В нашій дружбі – наша сила – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ Й П’ЄСА-КАЗКА
Матеріал уроків. Юрій Ярмиш “Місто дружних майстрів” (скорочено).
Мета. Розширити уявлення учнів про творчість Ю. Ярмиша, удосконалювати навички літературного аналізу твору, вчити складати характеристики дійових осіб; виховувати почуття дружби.
Обладнання. Портрет Ю. Ярмиша, збірки його творів для дітей.
Хід уроків
I. Вдосконалення навичок читання.
1. Гра “Яке слово заблукало?”.
Діти слухають “ланцюжки” слів, визначають, яке слово “зайве” (“заблукало”), пояснюють свій вибір.
Майка, майстер, майстерня, майструвати, підмайстер. (Майка.)
– Чому це слово зайве? Поясніть значення усіх слів цієї групи. (Майстер – фахівець з якого-небудь ремесла; майстерня – підприємство для ремонту чи виготовлення певних виробів; майструвати – робити, виготовляти що-небудь ручним способом; підмайстер – помічник майстра.)
Замислився, міркував, працював, задумався. (Працював.)
Розумний, цікавить, веселий, хитрий. (Цікавить.)
2. Читання деформованого тексту.
ЛоБіг сілом реньсіке чатЗайко. Гукль, а ан ціжсте легпижь… качказо. І на пинаса качозка луба ливемики рателіми. киТіль ткоЗачай све ондо тичати єн вломі.
II. Повідомлення теми і мети уроків.
– Чи пригадали, з якого твору цей уривок? (“Зайчаткова казочка”.)
– Хто його автор? (Юрій Ярмиш.)
– Що ви знаєте про письменника? Які його твори читали?
III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом письменника.
– Друзі жартома називали Юрія Ярмиша “українським Андерсеном”. І це не випадково, адже ім’я цього українського казкаря посіло одне з чільних місць серед письменників, які писали про дітей і для дітей.
Народився Юрій Федорович у Дніпродзержинську в сім’ї учителів. З дитинства запам’ятались малому Юркові широкі придніпровські степи, Дніпрові кручі, коли вони разом з батьком мандрували стежками запорозьких козаків. Хлопчик завжди нетерпляче чекав літа, адже під час канікул він міг відвідувати свого дядька-прикордонника, який служив у Закарпатті, поблизу Рахова. З тієї місцини можна було бачити найвищі гірські вершини Карпат, спостерігати, як швидкоплинною річкою Чорна Тиса плотарі сплавляють ліс. У той період Юрій написав свої перші вірші. Але став казкарем, а не поетом.
Навчався у Київському університеті імені Т. Г. Шевченка на журналіста. Як згадував Юрій Феодосійович, напередодні закінчення навчання йому наснився сюжет його першої казки “Вітрисько”, яка і визначила його майбутню долю. А потім були ще понад 60 книжок притч, байок, серед яких: “Золотий кораблик”, “Два майстри”, “Чарівними стежками”, “Великий мисливець”, “їжачок і Соловейко”, “Солодкий Марципан”, “Вовчі окуляри”, “Живі малюнки”, “Сповідь чаклуна”, “Дванадцятиголовий Дракончик” та інші. Книжки письменника перекладено п’ятнадцятьма мовами, серед них англійською, болгарською, німецькою, французькою, іспанською.
За свої твори Юрій Ярмиш нагороджений багатьма Державними преміями.
IV. Опрацювання казки Юрія Ярмиша “Місто дружних майстрів”.
1. Робота над заголовком.
– Прочитайте назву казки. Про що може йтися в ній?
– Перегляньте ілюстрації до твору (с. 73, 76). Чим можете доповнити своє передбачення?
2. Робота над першою частиною казки.
А) Читання частини твору вчителем.
– Де відбуваються казкові події?
Б) Перевірка первинного сприймання.
– Хто персонажі казки?
– Яке рішення прийняла Рада найстаріших майстрів?
В) Словникова робота.
Читання “сходинок” слів (кожну колонку двічі: зверху вниз і знизу вверх).
Місто | Сам |
Поміст | Лялька |
Майстер | Творіння |
Оповісник | Придумати |
Знаменитий | Спілкувалися |
– Знайдіть і прочитайте найдовше слово; усі дво – і чотирискладові слова; слова з наголосом на другий, третій склад.
– Які із цих слів мають такі значення: підвищення, площадка, збита з дощок (Поміст); той, хто повідомляє, сповіщає про що-небудь (Оповісник); продукт творчості людини (Творіння).
– Доберіть синоніми до слів знаменитий (Відомий, популярний, славнозвісний), спілкуватися (Порозумітися, розмовляти, підтримувати стосунки, контактувати), придумати (Вигадати, винайти, створити, вимислити), сам (Один, самісінький, однісінький, самотній, наодинці).
