Урок української літератури: Леся Українка “Бояриня”
Тема: Леся Українки “Бояриня”
Мета. Ознайомити учнів зі змістом твору, дослідити, як крізь призму особистого життя героїв розкрито трагедію рідного краю; розвивати творче мислення учнів, уміння аналізувати прочитане; виховувати любов до України, до її історичного минулого.
Тип уроку. Урок-пошук.
Обладнання. Текст п’єси, таблиці.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
Не зможу я покинути й піти
Кудись одна світ за очі від тебе
На чужині що зможу я знайти,
Де все чуже, чужі земля і небо?
Галина Стеценко
(слова записані на плакаті)
Сьогодні на нашому уроці ми продовжимо знайомитись із творчістю Лесі Українки. Розглянемо її драматичну поему “Бояриня”.
Епіграфом уроку будуть слова Галини Стеценко, які, я думаю виражають не тільки одну з головних проблем драми “Бояриня”, а й. На жаль. Реалії нашого сьогодення. А також ці слова підводять до розуміння однієї з причин внутрішньої драми головної героїні п’єси – Оксани.
Сьогодні на уроці знайомлячись із містом твору нам потрібно розкрити трагедію рідного краю крізь призму особистого життя героїв.
А також довести. Що у творі показано добу Руїни і руїну людських душ.
(Завдання написані на дошці).
За жанром “Бояриня” – драматична поема Словникова робота.
Драматична поема – переважно невелика за розміром віршована п’єса, в якій поєднується драматичне й ліричне розкриття теми, виклад матеріалу відзначається лаконізмом, вся увага зосереджена на розкритті ідейного конфлікту а момент його найбільшого загострення:
Драму “Бояриня” Леся Українка написала в 1910 р., перебуваючи на лікуванні в Єгипті. Це єдиний твір поетеси, побудований на матеріалі історичної минувшини України, – дія відбувається в другій половині ХVІІ ст.
Драматична поема “Бояриня” мала нелегкий шлях до читача, була опублікована вже по смерті поетеси в 1914 р. За радянських часів твір було судового заборонено режимом за антиросійське звучання, тож прийшов до сучасного читача тільки в 1989 р.
У драмі “Бояриня” відображена доба Руїни й гетьманування Петра Дорошенка. Що ви знаєте з історії про буд. Руїни? Звернемось до наших юних істориків.
(Розповідь підготовлених учнів про добу Руїни, зачитування матеріалів з “Історії України-Русі” М. Аркаса, праці “тисяча років української культури” М. Семчишина, коментування таблиці.)
Україна
Швеція
Польща
Туреччина
Московія
Розгляд сюжетної канви твору, визначення основних елементів композиції.
Експозиція – знайомство родини козацького старшини Олекси Перебійного з сином його бойового побратима Степаном – боярином.
Зав’язка – згода Оксани на одруження.
Розвиток дії – життя головної героїні в Москві, її неможливість вжитися в роль боярині.
Кульмінація – усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.
Розв’язка – спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.
Робота з текстом твору.
– Ви прочитали твір? Яке враження справив?
– Які проблеми порушує Леся в поемі? (людина і епоха, родина і держава. Добро і зло, батьки і діти, вірність і зрада, відповідальність за долю Батьківщини).
– Посилаючись на текст, покажіть. Якими постають дві родини (перебійного і Степана)? Чому в сім’ї Олекси Перебійного батько й син по-рідному ставляться до Переяславської ради і до клятви, даної російському цареві?
– Як ви розумієте слова “Сутужна, сину мій, вкраїнська справа…”.
– Які суспільного-політичні ідеали сповідувала Оксана?
– Виразником яких поглядів був Степан?
– У чому суть легенди про Каїна Авеля?
– Що вразило Оксану на чужині? Чи сподівалась вона, що її становище буде таким принизливим і тяжким?
– Чи змінилося ставлення Оксани до свого чоловіка під час перебування в Москві?
– Що найбільше гнітило головну героїню?
– Як ви розумієте вигук Оксани: “Та й осоружна мені ця Москва”?
– Як можна пояснити те, що вона не відіслала подрузі – братчиці гроші, не обізвалася з чужини ні до рідних, ні до брата хоча б одним листом? Чи про сою безпеку вона дбала?
– Чому Оксана дійшла думки про втечу? Чи осуджуєте ви її прагнення?
– Чи можна вважати благородством Степана той вчинок, що, незважаючи на кохання до своєї жінки, він був готовий “повернути присягу” дружині?
– Чи сприймає героїня свою вимушену бездіяльність за зраду?
– Яку хворобу виявив німець-лікар у Оксани? Що могло повернути її до життя?
(Інсценізація останнього діалогу Оксани і Степана).
– Які почуття, враження від почутого?
– Що запропонував Степан хворій Оксані?
– Чому Оксана вважає повернення на Україну неможливим?
– Чим покриті “чисті” Степанові руки? З чим порівнює їх Оксана?
– Як розумієте образ заржавілої шаблі?
– Як ви розумієте останні слова Оксани? Яка головна ідея закладена в них?
– Що призвело Оксану до загибелі? Ностальгія?
– У чому трагедія Оксани?
