УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ №4. КРУГЛИЙ СТІЛ ЗА П’ЄСОЮ ДЖ. Б. ШОУ ПІГМАЛІОН – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ
Мета: провести з учнями засідання круглого столу, обговорити проблемні питання морально-етичного та філософського характеру, пов’язані зі змістом п’єси “Пігмаліон”; розвивати усне мовлення, вміння формулювати та обстоювати власну думку, коректно вести дискусію, навички виступу перед аудиторією, роботи в групі; прищеплювати високі моральні якості, повагу до чужої думки.
Компетентності, що формуються: предметні – уміння вести полеміку щодо твору “Пігмаліон”, аргументувати свою думку прикладами з тексту, відповідними цитатами, узагальнювати та систематизувати факти; ключові – спілкування державною мовою (уміння тлумачити факти, висловлювати думки, погляди, почуття), уміння вчитися впродовж життя (уміння визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення), соціальна та громадянська компетентності (уміння аргументовано і грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань; уміння критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту; уміння уникати дискримінації інших у ході спілкування).
Обладнання: повний текст драми Б. Шоу “Пігмаліон”.
Тип уроку: застосування знань, умінь, навичок; нетрадиційний урок.
Епіграф: Театр – це фабрика думки, підбурювач совісті, тлумач соціальної поведінки, озброєння проти відчаю й нудьги, а також храм Сходження Людини.
Дж. В. Шоу, англійський драматург
Перебіг уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Інсценізація уривка твору
Учні з групи акторів представляють інсценізацію діалогу Елізи й Гігінса з п’ятої дії п’єси В. Шоу “Пігмаліон”. Клас обговорює роботу “акторів”: указує на недоліки, відзначає вдалі знахідки.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
У представленому діалозі героїв п’єси “Пігмаліон” розкрито найболючіші питання твору. Що це за питання, ми визначили на минулому уроці: існування прірви між багатими й бідними, вибору життєвого шляху, відповідальності за свої вчинки, ролі культури (зокрема мовленнєвої) в житті людини й суспільства та ін. Сьогодні ми проведемо урок – круглий стіл, тобто засідання дискусійного клубу, під час якого обговоримо поставлені Бернардом Шоу понад сто років тому питання, спробуємо дати на них власні відповіді.
IV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ, ФОРМУЛЮВАННЯ РАЗОМ З УЧНЯМИ МЕТИ УРОКУ
V. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Засідання дискусійного клубу
Ведучий клубу ставить питання для обговорення (див. домашнє завдання до уроку №59). Учасники підгруп відповідають на питання, висловлюючи аргументи “за” і “проти”. Аналітик критикує слабкі місця аргументації, ставить під сумнів висунуті ідеї. Представники інших підгруп приєднуються до диспуту, підтримуючи ту чи іншу позицію, додаючи власні аргументи, ставлячи власні додаткові питання.
VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ
Прийом “Мікрофон”
1. Що нового ви відкрили для себе у творі Б. Шоу завдяки засіданню круглого столу?
2. Як ви оцінюєте хід дискусії? Чи відхилялися ми від тем? Чи були випадки, коли хтось з учасників захоплював ініціативу, а хтось не мав можливості висловитись? Над якими вміннями нам потрібно попрацювати?
3. Як ви вважаєте, чому епіграфом до засідання стали саме ці слова Б. Шоу? Чи згодні ви з цим твердженням драматурга? Чому?
VII. ОГОЛОШЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Підготуватися до контрольної роботи за темою “Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст.”.
Випереджувальне завдання до уроку №62. Читати повість Шолом – Алейхема “Тев’є-молочар” (до І варіанта уроку). Читати повість М. О. Булгакова “Собаче серце” (до II варіанта уроку).





Related posts:
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА №6 ЗА ТЕМОЮ НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: перевірити рівень знань учнів за темою “Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст.”; розвивати письмове зв’язне мовлення, вміння узагальнювати, формулювати та обстоювати власну думку, формувати вміння концентрувати увагу на виконанні завдання, застосовувати набуті знання; виховувати відповідальність, зібраність. Компетентності, що формуються: предметні – уміння застосовувати знання з теми, писати творчу роботу на […]...
