УМР № 2. Письмовий план для твору-характеристики персонажа твору. Усний твір-характеристика головного персонажа твору

Мета: навчити учнів висловлювати та аргументувати думки, підтверджуючи цитатами з тексту, характеризувати поведінку головного героя твору за планом; розвивати логічне та образне мислення; плекати загальнолюдські моральні цінності.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Засоби навчання: підручник, мультимедійна дошка.

Епіграф до уроку:

У кожної людини три характери: той, який приписують;

Той, який вона сама собі приписує,

І, нарешті, той, який є насправді.

Віктор Гюго

Перебіг уроку

І. Установчо-мотиваційний етап.

Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Ф. Шиллер писав: “Людина відбивається у своїх вчинках”.

Як “відбивається” Федько у своїх вчинках, ми постараємося з’ясувати на сьогоднішньому уроці, охарактеризувавши поведінку героя, його ставлення до батьків, друзів, “благородного” Толі.

Учні затісують тему.

– Прочитайте епіграф нашого уроку.

Так можна сказати про Федька. Тому прошу бути уважними, детально відстежувати риси характеру хлопчика, а в кінці уроку пояснити зміст поданого епіграфа.

Учні записують епіграф уроку в зошити.

II. Операційно-пізнавальний етап.

Колективне складання плану характеристики Федька.

1. Федько – син бідного робітника друкарні. (“…Розбишака-халамидник”, “наче біс який сидів у хлопцеві”, “сибіряка”, “люципер”),

2. Портретна характеристика Федька. (“…Чуб йому стирчаком виліз з-під картуза, очі хутко бігають”, “руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає”).

3. Поведінка і риси характеру героя:

■ непосидючий (“…неодмінно, щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці”);

■ сильний (“…перший по силі на всю вулицю, враз тобі дасть підніжку, зімне, насяде…”);

■ відкритий (“…він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би ніхто, – але Федько того не любив”);

■ впертий (“…не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить”);

■ витривалий (“Камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь…”);

■ правдолюб (“Якби схотів, то міг би одбрехатись, але Федько брехати не любить”);

■ непримиренний до зрадництва (“…не любить також Федько й товаришів видавати”);

■ спокусник (“…Федько знову спокушає Толю. І спокушає якраз у такий момент, коли ні одному чоловікові в голову б того не могло прийти”);

■ поважає батька (“…якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би”);

■ спритний (“ловкий хлопчак”, “жилаве, чортове хлопча”, “стриба, як кішка”);

■ жертовний у стосунках з Толею (“Ну, давай руку… Іди за мною. Та не бійсь…”).

4. “Віддай людині крихітку себе, за це душа поповнюється світлом” – підсумок життя Федька.

Виступи учнів.

Характеристика Федька за планом.

Читання й аналіз зразка твору-характеристики персонажа.

Зачитування вчителем зразка твору.

Орієнтовний зразок твору.

Душа Федька – загадка без відгадки

Людська душа незбагнена і незбагненна. Її можна порівняти з храмом, у якому живе духовність, витає дух любові, ридає навколішках каяття. Її можна порівняти з новобудовою, де нема ні вікон, ні дверей, де завиває вітер і лютує холод. Її можна порівняти з розкішною віллою, у якій царює багатство, сміється безтурботність, але нема місця для добра, жертовності, щирості. Якою ж була душа Федька?

Я можу порівняти її з храмом, який тільки почали будувати. Будівельник Федько старанно закладає фундамент. Цеглина покірності тулиться до цеглини любові, цеглина дружби горнеться до цеглини жертовності, цеглина правди лягає у парі з цеглиною безкорисливості. І так день у день хлопчина трудиться, та, на жаль, не відчуває від цієї нелегкої праці радості в душі. Надто багато тріщин знаходить у фундаменті. Чому? Хто винен у цьому? А винуватців не злічити.

Найбільшим руйнівником є тогочасне суспільство, яке породило таких нікчем, як Толя і його батьки. Ці люди позбавлені усього людського; це егоїсти, які, крім себе самих, не помічають довкола нікого. Від їхніх учинків, розмов, думок страждають душі невинних, передусім – батьки Федька, які бояться втратити дах над головою через постійні сутички між їхнім сином і Толею. Сім’я останнього перетворила батька Федька на ката. Він приходить втомлений з роботи, дізнається, що син вкотре завинив перед “благородним” Толею, і, не маючи сили виясняти, хто ж винен насправді, лупцює у черговий раз нещасного Федька. У розпачі й матір. Вона щодень вислуховує від усіх про сина лише погане. Та найбільше докоряють їй батьки Толі. Мати у безвиході, тому підтримує чоловіка, який шмагає хлопця. Батьки Федька – це загублені душі в земному світі. Толя і його “папа” з мамою – це ниці створіння, у душах яких ніколи не зів’ють гніздечко совість, співчуття, жаль. Крім лукавої цікавості, брехні, підлості, у серці Толі нема місця для чогось доброго: “Йому було цікаво подивитися, як будуть ховати Федька-халамидника”.

Лише Господь з неба опікується Федьковою душею, не дозволяє руйнівникам знищити її до кінця. Та зрештою розуміє, що хлопець у цьому земному світі надто самотня душа, тому забирає до себе. Він дає можливість батькам прожити решту життя без сина, який був для них не втіхою, а горем. “На кладовище йшли хлопці зо всіх сусідніх вулиць. Спірка, Стьопка й Гаврик плакали навзрид”. Напевно, у душі прийшло запізніле каяття. Можливо, сумління не давало спокою, адже у смерті Федька і їхня є вина. Достатньо було розповісти правду батькам Толі, хто винен насправді. Та чи то боягузтво, чи байдужість не дозволили хлопцям зробити цей великодушний вчинок. А може, так захотів Бог, який не міг більше дивитися на ці страждання?

Душа Федька так і залишилася для всіх у земному світі загадкою без відгадки, не збагненою ніким і незбагненною водночас.

III. Контрольно-рефлексивний етап.

Бесіда.

Повернімося до епіграфа уроку.

– Чи допоміг він вам у розкритті образу Федька?

– Чи був Федько для всіх однаковим?

– Чим зумовлена мінливість його характеру?

IV. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

– Підготувати усну характеристику Федька.

– Підготуватися до контрольного твору-характеристики персонажа.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

УМР № 2. Письмовий план для твору-характеристики персонажа твору. Усний твір-характеристика головного персонажа твору