Узагальнюємо вивчене в розділі УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
1. Історичні пісні – це:
А) пісні про наше минуле, яке узагальнено згадується в книгах істориків;
Б) ліро-епічні фольклорні пісенні твори про дійсні історичні події або реальних історичних осіб;
В) пісні, авторами яких є історичні герої: князі, гетьмани, полководці минулих воєн;
Г) пісні про збройне протистояння нашого народу фашистам у 40-х роках ХХ століття.
2. У пісні “Зажурилась Україна” розповідається про:
А) облогу Батиєм міста Києва;
Б) напад фашистів 22 червня 1941 року;
В) набіги турецької орди в козацькі часи;
Г) битву Богдана Хмельницького з поляками під Жовтими Водами.
3. Головний герой пісні “Та, ой, як крикнув же та козак Сірко” – це:
А) кошовий отаман Запорозької Січі:
Б) гетьман України, якого вибрали на цю посаду після смерті Богдана Хмельницького;
В) отаман морського козацького походу часів Петра Сагайдачного; в) керівник гайдамацького повстання.
4. Герой історичної української народної пісні “Ой Морозе, Морозенку” – це:
А) казковий персонаж;
Б) збірний герой українських колядок і щедрівок;
В) вигадана особа;
Г) соратник Богдана Хмельницького, козацький полковник.
5. Пісня “Чи не той то хміль” – це твір:
А) про збирання хмелю;
Б) за жанром – веснянка, в якій обігрується вирощування хмелю;
В) присвячений перемозі Богдана Хмельницького над польською шляхтою;
Г) зразок антиалкогольної агітації.
6. У пісні “Чи не той то хміль” згадується битва Богдана Хмельницького з поляками
А) під Жовтими Водами; в) під Збаражем;
Б) під Корсунем; г) під Берестечком.
7. У пісні “Максим козак Залізняк” розповідається про:
А) морський похід козаків на Стамбул;
Б) облогу Богданом Хмельницьким міста Львова;
В) Коліївщину, гайдамацьке повстання 1768 року на Правобережній Україні;
Г) діяльність опришків під керівництвом народного месника Олекси Довбуша в Західній Україні.
8. Від першої особи ведеться розповідь в історичній пісні:
А) “Чи не той то хміль”; в) “За Сибіром сонце сходить”;
Б) “Ой Морозе, Морозенку”; г) “Максим козак Залізняк”.
9. Народними піснетворцями козацької доби вважають:
А) Марусю Чурай і Семена Климовського;
Б) Богдана Хмельницького і Станіслава Мрозовицького;
В) Максима Залізняка та Івана Гонту;
Г) Устима Кармалюка та Олексу Довбуша.
10. Марусю Чурай вважають авторкою пісень:
А) “Їхав козак за Дунай”, “Їхав козак, їхав містом”;
Б) “Місяць на небі, зіроньки сяють”, “Ніч яка місячна, зоряна, ясная”;
В) “Засвіт встали козаченьки”, “Ой не ходи, Грицю”;
Г) “Ой чий то кінь стоїть”, “Їхали козаки із Дону додому”.
11. Українські народні думи – це:
А) музичні твори, які виконує капела бандуристів;
Б) великі фольклорні пісенно-розповідні твори, призначені для виконання речитативом у супроводі струнного музичного інструмента;
В) вірші Тараса Шевченка, які починаються рядком “Думи мої, думи мої”;
Г) роздуми над життям.
12. Кобзарі – це:
А) ті, що навчилися досконало грати на кобзі й закінчили музичне училище;
Б) артисти Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г. Майбороди;
В) народні мандрівні співці минулих століть;
Г) ті, хто виготовляє кобзи.
13. Героїня народної думи “Маруся Богуславка” прославилася тим, що:
А) стала дружиною паші;
Б) була дівчиною небаченої вроди;
В) після одруження з турецьким вельможею не захотіла повертатися в Україну, бо на чужині їй було краще;
Г) визволила з неволі понад 700 козаків-бранців.
14. “Славославіє” в народній думі – це:
А) поетичний зачин, вступ, стандартний початок думи;
Б) кінцівка думи з похвалою й уславленням подвигів героїв твору;
В) детальний опис героїчного вчинку персонажа думи;
Г) особливий спосіб виконання думи.
15. Речитатив – це:
А) сольний спів кобзаря, що поєднується з декламацією окремих рядків думи;
Б) виконання думи капелою бандуристів;
В) музичний акомпанемент;
Г) запис мелодії думи на фонографі, грамплатівці чи магнітній стрічці.
16. Спростуйте або аргументовано доведіть у своєму творі-мініатюрі слушність одного з таких висновків:
А) Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине…
Ось де, люде, наша слава,
Слава України (Тарас Шевченко);
Б) “Шлях кобзарів – це шлях народу” (Михайло Стельмах);
В) Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе (В. Симоненко).