- ПРОБЛЕМАТИКА ТА ІДЕЙНА СВОЄРІДНІСТЬ П’ЄСИ ДЖ. Б. ШОУ ПІГМАЛІОН – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: проаналізувати з учнями проблематику твору “Пігмаліон”, розкрити його ідейний зміст; розвивати аналітичне та критичне мислення, вміння узагальнювати, формулювати та обстоювати власну позицію, усне мовлення; прищеплювати інтерес до творчості Б. Шоу, сприяти усвідомленню ролі мовленнєвої культури в житті людини, виховувати повагу до людської гідності. Компетентності, що формуються: предметні – уміння виявляти у творі Б. Шоу […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5 ЗА ТЕМОЮ “НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ ХХ ст.: ТВОРЧІСТЬ Г. ІБСЕНА ТА Б. ШОУ” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення Г. Ібсена та Дж. Б. Шоу для розвитку та втілення нових тенденцій у драматургії; уміння характеризувати вивчені твори як вершинні здобутки світової драматургії; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; наполегливість; прагнення самовдосконалення); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; уміння систематизувати […]...
- ДИНАМІКА ОБРАЗУ ЕЛІЗИ ДУЛІТЛ У П’ЄСІ ДЖ. Б. ШОУ ПІГМАЛІОН – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: схарактеризувати з учнями образ Елізи Дулітл, простежити його динаміку, виявити авторське ставлення до героїні, засоби створення її образу; розвивати вміння аналізувати образну систему драматичного твору, критичне мислення, усне мовлення, вміння узагальнювати й робити висновки; сприяти вихованню високих моральних якостей, поваги до людської гідності. Компетентності, що формуються: предметні – уміння характеризувати образ героїні твору Б. […]...
- ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ДЖОРДЖА БЕРНАРДА ШОУ. ОСОБЛИВОСТІ СВІТОГЛЯДУ ДРАМАТУРГА. СПЕЦИФІКА ВТІЛЕННЯ АНТИЧНОГО МІФУ У П’ЄСІ Б. ШОУ ПІГМАЛІОН – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: ознайомити учнів із біографією Дж. Б. Шоу, його соціальними та естетичними поглядами, втіленням античного міфу про Пігмаліона в різних видах мистецтва, проаналізувати специфіку відображення античного міфу у п’єсі Б. Шоу; розвивати вміння здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, аналітичне мислення; прищеплювати естетичний смак, інтерес до світової культури, творчості Б. Шоу. Компетентності, що формуються: предметні – уміння розповідати […]...
- ПІГМАЛІОН – Реалістична драма XX ст.: Бернард Шоу – Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст П’єса на п’ять дій (Уривок) (…) Дія третя У помешканні пані Хігінс зібралися гості. Покоївка повідомляє, що прийшла панна Дулітл. Еліза, вишукано вдягнена, справляє таке враження своєю красою, що коли вона з’являється, усі встають. Керована сигналами Xігінса, із відтренованою граційністю вона підходить до його матері. Еліза (вимовляючи все педантично правильно, із музикою в інтонаціях). Доброго […]...
- ПІГМАЛІОН – ДЖОРДЖ БЕРНАРД ШОУ (1856-1950) – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – Хрестоматія (Скорочено) Дія перша Лондонський вечір. Літній дощ ллє як із відра. Люди ховаються під портиком церкви св. Павла. Всі похмуро видивляються на дощову завісу, і тільки один чоловік стоїть спиною до всіх, зосереджено щось занотовуючи у своєму записничку. Один юний джентльмен, який шукає таксі для матері й сестри, по – вечірньому вбраних дам, стикається із […]...
- Нові тенденції у драматургії кіня ХІХ – початку XX ст. “Стара” і “нова драма”. Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст. – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку драматургії кінця ХІХ початку ХХ століття, творчістю видатних драматургів; розвивати теоретико-літературні знання; пробуджувати інтерес до вершинних творів світової драматургії; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та […]...
