Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Українське слово
Українське слово
“Українське слово” – громадсько-культурний двотижневик, орган української еміграції, які підтримували гетьмана П. Скоропадського. Виходив 1921-22 у Берліні. Мав своїм завданням об’єднання емігрантів у Німеччині навколо концепції Української держави, виробленої за часів Гетьманату, орієнтувався на підтримку українського національно-визвольного руху німецьким урядом. Публікував хроніку українського життя у Німеччині, діяльності державних установ, товариств в еміграції, інформував про події в Україні. Значне місце відводилося творам Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Олеся, М. Вороного, В. Леонтовича.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Тема 4. “Слово о полку Ігоревім” – Прадавня українська література – Старе українське письменство Жанр У “Слові…” присутні елементи двох жанрів: прози й поезії. Перші видавці визначили його як героїчну пісню, сучасники – як поему (поетичність метафор і порівнянь, ритмічна будова значної частини тексту, багата символіка) або повість. Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає підставу вважати […]...
- УКРАЇНСЬКЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО XX СТОЛІТТЯ: ЗДОБУТКИ ТА ВТРАТИ – ВІД АРІСТОТЕЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ Як чітко окреслена наукова дисципліна теорія літератури в Україні сформувалася тільки у XX столітті, яке ознаменувалося значними досягненнями і позначене не менш відчутними втратами на ниві науки про літературу, пов’язаними з драматичними подіями вітчизняної історії: спробою здобути державність після революції 1917 року, приходом до влади більшовиків і насаджуванням тоталітарної системи, розколом українського літературознавства на радянське […]...
- ЛІНА КОСТЕНКО. СТРАШНІ СЛОВА, КОЛИ ВОНИ МОВЧАТЬ. УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Вірш-роздум (медитація) “Страшні слова, коли вони мовчать” (1977 р., збірка “Над берегами вічної ріки”, течія – неоромантизм) з’явився на знак протесту проти політики тоталітаризму, яка після короткої “відлиги” знову набирала обороти. Тому Ліна Костенко понад 16 років писала в шухляду. Великий відсоток творів саме стосувалися сутності поезії та місії митця. √ Ідея вірша: “поезія […]...
- Дивертисмент Дивертисмент (фр. divertissement – розвага) – призначена для розваги глядачів або відзначення якоїсь урочистої події сценка, цикл музичних, танцювальних і декламаційних номерів, що виставлялися в антрактах театральної вистави. Д. сюжетно не зв’язаний із основною п’єсою. В Україні Д. побутував у XVII і наступних століттях. У 20-х XX ст. в середовищі української еміграції в Польщі нерідко […]...
- УКРАЇНСЬКЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І ЕСТЕТИКА В ПЕРШІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ ХІХ СТОЛІТТЯ Літературно-теоретична думка в Україні першої третини XIX століття продовжувала розвиватися в річищі естетики, хоча в цю добу накреслився поворот “від старої “риторичної” теорії до нової, “естетичної””. Один із дослідників тих часів у цьому зв’язку зазначав: “Звертаючи увагу на розвиток теорії прози і поезії у давніх і нових письменників, вбачаємо, що перша, розпочавшись з правил вітійства, […]...
- УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ ЯК УКРАЇНСЬКЕ ДУХОВНЕ НАЧАЛО А. О. Євграфова, О. Г. Ткаченко Стаття присвячена аналізу творчості Тараса Шевченка з погляду його ролі у формуванні української національної ідеї як етноментальної категорії. Мета статті – проаналізувавши найголовнішу для українців книгу – Кобзар, показати його вплив на становлення української національної ідеї, значення його творчих засад для подальшої розбудови незалежної України. Актуалізацію слова “український” можна […]...
- О слово! Будь мечем моїм! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ У збірці “Будь мечем моїм!” поет, розвиваючи традицію Т. Шевченка й Лесі Українки, гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється й гнівно картає колонізаторів, які його нищать, і своїх безбатченків, котрі його зневажають. Цей мотив віртуозно розкритий у поезії “О слово рідне! Орле скутий!..”. Вірш буквально пульсує потужним патріотичним почуттям, яке особливо посилюють риторичні вигуки […]...
- УКРАЇНСЬКЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І ЕСТЕТИКА В ПЕРШІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ XIX СТОЛІТТЯ – ВІД АРІСТОТЕЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ В ПЕРШІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ XIX СТОЛІТТЯ Літературно-теоретична думка в Україні першої третини XIX століття продовжувала розвиватися в річищі естетики, хоча в цю добу накреслився поворот “від старої “риторичної” теорії до нової, “естетичної”” (17, 51]. Один із дослідників тих часів у цьому зв’язку зазначав: “Звертаючи увагу на розвиток теорії прози і поезії у давніх і нових письменників, […]...
- Шкільний твір на тему – Українське село у творах Ю. Мушкетика Людина і земля. Це вічна тема в українській літературі. Згадаймо: “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного, “Fata morgana” М. Коцюбинського, “Земля” О. Кобилянської, “Страчене життя” А. Тесленка, “Земля” О. Довженка, “Кров людська – не водиця” М. Стельмаха тощо. Перелік творів можна продовжити. І кожен з художників слова по-своєму, у […]...
- На переломі “На переломі” – журнал політики, літератури та мистецтва, який виходив у Відні 1920. Виражав громадсько-політичну думку української еміграції, яка протягом 1917-20 була тісно пов’язана з національно-визвольними рухами в Україні та за її межами. Об’єднував політиків, вчених, письменників, які опинилися в еміграції, зокрема в Австрії. Головна роль у його виданні належить Олександру Олесеві, який не лише […]...
- Слово і час СІЧ “Слово і час” (“СІЧ”) – журнал Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України та Спілки письменників України. Заснований у січні 1957 під назвою “Радянське літературознавство”, перейменований з січня 1990. Першим головним редактором був О. Білецький. Згодом журнал очолювали І. Дзеверін, В. Бєляєв, у наш час – В. Дончик. У редакції в різний час працювали І. […]...
- Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-50-х років ХХ століття 1. Розкажіть про створення Спілки радянських письменників і її вплив на розвиток літератури. 2. Розкажіть про розвиток української культури в умовах ізоляції від світових художніх процесів і тенденцій. 3. Як наслідки репресій позначились на розвитку культури в Україні? 4. Ставлення української інтелігенції до подій Другої світової війни. 5. Розкажіть про розвиток української літератури років Великої […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша – Зразок твору – М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС Микола Куліш сприяв розвитку української драми 20-30-х років XX століття, він один з основоположників жанрового збагачення української драматургії. Жанровий спектр його творів надзвичайно широкий: від народної драми й сатиричної комедії до лірико-романтичної сонати й соціальної драми. Свої п’єси він будує переважно на сюжетах з українського життя. Тему українського села 20-х років М. Куліш розкриває у […]...
- Короткий переказ – Українське альфреско – ЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕНКО Над шляхом, при долині, біля старого граба, Де біла-біла хатка стоїть на самоті, Живе там дід та баба, і курочка в них ряба, Вона, мабуть, несе їм яєчка золоті. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, І вишні чорноокі стоять до холодів. Хитаються патлашки уздовж всії стежини, І стомлений лелека спускається на хлів. […]...
- Будителі Будителі (чеськ. buditel – той, хто пробуджує) – діячі чеського та словацького національно-визвольного руху кінця XVIII – початку XIX ст. (Й. Добровський, Ю. Палацький, П. Шафарик, В. Ганка, Я. Коллар та ін.), засновники ряду культурних та наукових товариств (“Чеський музей”, “Матиця чеська” та ін.). Мали свою періодику, поетизували героїчне минуле задля пробудження національної свідомості (“Краледвірський […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша – твір з української літератури Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного Відродження”. До кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись з політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович Куліш повернувся до нас своїми творами, в […]...
- О слово рідне! Орле скутий!.. – поетичне осмислення ролі рідного слова в долі народу – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Вірш “О слово рідне! Орле скутий!..” (1907), що увійшов до збірки “Будь мечем моїм” (1909) – це зразок громадянської лірики, пристрасний гімн рідному слову. Поезія побудована як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Громадянський пафос вірша поєднано з глибокою задушевністю, ліричністю. Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь возвеличує рідне слово, яке допоможе […]...
- Витрати державного бюджету Витрати – це все безповоротні платежі, незалежно від того чи є вони оплатним або безоплатними. Витрати державного бюджету це економічні відносини виникають у зв’язку з розподілом державних коштів і їх використання за галузевим, цільовим і територіальним призначенням. За допомогою витрат бюджету, держава забезпечує необхідну фінансову підтримку всіх державних програм, які проводяться урядом. Витрати, як і […]...
