Творчість Тараса Шевченка періоду заслання
К. Почтар,
Вчителька української мови та літератури
Кіровоградська обл.
Обладнання: фрагмент художнього фільму “Тарас Шевченко” , фрагмент документального фільму Ю. Ма-карова “Мій Шевченко” .
Перегляд фрагмента художнього фільму “Тарас Шевченко” (5 хв.)
Петербург. Царські палати.
Начальник III відділу граф О. Ф. Орлов. “Дело Шевченки я выделил особо, ваше императорское величество!”
Імператор Микола І: “Этот мужик возомнил себя человеком! Академик! Поэт! Ни мне, ни России художества его не нужны! А посему следует, определив его солдатом, писать и рисовать строжайше запретить! Сочинения из продажи изъять и сжечь! Он враг мой и дома моего! Имя его должно забыться!”
Пустеля. Кістяк. На камені орел. Повільною ходою наближається караван.
Орське укріплення. На плацу солдатська муштра. Б’є барабан. Чути команду: “По отделениям делай раз! Тяни носок! Тяни носок! Тяни носок!”
Солдат 3-ї роти 5-го лінійного батальйону Тарас Шевченко виконує наказ.
У його уяві постає українське село, люди зібралися послухати кобзаря, який виконує “Думи мої…” Раптом з’являються жандарми і жорстоко обривають пісню.
Казарма. Шевченко сидить, схиливши голову.
Евристична бесіда.
– Які художні образи ви відзначили в змалюванні середньоазіатських степів? (Безкраї піски, пекуче сонце, караван, кістяк, орел на камені.)
– Зіставте їх з поезією, написаною в неволі:
Хто з тобою заговорить,
Привітає, гляне?
Кругом тебе простяглася
Трупом бездиханним
Помарнілая пустиня,
Кинутая богом.
– До яких роздумів спонукає образ орла? Чи можна його вважати алегоричним?
– З якою метою, показуючи життя Шевченка в Орському укріпленні, режисер вводить образи нещасного кобзаря і жандарма, що жорстоко обриває пісню? Чи можемо вважати ці образи символічними?
– Про що міг думати поет у казармі? Охарактеризуйте стан поета, його настрій, переживання?
Висновки обгрунтуйте, посилаючись на твори Шевченка.
Порівняйте переглянутий уривок з поезіями:
І довелося знов мені
На старість з віршами ховатись,
І плакати у бур’яні,
І тяжко плакать.
Благаю Бога, щоб смеркало,
Бо на позорище ведуть
Старого дурня муштрувати.
Щоб знав, як волю шанувати,
Щоб знав, що дурня всюди б’ють.
“Трудно, тяжело, невозможно заглушить в себе всякое человеческое достоинство, стать навытяжку, слушать команды и двигаться, как бездумная машина,” – писав Тарас Шевченко в “Щоденнику” .
– Чи вдалося актору С. Бондарчуку передати стан поета на засланні?
Слова вчителя. Після обшуку арешт, слідство в Орську, заслання у Богом забуту Новопетрівську фортецю. Другий арешт і покарання виконувалися особливо ретельно. До Новопетрівського укріплення з Шевченком поїхав навіть спеціальний наглядач, в обов’язки якого входило стежити, аби поет не мав при собі ні олівців, ні паперу.
Перегляд фрагмента фільму Ю. Макарова “Мій Шевченко” (10 хв.)
Колишня фортеця, м. Форт-Шевченко, Казахстан.
Диктор. Навіть порівняно з Кавказом це було пекло. Особовий склад гарнізону змінювався повністю щороку: більше люди не витримували. Шевченко провів тут майже сім. По два рази на тиждень караули, казарма, безперервна муштра: ” Делай раз, делай два, делай три!”
Життя було б зовсім нестерпним, якби не коменданти. Спочатку старий Маєвський, а після його смерті новий – Усков.
У літньому будинку Іраклія Ускова, розташованому в саду, під горою, Шевченко просто був своєю людиною. Він з’являвся тут у перервах між караулом та солдатською муштрою.
Музей-комплекс, м. Форт-Шевченко, Казахстан.
Зелень тут щось не дуже зелена, якась білява, повільно росте, важко доглядати. Тим більше для цієї місцевості сад – це справжнє багатство. Взагалі, для мусульман, як і для християн, сад – це втілення Раю. Цей було закладено туркменами ще в X столітті, але в XIX від нього нічого не залишилося.