- Контрольна робота. Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX століття Мета: перевірити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу в обсязі теми “Нові тенденції у драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття”; актуалізувати та систематизувати набуті знання, удосконалювати вміння творчо їх використовувати при виконанні різнорівневих завдань; розвивати навички самостійності, аналітичності, вміння застосовувати набуті знання на практиці. Обладнання: тестові завдання. Перебіг уроку I. Організаційний момент II. Оголошення завдань […]...
- Б. ШОУ “ПІГМАЛІОН”: ІДЕЇ ОДУХОТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА, ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ, РОЗВИТКУ МОВИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння необхідності збереження національної культури та розвитку мови (за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”); словниковий запас; навички зв’язного мовлення, критичного й аналітичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально-громадянські: повагу до культури й мови різних […]...
- ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТИЧНОГО КОНФЛІКТУ ТА КОМПОЗИЦІЇ ДРАМИ Г. ІБСЕНА ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ. СИМВОЛІКА ТВОРУ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: проаналізувати з учнями особливості конфлікту твору, довести його складність, ознайомити з поняттям “аналітична композиція”, обговорити композицію драми, значення відкритого фіналу, виявити образи-символи, розтлумачити підтекст п’єси; розвивати аналітичне та критичне мислення, вміння вести дискусію, формулювати та аргументувати власну точку зору; прищеплювати повагу до людської гідності. Компетентності, що формуються: предметні – уміння розкривати особливості конфлікту та […]...
- Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст. “Нова драматургія”, її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Б. Шоу – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. – І семестр Мета: допомогти учням з’ясувати основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст.; ознайомити з найважливішими здобутками драматургів того часу; розвивати навички складання опорно-логічних конспектів за сприйнятою на слух інформацією, виділяти головне, давати оцінку літературним явищам; виховувати любов до мистецтва, естетичні смаки. Обладнання: портрети драматургів Г. Ібсена, Б. Шоу, А. Чехова та інших, видання […]...
- ОБРАЗНА СИСТЕМА ДРАМИ Г. ІБСЕНА ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: схарактеризувати з учнями образну систему драми Г. Ібсена, простежити розкриття характерів персонажів, динаміку образу Нори, з’ясувати мотиви вчинків героїв, їхні життєві позиції; розвивати навички аналізу драматичного твору, критичне мислення, усне мовлення, творчі здібності; прищеплювати чесність, порядність, повагу до гідності інших людей, неприйняття марнославства, лицемірства. Компетентності, що формуються: предметні – уміння характеризувати образи героїв драми […]...
- ПІГМАЛІОН (1912) – БЕРНАРД ШОУ 1856-1950 – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX – на початку XX ст Прототипи. Б. Шоу замислив п’єсу “Пігмаліон” як реалізацію тих естетичних принципів, за які активно боровся в театрі. У передмові до твору він писав, що “на нашій сцені надто багато штучної англійської мови, запозиченої із гольф-клубів, і надто мало благородної англійської мови Форбса-Робертсона”. Письменника надзвичайно турбувало, що в тогочасній драматургії було багато штучного й нереального – […]...
- Реалістична драма XX ст.: Бернард Шоу – Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст Літературний багаж. Пригадайте, які ознаки реалізму були наявні вже в комедії Гоголя “Ревізор” і яких революційних змін зазнала реалістична драма у творчості Ібсена. СПАДКОЄМЕЦЬ ШЕКСПІРА Було б великим спрощенням припустити, що процес становлення нової драматургії та театру в усіх країнах Європи відбувався однаково. Принаймні в одній з них міцні театральні (і не лише) традиції мало […]...
- НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – Хрестоматія Історія драматичного мистецтва – це історія бунту та реакції, де нові форми кидають виклик старим, а старі, відповідно, стають основою для нових. XIX століття – це століття реалізму. У кінці століття реалісти прийшли і в мистецтво драми. З’явилися нові герої, які протистоять не один одному, а ворожій дійсності. На межі століть відбулася справжня революція в […]...
- УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ №1. ЗАСІДАННЯ КЛУБУ КНИГОЛЮБІВ Мета: виявити жанрові ознаки творів на прикладі прочитаних текстів, схарактеризувати ознаки індивідуального стилю улюблених письменників; розвивати в учнів аналітичне мислення, творчі здібності, навички публічного виступу; прищеплювати любов до читання, зацікавленість літературою, естетичний смак. Компетентності, що формуються: предметні – уміння самостійно готувати та представляти прочитаний художній твір, визначати жанрові ознаки твору, характеризувати індивідуальний стиль автора, коментувати […]...
- ПІГМАЛІОН – ДЖОРДЖ БЕРНАРД ШОУ (1856-1950) – НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст Роман у п’яти діях ДІЯ ПЕРША Під портиком церкви св. Павла на Ковент-Гардені в Лондоні від дощу заховалося багато людей. Серед них місіс Гілл з донькою Кларою та сином Фредді. Вона відправила сина шукати таксі. Фредді біжить і натикається на вуличну квіткарку Лайзу Дулитл і вибиває кошик з фіалками з її рук. Дівчина починає голосно […]...
- ОСОБЛИВОСТІ СВІТОГЛЯДУ БАРНАРДА ШОУ. СПЕЦИФІКА ВТІЛЕННЯ АНТИЧНОГО МІФУ У П’ЄСІ “ПІГМАЛІОН” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (знання основних етапів життєвого та творчого шляху, особливостей світогляду Б. Шоу, специфіки втілення античного міфу у п’єсі “Пігмаліон”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в […]...
- НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ – СТЕЖКАМИ НОВОЇ ДРАМИ Що найбільше може збудити оптимістичні думки у літературного переглядача, то се новітня драма. В сій, власне, обладі література “кінця віку” промовила справді нове слово, пробила нову стежку “в містичнім гаю літературних форм”. Леся Українка Зміна світогляду людини другої половини ХІХ ст., криза в мистецтві, занепад реалізму зумовили появу нових тенденцій у розвитку драматургії кінця ХІХ […]...
- ГЕНРІК ІБСЕН (1828-1906) – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – Хрестоматія (Скорочено) П’єса на три дії ДІЙОВІ ОСОБИ: Адвокат Гельмер. Нора, його дружина. Доктор Ранк. Фру Лінне. Приватний повірений Крогстад. Троє маленьких дітей подружжя Гельмер. Анна-Марія, їхня нянька. Служниця в домі Гельмерів. Посильний. Дія відбувається у квартирі Гельмерів. Дія перша Затишна кімната, обставлена зі смаком, проте недорогими меблями. В глибині, в середній стіні, двоє дверей’, одні, […]...
- ДЖОРДЖ БЕРНАРД ШОУ (1856-1950) – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – Хрестоматія Джордж Бернард Шоу – англійський драматург і публіцист ірландського походження, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1925 рік. Він увійшов у літературу зрілою людиною. Його перші твори (газетні статті, критичні праці з питань музики, театральні рецензії) були підписані псевдонімом Corno di Bassetto. У літературі він дебютував п’ятьма романами, які не принесли йому успіху. Значною подією […]...
- Г. ІБСЕН “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ: СКЛАДАННЯ ТА НАПИСАННЯ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ЗА ДРАМАТИЧНИМ ТВОРОМ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення драми “Ляльковий дім” для творчого доробку Г. Ібсена; уміння характеризувати цю п’єсу як вершину творчості письменника; словниковий запас; навички зв’язного мовлення, критичного й аналітичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в парі та […]...
- ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ “ТЕВ’Є-МОЛОЧАР”. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (знання про життя та творчість О. де Бальзака, роль України в долі митця; навички сприйняття інформації на слух; уміння знаходити потрібну інформацію та подавати її, визначати головне, висловлювати свою думку й відстоювати її; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; оптимістичне світосприйняття; естетичний смак); ключові […]...
- ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ – Новий глядач – новий театр – нова драма: Генрік Ібсен – Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст П’єса на три дії (Уривок) Дійові особи Адвокат Хельмер. Нора, його дружина. Доктор Ранк. Фру Лінне. Приватний повірений Крогстад. Тро є маленьких дітей Хельмер і в. Анна-Марія, їхня нянька. Служниця Хельмерів. Посильний. Дія відбувається у квартирі Хельмерів. (…) Дія третя Нора і Торвальд Хельмери повертаються з балу-маскараду. Нора одягнена в неаполітанський костюм і загорнена у […]...
