УРОК ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ № 1 (ПРОЗА). ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ. КАЗКА “ХУХА-МОХОВИНКА” – Світ фантазії, мудрості (продовження)

Мета:

– поглибити знання учнів про виразне читання казок, удосконалювати вміння виразного читання; навчити учнів створювати партитури уривка казки;

– розвивати навички виразного читання казок, пам’ять школярів, артистичні здібності;

– прищеплювати етичні й естетичні смаки, любов до слова.

ТИП уроку: урок виразного читання.

Обладнання: пам’ятки “основні правила, які допоможуть знаходити в реченнях наголошені слова”, “Виразне читання прозового уривка”; таблиця “реєстр основних партитурних знаків”, підручник, з української літератури для 5 класу.

Кожну книгу треба вміти читати.

Б. Паскаль

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

· Пригадайте добрі справи своїх друзів, родичів, знайомих. Розкажіть про них.

· А зараз послухайте уривок із казки Василя Королева-Старого “Хуха-Моховинка”. (Учитель або добре підготовлений учень виразно зачитує уривок із твору від слів “Шкода стало Моховинці старого безпомічного діда…” до слів “Дідові стало тепліше…”).

· Ви прослухати усну розповідь і виразне читання художнього твору. Чим, на вашу думку, відрізняється усне мовлення від виразного читання? І що в них є спільне? (Відмінне: усне мовлення відбувається без попередньої підготовки, а виразне читання спирається на готовий текст. Спільне: засоби виразності: логічний наголос, міміка, жести тощо.)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

На сьогоднішньому уроці ми продовжимо знайомство з казкою В. Королева-Старого “Хуха-Моховинка”, але не просто продовжимо, а навчимося відчувати красу мови й одержувати естетичну насолоду від прочитаного через уяву та почуття, поглибимо свої знання про виразне читання казок, навчимося створювати партитури тексту і, звичайно, продемонструємо свої артистичні здібності.

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)

– Як ви розумієте слова Б. Паскаля? (Книги різняться тематикою, жанрами, ідейним змістом. ДО читання треба ставитись вдумливо, зважати на зміст.)

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Особливості виразного читання казки визначені її головними жанровими ознаками. Казку треба не читати, а цікаво і невимушено розповідати. Оскільки казки зазвичай адресовані дітям, виконавцеві необхідно постійно стежити за реакцією слухачів. Тут дуже важлива така звана “гнучкість” оповідача: темп розповіді, емоційність, силу голосу, позамовні засоби виразності треба корегувати на ходу, відповідно до сприймання живого мовлення слухацькою аудиторією.

Хоча основний тон під час читання казки – оповідальний, не можна не брати до уваги, що казка – це твір динамічний і емоційний. У голос треба обов’язково вкладати то нотки загадковості й таємничості, то ознаки драматизму, то експресивну оцінку позитивних і негативних учинків героїв, то щире захоплення тим, що добро перемагає зло.

Зачин казки треба читати в повільному темпі, намагаючись тоном голосу зацікавити, заінтригувати слухача подальшим розвитком подій. Із поступовою появою персонажів казки необхідно дуже чітко промовляти їхні імена і вже з перших рядків твору інтонацією підказувати учням, як їм потрібно сприймати героя, тобто поетапно формувати ставлення до нього.

Манера читання діалогів у казці залежить від характерів дійових осіб. Найважливіші репліки героїв виділяємо голос: читати їх треба експресивніше, трохи голосніше, виразно підкреслювати мелодійні ходи, створювати кожній репліці необхідне обрамлення паузами, щоб зосередити увагу слухачів на особливо важливих словах. І навпаки: на словах автора голос читця дещо “перепочиває” – їх промовляють тихіше, швидше і менш емоційно.

Кінцівку казки необхідно читати з оптимістичним пафосом, поволі, відверто повчальним тоном.

Логічний наголос (особливий акцент на якомусь слові) у казках визначити буває значно складніше, ніж розставити в тексті паузи. Правильна розстановка пауз (поділ тексту на мовні такти, фрази) спростить учням пошуки наголошеного слова, бо в кожному такті воно повинно бути одне (не більше і не менше). Це головне правило, яке мають засвоїти школярі.

2. Підготовка до виразного читання.

