Тютчев Федір Іванович

Сучасники – Н. Н. Некрасов, І. С. Тургенєв – ставили поета в один ряд з О. С. Пушкіним і М. Ю. Лермонтовим. Поезія Тютчева справді унікальна. Він прекрасний майстер пейзажної лірики. Природа в зображенні поета оживає. В кінці 19 – початку 20 століття символісти проголосили Ф. І. Тютчева основоположником і ідеологом поезії російського символізму.

Біографія

З дитинства Ф. Тютчев відрізнявся неабияким талантом до навчання. Його домашнім учителем був С. Є. Раїч – прекрасний перекладач, поет, фахівець з древнім мови і італійській літературі. З 12 років Тютчев вже сам перекладав з давньогрецького твору поета Горація. Перший друкований твір поета з’явилося в 1819 році. Це було вільне перекладення “Послання Горація до Мецената”. У 1819 році Тютчев почав здобувати освіту на відділенні словесності Московського університету. З 1922 року поет стає дипломатом і їде в Баварію (Німеччина), де живе і працює 22 роки.

За час проживання в Німеччині Тютчев робить безліч перекладів творів Г. Гейне, Ф. Шиллера і багатьох інших. У 1836 році в журналі “Современник” вийшла добірка віршів Тютчева “Вірші, надіслані з Німеччини”. Після Тютчев пише безліч статей політичної тематики: “Росія і Німеччина”, “Росія і Революція”, “Папство і римське питання”. У 1844 році поет повертається в Росію, працює цензором. У пушкінському “Современнике” з’являються ще 92 вірші Ф. Тютчева.

Найбільш відомі твори

Найвідоміші твори поета “Люблю грозу на початку травня..”, “Як весел гуркіт літніх бур”, “Як добре ти, про море нічне..”, “Є в осені первісної коротка, але чудова пора…”, “О, як убивчо ми любимо… “,” Остання любов “і багато інших.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Тютчев Федір Іванович