У. Самчук Марія. Перший в українській літературі художній твір про насильницьку колективізацію, нещадне винищення справжніх трудівників землі, страшний голодомор 1933 року. Трагедія однієї селянської родини як частина трагедії всієї української нації. Три частини роману – хронологія відображення основних етапів страдницького життя головної героїні – Марії. Руйнівний вплив російської солдатчини на молоду людину, значення атмосфери трудового життя для її морального відродження, духовного оновлення (Корній). Змалювання деформації національного характеру під впливом більшовицької ідеології (Максим). Місце і значення роману Марія у творчому доробку письменника та літературному процесі. Поглиблення поняття про роман-хроніку
Мета. ознайомити старшокласників із визначним твором У. Самчука; розкрити проблематику роману; проаналізувати образи-персонажі, подати образ Марії як символічний образ України; виховувати в учнів кращі риси, притаманні українському національному характеру.
Тип уроку. комбінований.
Обладнання. роман У. Самчука “Марія”, епіграф.
Хід уроку
I. Організаційна частина.
II. Перевірка засвоєних знань.
Запитання та завдання для учнів.
1. Розкажіть про дитячі та юнацькі роки У. Самчука.
2. Запропонуйте розповідь про подальше життя Уласа Самчука.
3. Як ви ставитесь до того, що в роки війни він працював при німцях?
III. Повідомлення теми і мети уроку.
IV. Сприймання та усвідомлення вивченого. Робота з текстом роману.
Матеріал для вчителя.
Епіграфом уроку хай стануть слова Т. Шевченка з поеми “Неофіти”:
І розкажу я людям горе,
Як тая мати ріки, моря
Сльози кровавої лила
Так, як і ти.
Твір У. Самчука “Марія” писався у страшні для України роки – 1932-1933, коли лютував голод, штучно влаштований з метою винищення селянства, тих Матвіїв-господарів, котрі годували народ, були найпершими носіями української ментальності, волелюбного духу. Голод забрав мільйони життів невинних жертв сваволі та безчинства. Свіжими слідами цих страшних подій пішов і автор. Він присвячує твір “Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933”. Вже у 1934 році “Марію” було видруковано окремою книжкою у Львові. Перед читачем постала жорстока правда про становище українського селянства після революції 1917 року.
З цієї причини “Марію” в СРСР було заборонено. Роман У. Самчука відзначається рядом особливостей.
1. Твір має підзаголовок: “Хроніка одного життя”. Загальний стиль викладу цілком відповідає жанрові хроніки – про Маріїне життя розповідається в чіткій часовій послідовності.
2. Композиція твору – зі своєрідним кільцевим обрамленням: вже у перших рядках ідеться про завершення земного буття Марії: “Коли не рахувати останніх трьох, то Марія зустріла й провела двадцять шість тисяч двісті п’ятдесят вісім днів. Стільки разів сходило для неї сонце, стільки разів переживала насолоду буття, стільки разів бачила або відчувала небо, запах сонячного тепла й землі.” Такий урочисто-піднесений, якоюсь мірою підсумковий зачин налаштовує на сприймання всього життя Марії через призму вищого сенсу.
3. Вся історія життя головної героїні розділена на три періоди, які вкладаються в розділи – “Книга про народження Марії”, “Книга днів Марії”, “Книга про хліб”. Кожен з них є також розповіддю про певний етап у житті українського селянства.
4. Події у творі розгортаються протягом цілого людського життя. У романі – три сюжетні лінії: лінія Марії, лінія Гната Кухарчука, лінія Корнія Перепутьки.
5. Автор зумів у своєму творі торкнутися багатьох життєво важливих проблем:
Батьків і дітей;
Любові та сімейного щастя;
Добра і зла;
Достатку і праці на землі;
Духовності та віри в Бога;
Голодомору і репресій;
Національної свідомості та гідності.
6. Вперше в українській літературі У. Самчук змальовує сильний тип жінки, яка протистоїть всім життєвим негараздам, впевнено йде до поставленої мети.
