УТІЛЕННЯ В ОБРАЗАХ ДІТЕЙ КУРАЖ ТРАГІЧНОЇ ДОЛІ ЛЮДСЬКИХ ЧЕСНОТ В УМОВАХ ВІЙНИ: СМІЛИВОСТІ (ЕЙЛІФ), ЧЕСНОСТІ (ШВЕЙЦЕРКАС) ТА ДОБРОТИ (КАТРІН). ОБРАЗ КУРАЖ – ПРОРОЧА МЕТАФОРА МАЙБУТНЬОГО НІМЕЧЧИНИ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ другої ПОЛОВИНИ ХХ ст. ПРОЗА ТА ДРАМАТУРГІЯ 1920-1940-х рр
Мета (формувати компетентності): предметні (навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом та виокремлення головного у тексті; культуру зв’язного мовлення; мислення); ключові (уміння вчитися: критичне мислення та вміння розуміти систему образів для розкриття ідейного задуму твору; комунікативні: уміння сприймати чужу точку зору; інформаційні: розуміння філософсько-етичної проблематики твору; уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: уміння та навички, необхідні у повсякденному житті; активну життєву позицію, усвідомлення переваг духовних цінностей над матеріальними, високі моральні якості).
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
Основні терміни та поняття: художній образ.
Обладнання: портрет Б. Брехта, видання його творів, ілюстративний матеріал із зображенням сцен війни, аркуші паперу ф. А1 та маркери (для 4 груп).
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Літературний диктант
– Брехт створив теорію нового “неаристотелівського” театру, що дістав назву… (“епічного”).
– Одним із найяскравіших відкриттів новаторського театру був “ефект… (очуження)”.
– Брехтівські п’єси спрямовані не на почуття публіки, а на її… (інтелект).
– П’єсу “Матінка Кураж та її діти” було створено. (1939 р.).
– Основою п’єси Б. Брехта є події. (Тридцятирічної війни).
– За задумом автора, твір “Матінка Кураж та її діти” мав прозвучати як. (пересторога напередодні Другої світової війни).
– Матінка Кураж була. (маркітанткою).
– Разом із маркітанткою Кураж подорожували її діти, яких було… (троє).
– Наприкінці п’єси Кураж попрямувала далі за військом, а її діти… (загинули)
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Учитель. Кожен із дітей Кураж, за задумом драматурга, є алегорією певної чесноти, але на прикладі долі цих дітей автор показує “зворотний бік” людських чеснот, що виявляється за умов війни. Вони загинули. Хто винен у цьому? Безлика сутність, яку ми називаємо “війною”, чи власна матір? Сьогодні ми спробуємо розкрити образи цих героїв і дати відповіді на ці та інші запитання.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Характеристика образів драматичного твору (робота в групах)
– Спираючись на текст п’єси “Матінка Кураж та її діти”, проаналізуйте художній образ, який дістала для роботи ваша група, складіть за ним гронування, презентуйте результати роботи однокласникам.
Очікуваний результат
1-ша група – матінка Кураж. Кураж навчилась отримувати зиск від війни. Разом зі своїми дітьми вона їздила у фургончику слідом за військами. І хоча це було дуже ризиковано, але для неї важливішою була можливість збагатитися Осліпши від прагнення до багатства, матінка Кураж не змогла зупинитися навіть тоді, коли почала втрачати власних дітей: “матінка” трохи погорювала і знову вирушила налагоджувати торгівлю. Героїня заради багатства зраджує своїх дітей. Торгівля йде добре і тому вона підтримує війну, яка стала для неї годувальницею. Анна впевнена, що “про мораль краще говорити ситому, а не голодному”. Матінка Кураж за своєю сутністю не була злою людиною, навіть веселою та доброю господинею. Принагідно вона може навіть допомогти іншим, але якщо це “не вдарить” по її гаманцю.
2-га група – Ейліф. Головна риса вдачі Ейліфа – хоробрість. Вона потрібна людині, щоб долати перешкоди, захищати власне життя і життя інших; боронити Вітчизну, відстоювати власну думку, знаходити вихід зі скрутного становища тощо. Однак, ми бачимо, що за умов війни сміливість набирає форми свавілля, перетворюється на жорстокість. Хоробрість героя на полі бою приносить йому нагороду, а псевдогероїзм у селянських дворах підписує смертний вирок.
3-тя група – Швейцеркас. За те, що Швейцеркас був чесним простаком, йому довірили на війні полкову касу Поразка у ході бойових дій змусила його полк відступити. Юнак діє необачно, не прислухається до застережень матері та сестри, хоче вислужитися перед фельдфебелем, тривалий час обмірковує, що робити, тому потрапляє в полон. На жаль, йому не вдалося обернути ситуацію на власну користь, він уперто захищає касу, яку після його загибелі не знайдуть ані католики, ані протестанти, тому й жертва хлопця виглядає непотрібною і безглуздою. За умов війни чесність може бути згубною для людини. Стає зрозумілим, що, окрім неї, необхідно мати ще якісь чесноти.
4-та група – Катрін. Катрін – найпривабливіший образ із-поміж персонажів п’єси Б. Брехта. Вона є втіленням доброти, але, напевно, не випадково дівчину змальовано німою Біль і розпач проглядаються у сценах, коли Катрін хоче застерегти Швейцеркаса від загибелі, не може змусити матір заплатити за життя хлопця потрібну суму, чує про загрозу для життя дітей, як вона пригортає чуже немовля, як реагує на звістки, що війна швидко не скінчиться… Німота Катрін сприймається як алегорія безпорадної доброти. Дівчина не сидить, склавши руки, вона діє, але їй складно щось змінити довкола себе.
2. Постановка та розв’язання проблемного питання
– Упродовж п’єси героїня називає себе і своїх дітей, що допомагають їй тягти фургон, “діловими людьми”, “мирними людьми”, “маленькими людьми”, “простими людьми”, “порядними людьми”. Яке значення вкладає вона в ці слова? Чи згодні ви з нею?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
1. Бесіда-узагальнення “вічні істини п’єси”
– Чому головною героїнею п’єси про війну стала саме маркітантка?
– Який символічний зміст має загибель дітей маркітантки?
– У чому полягає життєва поразка головної героїні драми? Чи усвідомлює вона свій крах?
– До якого художнього прийому вдається автор, щоб застерегти людей від війни? (Алегорії.)
– Хто, на вашу думку, уособлює у творі майбутню долю Вітчизни Б Брехта?
– Які паралелі можна провести між Німеччиною XVII і XX ст.?
– Що змушує уряди країн, їхніх правителів розв’язувати війни?
2. Слово вчителя (узагальнення)
3. Написання сенканів за темами “Війна”, “Б. Брехт”
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити вивчене, підготуватися до контрольної роботи за темою “Проза та драматургія 1920-1940-х рр.”.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)