Хоботов більше не повернувся. Замість нього з’явився Микита. Він приніс Андрію Юхимовича лікарняний халат і показав ліжко, на якій йому тепер належить спати. Рагин все зрозумів. Він переодягнувся в нову білизну, пахшее копченою рибою, і всівся на ліжко, вселяючи собі, що між будинком міщанки Бєлової і палатою № 6 немає ніякої різниці. Руки його, проте, тремтіли.
Через деякий час прокинувся Іван Дмитрич. “Ага, і вас засадили сюди, голубчику! – Промовив він злим голосом. – Прокляте життя! І що гірко і прикро, адже ця життя скінчиться не нагородила за страждання, не апофеозом, як в опері, а смертю; прийдуть мужики і потягнуть мертвого за руки і за ноги в підвал “.
Твори на вільну тему