Україна в огні – твір про трагедію українського народу. Політичні звинувачення авторові

Мета. опрацювати вершинний твір О. Довженка; виховувати любов до рідного краю, національну гідність і свідомість; розвивати творчу уяву і здатність оптимістично сприймати навколишній світ.

Тип уроку. комбінований.

Обладнання. портре. О. Довженка, кіноповість “Україна в огні”, епіграф.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Перевірка засвоєних знань.

Запитання до учнів.

1. Проаналізуйте на основі “Щоденника” Довженкове ставлення до культури в Україні та її складників: мови, історії, пам’яток архітектури, образотворчого мистецтва.

2. Розкрийте тему “Війна і Україна” на основі “Щоденника” О. Довженка.

3. Розкажіть за “Щоденником” про репресії та винищення української нації.

4. Яке враження склалось у вас про О. Довженка після прочитання його “Щоденника”?

III. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Епіграфом уроку хай будуть слова О. Довженка, взяті зі “Щоденника”:

“У цьому оповіданні (мова йде про “Україну в огні”) я якось напівсвідомо, себто цілковито органічно, заступився за народ свій, що несе тяжкі втрати на війні. Кому ж, як не мені, сказати було слово на захист, коли отака велика загроза нависла над нещасною моєю землею?” (28. XI. 1943).

IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

Матеріал для вчителя.

Кіноповість “Україна в огні” пройшла не менш страдницький шлях, ніж її автор. Уже готова до виходу у світ 1943 року, вона була порізана в московській друкарні. Не допускали її до читача довгі роки і після смерті О. Довженка, лише вряди-годи з’являлися в пресі уривки з цього твору. Вперше кіноповість побачила світ 1990 року, а найповніша публікація з’явилася лише в 1995 році.

Творена по гарячих слідах історичних подій, вона вражає своїм епічним розмахом, непідробною щирістю і непідкупною правдою.

Кіноповість “Україна в огні” автор розпочав у часи відступу Червоної армії. Довженкознавці вважають, що задум написати сценарій про покинуту ворогом Україну в Довженка з’явився тоді, коли він довідався про здачу німцям Києва. О. Підсуха пише: “…По-шевченківськи заболіло його серце, коли за такий короткий час вся Україна, Білорусія, значна частина західних областей Росії опинилися під фашистським чоботом. Неможлив. було осягнути, важко повірити. Для Довженка, у якого будь-яка безневинна жертва викликала протест, втрата ж на початку війни колосальної території з населенням понад 70 мільйонів стала справжньою трагедією. Йому це заболіло так, що він “крикнув”, і цей “крик” вилився в кіноповість “Україна в огні”, яку й сьогодні не можна читати спокійно.”

“Україна в огні” надзвичайно складна за будовою. Сюжетні лінії в ній не є безперервними: вони з’єднані темою війни, а ядро змісту стосується насамперед сім’ї Лавріна Запорожця. О. Довженко пояснював структурні особливості свого твору так: “Тут всі сліди битви сценариста з письменником. Один закликав до строгого професійного рисунка сценарію, другий, вражений стражданнями народу, весь час поривався до розширення теми, розмірковувань, ліричних відступів, – до авторської участі в громадці великих подій”.

Запитання та завдання для учнів.

1. Що найбільше вразило вас у кіноповісті “Україна в огні”?

2. Чому цей твір не сподобався Сталіну та його “камарильї”? Зачитайте найпромовистіші місця з твору.

3. Що так обурило й роздратувало “великого” полководця? Підтвердіть сказане уривками з твору.

4. Зачитайте зі “Щоденника” ті місця, де описано розправу у Кремлі над О. Довженком.

5. Як О. Довженко сприйняв заборону “України в огні”?

(“Заборона “України в огні” сильно пригнобила мене. Ходжу засмучений і місця собі не знаходжу. І все таки думаю: хай вона забороняється, бог із ними, вона все одно написана. Промову виголошено. Я знаю добре, наскільки похитнеться добре до мене ставлення зверху. Може, я ще й поплачуся якось за це. Але я вірю, що, не дивлячись ні на що, не дивлячись на громадянську смерть, “Україна в огні” прочитана, і буде на Україні через оце саме десь якось недозагублено не одну сотню людей. Я вірю в це, і ніщо не зіб’є мене з цієї віри. Я написав оповідання чесно, отак, як воно є і як я бачу життя і страждання мого народу. У цьому оповіданні я якось напівсвідомо, себто цілковито органічно, заступився за народ свій, що несе тяжкі втрати на війні. Кому ж, як не мені, сказати було слово на захист, коли отака велика загроза нависла над нещасною моєю землею. Україну знає лише той, хто був на ній, на її пожарах сьогодні, а не по газетах чи салютах обчислює її перемоги, втикаючи паперові прапорці у мертву географічну карту. Смутно мені”.) (Запису щоденнику від 28. 11. 1943р.)

