УБОГИЙ КВІТНИК – ВІРА ВОВК СЕЛЯНСЬКА

Смеркає троянда, коли

Запалиться під тином будяк

Фіялковим вогнем.

І дерен, що тільки ловить

Гонених сарн, приніс

Терпко-солодкий тягар.

Розхідник, опришок гір,

Вже виткав скелистий плай

У крайки гадючий мотив.

Кульбаба, левад Магдалина,

(Їй вітер розносить насіння)

Простерла в долині габу.

А хто в жебрака перехресть,

Лопуха, простерту долоню

Поклав росу, наче ртуть?

Ніхто не знає, чому

Посіяні тайні скарби

В убогому квітнику.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

УБОГИЙ КВІТНИК – ВІРА ВОВК СЕЛЯНСЬКА