Увечері прийду до хати – Володимир Свідзинський

Related posts:

1. Теперішнє! Мов хатка картяна – Володимир Свідзинський Теперішнє! Мов хатка картяна, Ти падаєш од подиху зітхання, Од руху вуст – а завжди непорушне. Теперішнє! Золотогранна свічка, Що кожну мить згоряє безнастанно На сонячнім престолі, а проте Стоїть на нім од віку і до віку! Моє “тепер”! Ти ж і тоді було, Коли я цілував кохане тіло, І нині є, коли в землі […]...
2. Коли ти була зо мною, ладо моє – Володимир Свідзинський Пам’яті З. С-ської Коли ти була зо мною, ладо моє, Усе було до ладу, Як сонце в саду, А тепер розладнався світ, ладо моє. Встала між нами розрив-трава. Розрив-трава високо росте, Розірвала ночі і дні. Перше були вони як крила ластівки: Верх чорний, спід білий, а крило одно. Тепер вони як розламаний камінь – Колють […]...
3. ДУША ПОЕТА – Володимир Свідзинський Шукає чуда в звуках, у світлі, В старому гаю, на квітчастій болоні. Мріє з’єднати небо і землю, Як дві ласкаві долоні. Іноді багне голубити світ, Як голівку малого хлопчика, Радіє на мох боліт, На ряди придорожніх стовпчиків. А часом не вірить і в добрість літа, Тремтить від холодного слова, І шукає змії укритої В вінках […]...
4. Із огневого джерела – Володимир Свідзинський Із огневого джерела, Розкритого в небеснім полі, Ви пили, древа лісові, І довго потім у неволі Томились промені живі. Але палаючим ключем Я розімкнув темницю їх, І от давно погаслим днем Позолотився мертвий сніг. Так ти на мене вієш чаром І радістю тії весни, Коли мов сонячним пожаром Юнацькі обнялися сни, І вихор буйно-золотий Промчався […]...
5. Маятник натомився – Володимир Свідзинський Маятник натомився. День, ніч, Літо, зима – Дебелу тишу гойдай, гойдай! Маятник дихає, як ранений. А чом я не чув його брязку, Як моя дівчинка була зо мною? Бувало, Вона лягає, А я приходжу прочитати їй казку. День, ніч, Літо, зима, Час на часу не стоїть. Пожовкли прочитані книги, По закутках снядіє чорне, Павук угортає […]...
6. Темними ріками – Володимир Свідзинський БАЛАДА III Темними ріками Ніч тече по долинах, Прудко біжить по зворах, Мутно піниться на косогорах. По зарослім болоті Клятий іде, На короткій оброті Золотого коня веде. Злякано дуб кордубатий На нелюдське обличчя Настовбурчив сухе патиччя, Як звір підіймає шерсть, Тяжко чалапає клятий, Аж погинається персть. – Ступай, мій коню, На незайману оболоню. Три роси […]...
7. Не в бога смерті і рабства – Володимир Свідзинський Не в бога смерті і рабства – Вірю в одвічне буття Творчої сили і радості світлої І що я її паросток, Листок на гілці, дитя. Не жадає від мене нічого, Світлом чарує душу мою, І тому віддаюся так повно, Так люблю. О як оповім мою радість, Земними словами любов мою. Світ голубий перед мене. Серце […]...
8. Прийшов до саду, де був хлопчиком – Володимир Свідзинський Прийшов до саду, де був хлопчиком. В паморозній тиші вечора Усі дерева сколихнулися. – Де ти так довго-довго був? Либонь, усі світи обійшов, Обтрусив золоту яблуню, Пив воду з лиця місяця, Здобув уламок веселки? Я став, відказую тихо: – Золотих яблук не рвав, З криниці неба не пив води, До веселки ані дойнявся.- Усі дерева […]...
9. Не прийшла ти. Один без тебе – Володимир Свідзинський Лесі Чілінгаровій Не прийшла ти. Один без тебе, Я липовий цвіт ірвав. І сонце прозорим медом Точилось по листю трав. Я ліг і заснув. Збудився – Нема медяного дня. І тільки зоря над гаєм, Як грива гнідого коня. І липовий цвіт коло мене, Що ми мали зривати вдвох. І липовий цвіт од спеки Помарнів і […]...
10. У рідній моїй стороні – Володимир Свідзинський У рідній моїй стороні Не маю я рідного дому, Ні саду – щоб діяти те, Що миле й відрадне мені. Зібрав би я в гарну сім’ю. Дерева, І квіти, і скелі, І плем’я, чий голос – пісні, Любило б оселю мою. Я слухав би джеркіт струмка, Я б міг зупинити в долині Потік і розводити […]...