Робота з уривком казки “Хуха-Моховинка”

Дуже зраділи дитинчата, коли перед ними з’явилося те миле звірятко, що вони бачили його уві сні. Хлопчик нахилився до Моховинки, щоб узяти її на руки, але ж вона вислизнула в нього з-поміж пальчиків й тонесеньким голосочком, як струна, продзвонила:

– Хутчій! У нас нещастя! Коза Лиска заплуталася в сітку! – і з тими словами вона побігла до дверей. А за нею побігли й діти…

3. Робота з пам’яткою. обговорення

Основні правила, які допоможуть знаходити в реченні наголошені слова:

1) У мовному такті (фразі) найчастіше наголошеним буває останнє слово: Однак тому великому бору, / у якім жила Моховинка,/ нічого не загрожувало.

2) Частіше наголошується іменник (див. попередній приклад).

3) Дієслово наголошується тоді, коли цього потребує зміст речення (таке дієслово зазвичай стоїть наприкінці фрази) або коли іменник замінено займенником. Порівняйте: У лісі зібралися всі хухи. Хухи вже зібрались. Вони почали допомагати.

4) На прикметники й займенники наголос майже не ставиться: Моховинка була зроду лісовою хухою. Це правило не поширюється на ситуації зіставлення (протиставлення): І не тільки лісовою, а ще й боровинкою…

5) При поєднанні двох іменників наголос завжди падає на той, який стоїть у родовому відмінку: Це друзі Моховинки. Так само і при перестановці слів: Це Моховинки друзі.

6) Перелік потребує самостійного наголосу на кожному слові: Моховинка була добра,/ лагідна,/ плоха, / звичайненька, / слухняна,/ роботяща.

ЗАУВАЖТЕ!

До цих правил треба підходити творчо, бо жодні рекомендації не можуть передбачити мовних ситуацій.

4. Бесіда

· Що автор, на вашу думку, хотів передати цим уривком? (Щире захоплення вчинком Моховинки)

· Як би ви вчинили в такій ситуації?

· Які речення в цьому уривкові є найголовнішими? (Хутчій…).

· У якому ритмі потрібно читати перший абзац уривка? (У середньому темпі, не швидко й не повільно.)

5. Робота з пам’яткою “Виразне читання прозового уривка”

1) Виразно прочитайте кожне речення, інтонаційно фіксуючи місця пауз.

2) Позначайте паузи вертикальною рискою.

ЗАУВАЖТЕ!

Не варто механічно ставити паузи на місцях розділових знаків. Справді, дуже часто вони збігаються з розділовими знаками, але все-таки це відбувається не завжди: іноді розділовий знак є, а пауза не потрібна, або ж навпаки: може стояти пауза там, де розділового знака немає.

3) Читайте окремо кожний мовний такт (кілька слів, обмежених з двох боків паузами) і знаходьте в них головні слова, тобто такі, що несуть центральне смислове навантаження, виділіть їх голосом.

6. Складання партитури

(графічного відтворення звучання художнього твору)

Учні знайомляться з основними партитурними позначками, записують їх у зошит.

Моховинка – логічний наголос

/ – коротка пауза

// – довга пауза

– підвищення голосу

– пониження голосу

Дуже зраділи дитинчата,/ коли перед ними з’явилося те миле звірятко,/ що вони бачили його уві сні./ Хлопчик нахилився до Моховинки,/ щоб узяти її на руки, /але ж вона вислизнула в нього з-поміж пальчиків /й тонесеньким голосочком,/ як струна,/ продзвонила: /

– Хутчій!| / У нас нещастя!! /Коза Лиска! заплуталася в сітку!/ – І з тими словами вона побігла до дверей./ А за нею побігли й діти…//

7. Виразне читання уривка за складеною партитурою

Учні уважно слухають виступи однокласників, висловлюють свої пропозиції щодо якості декламації. Можна залучити школярів до оцінювання читання однокласників (учитель ураховує аргументовану точку зору учнів).

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Рефлексія

(Фрази записані на дошці, учні ПО черзі продовжують одну фразу за бажанням.)

– Сьогодні на уроці я зрозумів (зрозуміла), що…

– Я думаю, що літератур…

– На уроці мені найбільше запам’яталося…

– Я хотів би (хотіла б)…

2. Слово вчителя

Прочитаймо ще раз слова Б. Паскаля: “Кожну книгу треба вміти читати”. Чарівну силу слова і творчості, гадаю, ви ще раз відчули сьогодні. Тож не втрачайте і не забувайте цього відчуття якомога довше.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольної роботи за темою “Світ фантазії, мудрості. Загадки. Приказки. Прислів’я. Творчість Івана Франка, Василя Королева-Старого, Василя Симоненка, Галини Малик; твори літератури рідного краю № 1-2, позакласного читання № 2”.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

УРОК ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ № 1 (ПРОЗА). ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ. КАЗКА “ХУХА-МОХОВИНКА” – Світ фантазії, мудрості (продовження)