У НЬОГО НА ВСІ СВЯТА ОДНА ЛАТА (обрядова символіка костюма) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ
Обрядовими символами виступають, приміром: хустка або рушник на сватанні, пелюшки на родинах, біла (або чорна) хустка на похороні й ін. Вони мають захистити людину від злих сил, принести добробут, забезпечити здоров’я, допомогти в коханні.
Особливу магічну силу, як вважається, мають речі, виготовлені спеціально для того чи іншого обряду власними руками, адже людина вкладає у свою роботу душу, тому річ припиняє бути просто річчю, а стає майже чарівним засобом досягнення бажаного. Так, дівчина неодмінно повинна пошити, зв’язати, вишити щось для свого нареченого: це зміцнить їх стосунки та “зв’яже” назавжди. Символічне значення мають і обов’язкові дарунки – чоботи, що їх зять дарує тещі, та намітка – подарунок свекрусі від невістки. Те саме можна сказати про речі, що їх дарують на заручинах та післяродових обрядах. Часто на весіллі одягають навиворіт кожуха, тоді як у повсякденному житті це вважається за погану прикмету, при цьому не помітити самому, а почути чиєсь зауваження є ще гіршою прикметою. Учасники деяких обрядів нерідко перевдягаються у костюм протилежної статі, що в повсякденні у кращому разі викличе подив і нерозуміння. Таке порушення загальноприйнятих норм не засуджується саме в тому разі, коли одяг виконує свою обрядову функцію. До речі, колись своєрідною формою ігнорування етичних норм була традиція часткового, а інколи й повного оголення, що дойус-калося в обрядових діях. Так, щоб запобігти поширенню епідемій, навколо села проводили борозну, і робили це голі або напівголі жінки.
Роль обрядового символа часто виконує кольорова гама одягу. Так, білий колір сьогодні є уособленням чистоти та цноти, тому міцно ввійшов у весільну обрядовість, під час похорону домінує чорний. Проте так було не завжди. Споконвічно на весіллі традиційним був червоний колір. А чорний колір у поховальному одязі став символом туги, витіснивши білий, а подекуди синій.
Related posts:
- НЕ В СВОЇ ШТАНИ ВБРАВСЯ (символіка народного костюма) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Символіка народного костюма багатопланова. Етнічна – вказує на приналежність людини до певної нації. Регіональна (кожний регіон, наприклад, має свою улюб-тену комбінацію кольорів). Статева (чоловіче вбрання представлене дещо скупіше). Вікова – найбільше уваги приділяється одягу дівчат та молодих жінок: підкреслюється фігура, приховуються недоліки тощо; з віком жінки її костюм поступово стає дедалі стриманішим. Соціальна – в […]...
- ЯКЩО ВЕСЕЛИЙ ПСТЬ, ТО Й ПИРОГИ НА РАДІСТЬ (обрядова їжа) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Їжа та обрядовість – це поняття, що у свідомості українця пов’язані нерозривно. Різного роду страви супроводжують людину повсякчас – у хвилини радощі та туги. Кожен етап її життя, кожна важлива подія, що пов’язана з різноманітними звичаями та обрядами, за традицією вимагає участі не лише певних предметів, але й цілком конкретних страв. Чимало усталених звичаїв щодо […]...
- ТАКИЙ З НЬОГО ЇДЕЦЬ, ЯК ТОЙ ГОРОБЕЦЬ (режим і сезонність харчування) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Три традиційні прийоми їжі мають такі назви: сніданок, обід і вечеря або обід, полудень (полуденок) і вечеря. Бажано дотримуватися цього, якщо, звичайно, лікарем не перед-писане інше. Крім того, важливим є й дотримання певного часу, на який припадає кожен прийом їжі. Це впливає на правильність травлення, а отже – на здоров’я. Не годиться їсти занадто пізно, […]...
