Украинский альманах
“Украинский альманах” – перший в Україні альманах, виданий 1831 у Харкові І. Срезневським та І. Розковшенком за участю групи харківських романтиків. Крім статей наукового і літературно-критичного характеру (“О изящном в природе”, “Несколько замечаний о критике”, “Мысли и замечания”), тут опубліковано ряд українських народних пісень і дум, вірші та балади Л. Боровиковського, О. Шпигоцького, переклад уривка з поеми О. Пушкіна “Полтава”. Поданий О. Євецьким прозовий уривок “Гаркуша” (розповідь про відомого ватажка селянських повстань) містив зразки української розмовної мови. Значну частину складали вірші Є. Гребінки, Ф. Морачевського, І. Срезневського, І. Розковшенка, а також переклади. Через брак коштів проектовані наступні випуски “У. а.” не вийшли у світ.
Related posts:
- Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927) “Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927)” – літературно-художній альманах, вийшов 1928 в Чернівцях заходами “ювілейного комітету”. Упорядкував Л. Когут. Містить художні твори та автобіографічні матеріали Ольги Кобилянської (оповідання “Пресвятая, Богородице, помилуй нас”, “Про себе саму”, “Подяка”), вірші, оповідання Уляни Кравченко (“Жадоба за красою”), О. Олеся (“Ользі Кобилянській”), О. Стефановича (“О. Кобилянській”), […]...
- Альманах Учитель “Альманах “Учитель”” – збірник науково-популярних статей з різних галузей знань (філософія, фізика, астрономія, література), надрукованих у львівському педагогічному журналі “Учитель”, 1904. Мав на меті спопуляризувати найважливіші публікації цього журналу, зробити їх надбанням не лише вчителів, а й широкої громадськості. З письменників і літературних критиків у ньому взяли участь В. Щурат (“Герберт Спенсер і його філософія”), […]...
- Літературно-критичний альманах “Літературно-критичний альманах” – видання київського угруповання символістів “Біла студія” (1918) за редакцією Я. Савченка. Попри те, що в альманасі друкувалися твори представників українського символізму (Д. Загул, О. Слісаренко, Я. Савченко, П. Савченко та ін), його сторінки надавалися і поетові синтетичного мислення П. Тичині (цикл “Енгармонійне”), і футуристові М. Семенку (“Вінок тремтячий” тощо), і театральному експериментатору […]...
- Перемишлянин “Перемишлянин” – календар-альманах, який, починаючи з 1850 до кінця 60-х, майже щорічно видавав директор Перемишльської друкарні Я. Досновський за редакцією А. Добрянського, Б. Дідицького та ін.. Перший випуск “П.” містив кілька уривків з “Истории Малороссии” М. Маркевича, статті М. Костомарова та ряду польських і німецьких авторів. Вважаючи, що видання призначене “для высшой классы русинов”, видавець […]...
- Украинский вестник “Украинский вестник” – перший в Україні літературно-науковий і громадсько-політичний щомісячник, виходив у Харкові 1816-19 за редагуванням Р. Гонорського, Є. Філомафітського й Г. Квітки-Основ’яненка. Мав відділи науки, літератури, мистецтва, місцевої хроніки (його вів Г. Квітка-Основ’яненко), закордонних відомостей та дитячого читання. Тут друкувалися статті з історії України та Росії, етнографічні матеріали (Г. Успенський, О. Льовшин, І. Вернет, […]...
- Альманах З-над хмар і з долин, угруповання Молода муза – зв’язок із зарубіжною літературою, нова драма на межі століть Мета (формувати компетентності): Предметні (знати про особливості угруповання “Молода муза”, діяльність цієї групи); Ключові (уміти знаходити та систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; усвідомлювати значення етичних норм в особистому та суспільному житті, прагнути їх дотримуватися; уміти пов’язувати події художнього твору з реальним життям і робити висновки; логічно висловлювати власні думки; давати оцінку […]...