А далі історія, яка радше схожа на житіє святих, проте це правда. Є кілька свідчень, що коли Шевченка сюди привезли, в нього була палиця, вербова гілка, і він випадково встромив її в землю і забув, а наступної весни вона зазеленіла, і за кілька років виросло деревце. Диво! Поет почав його доглядати, а коли приїхав комендант Усков і це побачив, то почав цілеспрямовано займатися садом.
В Ускових його щодня чекали на обід, для нього завжди залишали столовий прибор.
Найкраще Тарас Григорович порозумівся з їхнім трирічним сином Дмитриком. Він завжди знаходив з ним спільну мову, навіть вночі хлопчик кликав не маму, а “лисого дядю” . Коли маленький помер, не витримавши клімату, це було горе не тільки для батьків, а й для Шевченка.
А в Агату Ускову поет просто закохався. Між ними не було інтимних стосунків і не могло бути. Мабуть, позначилося те, чого він усе життя прагнув і чого так і не зміг досягти: сімейного щастя, домашнього затишку. Його ідеал ми пам’ятаємо: “Садок вишневий коло хати…”
Землянка, м. Форт-Шєвченко, Казахстан.
Справді, комендант і його дружина зробили для Шевченка багато, неймовірно багато в тих нелюдських умовах.
Минали роки, а просвітку все не було, і вірші більше не писалися. За сім років жодного рядка. З відчаю він почав писати прозу і російською мовою, раніше він цього уникав.
І все-таки йому йшли назустріч: хтось цькував, а хтось і допомагав, ризикуючи своєю кар’єрою і просто безпекою. В казармі він спав не на нарах, а на скромному солдатському ліжку. Комендант Усков на літо віддав йому свою землянку, яку викопали для порятунку від спеки. Поруч поставили джуламійку (такий собі казахський намет). Це була його схованка, де він тримав свої папери і приладдя для малювання. Він тут працював, писав свої російські повісті. Тут було безпечно, сюди ніхто не мав права заходити. Це була його хата у вишневому садку.
Робота в групах. Учні отримують аркуші паперу з запитаннями, обговорюють, складають власні варіанти відповідей. Після чого обмінюються завданнями, доповнюють відповіді своїх товаришів, доки до них не повернуться їхні найперші відповіді. Ознайомившись із доповненнями та давши їм критичну оцінку, відповідають на запитання вголос.
1. Як жилося поетові в засланні?
2. Які документальні свідчення справили на вас найбільше враження?
3. Хто підтримував Шевченка в нелюдських умовах казахстанських степів?
4. Порівняйте побачене з листом поета до А. І. Лизогуба від 1 лютого 1848 року: “Лихо діється зо мною, та не одно, а всі лиха упали на мою голову, одно те, що нудьга і безнадія давить серце, а друге, нездужаю з того дня, як привезли мене в цей край, ревматизм, цингу перетерпів, слава Богу, а тепер зуби й очі так болять, що не знаю, де дітись.”
Слово вчителя. І хоча за сім років заслання Шевченко не написав жодного поетичного рядка, та він не міг не працювати. Навіть перебуваючи під пильним наглядом, йому вдалося створити 70 малюнків, серед яких перші і єдині, на той час, що зображують пейзажі Казахстану, побут і звичаї казахського народу: “Туркменські аби в Каратау” , “Тріо” , “Байгуші” та ін.
Створює дві серії сепій: “Сюїту самотності” , в основу якої поклав античні та біблійні мотиви, та “Притчу про блудного сина” , що за силою впливу, емоційною напругою, протестом проти насильства над людською гідністю можна порівняти тільки з його поезіями.
І все-таки митець не полишає літературної творчості. Вона полегшувала вигнання, втамовувала тугу поета за рідним краєм. Правда, з 20-ти повістей російською мовою до нас дійшло тільки 9.
– У яких творах поет згадує своє життя в неволі?
– Чому в творах на засланні так глибинно відтворено мотиви туги за власною долею, що воєдино зливаються з тугою за Батьківщиною?
Використання відеоінформації на уроках української мови та літератури як засіб підвищення ефективності навчальної діяльності учнів
Напрямки роботи з відеоінформацією на уроках української мови та літератури:
1. проведення аудіювання
2. інтригуючий епізод з метою зацікавлення
3. авторський задум і майстерність режисера
4. характеристика художнього образу; акторська майстерність
5. проведення дослідницької роботи
6. набуття навичок виразного читання; сценічна майстерність
7. майстерність інтерв’юера
8. ознайомлення з пам’ятками культури; відеоподорожі
9. виховання почуттів; естетичний вплив
10. документальні свідчення
11. вивчення життєпису митця;телепортрет
12. евристичні бесіди
(2 votes, average: 5.00 out of 5)