У творі можна виділити кілька основних мотивів, які вирізняються в структурі тексту і тісно пов’язані між собою, тому об’єднують і скріплюють його.
1. Мотив праці. Праця – невід’ємна частина існування селянина. Вона показана в романі не тільки як основа активного діяння, життя взагалі. Праця є потужною рушійною силою не лише матеріального буття, а й духовного наповнення людини. Завдяки їй людина міцно стоїть на ногах, впевнена у завтрашнім дні, має повагу, авторитет. Це можна простежити на прикладах образів Марії, Корнія, Максима, Заруби.
2. Мотив любові. Палке кохання Марії до Корнія перебороло все на своєму шляху: довгу семилітню розлуку, обтяжливий шлюб із Гнатом, душевну порожнечу, яка гнітила, забирала сили. Навіть діти, народжені з Гнатом, не змогли заповнити її. Всі діти повмирали. ї. народження не освячене коханням.
Із любов’ю в Маріїне серце прийшли всепрощення, ніжність до усього світу, енергія і сила. Згадаймо, з яким завзяттям взялася за господарювання, коли повернулася до Корнія. Якою вільною відчула себе, коли розв’язала шлюбні пута, ніби повернулась до себе істинної. Багато значила любов і для Гната, хай і не розділена. Вона зробила його терплячим (лише раз штовхнула на хибний шлях, коли підпалив Маріїну хату), мудрішим від інших, любов підняла його над цим недосконалим світом. У час важкого випробування – голодомору – він намагався вселити односельцям надію на майбутнє.
1. Мотив страждання. Цей мотив чи не найбільше пов’язаний з образом Гната. Все його життя минуло в самотині, в даремному чеканні свята душі. Цього свята він так і не діждався. Страждання очистило душу Гната, оживило її, зробило чутливішою до горя інших. Корній почав відчувати душевні муки тоді, коли став господарем. Йому заболіло, коли забрали коня, зневажили чесне ім’я селянина. Корній страждає, коли не в змозі нагодувати доньку, дружину, внучку.
Найвищим виявом страждання є сцена вбивства сина-відступника. І в Маріїному житті більше страждання, аніж радості. Її муки почалися ще в ранньому дитинстві, коли залишилася сиротою. А скільки вимучилась, чекаючи в дівоцтві на прихильність Корнія. Справжнім потрясінням була несподівана смерть первістка. Звістка про загибель Демка приголомшила не так – життя трохи загартувало. Витримувала нелюдські муки, коли опинилася з вини Максима без рідної хати чи коли несла вузлик з харчами для наймолодшого, Лавріна, у в’язницю.
2. Мотив образу Божої Матері.
Пресвята Діва Марія – особлива постать у всесвітній історії людства і в свідомості багатьох поколінь. Закономірно, що свою героїню Улас Самчук назвав Марією. Ім’я це в давньоєврейській мові означає “піднесення”. У такий спосіб ним підкреслюється типовість образу Марії, водночас він є уособленням материнства, основи життя на землі, уособленням самої України. Мати Божа – заповітний острівець у духовному житті людини. До Марії, Святої Матері, радить звернутися героїні священик під час похорону первістка, звернутися за підтримкою в такому тяжкому горі. Як найдорожчу реліквію забирає Марія ікону Божої Матері з собою, коли йде від Гната. Згодом не раз стоятиме перед дорогим образом, молитиметься і в годину печалі, і в сонячний день.
Твір закінчується трагічно – від голоду помирає Марія. Смерть прийшла навесні, “коли з поля дихає вітер і несе запахи вогкої землі. Надворі цвітуть сади, південь дихає першим у цвіту вітром…”. Помирає Марія – зачинателька роду свого, “…покинута, одинока. Заходячи, сонце не забуло Марії, заглянуло до неї і довго цілувало її сухе жовте обличчя. Розплющила востаннє очі і всміхнулася. І чим більше западало сонце, тим ширше відкривалися очі. Повільно наступила ніч… Ніч вічності”.