- ОДНА БУЛА ХУСТКА, ТА Й ТУ В ВОДУ ВПУСТИЛА (прикрашання зачіски, головні убори) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Ніщо так не змінює, точніше, не прикрашає жінку, як головний убір. Сьогоднішня техніка нарощування волосся, по суті, бере початок з тих часів, коли ще зберігався старовинний звичай подовжувати природне волосся штучними косами з червоної бавовняної волічки. Подекуди дівчата вплітали в косу нитку (шварку), на яку нанизували гудзики. Для закріплення коси на голові її густо оплітали […]...
- У СВОЇЙ ХАТІ Й ВУГЛИ ПОМАГАЮТЬ (червоний кут) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ По діагоналі від печі має бути влаштоване покуття (святий вугол, червоний кут). Про нього хочеться сказати окремо. Це найважливіша частина житла. Орієнтований кут завжди на схід або південь, тому освітлювався краще за інші. Тут знаходились речі, що несуть у собі вищу культурну цінність: стіл, Біблія, молитовні книги, хрест, свічі, фото померлих членів родини, образи, прикрашені […]...
- ПРИЙДИ КУМО, КУМУ ОБСУДИМО (посиденьки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ З давніх-давен жінка посідала найважливіше місце в системі родинних зв’язків. На неї покладалась питома вага обов’язків: народження дитини, її виховання, догляд за чоловіками, численні хатні справи (приготування їжі, прання, шиття, прибирання тощо), роботи на городі й у саду, заготівля їстівних запасів на зиму (консервування, соління, квашення тощо), годування й поїння худоби, свійської птиці та чимало […]...
- ПРАЦЯ ЯК ОСНОВА ЖИТТЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Землі кланяйся низько – до хліба будеш близько. Чимало видів господарської діяльності, промислів і ремесел сьогодні, на жаль, забуто, проте ті види, що збереглися, розвиваються як важливі складові декоративно-прикладного мистецтва, що задовольняють художні запити населення. Проте праця посідала й посідає центральне місце в житті працелюбного українського народу. Так, головним видом традиційної господарської діяльності нації з […]...
- НАЙКРАЩА СПІЛКА – ЧОЛОВІК ТА ЖІНКА (весілля) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Побрання – найвеселіший час у житті людини, тому й назву одержало – весілля. Весільні обряди своїм корінням сягають давніх-давен, мають характер стародавній княжий: молодий зветься князь, а молода – княгиня, їхні друзі – бояри. Коли їде поїзд із молодим і молодою, то всі мусять звертати їм з дороги, хоч би хто то не був, бо […]...
- ЯК ПЕЧУТЬ КОРОВАЙ, ВЕСІЛЬНУ СУКНЮ ВДЯГАЙ (бгання короваю) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Бгання короваю – один із найпоширеніших весільних обрядів. Українці печуть багато видів весільного хліба: коровай, дивень, теремок, гільце, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики, кожен з яких виконує специфічну обрядову функцію. Головним є коровай, що виготовляється з дотриманням певного сценарію. Печуть його у п’ятницю або суботу в домі молодої або ж у родичів. Часто в цьому […]...
- ЧЕРВОНИЙ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНИЙ – ТО ЖУРБА (кольори) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Червоний – енергійний, насичений, яскравий, палкий; символізує життя, свободу, пристрасне кохання, урочистість, кров, події, зміни. Жовтий – теплий, веселий, радісний; уособлює тепло сонця, радість буття, повагу до старших, до досвіду, добробут, злагоду. Блакитний – холодний, чистий, неосяжний; символізує ніжність, вірність, відвертість, чистоту, сум. Український побут Синій – спокійний, серйозний, насичений; символізує довіру, безкінечну віру, підтримку, […]...
