Участь Мексики в НАФТА
Зона прикордонного співробітництва США – Мексика створювалася для стримування нелегальних трудових мігрантів з Латинської Америки в США. Підприємства, що належать переважно американському капіталу і що використовують дешеву робочу силу, створені в мексиканських містах Тіхуана, Мехікалі, Сьюдад-Хуарес, в яких “осідають” трудові мігранти з центральних районів країни. На початку XXI ст. в цій вузькій прикордонній смузі вироблялося майже 2/3 вартості продукції обробної промисловості Мексики (рис. 225).
Очікується, що створення зони вільної торгівлі буде сприяти руху факторів виробництва: капітали з більш розвинених країн-учасниць (США і Канади) будуть мігрувати в Мексику, особливо в трудомісткі галузі (текстильну промисловість і виробництво іграшок). Це повинно привести до зростання зайнятості в Мексиці і, відповідно, запобігання нелегальній міграції з країн Латинської Америки через Мексику в США. Вважається, що економіка Мексики найбільшою мірою виграє від участі в НАФТА за рахунок зростання надходжень іноземного капіталу. Прийняті загальні для НАФТА закони з навколишнього середовища та охорони праці. Проте досі мексиканцям не вирішується здійснювати вантажоперевезення по території США і Канади, а США бореться з мексиканської імміграцією.
З іншого боку, зростання експорту з США на відкриті ринки Канади та Мексики потребують створення нових робочих місць у високотехнологічних галузях, у банківській справі та сфері послуг.
Які переваги отримала економіка Мексики від участі в НАФТА?
Зона вільної торгівлі між Мексикою та ЄС була створена в кінці 1999 р Таким чином, ЄС отримав новий “прямий маршрут” на ринок США: зниження на 82% зборів на імпорт промислової продукції з Мексики в ЄС і на 45% – з ЄС в Мексику, з 20 до 3% знизяться мита на європейські автомобілі.
Загальний ринок країн Південного конуса (МЕРКОСУР) – найбільший і найбільш динамічно розвивається союз Латинської Америки. У нього входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай. Це 270 млн чоловік, 2 / з ВВП Латинської Америки, майже У3 зовнішньоторговельного обороту. Договір (1991) передбачає скасування торгових та інших мит і тарифних обмежень у взаємній торгівлі, єдиний митний тариф, координацію промислової, сільськогосподарської та фінансової політики. У 1994 р прийнята програма створення митного союзу: 85% взаємного торговельного обороту буде звільнено від тарифних бар’єрів. Створені наднаціональні органи управління.
НАФТА і МЕРКОСУР можуть покласти початок всеамериканской зону вільної торгівлі від Аляски до Вогняної Землі.
Інтеграційні процеси на пострадянському просторі. Рішення про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД) було прийнято в 1991 р, коли в нього увійшли 12 республік колишнього СРСР (рис. 227), за винятком країн Балтії. У серпні 2008 р зі складу СНД вийшла Грузія. Складності інтеграції пов’язані з низкою факторів – небажанням політичного керівництва країн повертатися до епохи СРСР, їх прагненням до самостійності, а також складним соціально-економічним становищем країн (рис. 228).
У 1990-і рр. була створена система органів управління Співдружністю, укладено угоди між країнами-членами з розвитку внутрирегионального співробітництва. Однак значна частина прийнятих рішень залишилася невиконаною.
Завдання 24. Які типи країн за рівнем соціально-економічного розвитку виділяються в СНД?
Невдачі інтеграції СНД змусили держави звернутися до регіональної інтеграції. Наприкінці XX в. на пострадянському просторі були створені субрегіональні інтеграційні об’єднання.
ГУАМ утворена в жовтні 1997 р Грузією, Україною, Азербайджаном і Молдовою (Узбекистан був у складі організації в 1999-2005 рр.).
Мета – створення зони вільної торгівлі та спільного використання транзитного коридору Туркменістан – Каспійське море – Азербайджан – Грузія – Чорне море – Румунія – Болгарія та будівництво трансевра-зійского нафтопроводу Баку – Тбілісі – Джейхан (Туреччина).
ЄврАзЕС (Євразійське економічне співтовариство) у складі Білорусії, Казахстану, Киргизії, Росії, Таджикистану, Узбекистану (з 2006 р) утворено в 2000 р з метою створення в перспективі до 2011 р митного союзу. У 2008 р членство Узбекистану призупинено.
Договір про створення Союзної держави Білорусії і Росії ратифікований в 2000 р Були створені наднаціональні органи управління – Вищий Державна Рада (вищий орган Союзної держави), Парламент (представницький і законодавчий орган), Рада Міністрів (виконавчий орган), Постійний Комітет (координуючий орган) Суд, Рахункова палата, галузеві та функціональні органи. Однак реальна інтеграція просувається повільно, вона стримується розбіжностями з приводу цін на поставки енергоресурсів, а також політичними чинниками.
Шанхайська організація співробітництва (ШОС) – регіональна міжнародна організація, до якої входять Китай, Росія, Казахстан, Таджикистан, Киргизія та Узбекистан, була заснована в 2001 р
Спочатку цілями організації були проголошені зміцнення стабільності та безпеки в регіоні (боротьба з тероризмом, сепаратизмом, наркотрафіком в Середній Азії, спільна захист кордонів держав-учасниць). Пізніше інтереси організації поширилися на розвиток регіонального економічного співробітництва, енергетичного партнерства, наукової і культурної взаємодії. У 2003 р було підписано Програму багатостороннього торговельно-економічного співробітництва, яка передбачає створення зони вільної торгівлі. Велика увага приділяється спільних енергетичних проектів виробників, споживачів і транзитерів енергоресурсів та спільному використанню водних ресурсів.
Особливу зацікавленість у розвитку економічних відносин демонструє Китай, який розглядає країни ШОС як надійні ринки збуту своїх товарів.
В рамках ШОС працюють наднаціональні органи: Рада глав держав, Рада глав урядів, Рада міністрів закордонних справ, Наради керівників міністерств і відомств, Рада національних координаторів, Регіональна антитерористична структура, Секретаріат.
Інтеграція в регіонах, що розвиваються, як правило, не виходить за рамки створення зон вільної торгівлі.
Тут найбільше поширення отримали торгові і товарні організації (Азіатське кокосове співтовариство, Міжнародна організація з кави, Азіатський фонд торгівлі рисом, ОПЕК – Організація країн – експортерів нафти), контролюючі світові ціни і квоти виробництва на певний вид продукції. Також створені організації зі спільного освоєння або експлуатації родовищ корисних копалин або територій (Організація з розвитку нижньої течії річки Меконг, Організація з розвитку річки Сенегал і т. Д.). Функціонування загальноекономічних організацій, таких як Арабська Загальний ринок, АСЕАН, ЕКОВАС (Економічне співтовариство країн Західної Африки), в відповідності з поставленими завданнями часто ускладнюється однотипністю господарських структур, низьким загальним господарським рівнем розвитку, а також політичною нестабільністю і військовими конфліктами між країнами – членами інтеграції.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)