- Сочинение на тему “Украинский язык” Язык – это не только средство общения, но и очень большая ценность любого народа. Это сокровищница всех духовных достижений нации, опыта жизни, труда и творчества многих поколений. Недаром говорят, что язык – душа народа. Без нее не было бы целой нации. Язык – это характер народа, ведь в нем хранятся все традиции, обычаи и быт […]...
- Нажим России на украинский язык Сегодня в мире, где резко возросло значение коммуникационных средств, мирное соревнование этнически-культурных гегемонов имеет не меньшее, если не большее значение для существования народов, чем кровопролитные войны прошлых десятилетий и веков. Одни народы в этом соревновании умеют “держать удар”, другие – нет. Украинцы, к сожалению, скорее относятся вторых, чем в первых. Маленькая Эстония, которая должна агрессивное […]...
- Украинский язык и средства массовой информации И все же картина с традиционными средствами массовой информации в плане формирования украинского символического мира вовсе не является безнадежной. Все же существуют определенные украинские структуры, которые способны изменить ситуацию к лучшему. Прежде всего имеются в виду украинские творческие союзы, гуманитарные институты, неоднократно упоминавшееся общество “Просвита”, политические силы, которые декларируют украинский патриотизм или даже национализм. Они […]...
- Русалка Дністровая “Русалка Дністровая” – перший західноукраїнський альманах, виданий 1837 у Будапешті учасниками літературного гуртка “Руська трійця” М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем. Після передмови (“Передслів’я”) М. Шашкевича матеріал розташований у чотирьох частинах. Фольклористична відкривалася науковою розвідкою І. Вагилевича “Передговор к народним руским пісням”, за якою подавалися зразки дум, обрядових, історичних та лірично-епічних пісень, записаних у […]...
- ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ. АЛЬМАНАХ З-НАД ХМАР І З ДОЛИН, УГРУПОВАННЯ МОЛОДА МУЗА – ЗВ’ЯЗОК ІЗ ЗАРУБІЖНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ. НОВА ДРАМА НА МЕЖІ СТОЛІТЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: поглиблення знань про особливості українського модернізму; навички аналізу творів різних напрямків модернізму; Ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; загальнокультурну: розвиток мислення учнів, уваги, пам’яті, аналітичних здібностей; естетичну: виховування естетичних смаків, любові до літератури. Тип уроку: інтегрований урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: роздатковий матеріал (невеликий літературознавчий словник), роздруковані уривки творів. ПЕРЕБІГ […]...
- З потоку життя “З потоку життя” – літературно-художній альманах, упорядкований М. Коцюбинським та М. Чернявським. Вийшов 1905 в Херсоні. М. Коцюбинський у листі до Панаса Мирного від І0 лютого 1903 писав про задум упорядників: “Маємо на меті видати літературний збірник (поезії, новели, повісті, драматичні твори), в якому хотілось би помістити нові, ніде не друковані твори переважно із життя […]...
- Складка “Складка” – український літературно-художній альманах, виданий 4-ма випусками (1887, 1893, 1896 – у Харкові, 1897 – у С.-Петербурзі). Перші два редагував В. Александров, наступні – К. Білиловський. Перший випуск містив поезії В. Александрова, К. Білиленського, В. Самійленка, Я. Жарка та ін., оповідання Б. Грінченка (“Одна, зовсім одна!”), К. Білиловського (“Загублене життя”), Ганни Барвінок (“П’яниця”). Оригінальні […]...
- Шлях “Шлях” – місячник літератури, мистецтва та громадського життя. Виходив у Москві (1917) та Києві (1918-19) за редакцією Ф. Коломийченка. Містив твори українських письменників, критиків, літературознавців, істориків, публіцистів. Висвітлював шляхи розвитку української літератури, мистецтва, порушував проблеми громадсько-культурного життя. Виник у березні 1917 на хвилі революційного піднесення в Україні, коли вже хитався царат, коли, як наголошувалося у […]...