11. Роздумно, важко ступали коні – Володимир Свідзинський Роздумно, важко ступали коні. Ти лежала високо й спокійно, Сама непорушна, ти всіх вела. Суворі люди ішли за тобою, І діти також тебе проводжали. Праворуч текло вечірнє сонце, Ліворуч липи сяяли цвітом. До звуків музики, тяжких, як залізо, Свій легкий голос іволга приєднала, І мої сльози падали на дорогу. І так прийшли ми в дивне […]...
12. І довго я шукав живущої води – Володимир Свідзинський Пам’яті З. С-ської V І довго я шукав живущої води. Аж повістила мені дуплината верба: “Живої води нема на землі; А як зугарний дійти, поспитай у сонця”. І я знайшов неходжені дороги. Передався за гори з голубими верхами І вийшов на долину, де з кожної скелі, З кожного каменя журкотіло світло. Там бавилися молоді веселки, […]...
13. Володимир Свідзинський (1885 – 1941) Володимир Свідзинський Володимир Євтимович (Юхимович) Свідзинський народився 26 вересня (8 жовтня за новим стилем) 1885 року, в селі Маянів Вінницького повіту Подільської губернії, нині Тиврівського району Вінницької області. Батько Євтим Оксентійович – псаломщик, мати Наталка Прохорівна – попівна. Закінчив 1899 року Тиврівське духовне училище. Навчався в Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. Звільнено […]...
14. УКРАЇНІ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО I Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. Як мрію чистую з найкращих мрій, Я заховаю в серці Україну, І мрія та, як світище ясне, Шляхом правдивим поведе мене. Нехай той шлях важкий, нехай тернистий! Але хіба […]...
15. Ластівки на сонці, ластівки на сонці – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Ластівки на сонці, ластівки на сонці, Як твої зіниці в радісних очах… Зацвіли ромашки десь на горизонті, Й пахнуть поцілунки, як китайський чай. Я твою шинелю цілував до болю І твої коліна, любі без кінця, Ніжні та рожеві, як берізки голі, Що ростуть далеко, на чужих сонцях… Бачу за морями молоді дороги, Де припав до […]...
16. Коли потяг у даль загуркоче – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Коли потяг у даль загуркоче, Пригадаються знову мені Дзвін гітари у місячні ночі, Поцілунки й жоржини сумні… Шум акацій… Посьолок і гони… Ми на гору йдемо через гать… А внизу пролітають вагони, І колеса у тьмі цокотять… Той садок, і закохані зори, І огні з-під опущених вій… Од проміння і тіней узори На дорозі й […]...
17. БІЛІ АКАЦІЇ БУДУТЬ ЦВІСТИ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Білі акації будуть цвісти В місячні ночі жагучі, Промінь морями заллє золотий Річку, і верби, і кручі… Будем іти ми з тобою тоді В ніжному вітрі до рання, Вип’ю я очі твої молоді, Повні туману кохання… Солодко плачуть в садах солов’ї, Так, як і завжди, незмінно… В тебе і губи, і брови […]...
18. ВСТУП ДО ПОЕМИ “МАЗЕПА” – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Навколо радощів так мало… Який у чорта “днів бадьор”, Коли ми крила поламали У леті марному до зорь. І гнів, і муку неозору Співаю я в ці дні журби, Коли лакеї йдуть угору Й мовчать раби… Німій, одуреній, забитій, Невже не встать тобі від ран? Москві та Жечі Посполитій Колись жбурнув тебе Богдан. А потім […]...
19. Спогад – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Спогад Це, певно, старість все частіше Мене в минуле порива… Світанку тополина тиша Й молитви матері слова. Хвилююче й незрозуміле Оте: “…распнийся же за ни…” Так серце солодко щеміло, Як чув: ” ще позорюй, засни…” Її цілунку шепіт-дотик, На чілці лагода долонь І в колисковій сірий котик Муркітливо нагонить сон… Прокинься! Це ж миттєвий спалах […]...
20. Література рідного краю. Володимир Свідзинський. Біографічні відомості про поета, одного з найталановитіших представників високого модернізму, творця міфософічної поезії. Тісний зв’язок поезії з фольклором, міфом, казкові мотиви (“Ти увійшла нечутно, як русалка”). Майстер ліричної мініатюри “У рідній моїй стороні” – ТВОРЧІСТЬ Б. ЛЕПКОГО ТА І. ГАСПРИНСЬКОГО Мета: познайомити учнів з основними подіями життя і творчості поета, розказати про особливості поезії В. Свідзинського на прикладі вірша “Ти увійшла нечутно, як русалка”, майстерності поета – творця ліричної мініатюри на прикладі поезії “У рідній моїй стороні…”; розвивати навички аналізу поетичного тексту, виразного читання, вдосконалювати зв’язне усне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати інтерес до […]...
