Увага і особистість. Розвиток уваги

Увага, як і розглянуті нами пізнавальні процеси, обумовлюється тим, що для особистості цікаво, що викликає емоційний відгук, відповідає її життєвим прагненням. Значимість деякого предмета, ситуації чи події покращує показники уваги за його властивостями, наприклад за обсягом. “Для жінки досить однієї миті, щоб вивчити наряд суперниці”, – зауважив Т. Рібо. Точно так само участь дитини в рухливих іграх підвищує показники переключаемости та розподілу уваги, а в деяких настільних – концентрації і стійкості.

Ніщо інше так не розвиває увагу, як включення дитини, школяра, дорослої людини в різні види діяльності. Однак це включення ніколи не означає однозначного впливу діяльності тільки на розвиток уваги. Особливий статус останнього щодо пізнавальних процесів, відсутність у уваги власного продукту призводить до того, що неможливо надати педагогічний вплив на розвиток уваги, не зачіпаючи ці процеси. Активізація уваги учнів на уроці виявляється разом з тим активізацією їх сприйняття і мислення, а педагогічні заходи, спрямовані на розвиток мислення (уяви, пам’яті), неможливо реалізувати поза впливу на увагу.

Цей взаємозв’язок обумовлює походження деяких педагогічних помилок. Наприклад, учитель переконаний, що причина навчальних утруднень школяра полягає в недостатньому розвитку його мислення. При більш грунтовному вивченні питання (може бути, за допомогою шкільного психолога) з’ясовується, що фактична причина пов’язана з ослабленим увагою учня. До слова сказати, встановлено, що кращі оцінки за параметрами уваги з боку вчителів отримують діти з більш старанним поведінкою.

Існують конкретні педагогічні рекомендації з розвитку уваги учнів (які знову-таки означають вплив не тільки на увагу).

Деякі з них відносяться до культивування сприятливого співвідношення між видами уваги, зокрема до використання резервів мимовільної уваги. Останнє досягається за допомогою інтригуючих вступів, цікавого матеріалу, дидактичних ігор, звернення до особистого досвіду учнів, при зміні характеру навчальної роботи та ін. Однак навчальна діяльність залишається навчальним працею, що вимагає довільної уваги. У зв’язку з цим особливу цінність набуває майстерність педагога у створенні ситуацій, що ведуть до послепро-довільній увазі: перетворення навчальної ситуації в проблемну, ініціювання дискусії, використання завдань, звернених до творчим можливостям учнів.

Є рекомендації, які стосуються мови педагога, до її логічним та емоційним характеристикам. Зрозуміло, що послідовна, жива, виразна мова краще привертає увагу учнів, ніж логічно не вивірена і монотонна. Велике значення має темп ведення уроку, що створює оптимальні умови для концентрації і стійкості уваги школярів.

Важливі і інші моменти: учитель почав урок тільки після того, як діти заспокоїлися, або приступив до справи при наявності шуму; він просто оголосив мети уроку або долучив учнів до їх формулювання; привертає увагу деяких учнів паузою або люто стукає указкою по столу. Виявляється, і одяг вчителя має значення. Вітаються смак, елегантність, простота. А адже деякі студентки-практикантки бувають так одягнені, що своєю зовнішністю створюють юнакам-старшокласникам більше проблемних ситуацій, ніж зміст уроку. Нарешті, рекомендується враховувати індивідуальні особливості уваги учнів, які обумовлюються не тільки їх пізнавальним досвідом, а й силою нервової системи, її динамічними характеристиками.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Увага і особистість. Розвиток уваги