- Січ “Січ” – літературно-художній і громадсько-політичний альманах, виданий 1908 у Львові заходами З. Кузелі та М. Чайківського з нагоди 40-річчя заснування у Відні українського студентського товариства “Січ”. Один з найбільших за обсягом і найбагатших за змістом альманахів, до участі в якому було запрошено близько 200 учасників товариства. Альманах відкривається фотографією О. Терлецького – одного з найактивніших […]...
- Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу “Отечественные записки”. Крім передмови (“Так собі до земляків”) і післямови (“До зобачення”), двох байок та ліричної “Української мелодії” видавця, в […]...
- Плуг “Плуг” – літературний альманах однойменної Спілки селянських письменників. “П.” виходив 1924 у Харкові за редакцією С Пилипенка. З’явилося три збірники: 1924, 1926, 1927. Друкувалися художні твори: В. Стефаника “Сини”, О. Копиленка “Іменем українського народу”, П. Панча “Мишачі нори”, М – Дукйна “Пасинки степу”, Остапа Вишні “Плуг” (усмішки), І. Сенченка “Земля”, О. Демчука “Верболози” та ін. […]...
- Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...
- ЛАСТІВКА “ЛАСТІВКА” – перший літературний альманах у новому українському письменстві, підготовлений Є. Гребінкою і виданий В. Поляковим у травні – червні 1841 р. Альманах виник на грунті зібраних матеріалів для українського періодичного видання “Литературные прибавления до ж. “Отечественные записки”, у підготовці якого брав активну участь Т. Шевченко. Не діставши від цензури дозволу на таке видання, Є. […]...
- НАЛИВАЙКО ДЕМ’ЯН НАЛИВАЙКО ДЕМ’ЯН (р. нар. невід. – 1627, Острог) – поет, перекладач, один із визначних діячів Острозького культурно-освітнього центру. Брат відомого козацького ватажка Северина Наливайка. За свідченням деяких джерел, змалечку жив у містечку Гусятині в Західній Україні. Батько був ремісником-кушнірем, якого вбито за конфлікти з католицьким духовенством. Від нього юнак успадкував і любов до рідної землі, […]...
- На шляху “На шляху” – літературно-художній альманах молодих авторів, виданий у Чернівцях 1906 студентським товариством “Союз” з нагоди тридцятиріччя його заснування. Включає: вірші, новели,, оповідання дев’ятнадцяти письменників з Буковини, що виступили в літературі наприкінці 90-х XX ст., серед них С. Канюк, І. Карбулицький, Д. Макогон, М. Дашкевич, І. Підгоренко та інші, які продовжили літературну діяльність у наступні […]...
- Літературно-артистичне товариство Літературно-артистичне товариство – об’єднання київських митців (письменників, музик, малярів), осередок художнього життя України на межі ХІХ-ХХ ст. Його представники (М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, Марія Заньковецька, М. Мурашко, Леся Українка, Людмила Старицька-Черняхівська, М. Соловцов, М. Садовський, А. Купрін та ін..), пропагуючи кращі зразки мистецтва (влаштовували виставки, концерти, літературно-музичні вечори, творчі конкурси тощо), створювали художнє […]...
- Бджола “Бджола” – літературно-науковий місячник, виходив у Львові 1908 за редакцією М-Венгжина. Протягом січня-грудня з’явилося десять номерів. Містив художні твори переважно молодих письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянщини. Кращі з них – вірші, новели, драматичні твори С. Яричевського (“Передсмертна помста”), М. Козоріса (“Гробар”), М. Яцківа (“Тихий світ”), Христі Алчевської (“Вернись до мене, тихий раю”), Наталки Полтавки (“Такий, як […]...