21. Весняний сад, квітки барвисті – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Весняний сад, квітки барвисті, Пісні пташині в вишині, І ти у сяйві і намисті Подібна сонцю і весні. А в небі радість журавлина, І даль степів, мов крил розмах. Моя кохана Україно, Такою ти в моїх очах. Гвіздки твої пробили руки, На вітрі коси золоті, А в чорнім небі – круки, круки… […]...
22. ТО НАШІ ЛЮБІ, ВИСОКІ КАРПАТИ – СИДІР ВОРОБКЕВИЧ – Українська література – Література для дітей Знаєш ті гори, мій друже милий, Що ранком миленьким, Вечором тихеньким Сонце їх у кращає, Сердешно їх любить, До себе голубить, Як мати, все про них дбає? Я тобі скажу, не треба питати: То наші любі, високі Карпати! Знаєш ті гори, мій друже милий, Де в небо ясне, Синє і красне Смереки, сосни зазирають? Білими […]...
23. Осіннє – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Осіннє Лементує мева над лиманом – Чуєш, наче ридма птах рида. Вересневим вже кінець оманам, Глянь – рідіє осока руда На заплавних прибережних багнах, Вже на пальцях полічити дні, Як індійське літо сонцем пахне, Те, що бабиним було мені. Тут над плавнями не лине павутиння І огудини не палить дітвора – Все ж мені найкращою […]...
24. Картини природи у вірші Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” – твір з української літератури Я добре пам’ятаю, як вперше почув цей вірш. Мені його читала мама. Я заплющив очі і уявляв усе, що зобразив Т, Шевченко у своїй поезії. Я тоді був зовсім маленький, і мене дуже здивувало, як майстерно може митець зобразити навколишню дійсність… Напевне, з того дня я по-справжньому захопився літературою. Природа в усіх поезіях Кобзаря така […]...
25. Пам’ятаю, вишні доспівали – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Пам’ятаю, вишні доспівали, Наливались сонцем у саду. На прощання ти мені сказала: “Де б не був, а я тебе знайду…” І у тьмі, од муки, од утоми, Де розстріли і любов до дна, Часто бачив профіль твій знайомий Я на фоні жовтого вікна. Тільки сниться огненне минуле… І не знаю, чому я живий… Чому злився […]...
26. В. ГОЛОБОРОДЬКО “ЛЕЛЕКА”. ОБРАЗ РІДНОЇ ХАТИ, ШЛЯХУ, ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ, ЛЕЛЕКИ Мета: розкрити ідейно-художній зміст фрагменту з поеми В. Голобородька “Лелека”; охарактеризувати образи твору (рідної хати, шляху, ліричного героя, лелеки); розвивати культуру зв’язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення, пам’ять, уміння раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до творчості В. Голобородька, любов до природи, бережне ставлення до оточуючого середовища. Тип уроку: засвоєння […]...
27. Вивчаємо вірш Тараса Шевченка “Садок вишневий коло хати” О. Данілеско, Вчитель української літератури Одеська обл. Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність поезії Т. Г. Шевченка, розвивати навички відтворення настроїв пейзажних поезій; виховувати почуття естетичної насолоди від твору мистецтва. Обладнання: підручник, “Кобзар” Шевченка, портрет митця, переносна дошка, учнівські ілюстрації до поезії, картина місцевого художника, роздруківка репродукції картини Т. Г. Шевченка “Селянська родина”, виставка книг […]...
28. Матері – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Матері За сполохами, за громами, За вибухами, за димами, За дорогами, за роками, За сторіками, стоморями Голосу твого не почути, Образу твого не забути, Бо мова твоя затихла, А врода твоя застигла: Теплі руки, пропахлі тістом, Біла шия з разком намиста, Ніжні губи, усміхнені тихо, Мудрі очі, що бачили лихо Розлуки, наповнені горем, Вже прощальним […]...
29. Чуже місто – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Чуже місто Під сонцем вечірнім багряняться шиби, У стрижених парках виблискує листя, На гаснучім небі, мов мертві риби, Гойдаються хмари свинцево-сріблисті. Дай руку, кохана. Ми разом ітимем, Втікатимем хутко, немов від погоні, З провулків, отруєних злістю і димом, Від хат, де лише на вузьких підвіконнях Старанно підливані квітнуть герані – Нудного життя дешевенька окраса, Де […]...