Г) Повторне читання частини (мовчки) самостійно.
Під час читання учитель проводить гру “Небо і земля”.
– Ким славилося безіменне місто?
Д) Аналіз змісту, вибіркове читання.
– Як надсилали листи у місто, яке не мало назви?
– Як працювали майстри цього міста?
– Хто працював по-іншому? Прочитайте.
– Прочитайте, як сприйняли рішення Ради найстаріших майстрів Лар і Крос.
– Чому, на вашу думку, Крос припинив спілкуватися із Даром?
3. Робота над другою частиною казки.
А) Словникова робота.
Тренування у правильному читанні складних слів.
Підмайстер мандрівні
Хитромудра несподівані
Незвичайна повернулися
Розплющувати повеселитися
Б) Читання частини вголос (по абзацах).
– Якому із майстрів вдалося створити незвичайну Ляльку?
– Хто йому допоміг?
В) Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
– Як працював майстер Крос? Прочитайте, яку Ляльку він створив.
– Поясніть вислів “за сімома замками”.
– Чому Лару було дуже важко зробити Ляльку?
– Про чию роботу сказано “робота в них завжди кипіла”? Поясніть, як розумієте ці слова.
– Прочитайте, де були сини Лара довгих три роки.
– Чому Лара охопив відчай? Прочитайте.
Г) Хвилинка фантазування.
– Як ви думаєте, куди зникла чудесна Лялька?
– Про що може йтися у казці далі?
– Чим вона закінчиться?
4. Робота над третьою і четвертою частинами казки.
А) Словникова робота.
Учні спочатку вправляються у виразному і правильному читанні слів, а потім добирають із правої колонки їх тлумачення.
Поплентався – – – надзвичайно, дуже.
Заздалегідь – – – заспокоївся, перестав хвилюватися.
Принишкли – – – одна з дощок підлоги.
Напрочуд – – – твердо пообіцяв щось.
Вгамувався – – – іти, пересуватися повільно, через силу.
Мостина – – – наперед.
Присягнувся – – – перестали рухатися і видавати рухи.
Б) Читання третьої частини самостійно (мовчки) з наступним тестуванням.
Тест
1. Де зібралося багато людей?
А) на помості,
Б) на площі,
В) біля будинку Лара.
2. Хто викликав майстрів на поміст?
А) Рада найстаріших майстрів,
Б) суворі судді,
В) оповісник.
3. Створені майстрами ляльки були наче справжнісінькі…
А) папуги,
Б) королеви,
В) люди.
4. Як Лар виходив на поміст?
А) швидко-швидко і весело,
Б) повільно-повільно, з високо піднятою головою,
В) повільно-повільно, низько похиливши голову.
5. Як люди проводжали майстра Лара?
А) радісні та здивовані,
Б) принишклі та здивовані,
Відповіді: 1) б; 2) в; 3) а; 4) в; 5) б.
В) Читання четвертої частини “буксиром” за учителем.
– Як Крос вирішив досягти перемоги? Хто розкрив його злочин?
Г) Виразне читання частини твору (робота в парі).
Діти по черзі напівголосно один одному читають тільки розповідь Ляльки.
Д) Хвилинка фантазування.
– Як, по-вашому, закінчиться казка?
– Як мешканці міста покарають Кроса? А як винагородять Лара?
5. Робота над п’ятою частиною казки.
А) Читання частини вчителем.
– Чи підтвердилися ваші передбачення?
– Що з почутого здивувало, а що – потішило?
Б) Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.
В) Читання частини учнями вголос.
– Зверніть увагу, в яких словах передано головну думку твору.
Г) Аналіз змісту і вибіркове читання.
– Як люди вирішили покарати Кроса?
– Чи справедливим є це рішення? Поясніть свою думку.
– Чому Лар відмовився, щоб його іменем назвали рідне місто? Прочитайте слова майстра.
В) здивовані та схвильовані.
– Як люди відсвяткували перемогу Лара? Прочитайте опис карнавалу.
– Чому місто назвали “Містом дружних майстрів”?
– Прочитайте, у яких словах твору передано його головну думку.
6. Повторне читання усього твору (мовчки).
– Перечитуючи казку, подумайте, які назви можна дібрати до кожної частини.
7. Складання плану казки (робота в групах).
Орієнтовний план
1. Рішення ради найстаріших майстрів.
2. Чудесна Лялька зникла!
3. Хто переможе?
4. Розповідь незвичайної Ляльки.
5. Назва міста придумана!
8. Стислий переказ казки за планом.
9. Робота в зошиті (с. 33-34).
V. Підсумок уроків.
– Яку казку читали на уроці? Доведіть, що ця казка – літературна.
– Що у казці здивувало? Коли хвилювалися найбільше?
– Чого навчає цей твір?
– Як могло скластися життя мешканців цього міста після описаних подій?
(2 votes, average: 5.00 out of 5)