- Новий глядач – новий театр – нова драма: Генрік Ібсен – Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст Літературний багаж. Які літературні роди ви знаєте? Чим драматичний рід літератури відрізняється від усіх інших? У ПОШУКАХ ДУХОВНОЇ СВОБОДИ У другій половині ХІХ ст. роль драматургії і театру в західноєвропейській культурі різко змінилася порівняно з попередньою добою. Суть цих змін найперше полягала в тому, що до театру прийшов новий глядач – міщанин, студент, гімназист. Тут […]...
- Новаторство драматурга Генріка Ібсена, художні особливості його твору “Ляльковий дім”. Роль письменника в розвитку нової європейської драматургії (“ібсенізм”) – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. – І семестр Мета: повторити й узагальнити вивчене, допомогти учням усвідомити новаторські риси у творчості драматурга, художні особливості п’єси; розвивати аналітичне, образне мислення, уміння висловлювати свої думки та толерантно їх відстоювати, наводячи цитати й приклади з тексту; виховувати повагу до людської гідності, прагнення до самовдосконалення. Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього. Тип уроку: систематизація й узагальнення […]...
- БЕРНАРД ШОУ 1856-1950 – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX – на початку XX ст “Драма ідей”, міфологізм, парадокс, гумор, іронія, роман. 1. Пригадайте міф про Пігмаліона та Галатею. Розкажіть про різні варіанти міфу, його втілення в мистецтві. 2. Назвіть ознаки жанрів комедії та роману. З Дубліна до Лондона. Творчість англійського письменника ірландського походження Бернарда Шоу – одне з найвизначніших явищ у драматургії XX ст. Оригінальний і сміливий новатор, він […]...
- УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ №2. НАПИСАННЯ ТВОРУ ЗА РОМАНОМ ДЖ. СВІФТА МАНДРИ ЛЕМЮЕЛЯ ГУЛЛІВЕРА – ПРОСВІТНИЦТВО Мета: перевірити якість засвоєння учнями навчального матеріалу; розвивати творчі здібності, писемне зв’язне мовлення, вміння формулювати та обстоювати власну думку; прищеплювати прагнення мислити самостійно. Компетентності, що формуються: предметні – уміння зв’язно та аргументовано висловлювати свою думку на одну із запропонованих тем; ключові – спілкування державною мовою (уміння письмово тлумачити поняття, факти, висловлювати думки, почуття, погляди), обізнаність […]...
- ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX – на початку XX ст. – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX – на початку XX ст “Стара драма”, “нова драма”, загальне уявлення про модернізм. Підготуйте повідомлення й презентацію про діяльність письменника або режисера наприкінці XIX – на початку XX ст.: Г. Ібсен, К. Гамсун, А. Стріндберг, Г Гауптман, А. Чехов, М. Метерлінк, Б. Шоу, Леся Українка, В. Винниченко, М. Куліш, Лесь Курбас (1 за вибором). “Стара” і “нова драма”. Наприкінці XIX […]...
- ГЕНРІК ІБСЕН 1828-1906 – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX – на початку XX ст © Дія (зовнішня й внутрішня), підтекст, соціально-психологічна драма, інтелектуально-аналітична композиція, ібсенізм. Прочитайте текст драми Г. Ібсена “Ляльковий дім”. В Інтернеті подивіться фільм “Ляльковий дім” (реж. П. Гарленд, Велика Британія, 1973 р.). Порівняйте п’єсу й екранізацію. Генрік Ібсен – видатний норвезький письменник, творець “нової драми”, який приділяв особливу увагу духовному життю людини, умів розпізнавати тривожні симптоми […]...