Питання для бесіди.

1. З якими напутніми словами звертається мати до своїх діточок на початку повісті? Чи подібний цей початок до української народної думи з її пластичністю відображення світу природи та найточніших душевних порухів?

2. Знайдіть і зачитайте уривки, в яких показано, що ворожнеча між українцями, їхнє невміння жити дружно, рятувати один одного як представника єдиної нації, були вміло використані більшовиками до війни, а німцями під час війни.

3. Що нового ви помітили у зображенні образів ворогів: Ернста й Отто фон Краузів?

4. Розкажіть, як О. Довженко розв’язує проблему жінки на війні. Зачитайте відповідні уривки.

5. Хто з героїв кіноповісті викликає захоплення? осуд?

6. Де криється причина нещасть, що випали на долю українського народу?

Коментар учителя.

Зосередивши основну увагу на долі сім’ї Запорожців, О. Довженко зумів у яскраво художній формі відтворити трагізм “невдатної історії” всього українського народу. Автор змальовує апокаліптичні картини початку війни, безладний відступ військ та його причини, тупоголових кар’єристів і шкурників, фашистську окупацію, вивіз молоді в німецьке рабство, партизанську боротьбу проти окупантів і, нарешті, панорамну батальну картину перемоги в ході війни та звільнення Тополівки.

У повісті багато неприхованої символіки. Це і прізвища головних героїв – Запорожці, і назва села – Тополівка, і п’ять синів, як п’ять пальців руки (згадайте, що в Мусія Половця з роману “Вершники” Ю. Яновського теж п’ятеро синів).

Заключний акорд кіноповісті – у сплюндрованій ворогом рідній Тополівці знов зібралися Запорожці, незважаючи на всі трагічні обставини, – пройнятий світлою думкою, що козацькому роду нема переводу.

V. Підсумки уроку. Закріплення вивченого.

Олександр Довженко в “Україні в огні” першим в радянській літературі піддав сумніву непогрішність сталінського “генія”, пригадавши йому довоєнні пророцтва, що так ганебно проявилися в перші ж години війни. Митець, по супі, став на прю з найсильнішим світу сього: жодного доброго слова про Сталіна за всю повість! Громадянська мужність О. Довженка була за межами можливого.

Питання для закріплення.

1. Розкажіть про історію написання та публікації кіноповісті О. Довженка “Україна в огні”.

2. У чому виявилася громадянська мужність О. Довженка в роки війни?

3. Доведіть, що родина Запорожців із кіноповісті “Україна в огні” уособлює історичну долю українського народу.

Заключне слово вчителя.

Не повернувся до нас Довженко живим, не повернувся й мертвим, хоч і залишив заповіт поховати його на Україні. Повернувся лише своїм безсмертним доробком, фільмами, непоставленими кіноповістями, п’єсами, оповіданнями, щоденником. Повернувся як художник-мислитель, громадянин, полум’яний патріот шевченківського гарту.

VI. Домашнє завдання.

Підготуватися до аналізу кіноповісті “Україна в огні”, виписати найяскравіші цитати для характеристики образів Лавріна Запорожця, Микити Заброди, Олесі Запорожець, Христі Хутірної. Підготуватися до контрольного твору.

Використана література:

1. Гончар О. Коли думаєш про Довженка: Спогад // Культура і життя. – 1994. – 10 вересня.

2. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995.

3. Куценко М. Сторінки життя і творчості О. П. Довженка.- К.: Дніпро, 1975.- 344 с.

4. Підсуха О. Провісник: Про кінорежисера і письменника О. Довженка// Київ,- 1989. – №9. – С. 102-107.

5. Плачинда С. Довженко, якого ми не знали: Про невідомі факти з біографії великого митця // Дивослово. – 1994. – №8. – С.8-11.

6. Семенчук 1. Життєпис Олександра Довженка,- К., 1991.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Україна в огні – твір про трагедію українського народу. Політичні звинувачення авторові