- ДОБРА РІЧ ЯК Є В ХАТІ ПІЧ (роль печі) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Піч – це одночасно і джерело тепла, і місце приготування їжі, і місце для сну, і засіб лікування. Недаремно під час закладання печі господарі намагаються усіляко задобрити робітників, аби піч не димувала, добре випікала хліб, довго тримала тепло та мало потребувала дров і вугілля для обігрівання оселі, але головне – щоб жодне зло не пускала. […]...
- ЯКБИ НЕ ВМИРАЛИ, ТО ПІД НЕБО Б ПІДПИРАЛИ (смерть) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Нарешті розглянемо останній тип сімейних обрядів і звичаїв, пов’язаний тепер уже із сумними подіями в людському бутті. Хоча це доволі відносне поняття – сумна подія, адже пам’ятаємо про наших пращурів-язичників, які з нагоди смерті влаштовували ледь не святкову виставу з різноманітними ігрищами, співом і танком, щоб небіжчику веселіше жилося на тому світі (наприклад, обряд Тризни […]...
- БАГАТУ ДІВКУ СВАТАЮТЬ І В ПЕТРІВКУ (посаг) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогодні мало хто навіть на селі надто серйозно ставиться до такого явища, як посаг (придане), адже за нових соціально-економічних і культурних умов старовинна весільна обрядовість зазнає суттєвих трансформацій, і деякі її елементи просто відмирають. Зрозуміло, що й сьогодні дівчині, як і колись, хочеться мати свою власну домівку, де б панували затишок і добробут, а це […]...
- ЯК ЗБУДУЄШ, ТАК І ЖИТИМЕШ (житлова обрядовість) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Житло, зрозуміла річ, завжди відігравало в житті українця важливу роль, оскільки в ньому проходить його життя: там вій народжується, зростає, радіє й сумує, будує свою родину, народжує дітей, виховує їх, там помирає. .. Це життєве коло, що безпосередньо пов’язане з поняттям рідної домівки. Саме туди людина поспішає після роботи, аби поділитися з рідними новими враженнями, […]...
- ГУЛЯЙ, ДОНЮ, Я ТОБІ НЕ БОРОНЮ (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Якщо вечорниці вважаються “зимовим” видом розваг, то літнім способом відпочинку та спілкування молоді є так звана колода. Назва, найімовірніше, доволі прозора та походить від звичайнісінької колоди, на якій часто збирається молодь, аби весело провести час із представниками протилежної статі. Це щось на кшталт клубу просто неба. Це може бути затишна галявинка, толока, садок, повалений блискавкою […]...
- В ПОРОЖНІЙ КАТІ СУМНО Й НОЧУВАТИ (інтер’єр) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Внутрішнє планування українського житла передбачає піч (уособлення родинного вогнища), що завжди займає внутрішній кут хати й обернена своїм отвором до фасадної стіни, у якій робляться вікна. Традиційна українська хата має, як правило, не менше трьох вікон. До речі, з появою віконного скла великих розмірів швидко набули широкого побутування вікна на три шибки. (Триподільна система – […]...
- БАЧИЛИ ТОЙ СОРОМ ЛЮДИ, ЯК БЕЗ ПАСКУ БІГАВ (пояси) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Пояси – невід’ємна складова народного одягу, що пройшла тривалий шлях свого розвитку. Функцією пасків є не тільки закріплення одягу, а й захист та стягування м’язів живота під час тяжкої фізичної праці, на них можна тримати дрібні речі повсякденного вжитку (той же гаманець, приміром), нарешті це своєрідні талісмани та прикраси. Як витвори народного мистецтва, пояси часом […]...
- ПІДЕ ПАРАСКА, ЯК ЇЇ ЛАСКА (умовиний) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Умовини (оглядини, розглядини, обзорини, переглядини) – знайомство з господарством молодого, що здійснюється невдовзі після успішного сватання. Цей звичай демонструє серйозність ставлення до утворення сім’ї, її добробуту в подальшому. Зрозуміло, батьки парубка намагаються з найкращого боку представити господарство свого сина, аби умовини завершилися шлюбною угодою. Раніше, бувало, навіть вдавалися до хитрощів: позичали у сусідів коня, волів […]...