- Художній світ творів Олександра Олеся – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Романтичне світосприймання, щедро напоєне народнопоетичною образністю, музичним ладом народної пісні, динамічно визрівало до вершин бездоганного словесного інструментування. М. Жулинський, літературознавець Олександр Олесь та епоха модернізму. З іменем Олександра Олеся пов’язана ціла доба української літератури. Українські митці високо цінували його як талановитого поета-лірика, що у своїй творчості зосереджувався на романтичних мотивах. Літературний критик із діаспори М. […]...
- О слово рідне! Орле скутий!.. – Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. ПРО ТВІР Рід […]...
- Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму Олександр Олесь Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь – літературний псевдонім) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля Харківської губернії (нині – Сумська область). Батьків рід був чумацьким, материн – селянський. Батько майбутнього поета працював на рибних промислах на Волзі, де й загинув, коли Олександрові виповнилося 11 років. Мати залишилася “з трьома дітьми й трьома […]...
- О СЛОВО РІДНЕ! ОРЛЕ СКУТИЙ!.. – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: РАДІСТЬ І ЖУРБА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Як ви знаєте, розвиток модернізму в Європі привів до пошуків нових засобів художнього відображення дійсності. Для української літератури наприкінці XIX ст. ця проблема набуває особливої ваги. Багатьом українським поетам початку XX ст. бракує оригінальних виражальних засобів для відтворення ліричного переживання, часто вони обмежені традиційними, узагальненими й декларативними образами. Олександр Олесь відчуває необхідність європеїзації української літератури, […]...
- Старе українське письменство Три хронологічні періоди розвитку старого українського письменства; 1) X XIII ст.; 2) кінець XIII – початок XVII ст. (орієнтовно до 1620 р.); 3) початок XVII – кінець XVIII ст. У старому українському письменстві виділяють декілька літературних епох: – X ст. – середина XI ст. епоха монументального стилю, що характеризується масштабністю, величністю, ідейним пафосом (Остромирове Євангеліє, […]...
- О слово рідне! Орле скутий!… – Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму * * * О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. […]...
- УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО 20-х РОКІВ У П’ЄСАХ М. КУЛІША – твір з української літератури Небагато в українській літературі письменників, чия творчість заслужила б такої високої оцінки: “талант світового масштабу”, “явище всесвітнього значення”, “геніальний митець”, “він вивів українську літературу на арену світового мистецтва”. Усі ці захоплені відгуки – про драматурга Миколу Гуровича Куліша (1892-1937). Скупі рядки автобіографії, написаної 1921 р., дають уявлення про основні віхи життєвого шляху письменника. Народився він […]...
- Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) 1. Які історичні процеси в Україні стали поштовхом для розвитку літератури 20-30-х pp. XX століття? 2. Розкажіть про своєрідність літературного процесу доби Української Народної Республіки після 1920-го р. 3. У чому полягають особливості літературного процесу в радянській Україні 20-30-х pp. XX століття? 4. Як розвивався літературний процес цього періоду на західноукраїнських землях? 5. Розкажіть про […]...
- ЛЕОНТОВИЧ ВОЛОДИМИР ЛЕОНТОВИЧ ВОЛОДИМИР (псевд. – В. Левенко та ін.; 05.08.1866, х. Оріховщина, тепер с. Оріхівка Лубенського р-ну Полтавської обл. – 10.12.1933, Прага) – прозаїк, літературний критик, політичний і громадсько-культурний діяч, історик, мемуарист, словникар. Походив із шляхетської української (по матері – французької) родини. Навчався в Лубенській і Прилуцькій гімназіях, закінчив юридичний факультет Московського університету (1888). Написав там […]...
- Тема 6. Григорій Сковорода (1722 – 1794) – Давня українська література (XIV – XVIII ст.) – Старе українське письменство Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Біографічні відомості З грудня 1722 р. у с. Чорнухи на Полтавщині народився Григорій Савич Сковорода. Навчався у дяка-скрипаля. У 16-річному віці, мандруючи із кобзарем, прямує до Києва. До 1753 р. […]...
- Слово об’єднання українських письменників “Слово” – об’єднання українських письменників в еміграції. Ідея створення його народилася під час наради літераторів 26 червня 1954 в Українському літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку. Офіційно організація “С.” була проголошена на установчих зборах 19 січня 1957. “С.” є продовженням основних принципів свого попередника – МУРу. Об’єднує українських письменників із багатьох країн світу з метою сприяння розвиткові […]...
