Home ⇒ 👍Література ⇒ В кінці греблі шумлять верби
В кінці греблі шумлять верби
Українська народна пісня
1. В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила…
Нема того козаченька,
Що я полюбила.
2. Ой немає козаченька –
Поїхав за Десну;
Рости, рости, дівчинонько,
На другую весну!
3. Росла, росла дівчинонька
Та й на порі стала;
Ждала, ждала козаченька
Та й плакати стала.
4. Ой не плачте, карі очі, –
Така ваша доля:
Полюбила козаченька,
При місяці стоя!
5. Зелененькі огірочки,
Жовтенькі цвіточки…
Нема мого миленького,
Плачуть карі очки!
(2 votes, average: 3.50 out of 5)
Related posts:
- Скорочено – В КІНЦІ ГРЕБЛІ ШУМЛЯТЬ ВЕРБИ – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – 9 КЛАС В кінці греблі шумлять верби, Що я насадила… Нема того козаченька, Що я полюбила. Ой немає козаченька,- Поїхав за Десну; Рости, рости, дівчинонько, На другую весну! Росла, росла дівчинонька Та й на порі стала; Ждала, ждала козаченька, Та й плакати стала. Ой не плачте, карі очі,- Така ваша доля: Полюбила козаченька, При місяці стоя! Зелененькі […]...
- Короткий переказ – В кінці греблі шумлять верби, що я посадила – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ В кінці греблі шумлять верби, що я посадила, – Нема ж того козаченька, що я полюбила! Ой немає козаченька – поїхав за Десну: “Рости, рости, дівчинонько, на другую весну!” Росла, росла дівчинонька да й на порі стала, Ждала, ждала козаченька да й плакати стала. “Ой не плачте, карі очі, така ваша доля: Полюбила козаченька я, […]...
- БЕЗ ВЕРБИ Й КАЛИНИ НЕМА УКРАЇНИ (українські легенди про вербу і калину) Мета: розширити знання учнів про народні символи України – вербу та калину; вчити висловлювати своє ставлення до прочитаного; вдосконалювати вміння учнів правильно інтонувати прочитане; сприяти збагаченню словникового запасу; розвивати стійку увагу, уміння працювати з текстом; виховувати любов до рідної Батьківщини, повагу до традицій свого народу. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Сьогодні у нас незвичайний урок, […]...
- Твір на тему – Без верби та калини нема України Ліс та його скарби нерозривно пов’язані з життям людини. Ліс дає притулок, їжу, деревину, яку використовують у виробництві та будівництві, у народних промислах і мистецтві та ще багато де. Але існують ще й рослини, що зараз сприймаються як певні символи. Скажімо, улюблена рослина-символ у росіян – береза, у канадців – клен, а в українців символами […]...
- МОЇЙ МАТЕРІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Приснилося, що я вернувсь додому. Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, Сміються в сонці золотому Річки, і села, і поля. Ось-ось прийду до хатоньки моєї, Де мати жде мене й не жде, Я скрикну “Матінко!” до неї, Вона на груди упаде. І будуть литись теплих сліз потоки І в них бринітимуть слова: “Я ждала, ждала […]...
- Світло в кінці тунелю – РАДІЙ РАДУТНИЙ Радій Радутний Світло в кінці тунелю Розум вперто змагався з власною свiдомiстю, мозок старався хоч на мить затримати блаженний стан безпам’ятства, тваринноi насолоди бездумним iснуванням, але ego перемагало, наново пiдкоряло неслухняне тiло й врештi решт неймовiрним зусиллям примусило неслухнянi м’язи пiдняти повiки. Свiтло! Яскраве, слiпуче, жорстоке свiтло вдарило в очi, змело все на своему шляху, […]...
- Скорочено – ДУМКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, співаючи, Мов пташка без волі… Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі?.. Тяжко мені сиротою На сім світі жити: Свої люде – мов чужії, Ні з ким говорити; […]...
- ДУМКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Діяльність Руської трійці – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі, дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Тяжко мені сиротою На сім світі жити; Свої люде – як чужії, Ні з ким […]...