30. Либонь усе життя на перехрестях – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ * * * Либонь усе життя на перехрестях, У пам’яті – стежки, шляхи, путі, А серце вперто знов таки береться Лихою звабою – світ за очі піти! Туди, де, стрінувшись негадано-неждано, Нам знов судилось навмання іти Алеями, де з лагідних каштанів Злітало квіття на твої й мої сліди, Де у мінливім надвечірнім світлі Пелюстки пролітали […]...
31. ЛІЛІЧКО! – ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ Вместо письма Дым табачный воздух выел. Комната – Глава в крученыховском аде. Вспомни – За этим окном Впервые Руки твои, исступленный, гладил. Сегодня сидишь вот, Сердце в железе. День еще – Выгонишь, Может быть, изругав. В мутной передней долго не влезет Сломанная дрожью рука в рукав. Выбегу, Тело в улицу брошу я. Дикий, Обезумлюсь, Отчаяньем […]...
32. МАРІЯ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Зеленіють жита, і любов одцвіта, І волошки у полі синіють. Од дихання мого тихий мак обліта, Ніби ім’я печальне – Марія… Ми з тобою одні. Ми у полі одні. Ти стоїш перед мене, як вечір. Я дивлюсь на заплакані очі твої, На покірно похилені плечі… В небі хмарки біжать… може, буде гроза? Зацвіли блискавиці над […]...
33. БУХТИК – ПЕРЕКЛАДАЧ – ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ БУХТИК – ПЕРЕКЛАДАЧ Вдома сина, звісно, не було… Барбула всівся на камінь перед порогом і став чекати Бухтика. Він сидів і милувався підводним життям. Тим життям, яке вже стільки літ охороняв. В м’яких хитливих водоростях грали в піжмурки сонячні зайчики. Заклопотано снували в усі боки павучки, личинки, дафнії та інший, рідкий серцю дріб’язок. Вистромивши з […]...
34. Мати – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Мати В далеку путь ідуть її сини, Зa тридев’ять земель чужих і невідомих, І їм услід, прадавній і сумний, Її руки трикратний хресний помах. О, руки матірні, і ніжні й шкарубкі, До вас вернутися лише на мить єдину! В далеку путь рушають парубки, Ідуть на подвиг у ясну годину. Відвага прадідів у грудях вироста, І […]...
35. Дискурс Миколи Євшана та “Української хати” У статті “Молода Муза” Остап Луцький писав: “Знаменем останніх десятків літ є те, що на всіх полях людської думки ломляться давні правди і поняття. Незвичайно ( як на фільозофа) спопуляризований Ніцше вислав у широкі круги сучасного світового суспільства свого “Заратустру” і той мабуть ще більше, як всі попередні віщуни, звернув увагу всіх, що з ним […]...
36. Тарас Шевченко. Садок вишневий коло хати. Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка – інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. Виразне читання творів Т. Г. Шевченка Мета: продовжити ознайомлення учнів з поезіями Т. Шевченка, навчити відтворювати настрої пейзажної лірики; розвивати вміння виразно читати поетичні твори, аналізувати їх; виховувати почуття прекрасного. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, репродукція картини Т. Шевченка “Селянська родина”; запис пісні “Родина” (слова В. Крищенка, муз. О. Злотника), запис романсу “Садок вишневий коло хати…”, мультимедійні […]...
37. Скорочено – САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 5 КЛАС Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не […]...
38. Короткий переказ – Садок вишневий коло хати – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТАРАС ШЕВЧЕНКО Садок вишневий коло хати. Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть. Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тільки дівчата Та […]...
39. Т. ШЕВЧЕНКО “САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…”, “ДОЛЯ”, “РОСЛИ УКУПОЧЦІ, ЗРОСЛИ…” 1. Художній засіб, який використав Т. Шевченко у рядку поезії “Садок вишневий коло хати” Вечірня зіронька встає: А Гіперболу. Б Синекдоху. В Метафору. Г Порівняння. 2. Дівчата впродовж твору “Садок вишневий коло хати”… А Намагаються втекти від матері на вечорниці. Б Жнуть пшеницю. В Бадьорі і веселі. Г Як радісні, так і засмучені. 3. Після […]...
40. ХАТА – ЯК ВІНОЧОК, ГОСПОДИНЯ – ЯК КВІТОЧКА (декоративне оздоблення хати) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Декоративне оздоблення хати полягає, по-перше, в різьбленні (зазвичай зрубного житла), обмазуванні глиною та побілці, підведенні кольоровими глинами та декоративному поліхромному розписі. Сьогодні, коли вибір фарб надзвичайно широкий, наприклад, віконниці розмальовуються з особливою старанністю. Яскраві квіти (зазвичай мак або барвінок), зелене листя, птахи й навіть свійські тварини прикрашають чепурні селянські хатинки, паркан або інші споруди у […]...