- До вивчення п’єси БЛАКИТНИЙ ПТАХ – Моріс Метерлінк Maurice Maeterlinck (1862-1949) – Про зміни в драматургії кінця XIX початку XX століття – Нове слово у драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО… 1. Поділіться своїми враженнями від п’єси. Що вас найбільше вразило, здивувало? 2. Роздивіться фотографії акторів у костюмах дійових осіб з постановки К. Станіславського (1908). Чи такими ви уявляли персонажів п’єси? Фея – М. Германова Вода – Л. Коренєва Вогонь – В. Бурджалов 3. Прочитайте перелік дійових осіб та авторські ремарки до костюмів […]...
- Узагальнення за розділом – НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст “Писати правду з глибини душі, кров’ю серця, але – для радості”, – пообіцяв ще в юності письменник, що взяв собі за псевдонім традиційне вітання єврейського народу – Шолом-Алейхем – мир вам! Він умів змусити людей, незалежно від національності, сміятися навіть тоді, коли вони заходилися від ридань. І сьогодні він сповнює надією серця своїх читачів. Народився […]...
- ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ТВОРУ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА “ТЕВ’Є-МОЛОЧАР” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розширені й узагальнені знання про творчість Шолом-Алейхема, його повість “Тев’є-молочар”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності; потяг до художньої творчості); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально-громадянські: неприйняття ксенофобії у […]...
- ПОНЯТТЯ ПРО ДРАМУ-ФЕЄРІЮ – Моріс Метерлінк Maurice Maeterlinck (1862-1949) – Про зміни в драматургії кінця XIX початку XX століття – Нове слово у драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття Феєрія (із фр. feerie, від fee – фея, чарівниця) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами й трюками. Наприкінці XIX – на початку XX століття елементи феєричності проникають у літературу, зокрема в драматургію. Виникає так звана драма-феєрія (драма-казка). Драма-феєрія – п’єса, для якої характерні виразне ліричне начало, зіставлення природного й людського, широке […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6 ЗА ТЕМОЮ “ЛІТЕРАТУРА ХХ-ХХІ СТ.: ЖИТТЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА. ТВОРЧІСТЬ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА, Р. Д. БРЕДБЕРІ, Н. Г. ЛІ, Е. В. СІГАЛА” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення ролі Шолом-Алейхема, Р. Д. Бредбері, Н. г. Лі, Е. В. Сігала у розвитку та втіленні в літературних творах гуманістичних цінностей ХХ-ХХі ст.; уміння характеризувати вивчені твори як вершинні здобутки світової літератури; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; наполегливість; прагнення самовдосконалення); ключові (уміння […]...
- Г. ІБСЕН “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”: ОБРАЗНА СИСТЕМА П’ЄСИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (уміння визначати композицію п’єси, підтекст, символіку; розуміння значення відкритого фіналу; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; ідейно-художнього аналізу творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи із […]...
- Урок розвитку мовлення (письмово). Спілкування з поетом – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Мета: – Навчальна: удосконалювати навички складання письмового монологічного висловлювання за пропонованою темою; – Розвивальна: розвивати усне та писемне зв’язне мовлення, творчі здібності, критичне мислення, образне сприйняття; – Виховна: виховувати поважне ставлення до митців слова. Тип уроку: урок розвиток усного та писемного зв’язного мовлення. Обладнання: портрети Лі Бо, Ду Фу, Омара Хайяма, Рудакі. Хід уроку I. […]...
- Твір Генріка Ібсена “Ляльковий дім” – соціально-психологічна драма. Сюжет. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. – І семестр Мета: допомогти учням засвоїти ідейно-художній зміст, сюжет драматичного твору; розвивати навички виразного читання за особами, переказу драматичних творів, виділення ключових епізодів, їх коментування; виховувати інтерес до літератури, аналітичне мислення, естетичний смак. Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ХІД УРОКУ І. Мотивація навчальної діяльності учнів Учитель. Давньогрецький драматург Арістофан […]...
- ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ “ТЕВ’Є-МОЛОЧАР”: ОБРАЗНА СИСТЕМА ТВОРУ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення ролі народного гумору в повісті Шолом-Алейхема “тев’є-молочар”; уміння характеризувати сучасні інтерпретації цього твору в театрі, кінематографі та інших видах мистецтва; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання […]...