УКРАЇНА ЧАСІВ Т. ШЕВЧЕНКА. РОЗПОВІДЬ ПРО ПОЕТА, ЙОГО ДИТИНСТВО (НА ОСНОВІ ПОВІСТІ С. ВАСИЛЬЧЕНКА “В БУР’ЯНАХ”) – Рідна Україна. Світ природи
Мета:
– ознайомити учнів з яскравими фактами дитинства та юності Т. Шевченка, розповіддю про красу української природи та злиденним життям селянства; узагальнити та доповнити знання учнів про дитинство Кобзаря
– розвивати вміння описувати власні відчуття, викликані художнім словом, давати власну оцінку тим чи іншим епізодам твору;
– виховувати глибокі почуття поваги до великого сина українського народу Т. Г. Шевченка.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, книжкова виставка його творів, репродукції з альбому “Живописна Україна”.
Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде.
Поет живе в серцях свого народу.
Максим Рильський
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання
Виразне читання поезії “Садок вишневий коло хати” напам’ять.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
Що треба було зробити Т. Шевченку, щоб із безправного кріпака стати всесвітньо відомою людиною, яка стала визначним явищем української і світової культури? На це питання дасть нам відповідь повість С. Васильченка “В бур’янах”.
2. Робота з епіграфом
(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)
· Чому Максим Рильський упевнений, що Шевченка пам’ятатимуть завжди? (Твори Тараса Григоровича актуальні завжди, ніби написані нашим сучасником. Його приклад викликатиме повагу людей і в майбутньому).
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф).
V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
“В бур’янах” – це лише перша частина великого твору про Шевченка, задуманого Степаном Васильченком. Письменник збирався написати книгу про все життя поета, але помер, не здійснивши свого задуму. “Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда”,- такими словами починає свою повість про дитинство Великого Кобзаря С. Васильченко. Правдиво зображує він непокірну вдачу хлопця, показує те “пекло”, у якому минали дитячі роки Тараса. Коли читаємо невигадані історії, не можемо не дивуватися легендарній силі обдарування Тараса Шевченка, що пробилося крізь товстий шар “потрійного гніту”. Зверніть увагу на початок повісті: “За широкими морями, за лісами дрімучими ще й за горами кам’яними не в нашій, далекій стороні був колись веселий край, розкішний і багатий…”
· Де поширений такий зачин? (У казках. Цей зачин надає загадковості.)
2. Читання вголос уривка
“Україна… В одному вже тільки цьому слові і для нашого уха і навіть для уха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю. Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня. Тяжкий сон, подвійна неволя і темна ніч, як ворон. Тільки Дніпро з очеретами, тільки вітер з степовими могилами шепотіли ночами: гай-гай. умер прекрасний край. Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки. Україна – це марні, обшарпані, голодні люди. Ідуть вони на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть.
Україна – це царське та панське безмежне свавілля.”
· Якою постає перед нами Україна? (З одного боку, Україна – це гарна природа (“тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки…”), а з іншого – “це марні, обшарпані, голодні люди… Ідуть вони на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть”.)
3. Бесіда за уривками твору “Мандрівка Тараса до залізних стовпів”
· Який клопіт стався в родині Шевченків? (Надвечір сім’я помітила, що зник Тарас.)
· А чи міг Тарас сказати неправду батькам, щоб виправдати своє блукання? (Ні, він був правдивою людиною, але дитяча уява сильніша за уяву дорослих людей, а в нього вона була особлива, бо він мав талант художника і поета)
· Яку долю пророкували Тарасикові? (Повитуха говорила батькові: “Виросте твій син неабиякою людиною, буде змагатись з панами та з царями”; сусід зауважував: “Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряче вийде”; батько казав: “Розбіяка великий вийде. Ото чули про Кармелюка, а це другий такий”.)
· Чому Тарас любив бувати у свого діда Івана? (Бо дід був грамотний, розповідав йому про Коліївщину, Залізняка та Гонту, гайдамаків.)
· Які риси характеру проявлялися в Тараса ще з дитинства? (Наполегливість, рішучість, справедливість, чесність.)
· Як поєднував в іграх Тарас уявне з реальним? (Він із соняшника робив рушницю, яка була за плечима, а в руках з лозини шабля і рубав панам голови з плечей. Уявляв себе гайдамакою.)
Навчання Тараса
· Як навчався Тарас? (У Тараса було велике бажання вчитися, мав добру пам’ять, думав, де б узяти кілька копійок, щоб купити хоч один аркуш паперу для писання.)
· Якою була наука в тодішній школі? (Наука була нудна і тяжка, учили з-під різок по церковних книжках, але Тараса тягнула до себе школа, вона мала над ним якусь магічну силу.)
Жага до малювання
· Коли виник у Тараса потяг до малювання? (Ще в дитинстві, коли пас вівці, малював хати, церкви, дерева. А потім, коли вже він був чималим і служив у Кирилівського дяка, він уперше відчув ідею творчості.)
· Чому довго не могла здійснитися мрія Тараса – малювати? (Тарас був уже сиротою, кріпаком пана Енгельгардта, який не давав йому дозволу на навчання.)
· Хто був надійним вірним другом Тарасика? (Другом Тараса була кароока дівчинка Оксана (“здружилися – і водою не розіллєш”), вона завжди його підтримувала і говорила: “Тебе ж на щось буде треба!”)
4. Складання інформаційного грона щодо характеристики образу малого Тараса
5. Перегляд альбому “живописна Україна”, серії автопортретів Шевченка
Важким було дитинство Тараса. Але пізніше він утамував жагу до малювання, став художником. Ознайомтеся з альбомом Тараса “Живописна Україна” та серією його автопортретів. ( http :// tarasshevchenko. at. ua / photo /2).
6. Пошукова робота в парах
· Чи легко вам було читати повість “В бур’янах”? Якою вам здалася мова твору? (Мова твору цікава і зрозуміла.)
Простежте, за допомогою чого автор досягає образності та краси мови.
Завдання І варіанту: випишіть епітети з ІІ абзацу І частини твору (край веселий, багатий, заворожений; люди – марні, обшарпані, голодні, чорні, німі);
Завдання ІІ варіанту: випишіть порівняння з І абзацу ІІ частини твору (зв’язане, як ланцюгами; носилася з ним, як із цяцькою; як одірваний листочок; замахає до сонця ручками, мов до нього летіти хоче).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Рефлексія
Шляхом застосування структури методу “ПРЕС” довести думку: Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде.
Позиція
Я вважаю, що… (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваш погляд).
Обгрунтування
…тому, що… (наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому грунтуються докази на підтримку вашої позиції).
Приклад
…наприклад… (наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію).
Висновки
Отже (тому), я вважаю… (узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто це є заклик прийняти вашу позицію).
2. Слово вчителя
Тарас Шевченко – великий український поет, чия поетична творчість є однією з найкращих сторінок світової культури.
Ви дізналися про тяжке дитинство Тарасика – кріпака, сироти, який мріяв навчитися малювати, стати справжнім майстром. Шевченко досяг величезних висот. Митця та його твори знають народи всіх континентів.
Поезії Тараса Григоровича перекладені багатьма мовами, вони розповідають світу про Україну. Ми ще неодноразово звернемось до творчості Великого Кобзаря!
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати статтю підручника про поета, стисло переказати її. За вибором учня: написати листа до маленького Тарасика.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)