- Поздравление русинов “Поздравление русинов…” – літературно-художній альманах, який видавав О. Духнович від імені “Литературного заведения Пряшовского” в 1850-52 (три випуски вийшли відповідно в Перемишлі, Відні. Будапешті). Задуманий як традиційний новорічний альманах, перший випуск мав календарну і літературно-публіцистичну частину. Наступні два складалися виключно з художньо-публіцистичного матеріалу. Навколо альманаху об’єдналися відомі крайові культурні діячі та початківці – члени “Литературного […]...
- Луна “Луна” – український альманах, виданий 1881 у Києві Л. Ільницьким замість недозволеного цензурою журналу. Тут надруковано вірш Т. Шевченка “Хустина”; водевіль “Як ковбаса та чарка, то минеться сварка”, вірші “Зимовий вечір”, “Перед труною”, “Останні сили дарма трачу”, “Серце моє нудне, серце моє трудне…” М. Старицького; оповідання “Приятелі” та нарис “Шевченкова могила” І. Нечуя-Левицького; поезії Я. […]...
- Любовна лірика Пушкіна: До ***, На пагорбах Грузії, Я вас любив, Мадонна Любовна лірика Пушкіна, як і вся інша, зазнає змін у міру дорослішання поета. Однак своєрідність любовної лірики полягає в тому, що еволюція тут проходить дуже красиво: вона пов’язана зі сприйняттям Пушкіним оточуючих його жінок. Рання любовна лірика Пушкіна: аналіз У ранні роки поет дуже зрозумілий, його любовні твори завжди конкретні і спрямовані на одну певну […]...
- Головний наголос Головний наголос – виразний словесний наголос у вірші, котрий, за законами української версифікації, розподіляє свою ритмотворчу функцію з побічними наголосами одного і того ж самого слова. Так, у вірші П. Тичини “Арфами, арфами…” епітет “самодзвонними” має Г. н. на третьому складі при побічному наголосі на першому. Так само у вірші “Закучерявилися хмари…” спостерігається Г. н. […]...
- Нова рада “Нова рада” – літературно-художній альманах, виданий 1908 за редакцією М. Старицького, Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, І. Стешенка заходом Київського літературно-артистичного товариства. Один із найповажніших за змістом, Найавторитетніших за автурою альманахів. “Н. р.” була своєрідним продовженням альманаху “Рада”, підготовленого М. Старицьким у Києві і виданого двома частинами 1883-’84. Альманах відкривається фотопортретом М. Старицького та містить його […]...
- Гіперметрія Гіперметрія (грецьк. hyper – понад та metron – міра) – перевищення кількості складів у стопі метричного вірша, наявність у ній зайвих складів: І виходжа на росяний майдан Весільне коло молодих древлян, – Слов’янських зельних піль веснянки Незабутні (М. Бажан). Подеколи в ситуації Г. віршовий розмір може переходити з однієї стопи в іншу, як, приміром, у […]...
- Про “Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна” “Повісті Бєлкіна” – перше закінчене прозовий твір Пушкіна. Вони створені в знамениту Болдинскую осінь 1830. Пушкін взяв на себе роль видавця, авторство приписав провінційному поміщикові Івану Петровичу Белкину. В основі “Повістей Бєлкіна” – історії, випадки, події провінційного побуту. У дію включені люди різних станів і професій. Автор хоче запевнити читача, що все розказане – правда, […]...
- Нова Україна “Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і […]...
- Міркуємо про вірш “Селянські діти” Ви прочитали вірш М. Некрасова “Селянські діти”. Як ви думаєте, чому воно так названо? Про що воно? Як сталася зустріч героя з селянськими дітьми і що йому в них відразу сподобалося? Чи належить сам оповідач до селян? Чи можна дізнатися це з його поведінки й мови? Наведіть докази на користь вашої відповіді. Які епітети та […]...