- ХРЕСТА В ДУШІ НОСИТЬ НЕ ВАЖКО (хрест) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Та чи не найбільшого розповсюдження не тільки у слов’ян, але й у багатьох інших народів набув хрест, що його носили на шиї. Він був поширений задовго до виникнення християнства та вважався надійним оберегом від “чорних” сил. З усіх чотирьох сторін (магічність знаку вбачалась саме в його орієнтації на 4 сторони – знак Всесвіту; 4 виміри, […]...
- НЕ ХОЧЕТЬСЯ ТАНЦЮБАТИ, ТАК ЧЕРЕВИКИ ПРОСЯТЬСЯ (вечорниці, досвітки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Серед молоді ж більш розповсюджені вечорниці, хоча й не такі популярні, як то було в наших прабатьків. Як же вони проводяться, ці українські вечорниці, що згадуються в багатьох художніх творах? Це щось на зразок сучасних клубів, дискотек, їх, можливо, “прототип”, що подекуди зберігся в дещо модифікованому вигляді. Там молодь знайомиться, зближується, а невдовзі й одружується. […]...
- НАРОДНА МЕДИЦИНА – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Доки здоров’я служить, то и чоловік не тужить. Сьогодні має місце спалах захоплення народною медициною, виходить друком сила-силенна збірок рецептів народної медицини, і можна сказати, що лікуватись різними відварами трав та настоянками стало навіть модно. І це, мабуть, справедливо, адже різного роду пігулки та таблетки здебільшого мають численні побічні ефекти, в основній своїй масі ліки […]...
- ПОМЕРЛОГО ПЛАЧЕМ НЕ ВОСКРЕСИШ (ГОЛОСІННЯ) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поховальні голосіння (тужіння, плачі, заведини, приказування, при чатування, йойкання) є чи не найхарактернішими з родинно-обрядових жанрів. Первісно голосіння мали характер магічного замовляння. Вони були невід’ємним атрибутом обряду “переходу” з цього світу до іншого, чужого, заселеного ворожими духами. Вірили, що душа покійного кружляє навколо тіла, чує й бачить усе, що відбувається навколо. Аби уберегти її від […]...
- СЛОВО СІМ ХВОРОБ ЛІКУЄ (замовляння) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Тож наші далекі пращури вірили у надзвичайну енергетичну силу та наснагу слова. Але ця віра міцна й сьогодні. Замовляння – це високе мистецтво образного слова, воно викристалізовувалось з покоління в покоління, як поетичне дійство. Той, кому довірено лікувати замовлянням, мусить мати особливий голос, чітку мову, чистоту помислів, сподівань і прагнень. Замовляння, власне, сюжети і майстерність […]...
- ЛИХО МОЄ ЧУБАТЕЄ – НІХТО МЄНЕ НЕ СВАТАЄ (сватання) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сватання (світанки, змовини, брання рушників, рушники, згодини, слово) – перша зустріч представників молодого з молодою та її батьками для досягнення згоди на шлюб. Коли пара визначилася, саме час для того, щоб посли від молодого йшли до батьків обранки укладати попередню угоду про шлюб. Колись свататися було прийнято у вільний від польових робіт час (на М’ясниці […]...
- ЧАС ВІДПОЧИВАТИ (ДОЗВІЛЛЯ) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Гірка праця – солодкий спочинок. Один із найпрацьовитіших народів у світі, український народ вміє й весело, із запалом розважитись. На жаль, міське населення здебільшого втратило смак до справжніх національних розваг, проте на селі ще вміють зі смаком і розмахом погуляти. Спілкування з природою, активний відпочинок, що постійно перемежовується з допомогою по господарству, прогулянками лісом чи […]...