- Гаї шумлять – ПАВЛО ТИЧИНА Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Гей, дзвін гуде – Iздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, Мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав Голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- Суперництво на Далекому Сході в кінці 19 початку 20 століття У 1894 р, коли обстановка в Європі заспокоїлася, різко загострилася ситуація на Далекому Сході. Цей регіон перетворився на поле міжнародного суперництва з часів “відкриття” Китаю, і рік від року ця боротьба набувала все більш гострий характер. Її особливістю було те, що крім європейських держав в боротьбі за Китай брали участь США і перша велика держава […]...
- Активізація українських організацій в кінці 19 ст У 90-і роки Громадське рух продовжило свій розвиток. Організовується “братство тарасівців”, що оформилася на могилі Шевченка в Каневі та ставившее завдання реалізувати основні ідеї поета. Основний успіх тарасівці мали в Харкові, де більше 20 людей об’єдналися в “Харківську громаду”. Вони займалися організаціями лекцій, таємними зборами, створили бібліотеку з нелегальних видань, підтримували зв’язки з Полтавою, Черніговом, […]...
- Македонія в кінці 19 – початку 20 століття Російсько-турецька війна 1877-1878 років завершилася підписанням Сан-Стефанського мирного договору, відповідно до одним з положень якого Болгарія визнавалася автономним князівством, і в її склад включалася майже вся територія Македонії (без Салонік). Під тиском Великобританії і Австро-Угорщини Сан-Стефанський договір був переглянутий на Берлінському конгресі в 1878 році, і територія Македонії залишилася в складі Туреччини. Подальший розвиток болгарських […]...
- Зовнішня політика США в кінці 19-го ст Питання зовнішньої політики традиційно мало цікавили американських виборців у другій половині 19-го століття. Ця сфера опинялася в ході передвиборних кампаній цікава для партійних діячів лише в тих випадках, коли вона могла позначитися на повсякденному житті або доходах впливових або масових категорій населення, тобто набувала соціальну значимість і могла бути використана для залучення нових голосів. Одним […]...
- Радянський Союз в кінці відновного періоду після 1922 року Під керівництвом Комуністичної партії трудящі нашої країни досягли успіхів у відновленні народного господарства. Відновлювалися зруйновані війною фабрики, заводи, шахти, транспорт. Урожай в 1922- 1923 рр. дозволив задовольнити попит на хліб. Матеріальне становище робітників і селян покращився. Відновлення народного господарства наражалося на ряд труднощів. Ціни на промислові товари з-за їх високої собівартості зросли в кілька разів, […]...
- Зовнішня політика СРСР в кінці 50-х років У другій половині 50-х років імперіалістичні держави посилили свою агресивну діяльність. У 1956 р в зв’язку з заявою Єгипту про націоналізацію Суецького каналу Англія, Франція і Ізраїль зробили збройну агресію проти Єгипту, щоб знову нав’язати йому колоніальний режим. Радянський Союз виступив з підтримкою справедливої боротьби єгипетського народу. Він зажадав від Англії і Франції припинення агресії […]...
- Скорочено – ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА – 5 КЛАС Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- Короткий переказ – Гаї шумлять – ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами. Купаючи мене, Мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. […]...
- Політичний розвиток Третьої республіки (Франції) в кінці 19 століття Основною політичною турботою Третьої республіки була боротьба за ослаблення впливу церкви, яка залишалася головною опорою монархістів. З ініціативи міністра освіти, потім – прем’єр-міністра Ж. Феррі система освіти виводилася з-під контролю церкви, були прийняті закони про безкоштовні початкових школах і жіночу освіту, з навчальних програм виключався Закон Божий. Ці заходи доповнив закон 1882 року про обов’язкове […]...
- П. Тичина як дитячий письменник (літературні твори: “Я у гай ходила”, “Хор лісових дзвіночків”, “Гаї шумлять”) Ах, скільки радості, Коли ти любиш землю, Коли гармонії шукаєш у житті! Павло Тичина Його дебют нагадує собою несподіваний спалах сонця. Як майстерно Тичина змальовує перед нами справжню картину українського життя. Здається, перед нами – богатир Гераклової статуї й прометеївських пристрастей, богоборець і громовержець у слові… А був він простий і незвичайний. Скромний і делікатний […]...
