У верблюжих горбах зберігається вода
Верблюд може дуже довго не пити, тому що в його горбах зберігається багато води” – такої думки про “кораблях пустелі” дотримуються і дорослі, і діти. Хоча насправді в верблюжих горбах немає ніякої води і служать вони абсолютно іншим цілям. А як тоді верблюд може тижнями обходитися без води? Вся справа в особливій будові його тіла.
І у одногорбих (дромадерів), і у двогорбих (бактріанів) верблюдів горби повністю складаються з жирової тканини. Таке розташування жиру вкрай зручно і ефективно в умовах пустелі. Вся справа в тому, що великі обсяги жиру, що містяться не на животі, як у багатьох ссавців, а на спині захищають тіло від палючих променів сонця. Крім того, горби верблюда служать свого роду “радіаторами” – через них тварина виділяє велику кількість зайвого тепла, що запобігає перегріванню.
Отже, верблюди не зберігають воду в своїх горбах, тоді як же вони примудряються до двох тижнів обходитися без води і до місяця без їжі? Щодо харчування все зрозуміло – не померти з голоду під час довгих переходів через пустелю якраз і допомагають жирові відкладення в горбах. Збережено жир поступово засвоюється, підживлюючи організм тварини, саме з цієї причини після тривалого перебування в пустелі горби верблюдів помітно зменшуються в розмірах і обвисають.
А от щодо води довгий час не було відомо нічого зрозумілого. Лише до середини XIX століття з’явилися деякі припущення, а дещо пізніше вони перетворилися в упевненість. У той час вважалося, що верблюд може зберігати воду в горбах, в шлунку або в спеціальних відділах шлунка. А виявилося, що “баком” для води служить все тіло верблюда.
Організм верблюда має хитрий пристрій – все його тканини як би вбирають поглинену на водопої воду, а потім протягом багатьох днів поступово використовують її за призначенням. Так, за один раз верблюд випиває в середньому 50-60 літрів води, а особливо великі тварини – і до 100 літрів. Ця рідина практично моментально розподіляється по організму, і протягом 5-7, а то і до 14 днів дбайливо витрачається для підтримання життя тварини.
Відразу після водопою тварина здається не тільки свіжим і сильним, але і вгодованим. А після закінчення декількох днів верблюд буквально “всихає”, а через два тижні – крайній термін існування далеко від водопоїв – від тваринного залишаються, що називається, “шкіра та кістки”. Тварина втрачає 25-33% маси: тобто верблюд, на самому початку шляху важив 600 кг, в кінця шляху може “схуднути” до 450 і навіть до 400 кг!
Цікаво, що вже більш як півтора століття люди знають – вода не зберігається в горбах, проте багато наших сучасників все одно впевнені в зворотному. Але факт залишається фактом – вода зберігається в усьому тілі верблюда. А горби потрібні для зберігання жиру і захисту від палючих променів сонця.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)