Тяговий електродвигун: устрій і робота
Тяговий електродвигун (скорочено ще ТЕД) являє собою електричну машину, яка призначена для здійснення руху різних транспортних засобів (таких як тепловози, електровози, електропоїзди, тролейбуси, трамваї, електромобілі, великовантажні автомобілі з електричним приводом, електроходи, танки і машини на гусеничному ходу з безпосередньою електричною передачею, самохідні крани, підйомно-транспортні машини, електрокари і т. д.).
Фундаментальне відміну тягового електродвигуна від звичайних електричних двигунів значної потужності полягає в певних умовах безпосереднього монтажу електромоторів і досить обмеженому посадковому місці для їх розташування. Це стало причиною для деякої специфіки їх пристрою і конструкцій (обмежена довжина і діаметри, спец – пристосування для кріплення, багатогранні станини і т. д.).
Тягові електродвигуни залізничного і міського транспорту, а також електричні двигуни мотороколес деяких різновидів автомобілів працюють у відносно суворих погодних умовах, в курному і вологому повітрі. Крім цього на відміну від електричних двигунів загального призначення тяговий електродвигун експлуатується в самих різних робочих режимах (наприклад, короткочасних, повторно-короткочасних з періодичними частими запусками), роботою з широким діапазоном зміни частоти ротора і навантаження по струму (припустимо, при відриві з місця ток перевищувати в 2 рази номінальний).
Крім цього тяговий електродвигун рудничних електровозів повинні повністю відповідати всім наявним вимогам, які ставляться до вибухозахищеного електричного обладнання. Унаслідок щодо важких умов своєї роботи і досить жорстких габаритних обмежень тягові електродвигуни відносять до електричних машин граничного застосування.
Тягові електродвигуни діляться по:
1) роду електричного струму (змінний чи постійний)
2) системі передачі зусилля (груповий і індивідуальний)
3) за типом (синхронні, асинхронні і ДПТ)
4) системі вентиляції (примусова і самовентиляція)
5) за способом харчування (від акумулятора або від контактної мережі)
6) типу підвішування ТЕД (опорно-рамне або опорно-осьовий)
7) по конструкції (обертові – лінійні і колекторні – безколекторні)
Тяговий електродвигун собою являє електромотор з безпосередньою передачею свого крутного моменту на наявної рушій самого транспортного засобу (гусеницю, колесо або гребний гвинт). Крім свого основного робочого режиму тягові електродвигуни також легко можуть функціонувати в зворотному режимі (тобто, реверс), і в режимі електрогенератора (якщо необхідно здійснити гальмування або рекуперацію).
Значним моментом також в застосування тягового електродвигуна є певна потреба в забезпеченні плавного запуску і гальмування електромотора, з метою необхідного режиму управління самої швидкістю електричного транспортного засобу. Спочатку управління силою електричного струму відбувається посредствам включення потужних опорів і зміни електричної схеми комутації силових електроланок.
Це робиться для того, що б уникнути марної навантаження і збільшити коефіцієнт корисної дії стали використовується імпульсний електричний струм, управління якого заміняла опору. З розвитком нових технологій почали широко застосовувати різні електронні схеми, які функціонували на базі обслуговуються мікропроцесорів. Для регулювання роботою таких електричних схем використовуються спеціальні контролери, які управляються самою людиною.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)