- Сніп. Український новорічник “Сніп. Український новорічник” – альманах, виданий 1841 в Харкові стараннями О. Корсуна. Крім оригінальних віршів (“Писулька до кума”, “Блискавка”, “Коханка”, “Зрада”), поетичних обробок українських повір’їв та перекладів з чеської О. Корсуна, надруковано трагедію “Переяславська ніч”, оригінальні вірші та переспіви з Дж. Байрона і “Краледвірського рукопису” М. Костомарова, ліричні пісні М. Петренка (“Дивлюсь я на небо […]...
- “Гіперіон”: аналіз книги “Гіперіон уривок” (Hyperion: A Fragment) і “Падіння Гіперіона” (The Fall of Hyperion) – фрагменти епічних поем Кітса, написані в 1818-1819. “Гіперіон” опубл. в 1820, “Падіння Гіперіона” – в 1856. У першій версії, де розповідь ведеться від першої особи, Сатурн, переможений Юпітером, сумує про втрату свого панування, обговорюючи зі своїми товаришами по нещастю – скинути Титанами […]...
- З неволі “З неволі” – літературний збірник, виданий видавництвом “Допомога” у Петербурзі 1908 (на обкладинці зазначено М. Вологда – місце формування збірника). Мав на меті духовно і матеріально допомогти українським в’язням царських тюрем. Відкривався трьома епіграфами з поезії Т. Шевченка. До збірника увійшли вірші, поеми, оповідання письменників, які були на волі і які сиділи по тюрмах: Лесі […]...
- Українська література в Польщі та Росії Поява української літератури викликало інтерес в сусідніх країнах – Польщі та Росії. У польській літературі в 20-ті XIX ст. утворилося коло письменників так званої “української школи”(Мальчевський, Богдан Залеський, Гощинський, Олізарівська, Гроза, Грабовський, Чайковський та ін) Приблизно в цей же час дехто з поляків, що живуть на Україні, починає писати тексти по-українськи (Падура, Шашкевич, Ценглевич). Пізніше […]...
- Пушкін про ліцейське братство у вірші “19 жовтня” Ліцейська тема завжди була чільною у дружній ліриці Пушкіна. Він закінчив Царськосільський ліцей в 1817 році, і однокурсники-ліцеїсти все життя залишалися найближчими його друзями. Ліцейське братство Пушкіна Весь їх випуск був дуже талановитим, майже всі ліцеїсти згодом почали писати, зокрема, Дельвіг видавав літературний альманах “Північні квіти”, а Кюхельбекер став відомим у своїх колах поетом. Ставали […]...
- Микола Олексійович Некрасов (1821-1878) Я покликаний був оспівати твої страждання, Терпеньем вражаючий народ. Н. А. Некрасов Микола Олексійович Некрасов народився в 1821 році в містечку Немирові Кам’янець-Подільської губернії. Хлопчику ще не виповнилося й трьох років, коли його батько пішов у відставку і сім’я переїхала в родовий маєток Грешнево Ярославської губернії. Тут, поблизу Волги, серед мальовничої природи, проходило дитинство майбутнього […]...
- Сказання Сказання – фольклорний, літературний твір історичного і легендарного характеру, в якому розповідь про дійсні події і явища минулого поєднується з їх піднесено поетичною інтерпретацією. У С. широко використовуються достовірні і вигадані відомості про історичних осіб, свідчення сучасників й очевидців подій, розповіді легендарного змісту, традиційна образно-стильова поетика фольклору. С. близькі до історичних переказів, легенд, апокрифів, житій. […]...
- Аналіз вірша “Мадонна” Пушкіна – коротко Любовна лірика О. С. Пушкіна відкриває перед читачем ті межі поета, які непомітні в прісних біографіях. Перед прочитанням даного аналізу рекомендуємо ознайомитися з віршем Мадона. Історія створення – було створено в 1830 р, після того, як Наталія Гончарова погодилася вийти заміж за Пушкіна. Тема вірша – мрія про ідеальну, щасливу родину; невинний образ Мадонни. Композиція […]...