- Гімн природі (за поезією П. Тичини “Гаї шумлять…”) Павло Тичина є одним з найулюбленіших поетів нашого народу. Великою майстерністю відзначений вірш “Гаї шумлять…”, в якому струменить захоплення людини красою природи рідного краю. У поезії використані образи, що часто зустрічаються в народних піснях: гаї, ріки, ластівки, хмари: Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Відтворюючи красу […]...
- ЯБЛУНЬКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Навесні, напровесні В нашому садку Ми посадим яблуньку, Гарну та струнку. Ми маленьку яблуньку Поливаємо, Ще й веселу пісеньку Заспіваємо. Рости, рости, яблунько, Підростай! Квітни, квітни, яблунько, Розцвітай! Облітайте, квітоньки Запашні! Поспівайте, яблучка Наливні! А вітри-розбійники Грізно заревуть, Поламають гіллячко, Білий цвіт зірвуть. Нічого від яблуньки Не зостанеться, І нікому яблучок Не дістанеться! Рятувати яблуньку […]...
- ПЕРО – ІВАН ДРАЧ Перо, мій скальпелю вогненний, Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій! Нам розтинати дні ці карі До серцевини, до зорі, Куди не дійдуть яничари В облудній словоблудній грі. Дні полохливі, і невтішні, І лаконічні, точні дні, І дні, мов глечики з Опішні, Протяті шпагами вогнів, І дні, яким нема відради, […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ТАРАСОВА НІЧ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає, Кругом хлопці та дівчата, Як мак процвітає. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками, Як збиралась громадонька В неділеньку вранці, Як ховали козаченька В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує, Аж лихо сміється… “Була колись Гетьманщина, Та вже не вернеться!.. Встає хмара з-за […]...
- Гармонія людини й природи (за віршем П. Тичини “Гаї шумлять…”) Світ поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі. Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини “Гаї шумлять”. Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед прекрасним. Ліричний герой твору відчуває красу природи душею, тому зображує […]...
- Краса пейзажної лірики П. Тичини (“Де тополя росте…”, “Гаї шумлять…”) Поет Павло Григорович Тичина був надзвичайно талановитою і обдарованою людиною: прекрасно малював, мав чудовий голос, грав на багатьох музичних інструментах. І поетом він був незвичайним, самобутнім. Уже перша збірка поета “Сонячні кларнети” одразу здобула визнання читачів. Це збірка пейзажних малюнків-акварелей, це гімн землі, що звучить світло й урочисто. До цієї збірки увійшов і вірш “Гаї […]...
- ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, Мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав Голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- “Кінці” і “начала” життєвого шляху великого поета (за творами В. Стуса) – твір з української літератури Арешти, допити, тюрми, заслання… Страшні віхи життя Василя Стуса. Вірші “На колимськім морозі калина” і “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує” написані Василем Стусом під час відбування несправедливого покарання. Надовго відірваний від рідної землі, від батьківщини, поет у далекій Колимі шукає хоч якесь нагадування про Україну. І раптом серед безгоміння, безлюддя, де “тільки сонце, і […]...
- П. ТИНИНА “ГАЇ ШУМЛЯТЬ”, “БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА”. ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ. МЕЛОДІЙНІСТЬ ВІРШІВ ПАВЛА ТИЧИНИ – Рідна Україна. Світ природи Мета: – навчити учнів виразно і вдумливо читати та творчо сприймати поезії, усвідомлювати та висловлювати свої відчуття, розглядати кольорову палітру віршів, відтворювати в уяві аналогічні картини природи, спостережені в житті; висловлювати міркування про способи вираження любові до рідної землі, дискутувати про це; – розвивати навички аналізу поетичних творів, висловлення власної думки про прочитане, розвивати естетичний […]...
- Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. Не бував ти у наших краях, Гаї шумлять, Блакить мою душу обвіяла Мета: ознайомити школярів з поетичним відтворенням краси природи П. Тичиною; сприяти розвитку естетичних смаків, відчуття краси образного слова, розвивати абстрактне мислення, спостережливість, уміння доводити власну думку; виховувати почуття прекрасного, любов до природи, рідної землі, радість від спілкування з поезією. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, портрет П. Тичини, музичні записи, репродукції картин […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІV варіант – ПАВЛО ТИЧИНА – 6 клас У ранній поезії Павло Тичина не порушує важливих питань соціальної дійсності, а лише передає переживання і настрої, навіяні природою, коханням, роздумами. Основні мотиви ранньої лірики Тичини – бадьорість, життєрадісність, свіжість. Вчитуючись у поезії “Гаї шумлять…”, чуєш звуки замріяних гаїв, голублячий шепіт трав, ніжний голо, закоханого героя. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – І варіант – ПАВЛО ТИЧИНА – 6 клас Передусім, треба сказати, що Павло Тичина – це геніальний український поет. Багато своїх поетичних творів він присвятив природі рідного краю, який він надзвичайно любив. Його поезії описують красу та велич української землі. Поет зміг в декількох рядках передати той необ’ємний, величний простір, який розгортається перед його очима. В поезії “Де тополя росте” автор майстерно змальовує […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА – 6 клас На початку свого творчого шляху Павло Григорович Тичина писав багато віршів, присвячених природі, її красі. Природа для поета, наче близький друг. У вірші “Гаї шумлять…” Тичина змальовує ніби звичайні речі, щоденні картини. Але ці картини автор опоетизовує, овіює глибокими відчуттями краси. Природа ніби вторить душевному стану поета, співпереживає йому. Читаємо вірш і ніби бачимо перед […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – V варіант – ПАВЛО ТИЧИНА – 6 клас Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш П. Тичини “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього вірша не є тільки спостерігачем. Він глибоко відчуває […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА – 6 клас Павло Григорович Тичина був щедро обдарованою людиною. Не тільки писав вірші, а й гарно малював, добре знався на музиці, вправно грав на багатьох інструментах, чудово співав. І це вплинуло на його поетичні твори: вони дуже музичні, несуть в собі багато світла, тепла, яскравих барв. Поет дуже любив природу, тонко відчував її красу. Шелест трав і […]...
- НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ Пригадай Ритм (грец. – розміреність) – рівномірне чергування звукових чи інтонаційних елементів. Рима – співзвучне закінчення слів у віршованих рядках. Колискові пісні – народні пісні, що співають тоді, коли заколисують дітей, аби їх приспати. У цих піснях висловлюються любов матері до дитини, роздуми про майбутнє, звучать побажання, щоб дитина була сильною, працьовитою, […]...
- Скорочено – ТОПОЛЯ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 7 КЛАС По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий – Нащо зеленіє? Кругом поле, як те море Широке, синіє. Чумак іде, подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі, Подивиться – серце ниє: Кругом ні билини! Одна, одна, як сирота На чужині, […]...
- Тарас Шевченко – Тарасова ніч (На розпутті кобзар сидить) На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата – Як мак процвітає. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками; Як збиралась громадонька В неділеньку вранці; Як ховали козаченька В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує – Аж лихо сміється… “Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться. Було […]...
- РОСИ, РОСИ, ДОЩИКУ, ЯРИНУ… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Роси, роси, дощику, ярину, Рости, рости, житечко, на лану, На крилечках, вітрику, полети, Колосочки золотом обмети. Як достигне житечко на лану, Прийдуть люди жатоньки ярину, Блискавками косоньки заблищать, Золотими кобзами забряжчать. Хай лише посунеться в поле цап, Хай лише наважиться він на хап. Руду йому бороду одсічем, Облупимо півбока сікачем. Роси, роси, дощику, ярину, Рости, […]...
- Стати б хоч на менти лічені – КИСЕЛЬОВ ЛЕОНIД Стати б хоч на менти лічені Характерником мені – Подарую кожній дівчині Лицаря на коні. А тоді ще дати мусив би, Щоб раділи всі живі, Козаченька чорновусого Кожній жінці-удові. Дідові – дзвінкого песика, Щоб не жив на самоті, Ще й Івасика-Телесика Кожній бабі-сироті. А як хто не має віри вже Ні в кохання, ні в […]...
- Причинна – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (Скорочено) Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів. В […]...