудні, старії фанти,
Навалені під ними і при них,
На лицях слід терпінь, надій марних,
Се – емігранти.
Коли побачиш, як отих людей
Держать, і лають, і в реєстри пишуть,
Як матері у виходках дітей
Зацитькують, годують і колишуть,
Як їх жандарми штовхають від кас,
Аж поїзд відійде,- тоді припадок!
Весь люд на шини кидається враз:
“Бери нас або переїдь по нас!”
Се в нас порядок.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)