Ця смерть у пору квітучих садів і повного, тяжкого місяця сприймається як щось протиприродне, насильницьке, як наслідок колективізації та голодомору, а тому звучить як засторога, попередження про можливість знищення України, символічним втіленням якої є і сама Марія.
3. Мотив зла. Втіленням зла та руйнації є більшовицька ідеологія. У побут працелюбного і заможного у своїй більшості українського селянства вдирається радянська влада зі своїми антинародними порядками, диктатурою нероб і злодіїв. У. Самчук аналізує першовитоки цих стосунків: прагнення селян до власності – і гасло “грабуй награбоване” у дії. До влади прийшли не господарі, а дармоїди. Бачимо це на прикладі образу Максима, який деградує як людина, відмовляючись од своєї родини у газеті, виганяючи батьків з рідної хати. Найбільшим виявом зла у романі є спровокований антинародною владою голод.
Запитання для учнів з метою перевірити, як вони зрозуміли твір.
1. Назвіть головні проблеми і сюжетні лінії роману.
2. Роман “Марія” – це конкретна історія конкретного життя чи щось значно більше?
3. Чи можна стверджувати, що герої роману – носії українського національного характеру?
4. Які цінності сповідують герої роману? Про що мріють? Чого прагнуть? У чому вбачають смисл життя?
5. Яким був життєвий шлях головної героїні роману? Поясніть зміст назв розділів.
6. Які принципи народної моралі виховує змалку в сироти Марії сільське оточення?
7. Що типове, а що індивідуальне проявляється в характері Марії?
8. Чому, назвавши роман ім’ям головної героїні, У. Самчук присвячує його “Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933”?
9. Чи можна стверджувати, що образ Марії в романі підноситься до символу України XX століття?
10. Як сприйняли селяни революцію? Чому більшовикам вдалося перемогти в Україні?
11. Прокоментуйте картини колективного господарювання більшовиків. Чому селяни не відчувають радості праці на колгоспному полі?
12. Доведіть або заперечте думку, що причиною голодомору в Україні була колоніальна політика Москви.
13. Рід Марії гине. Чи можна на основі цього стверджувати, що роман Уласа Самчука – трагічний?
14. Прочитайте слова Гната на с. 15. (Самчук У. Марія. – К., 1991. роману. В чому їхня глибока правда?
V. Підсумки уроку.
Слово вчителя.
Улас Самчук пророкує у своєму творі не загибель України, навпаки – такий страшний, але правдивий кінець життя Марії повинен активізувати свідомість читача. Письменник прагнув викликати спротив цьому розвиткові подій, бажання змінити долю працелюбного народу, кинутого в безодню жорстокої голодної смерті на родючій благословенній землі.
Трагічний оптимізм роману “Марія” стає для української душі, для будь-якого читача своєрідним духовним джерелом, що випростовує людину, очищає її від безпам’ятства, зневіри, меншовартості й інших комплексів, закладених століттями бездержавності і тоталітарним режимом. На думку С. Пінчука, У. Самчук втілив у своїй творчості трагічну долю українського народу у XX столітті.
VI. Домашнє завдання.
Підготувати характеристику образів Гната, Корнія, Марії. Скласти план до характеристики образу Марії. Занотувати декілька яскравих картин-описів природи. Обгрунтувати їхню роль у творі.
Використана література:
1. Жив’юк А. Дерманські обереги Уласа Самчука//Слово і час,- 1993.- №8.- С.81-82.
2. Пінчук С. Улас Самчук та його роман про голодомор 33-го.//Сам – чукУ. Марія,- К., 1991.- С.172-188.
3. Слоньовська О. Аве, Маріє!: Розгляд роману У. Самчука “Марія”// Дивослово,- 1995,- №7,- С.40-43.
4. Солод Ю. Українська література – XX: погляд на межі тисячоліть. К., 1999.-С. 336-344.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)