УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА РОЗДІЛОМ “Література доби Середньовіччя” – ЛІТЕРАТУРА ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

У добу Середньовіччя (V-ХV ст.) особливо великий внесок до світової літератури зробили далекосхідний, середньосхідний і європейський культурні регіони.

Китайського поета Лі Бо називали “вулканом поезії, безсмертним, скинутим з небес”. Він, як і його молодший товариш Ду Фу, втілював у віршах реальні проблеми китайців: утиски селян, тугу жінки за чоловіком, що пішов на війну, гіркий сум від проводів друга.

Творчість середньовічних китайських поетів глибоко філософічна й асоціативна, оскільки на неї впливали східні філософсько-релігійні вчення: на Лі Бо – даосизм, на Ду Фу – конфуціанство. Ці поети сповідували принцип “сенс не вичерпується написаним”.

Персько-таджицькій ліриці притаманні філософічність, алегоричність, увага до внутрішнього світу людини, найтонших відтінків її почуттів, оспівування жінки, кохання. Омар Хайям був майстром рубаї, в яких порушив найважливіші проблеми людського буття та безліч філософських питань. Персько-таджицькій ліриці притаманна алегорична багатозначність і рельєфність образів.

Поема “Пісня про Роланда” є вершиною середньовічного французького класичного героїчного епосу. Її провідною темою є традиційне для героїчного епосу зображення боротьби проти іноземців та іновірців за “красуню – Францію”, християнську віру й короля Карла.

Збірку “Нове життя” (1283-1293) Данте написав у так званому новому солодкому стилі. Це поетична школа в Італії ХІІІ ст. Її представники у своїх творах використовували вишукані метафори і символи, оспівували жіночу красу і шанобливе кохання до неї. Збірка “Нове життя” складається з віршів (переважно сонетів) і прози, де йдеться про історію кохання і почуття ліричного героя до Беатріче, чиє ім’‎я значить благословенна. Беатріче постає як небесне створіння, уособлення жіночої краси і людських чеснот. Беатріче у сонетах Данте – ідеальна жінка, спасительниця, яка “пробуджує високих почувань святий хорал”.

Іван Франко високо оцінив заслуги італійця: “Данте є найвищим виразом, поетичним вінцем та увічненням того, що називаємо Середніми віками. Уся культура, усі вірування, усі муки та надії тих часів знайшли вираз у його поемі (“Божественна комедія”). Та водночас як людина геніальна він усім своїм єством належить до новіших часів, хоча думками й поглядами коріниться в минувшині…”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3.67 out of 5)

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА РОЗДІЛОМ “Література доби Середньовіччя” – ЛІТЕРАТУРА ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