- ВИГАДАВ ЧОРТ МОДУ, А САМ – У ВОДУ (традиційний національний одяг) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Національний одяг – це вияв святкового, врочисто піднесеного настрою. Це культурно-історична спадщина наших славних старокняжих і козацьких часів. Артистичне багатство національного одягу виявляється у розвиненій гамі кольорів та в мистецьких формах. Гармонійна цілісність національного одягу просто вражає. Вишивки та мереживо на одязі – свідоцтво мистецького смаку й артистичного досвіду народу. Тому той факт, що національний […]...
- ДОМОРГАЛИСЬ, ДОКИ НЕ ПОБРАЛИСЬ (післявесільні обряди) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Післявесільні обряди повинні зміцнити зв’язок між родинами молодих і полегшити адаптацію молодої в чужому домі. Через день-два молодий кличе гостей на “пропій”. Або ж у першу після весілля неділю справляють “великі пироги” (молода сама має пекти їх і разом з чоловіком везти до своїх батьків). На Поділлі такі відвідини називаються розхідним борщем, а в гуцулів […]...
- ДЕ ВЕРБА ТАМ І ВОДА (рослини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Протягом тисячоліть чимало рослин використовуються в найрізноманітніших сферах господарської діяльності, є незамінними продуктами харчування, цілющими оздоровчими засобами тощо. Але поряд із цим з ними пов’язано чимало вірувань, звичаїв і забобонів. Обряди, що так чи інакше стосуються рослинності, покликані вберегти від нечистої сили, забезпечити здоров’я та злагоду в родині, зміцнити добробут, посилити плодючість землі й худоби. […]...
- ЯК ДІВУЮ, ТО Й КУРЕЙ НЕ ГОДУЮ (дошлюбне спілкування) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Дошлюбне молодіжне спілкування має вирішальне значення для вибору нареченого (нареченої) й подальшого сімейного життя. Недаремно ж кажуть: як склався у людини шлюб, так піде й усе її життя. Ця народна мудрість виходить з того величезного значення, що його надають шлюбу в сім’ї. Сьогодні, як і раніше, дівчина прагне зустріти обранця, котрий припав би їй до […]...
- ДОМІВКА – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Не дай, Боже, в чужій, хаті жити, в чужій печі палити. Мабуть, не випадково автори численних художніх творів звертаються до образу мальовничої української хати, що потопає у смарагдовій зелені та сніжно-білому цвіті вишневого садочка. Біленька й чепурна, дбайливо підведена глиною, вона привітно дивиться на вас своїми віконцями й ніби запрошує завітати. .. І це дійсно […]...
- ПОЧЕКАЙТЕ, ВАРЕНИКИ, ПРИЙДЕ Й НА ВАС МАСНИЦЯ (пост) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Протягом року церква переписує поститися (тобто не споживати їжу тваринного походження); перед Паскою сім тижнів, від трьох до шести тижнів продовжується Петрівський, два тижні – Спасівський, шість тижнів – Пилипівський пости. Крім того, у м’ясоїд слід поститися у середу та п’ятницю. Отже, на піст припадає десь 27-28 тижнів, що складає близько половини календарного року. Певною […]...
- ВЛАСНОЇ ДОЛІ Й КОЛЕСОМ НЕ ОБ’ЇДЕШ (ворожіння) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогодні різдвяні ворожіння – така сама невід’ємна частина святок, як і кіношедевр Ельдара Рязанова “Іронія долі, або з легкою парою!” у новорічній телепрограмі. Але, що цікаво, зазирають у майбутнє не лише цими днями. І це не дивно: ворожіння – одна з найулюбленіших розваг за всіх часів. Хто з дівчат не має або не мав особистого […]...
- ЩОБ ДИТИНА БУЛА ГОЖА, ЯК ТАЯ РОЖА (одвідки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ За давніх часів коли процедури завершувалися, давали певний знак: або вивішували на високій жердині сорочку породіллі, або ж розпалювали багаття. Для Сусідів та родичів це слугувало сигналом, що можна відвідати породіллю, – такі відвідування називалися одвідками (провідування, родини). Провідування має на меті підтримати породіллю та віддати їй шану. Цю місію виконують тільки жінки. Участь чоловіків […]...