- Микола Вороний (1871-1938) – Образне слово поетичного модернізму Микола Вороний Микола Кіндратович Вороний народився б грудня 1871 року на Катеринославщині (нині – Дніпропетровська область). Його батько був ремісником і дрібним торгівцем. Дитинство М. Вороного минуло в Харкові. Навчався він у Харківському й Ростовському реальному училищах, у гімназії в Ростові-на-Дону. У сьомому класі гімназії за участь у революційній організації потрапив під нагляд поліції, через […]...
- Народовці “Народовці” – представники галицької, буковинської та закарпатської інтелігенції, які орієнтувалися на народ, обстоювали його інтереси, дбали про формування національної свідомості українців. “Народовський” рух виник у Галичині на поч. 60-х XIX ст. на противагу “москвофільському” і для розв’язання українських культурно-освітніх, а згодом політичних проблем. Діяльність “Н.” зосереджувалася навколо видань “Вечорниці”, “Мета”, “Нива”, “Русалка” і спрямовувалась на […]...
- Вклад Ізмаїла Івановича Срезневського у скарбницю науки про народне слово План 1. Початок життєвого та творчого шляху І. Срезневського. 2. Діяльність І. Срезневського як фольклориста-етнографа. 3. Срезневський – видатний філолог-славіст. Література. 1. Початок життєвого та творчого шляху І. Срезневського Ізмаїл Іванович Срезневський – філолог-славіст, фольклорист, етнограф, видавець, один з засновників харківського гуртка українських поетів-романтиків. І. Срезневський народився 13 червня 1812 р. в м. Ярославлі в […]...
- СЛОВО ГЕНІЯ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Благословенна най буде година, І тая хата, і село, Що Україні принесло З великих найбільшого сина. Благословенна! Богдан Лепкий Геній Тараса Шевченка порвав пута усталених літературних норм, і поезія Кобзаря не лише ввібрала в себе всі грані українського національного життя, а й навернула це життя на новий шлях. Трагічна та яскрава доля Кобзаря, як і […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА 1. Грушевський Михайло. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. Київ, 1993-1996. 2. Єфремов Сергій. Історія українського письменства. Київ, 1995. 3. Козлов А. В., Щербак С. Козлов Р. А. Азбука літературознавства. Київ, 1995. 4. Наєнко Михайло. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. Київ, 1997. 5. Ткаченко Анатолій. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. Київ, 1998. 6. […]...
- “Рідне слово, рідний розум – рідна й правда буде” (П. Куліш) – Зразок твору – П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС На теренах української культури XIX століття Пантелеймон Куліш виділяється як один із небагатьох письменників європейського масштабу, але який усе свої життя присвятив боротьбі за національну ідею. Своє призначення письменник-громадянин вбачав у тому, щоб розбудити національну та державотворчу свідомість народу. Він багато зробив для духовного відродження українців, трагедію яких вбачав у втраті ними історичної пам’яті. В […]...
- Вступ. Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово – першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва Мета: разом з учнями визначити роль слова в житті людини, зокрема в літературі, поглибити розуміння ролі слова, зокрема художнього, у житті людини, специфіки образного слова; зацікавити дітей українською книжкою; розвивати культуру зв’язного мовлення школярів, увагу, пам’ять, спостережливість; уміння грамотно висловлювати власну думку; формувати кругозір, світогляд; прищеплювати почуття пошани, поваги до національної літератури, українського слова, звичаїв, […]...
- Слово, чому ти не твердая криця – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму * * * Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти, моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова, Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, Вражого ж серця клинком не проб’єш… Вигострю, виточу […]...
- Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
- Володимир Винниченко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Володимир Винниченко народився 21 липня 1880 р. в с. Великий Кут на Херсонщині у селянській родині. Нестатки не дозволили йому закінчити гімназію, але завдяки великій працелюбності і наполегливості він екстерном складає іспити за середню школу і стає студентом юридичного факультету Київського університету. Бурхливі політичні події початку XX століття не могли не вплинути на В. Винниченка, […]...
- ХЛІБ І СЛОВО – Дмитро Білоус – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У стінах храмів і колиб1 Сіяє нам святково, Як сонце, випечений хліб І виплекане слово2. І люблять люди з давнини, Як сонце незагасне, І свій духмяний хліб ясний, І рідне слово красне8. Бо як запахне людям хліб, Їм тихо дзвонить колос, І золотом сіяє сніп Під жайворона голос. І, мабуть, тому кожну мить Бешкетнику-харцизі Їх […]...