– Розкрити протиріччя життєвої долі героїні (на що сподівалася? Як склалося?).
Обери позицію
1. Томас Джефересон говорив: “дерево свободи має час від часу поливатися кров’ю патріотів”.
2. Ми всі знаємо біблійну заповідь6 “Не убий”. У драмі згадується легенда про Каїна і Авеля. Ваше ставлення.
В чому загрозі відступництва?
Родина Степана.
Батько (козак, помер у жупані)
Мати (не забуває про рідне, але кориться обставинам)
Степан (роздвоєність образу: відступництво від України і вірність зрадженій присязі).
Ганна (Ганнушка) – народилась на Україні, традицій не знає.
Ванька – народився в Московії, традицій не знає – москаль.
Батько – козак, син москаль.
Родина Перебійних
Олекса Перебійний, батько – козак
Мати – дотримується звичаїв
Іван – патріот, відвіз корогву у Чигирин – напевне загинув.
Оксана – бояриня. Відступництво, зрада, відчуття безпорадності призводить до загибелі.
Продовження роду немає.
Завершити речення
Оксана не змогла жити на чужині, бо… (там рабство).
Не змогла змиритись із принизливим становищем чоловіка, бо… (вихована на волелюбних ідеалах).
Не змогла піднестися над обставинами (вжитися на чужині), бо… (то було в пристосуванство).
– Оксана керується принципом “Що я дала Україні?”. А що Україна дала Оксані?
– Що вам дала Україна? А що ви їй?
– Як у драмі відтворено добу Руїни і руїну людських душ? В чому взаємозв’язок?
Доля героїв тісно пов’язана з подіями на Україні. Від дій самих українців і залежить доля держави.
У драмі відтворено добу Руїни. Історична канва твору: змальовуються церковні братства, в яких брали участь і жінки (Оксана належала до дівочого братства, де була виготовлена корогва); згадуються утиски москалів (мову про це вів гість-козак, коли приїжджав до Степана); розповідається про те, що українська старшина “понадилась на соболі московські” (Іван, Оксанин брат, закидає це Степанові і його батькові); йдеться і про недовіру до Дорошенка, який привів на Україну татар (слова ці говорить Степан, коли характеризує братовбивчу війну на Батьківщині).
– Як ви розумієте слова Оксани і матері Степана:
Оксана. Бувало, там, у батенька, все сниться, що я літаю… А тут не снилося ні разу.
Мати. Бач, любко, як сниться, що літаєш, то ростеш… тепер же ти вже не ростеш.
(Ідеться про припинення духовного росту, як плата за зраду).
– Де на Піраміді життя ви ю розмістили образ Оксани? Аргументувати.
– Ім’я Оксана в перекладі з грецької означає “чужоземка”, а Степан – “коло вінець”. В чому символічність імен?
Ім’я Оксани прозоре; замкнуте коло, у яке Степан себе добровільно затичив, терновий вінець на його голові (теж коло) символізує страждання і муки, на які він прирік себе, свою дружину і, частково, народ.
– В чому трагедія українського народу?
– В чому актуальність твору?
(і зараз наше життя чимось нагадує руїну, а політичні дебати подібні до змагань за булаву українських гетьманів; і зараз багато українців перебувають на чужині).
В. Симоненко писав: “Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину”.
(Звучить пісня).
Підсумок уроку. Заключне слово вчителя.
– Кожна людина сама будує своє щастя. І дехто мріє знайти його на чужині. Та якими б багатствами людина не володіла, виявляється, що для повноцінного, духовного багатого життя їй потрібно зв’язок із рідною землею. Пригадуєте Антея?
(розповідь про Антея, який був нездоланний, торкаючись землі. Його переміг Геракл, піднісши над землею).
Підтвердження можуть бути і слова Б. Лепкого: “Землі триматися треба, бо як відірвемося від неї, то буде, їй але без нас, і нам недобре без неї”,
Домашнє завдання.
– Написати твір-роздум на одну із тем:
– В чому трагічність образу Оксани, Степана?
– Прочитавши драму “Бояриня”.
– Мотив національно пасивності, зради і мотив ностальгії у творі.
– Підготуватися до тематичного оцінювання.
На світі одна є Вкраїна,
Рідна моя земля
Шевченкова біль єдина
І Лесина сторона.
Вкраїна, яка пам’ятає
Звитяжні бої козаків,
Вкраїна, що прославляє
Мудрість віків і батьків.
Вкраїна, що без свого Богдана
У вирі міжусобної війни
Ця незагоєна рана –
Виобрювання булави.
Козацька її старшина
На службі у Москви
Бо вірність присязі незламну
Дотримати мусять вони.
Вже зрадив Степан Україну
Не героєм – відступником став
Забув матір єдину,
Змінив жупан на кафтан.
І гнеться гордая воля
В Омани в душі молодій
Тяжка недоленька – доля
У рабстві на чужині.
Ці діти твої, Україно,
Не знаючи шляху борьби
У рабство пішли добровільно
Московське Ярмо одягти.
І гетьман Петро Дорошенко
Відчувши зразу Москви,
Щоб братньою кров не пролити
Відмовився від булави.
Утихомирилась Україна
Чом крається серце й душа
Руїна, руїна, руїна.
Історія наша свята.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)