У РЖІ НА МЕЖІ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ
До обрядових пісень літнього циклу належать русальні, купальські та жниварські пісні.
Дуже давніми за походженням є русальні пісні. Вони виконувалися під час “русального тижня” (кінець травня – початок червня), коли жито починало колоситися. Наші предки хотіли забезпечити високий урожай і вплинути на міфічних русалок (мавок), аби вони не шкодили посівам, умилостивити їх, щоб не ловили і не залоскочували дівчат та хлопців. Русалки, за народними віруваннями, могли не тільки шкодити людям, а й оберігати їх від хвороб, а поле – від стихії:
Проводили русалочки, проводили,
Щоб вони до нас не ходили
Та нашого житечка не ломили,
Та наших дівочок не ловили…
Русальна пісня “Проводили русалочки…”
Поширеними в Україні були й купальські пісні. У ніч перед святом Купала (7 липня) хлопці й дівчата збиралися біля вогнищ, стрибали через них, співали, влаштовували ігри, дівчата пускали вінки на воду (ворожили про одруження), топили в річці чи спалювали на вогнищі опудало Купали, щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік. Купало, Купайло, Купала, Марена, Морена, Моряна – різні назви персонажа слов’янської міфології, бога чи богині весни й води. Купальський вогонь не гасили, а залишали дотлівати, співаючи:
Лежи, лежи, Купалочку,
В червоному багаттячку.
Зі святом Купала пов’язано чимало легенд про цвіт папороті. Існує повір’я, що папороть цвіте один раз на рік – у ніч на Купала, а той, хто зірве цвіт папороті, обов’язково буде щасливим.
Жниварські пісні – обрядові величальні пісні, які співали під час жнив. А день їх закінчення перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. Проходило воно радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами й піснями. Женці залишали на ниві кущ жита, який називали “бородою”, підв’язували його, нагинали колоски до землі на схід сонця, прикрашали його, а також окрайчик хліба та сіль польовими квітами. Женці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дякували ниві за врожай. “Бороду” залишали до початку оранки.
Бувай здорова, ниво.
Бувай здорова, ниво.
Сто кіп жита вродило.
Вийди, господарю, вийди.
Не маєш од нас кривди.
– Русальні пісні – відомі 8 усіх слов’янських народів обрядові пісні, дуже давні за походженням, що виконувалися на “русальному тижні”.
– Серед жіноцтва України тривалий час зберігався звичай: у “русалчин тиждень” розвішувати на деревах полотно, що його ніби русалки брали собі на сорочки.
– За народним віруванням, у “русалчин тиждень” не можна було купатися в річці, щоб русалки не залоскотали.
– У Зелений тиждень, у четвер, ніхто не повинен працювати, щоб не розгнівати русалок, аби вони не попсували домашнього господарства.
У РЖІ НА МЕЖІ
У ржі на межі, на кривій березі
Там сиділа русалка.
Просила русалка у дівочок сорочки:
– Ви, дівочки-подружки,
Да дайте мені мні сорочки,
Хоча худенькую, да аби біленькую,
Хоч не біленькую, да тоненькую!