- ЯК ВАГІТНІЙ ВІДМОВИШ, ТО Й ДОЛЯ ПОЦУРАЄТЬСЯ (передродові обряди) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Передродові обряди покликані сприяти нормальному протіканню вагітності та доброму самопочуттю жінки. Вони стосуються дуже делікатних справ – чекання родів і появи нового члена сім’ї, а тому насичені обереговими діями та повір’ями. І що характерно, усіх можливих загальноприйнятих в народі “норм поведінки” намагаються дотримуватися навіть ті вагітні жінки та їх рідні, які до того не відрізнялися […]...
- СМЕРТЬ ЗВІСТКИ НЕ ПОСИЛАЄ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Раніше, коли вмирала людина, на вікна хати, де лежав небіжчик, вивішували білі хустки чи перемітки. Це мало бути знаком для всіх родичів та односельців. Серед українців Карпат було прийнято розкладати перед хатою покійного велике вогнище, гуцули ж у такому випадку сурмили у трембіти – далеко лунали їх сумні голоси над безмежними полонинами. .. Сьогодні навряд […]...
- СВЯТІ ОБЕРЕГИ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Наш оберіг ішов із землі. Коли нас скіфами ще звали. І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали. Або коли була війна, І ворог йшов на схил Дніпровий, Чи то котилася чума, Чи хтось був дуже тяжко хворий… О. Онищенко Жодне свято в наших предків не обходилося без речей, що не лише символізували певні […]...
- ДЕ ПРАЦЯ ТАМ І ПІСНЯ (весь рік трудовий у піснях) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Творчі роботи наших відвідувачів Григорій Сковорода ПОШУКИ ЛЮДСЬКОГО ЩАСТЯ У ФІЛОСОФСЬКИХ РОЗДУМАХ Г. С. СКОВОРОДИ Кожна людина народжується на цей світ для щасливого життя. Але чи кожен знаходить це таке нетривке, оманливе, загадкове щастя? Бо для одних воно вимірюється кількістю золота, грошей, межами влади, а для інших воно у славі; для когось – у мудрості […]...
- СТАРОЇ ЛЮБОВІ Й ІРЖА НЕ З’ЇСТЬ (весільні ювілеї) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Весільні ювілеї – відзначення круглих дат створення сім’ї. Традиція ця сягає своїм корінням недалекого минулого – 60-х років і доволі міцно ввійшла в наші звичаї. Ювілеї найчастіше проводяться вдома, у колі найближчих родичів та сусідів або в ресторані. У домашніх умовах весільні ювілеї відзначаються у формі гостин з привітаннями, обдаровуванням, частуванням. Люди дали кожному року […]...
- БЕЗ ЇЖІ Й ВІЛ НЕ ПОТЯГНЕ (національна українська кухня) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогоднішній темп життя майже не залишає можливості в таких масштабах і в такому різноманітті заготовляти різносоли, як то робили наші предки. Причиною тому є також відсутність наочної необхідності, адже за бажання можна придбати будь-що та в будь-яку пору року. Але чи не в кожній родині є свій носій секретів консервування, квашення тощо. Найчастіше це наші […]...
- БІЛЯ ГРАНИЦІ НЕ ГОДИТЬСЯ БУДУВАТЬ СВІТЛИЦІ (місце для нового будинку) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Вибір такого місця є одним із найважливіших обрядів, пов’язаних із народним житлом, оскільки від цього кроку залежить усе майбутнє життя в хаті: чи буде воно сповнене тепла й комфорту чи стане притягувати різні нещастя й невдачі. При вирішенні цього питання беруть до уваги багато різноманітних чинників: віддаленість житла від певних важливих для людини місць, рельєф […]...